Вивчення величин на уроках математики в початковій школі і на засадах компетентнісного підходу - Н. П. Листопад 2021

2.2. Вивчення маси, формування вміння визначати масу об'єкта
Розділ 2. Система компетентнісно орієнтованих завдань для забезпечення дидактико-методичногосупроводу процесу вивчення величин молодшими школярами

Основними завданнями вчителя при ознайомленні з масою, способами та одиницями її вимірювання слід вважати наступні: 1) обґрунтування необхідності у порівнянні маси предметів; 2) формування умінь порівнювати предмети масою в 1 кг з іншими; 3) ознайомлення з терезами та правилами їх використання; 4) формування умінь визначати масу предметів з цілою кількістю кілограмів; 5) формування умінь порівнювати маси «на руку», «на око» тощо.

В концентрі «Десяток» дітей ознайомлюють із поняттям маса і одиницею вимірювання — 1кг. На уроці вчитель повинен показати:

1. Предмети однакові за формою і розміром можуть по-різному тиснути на руку та мати різну масу. Використати потрібно кубики (дерев’яні, скляні, паперові, металеві тощо).

2. Різні за формою предмети можуть мають однакову масу.

Щоб переконатися у цьому використовують терези: вони складаються із 2 шальок, якщо гусачки врівноважені, то предмети однакові за масою.

З допомогою терезів порівнюються маси предмети. Металева гиря із надписом 1 кг — це еталон маси. На одну шальку ставлять гирю 1 кг, а на другу шальку — предмет, якщо врівноважені терези, то маса предмета — 1 кг.

Для формування уявлень дітей про масу, способи та одиниці її вимірювання у 1 класі використовують наступні вправи: 1) знайомство з циферблатними та електронними терезами під час екскурсій в магазин чи на виробництво; 2) запис одержаних іменованих чисел, їх читання та порівняння; 3) розв’язування текстових задач, у яких використовуються одиниці вимірювання маси. Зазначимо, що арифметичні дії над простими іменованими числами, вираженими в одиницях вимірювання маси, виконуються аналогічно до відповідних дій з одиницями вимірювання довжини.

Ще до вивчення теми «Маса» учні з власного досвіду знають, що предмети, які оточують їх, пов’язані відношеннями «важче», «легше», «однакові»: яблуко легше від кавуна, але важче від горіха тощо. Взявши в різні руки предмети, діти можуть з’ясувати, який легше, а який важче. Але це можна зробити тільки у випадку помітної відмінності мас.

Варто на уроці показати, що, порівнюючи предмети «на руку», можна помилитися. Цим обґрунтовується необхідність використання ваг для правильної відповіді на питання: що легше? що важче? однакові?

Найкраще продемонструвати процес порівняння мас різних предметів на важільних вагах. Важчий предмет опустить одну з чашок нижче, що переконливо визначить, який із предметів, що порівнюються за масою, важчий. Аналогічно до вимірювання довжини, в процесі зважування різних предметів на чашу ваг виставляються гирі по 1 кг до тих пір, поки чашки не врівноважаться. Якщо вчитель не має можливості використати важільні ваги, зважування можна провести на канторі або електронних вагах і потім порівняти іменовані числа.

► Розглянь малюнок. Поміркуй і визнач, що легше, а що — важче.

Впиши слово «легша» або «важча» у речення.

Зелена чашка ___________ , ніж жовта.

► Чи правильно працюють ці ваги? Підкресли правильну відповідь.

Так. Ні.

► Боксер Роман важчий, ніж боксер Дмитро. Покажи на малюнку кожного боксера.

Ознайомлення з одиницею маси — центнером — відбувається на основі розгляду малюнків об’єктів, що мають масу 1 ц (2 мішки зерна, телятко тощо); закріплення відбувається у процесі виконання різноманітних завдань, у яких однією з величин є маса. Наприклад, робота з таблицею, у яку занесені дані про різних тварин Африки (жирафи, слона, страуса): їхня маса, зріст, тривалість життя. Порівнюючи ці дані, учні пізнають різноманітність тваринного світу. Завдання такого виду відносяться до комплексних компетентнісно орієнтованих, оскільки спрямовані на реалізацію кількох завдань курсу математики.

► Розглянь малюнок. Прочитай масу кожної тварини і визнач, у якому проміжку вона перебуває. Постав позначку у відповідній комірці таблиці.

Робота з формуванням поняттям маси варто поєднувати з роботою з даними, наприклад діаграмою.

► Розглянь діаграму продажу фруктів і дай відповіді на запитання:

1. У яких одиницях вимірювали масу фруктів?

2. Який фруктів продали найменше?

3. Яких фруктів продали однаково?

4. Чого продали більше — лимонів чи яблук?

► Розглянь таблицю. Заповни пусті комірки. Дай відповіді на запитання.

На скільки центнерів менше видали пшеничної крупи, ніж гречаної? Скільки всього кілограм крупи видали?

Скільки всього центнерів крупи залишилося на складі?

У 3-4 класах учні після ознайомлення з іншими одиницями маси (грам, тонна) виконують вправи на перетворення іменованих чисел (наприклад: 15 ц = 1 т 5 ц) і на роздроблення складених іменованих чисел у прості (наприклад: 1 кг 725 г = 1725 г); виконують арифметичні дії з простими (наприклад: 56 г + 47 г, 15 ц — 8 ц, 5 т • 4, 12 кг : 4 тощо) та складеними (наприклад: 12 кг 567 г + 1 кг 433 г, 15 т — 8 ц, 2 т 5 ц • 7, 7 т 800 кг : 2 тощо) іменованими числами.

Поступово у процесі виконання вказаної системи вправ учні у четвертому класі повинні засвоїти співвідношення між одиницями маси.

1 кг = 100 г 1 кг = 100 кг 1 т = 1000 кг  1 т = 10 ц