ГРАЙ ЩОБ ЗАРОБЛЯТИ

Ігри в які можна грати та заробляти крипту не вкладаючи власні кошти

Можешь майнити крипту навіть з телефону. Заходь швидше поки активація майнера безкоштовна

Нова українська школа: методика навчання інтегрованого курсу «Українська мова» у 1-2 класах закладів загальної середньої освіти на засадах компетентнісного підходу - Вашуленко М. С. 2019

Змістова лінія «Досліджуємо медіа»
Частина 2. Методичні рекомендації щодо організації вивчення основних розділів програми з української мови

Формування початкового вміння читати

Ця змістова лінія передбачає формування в учнів/ учениць повноцінної навички читання, умінь самостійно вибирати й опрацьовувати літературні тексти різних видів, дитячі книжки, висловлювати своє ставлення до прочитаного, сприймати художній текст як засіб збагачення особистого емоційно-чуттєвого соціального досвіду, користуватися раціональними прийомами пошуку потрібної інформації в різних джерелах, працювати з інформацією в різних форматах, застосовувати її в навчально-пізнавальних, комунікативних ситуаціях, практичному досвіді.

В основі читання лежать синтетичні звукові дії, опосередковані буквами. За визначенням відомого психолога Даниїла Ельконіна, читання є «процесом відтворення звукової форми слів за їхніми графічними (буквеними) моделями» [15, с. 17].

Як бачимо з наведеного визначення, дитині, яка опановує вміння читати, доводиться виконувати розумові дії зі звуковою сферою мови — зливати у звукові комплекси (спочатку в склади, а потім і в слова) окремі звуки, позначені на письмі буквами. Тому в підготовчий (добукварний) період учитель повинен приділяти рівнозначну увагу вправлянням у звуковому аналізі і у звуковому синтезі.

На жаль, наші багаторічні спостереження свідчать, що в цей період навчання грамоти за звуковим аналітико-синтетичним методом учителі/учительки більше уваги приділяють звуковому аналізу, недооцінюючи вправляння дітей у звуковому синтезі, що й породжує з переходом до букварного періоду так звані «муки синтезу». З огляду на зазначене, основою початкового вміння читати в 1 класі мають стати синтетичні звукові вправи. Можна не сумніватися, що вміння школяра/школярки злити в одну артикуляційно-вимовну одиницю (склад) два-три звуки, сприйняті від учителя/учительки на слух у роздільному вимовлянні, позитивно позначиться на таких самих діях, коли він/вона розпочне читання. Це вміння успішно запобігатиме також побуквеному читанню, яке є досить помітним явищем у діях першокласників/першокласниць, яких у дошкільний період навчали читати за букво-складальним методом. Саме через це вони не опанували вміння синтезувати звуки у склади, тобто не навчилися звукового синтезу. Зважаючи на це, пропонуємо до уваги вчительства низку синтетичних звукових вправ, які доцільно пропонувати учням/ученицям у добукварний період та на початку букварного.

1. Утворити склад (злиття приголосного з голосним) з таких двох звуків: [л], [а] — ла; [т], [у] — ту; [д], [е] — де; [з'], [і] — зі; [н'], [о] — ньо; [л'], [а] — ля.

2. Утворити склад із трьох заданих звуків і вимовити с його злито: [к], [р], [и] — кри; [н'], [і], [с] — ніс; [п], [р], [о] — про тощо. Треба взяти до уваги, що утворювані склади v мають бути частинами реальних слів. Тому наступним завданням після утворення кожного складу є добір різних слів із цим складом: «кри» — крило, крилатий, крига, крижина, криниця та ін.

3. Утворити всі можливі склади із приголосним [д]; із приголосним [д']. Таких складів діти можуть утворити по п'ять із різними голосними: [да], [до], [ду], [де], [ди] та [д'а], [д'о], [д'у], [д'е], [д'і].

4. До названого (почутого) складу дібрати подібний, с але з м'яким приголосним: на (ня), си (сі), ло (льо); до названого складу з м'яким приголосним дібрати подібний із твердим звуком: лі (ли), дю (ду), дзьо (дзо) та ін.

5. Утворити обернені склади з голосним звуком [о] та різними приголосними — твердими і м'якими: он, ось, от, ор, оль, ок, ож, оць.

6. До поданих (вимовлених) звуків додати ще один с у кінці, на початку або в середині, щоб вийшло слово чи інше слово: кра(н, б), кри(к), грі(м), сон (слон), лис(т), гра(к, д), лас (клас) та і н.

7. Комбінаторна вправа: із тих самих звуків слова утворити інше слово (сир — рис, вікно — вінок, гори — роги, смола — масло).

Зауважимо, що в букварний період навчання грамоти синтетичні вправи виконуються у двох варіантах — суто звуковому та з опорою на букви, що вже є власне читанням. Синтетичні вправи, завдання в цікавій, логічно навантаженій формі слугують підготовкою до свідомого читання учнями/ученицями слів, словосполучень, речень, текстів спочатку складами, із поступовим переходом до читання цілими словами. Уже на початку букварного періоду дітям доводиться паралельно і впереміж читати склади і слова з твердими і м’якими приголосними звуками, що сприяє усвідомленому і злитому прочитуванню незнайомих до цього, але зрозумілих слів.

Спосіб читання

Важливим принципом, на якому ґрунтується сучасний метод навчання грамоти, є одночасно-паралельне опрацювання парних твердих і м’яких приголосних звуків, які на письмі позначаються тією самою літерою. Окремо взята зі слова чи складу літера здебільшого не може бути правильно прочитана, оскільки її звукове значення залежить від сусідніх букв у цьому складі чи слові, зокрема від тих, що позначають голосний звук.

Якщо, скажімо, взяти склади на і ня, то правильно відтворити звукове значення букви н можна лише за умови, якщо прочитати її не окремо, а разом із наступною літерою. У першому випадку вона читатиметься як звук [н], а у другому — як звук [н']. Окремо взяті букви я, ю, є можна прочитати так, як вони називаються, тобто вимовляючи відповідні звукосполучення [йа], [йу], [йе]. Однак у сполученні з попередніми буквами на позначення приголосних звуків (ля, цю, не) вони мають бути прочитані як голосні звуки [а, у, е] після відповідних м’яких приголосних [л', ц', н'].

Тому наступним важливим принципом методу навчання грамоти є забезпечення насамперед складового читання вже на самому початку ознайомлення учнів/ учениць із кожною новою літерою, яка позначає приголосний звук (звуки). Тільки злите прочитування дитиною сполучення приголосного з голосним, яке ми надалі будемо позначати скорочено «ПГ », «ПТ», забезпечує правильне читання дво-трискладових слів типу мама, літо, сорока, синиця. Читання ж слів ускладненої структури спочатку може здійснюватися способом причитування до злиття «ПГ» окремих букв, які стоять за його межами у складі, наприклад: ма-к, лі с, со-с-на, лі-с-ни-к. Зауважимо, що первинне прочитування учнем/ученицею слова в такий спосіб зберігає його загальний складо-звуковий образ, і оскільки таке читання наближене до уповільненого вимовляння слова, воно не позначається на сприйнятті його лексичного значення.

Базове завдання змістової лінії «Читаємо» — формування повноцінної навички читання. Це багатогранна проблема, яка розв’язується індивідуально-диференційовано.

Спочатку це читання складів.

Одним із таких завдань є читання складів, поданих, наприклад, на банері, який тримає тварина. Назва цієї тварини або починається з букви, яка вивчається сьогодні на уроці, або ця буква є в назві тварини. Це — ігровий момент і водночас можливість для творчості вчителя/ вчительки, що зможе, крім поданих у підручнику, самостійно дібрати кілька додаткових завдань з огляду на потреби свого класу. Наприклад, запропонувати назвати звуки у слові, яке є назвою тварини, поділити це слово на склади, скласти з ним речення тощо.

Учням також пропонуються цікаві завдання для формування вміння читати склади.

1. Пограйтеся у гру з однокласниками/однокласницями («Хрестики/нулики», «Класики» тощо).

2. Розглянь малюнки. Прочитай склади. З'єднай лінією склад з малюнком предмета, назва якого починається із цього складу.

3. Розглянь малюнки. Прочитай склади. Обведи склад, який є в назві намальованого предмета.

4. Пройди лабіринт/доріжку.

5. Утвори слова зі складів.

Наступний етап — читання слів. З цією метою у букварі запропоновано різні завдання, а також подано традиційні колонки (стовпчики) слів. Принципи їх укладання різні:

1) читання слів за подібністю — ряду слів, які за звуковим і буквеним складом мають багато спільного:

У букварі у словах задля кращого зорового сприйняття їхніх окремих частин, які графічно збігаються, використовується спосіб виділення їх кольором;

2) нарощування літер, складів на початку і в кінці слів:

3) добір в одну колонку слів зі спільними або частково схожими за буквеним (відповідно, звуковим) складом частинками; причому не обов’язково, щоб ці слова були спільнокореневими:

4) добір для попереднього, підготовчого, читання слів, які потребують пояснення або уточнення їхнього лексичного значення; зазвичай це слова, які учні/учениці читатимуть у тексті:

В основу способу першого прочитування слів покладено такі одиниці читання:

1) буква на позначення голосного звука, який становить окремий склад (а — кула, о — са, у — рок, і — рис, е — кран);

2) сполучення двох букв на позначення приголосного і голосного (злиття приголосного з голосним), яке може становити склад (ма — ли — на, ли — мо — ни) або бути частиною складу (рак, ліс, сон);

3) буква на позначення приголосного звука, що стоїть за межами злиття у складі (к — ра — н, с — ло — н).

Інтервали, які допускаються учнем/ученицею під час такого першого прочитування слова, поступово скорочуються і зовсім зникають уже в повторних його причитуваннях; поступово учень/учениця переходить до читання складами і цілими словами. У букварі з метою застосування зазначеного алгоритму читання букви на позначення злиття приголосного з голосним виділено підкресленням.

Після опрацювання окремих слів приступаємо до читання речень, а потім учні/учениці читатимуть тексти про навколишній світ сучасних дітей.

Із метою формування умінь, передбачених програмою, а саме: сприймати і практично розрізняти художні тексти, аналізувати й усвідомлювати зміст тексту, у букварі подано фольклорні та літературні тексти (загадка, скоромовка, лічилка, казка, вірш, оповідання).

✵ Прочитай речення. Яке слово треба додати в останньому реченні?

Буквар має чітку дидактично обґрунтовану структуру сторінок і сторінкових розворотів. На вивчення кожної літери (крім літер Іі, Ии, Яя, ю, є, ї) передбачено два уроки, які забезпечуватимуть два сторінкові розвороти підручника.

На першому уроці відбувається ознайомлення учнів/учениць із виучуваним звуком (звуками), буквою, яка цей звук (звуки) позначає, уміння читати її в різних сполученнях та локальних позиціях у словах і реченнях. На матеріалі сторінок підручника учні/учениці закріплять знання про вживання на письмі великої букви на початку речення та в іменах людей, чоловічих і жіночих.

У букварі пропонується ознайомити дітей спочатку з тими буквами, які позначають голосні звуки. Далі ознайомлення з буквами здійснюється за принципом частотності вживання їх у писемному мовленні. Ознайомлення з буквами я, ю, є, які можуть позначати м’якість приголосного або два звуки, з буквою ї, віднесено до завершального етапу буквеного періоду.

На вивчення цих літер у букварі відведено три уроки.

Змінено послідовність і кількість вивчення букв за семестрами.

Найголовнішою якістю читання є свідомість читання, тобто повне розуміння того, що читається.

З метою підтримування інтересу першокласників/першокласниць до читання варто використовувати різноманітні стимули і прийоми читання, якомога частіше пропонувати читати тексти різних жанрів, на різних носіях (на папері, дошці, мультимедіа) і з різних джерел, залучати учнів/учениць до дидактичних ігор, вирішення змодельованих знайомих дітям життєвих ситуацій, які потребують застосування навички читання. Наприклад:

✵ Розглянь малюнки. Прочитай слова. Назви слова, які відповідають кожному малюнку.

✵ Прочитай. Покажи на малюнках Валю і Віку.

✵ Перевір, чи дотрималися тато і син запланованих покупок.

Завдання, які доцільно пропонувати першокласникам/першокласницям на основі слів, поданих у колонках, мають бути якомога різноманітнішими і передбачати пропедевтичні, віддалені цілі фонетичного, графічного, лексичного, граматичного, словотвірного та орфографічного характеру. Однак основне дидактичне призначення слів у колонках полягає в тому, щоб спонукати дітей до кількаразового прочитання тих самих слів з новою літерою в різних положеннях. Щодо зазначених пропедевтичних цілей, які вчитель/ учителька мусить мати на увазі в роботі з колонками слів, то це можна показати на конкретних прикладах.

Формування в учнів/учениць практичного уявлення про загальну кількість предметів (у майбутньому — число іменників) у процесі вивчення літери ь:

Колонки слів, що належать до різних частин мови, доцільно використати для формування в учнів/учениць відповідних морфологічних уявлень. Для цього їм пропонується поставити до кожного слова питання. Наприклад:

Так само можна успішно використати подані в букварі слова — назви предметів для формування в учнів/ учениць практичних уявлень про рід і число іменників, запропонувавши їм підставити до кожної назви предмета слова він, вона, воно, вони. Наприклад:

Важливо зауважити, що паралельно з основним методом навчання грамоти, який застосовується в сучасній початковій школі, не заперечується категорично і паралельне застосування інших, додаткових, методів навчання читати, зокрема методу цілих слів. Доцільність часткового, принагідного застосування цього методу пояснюється необхідністю навчити першокласників/ першокласниць після опанування складового читання швидко й миттєво сприймати, впізнавати і цілісно прочитувати уже знайомі, опрацьовані на попередніх сторінках букваря слова, а не продовжувати читати їх складами. З цією метою учитель/учителька може пропонувати індивідуальні картки з такими словами або таблицю для колективного читання слів уголос.

У роботі з першокласниками/першокласницями велику увагу слід приділяти різноманітним видам читання на уроці: уголос і мовчазного (напівголосного, про себе), читання ланцюжком, вибіркового, інтонаційного тощо. Значну частину букварних текстів побудовано в діалогічній формі. Саме такі тексти дають змогу учителеві/учительці застосовувати читання в особах, у результаті якого діти набувають уміння читати виразно різні види речень за метою висловлювання — розповідні, питальні та спонукальні, надавати їм у відповідних випадках окличної інтонації.

З метою вироблення в учнів/учениць більшої самостійності та розуміння тканини тексту треба на кожному уроці практикувати самостійне напівголосне читання, під час якого кожна дитина входить в активний процес, абстрагуючись при цьому від незначного фонового шуму в класі та читання іншими учнями І ученицями.

Зразок виразного читання віршового і художнього прозового твору вчитель/вчителька має подавати сам/ сама або використовувати для цього технічні засоби — комп’ютер, магнітофон тощо.

Опанування учнями/ученицями свідомого читання забезпечується виконанням ними різноманітних завдань:

1. Визначити, до якого малюнка належить речення.

2. Назвати дійових осіб, про яких ішлося в цьому тексті.

3. Знайти слова, які передають назви зображених предметів.

4. Розповісти, хто що робить у прочитаному тексті.

5. Прочитати початок казки і подумати, як її продовжити.

6. Скласти з поданими у стовпчику словами речення.

7. Викласти з магнітних букв або розрізної азбуки слова — назви зображених на сторінці букваря предметів (птахів, посуду, квітів тощо) або надрукувати чи записати їх у зошиті.

Дітям доцільно пропонувати у друкованій формі дидактичний роздавальний матеріал, що має комунікативне спрямування: короткі інструкції до ігрових і навчальних завдань (індивідуальних, парних, групових), тексти вітань, вибачень, порад, написаних учителем або однокласниками/однокласницями, читання підписів під серією малюнків, анотацію до дитячої книжки, яку радять прочитати, тощо. Такі завдання утверджують в учнів важливість і корисність здобутої навички читання, її функціональність у роботі з дитячою книжкою, у повсякденній дитячій життєдіяльності.

У навчанні читати, особливо на початковому етапі букварного періоду, коли діти опрацьовують невеличкі за обсягом зв’язні тексти, нерідко трапляються випадки, коли окремі діти швидко запам’ятовують ці тексти дослівно і потім не читають їх, а тільки імітують читання, навіть водячи пальчиком по рядку. Для запобігання цьому явищу, для виховання в учнів/учениць усвідомленого читання, формування в них довільної уваги в роботі над текстом доцільно час від часу пропонувати їм на окремих картках або на дошці варіанти опрацьовуваного тексту за букварем. Такі варіанти легко створити, замінивши в окремих реченнях порядок слів, імена дійових осіб, увівши частину нових слів, які діти вже можуть прочитати.

Одним із пріоритетних завдань нової української школи є створення необхідних і повноцінних умов для особистісного розвитку кожної дитини. Тому у процесі навчання грамоти важливо враховувати вміння, набуті дітьми в дошкільному віці. Адже до школи приходять діти шестирічного віку, які вже певною мірою навчені читати. Однак, якщо в міських школах кількість таких учнів/учениць переважає, то в сільських школах їх значно менше, а то й взагалі немає. Крім цього, кожна дитина має свої риси характеру, свій темперамент, рівень розвитку пізнавальних процесів (сприймання, увага, мислення, пам’ять та ін.).

Відповідно діти по-різному сприймають і засвоюють навчальний матеріал. З огляду на це особливої уваги потребує диференційований підхід до навчання першокласників/першокласниць, які прийшли до школи з різним рівнем підготовки. Необхідно забезпечувати достатнє навчальне навантаження тим учням/ученицям, які певною мірою вміють читати, і надавати індивідуальну допомогу менш підготовленим.

З цією метою на кожному розвороті підручника представлено достатню кількість навчальних завдань різного рівня складності для здійснення диференційованого підходу до навчання першокласників/першокласниць, які прийшли до школи з різним рівнем підготовки. Крім того, виконання одного завдання може бути організовано по-різному. А саме, частина дітей класу може виконувати це завдання, працюючи разом з учителем/учителькою, частина дітей може виконувати це ж завдання без допомоги, а найбільш сильні учні/учениці можуть виконувати це завдання самостійно, але на більш складному матеріалі.

У букварі запропоновано низку завдань для розвитку уваги, пам’яті, мислення, формування вмінь спостерігати, аналізувати, порівнювати, знаходити зайвий предмет, працювати самостійно, у парі, у групі тощо. Наприклад:

Міркуй! Добирай слова!

А навпаки?

Пам’ятаємо про те, що це ще не медіаосвіта, не медіаграмотність. Це тільки підготовка. Мета цієї роботи — підготувати дитину до розвивальної і безпечної взаємодії з інформацією. Для формування елементарних умінь аналізувати, інтерпретувати, критично оцінювати інформацію в медіатекстах та використовувати її варто застосовувати малюнки, світлини, комікси, дитячі журнали, мультфільми тощо. У підручнику подано малюнки художників, світлини та QR-коди із посиланнями на відеофайли.

Для формування умінь створювати посильні для учнів/учениць 1 класу прості медіапродукти пропонується використання таких завдань.

✵ Перегляньте відео. Складіть розповідь про один з овочів гарбузової родини.

Якщо хтось із ваших однокласників (однокласниць) хворіє і не ходить до школи, напишіть йому (їй) листа або зателефонуйте.

ГРАЙ ЩОБ ЗАРОБЛЯТИ

Ігри в які можна грати та заробляти крипту не вкладаючи власні кошти