Вивчення величин на уроках математики в початковій школі і на засадах компетентнісного підходу - Н. П. Листопад 2021

2.1. Вивчення довжини, формування вміння визначати довжину об'єкта
Розділ 2. Система компетентнісно орієнтованих завдань для забезпечення дидактико-методичногосупроводу процесу вивчення величин молодшими школярами

Важливий момент навчання першокласників — ознайомлення їх з вимірюванням відрізків. Це обумовлено тим, що поняття довжини відрізка є першим прикладом, що стосується формування загальних уявлень про вимірювання величин, зокрема геометричних, а також тим, що навички вимірювання відрізків мають важливе практичне значення.

Розглянемо порядок вивчення довжини згідно програми НУШ-1

1 клас

Поняття довжини як властивості предметів. Відрізок. Порівняння відрізків за довжиною. Сантиметр. Вимірювання довжини відрізків. Побудова відрізків заданої довжини. Дециметр. Метр. Переведення довжини, виражено в сантиметрах, у довжину, виражену в дециметрах і сантиметрах, і навпаки. Додавання і віднімання чисел, поданих в одних одиницях вимірювання.

2 клас

Міліметр. Переведення довжини, вираженої в міліметрах, у довжину, виражену в сантиметрах і міліметрах, і навпаки.

Проект програми НУШ -1 для другого циклу навчання (3-4 класи) передбачає таку наступність у вивченні довжини.

3 клас

Ознайомлення з кілометром.

4 клас

Переведення довжини, виражено в кілометрах, у довжину, виражену в кілометрах метрах, і навпаки. Дії з іменованими числами. Систематизація знань про довжину та одиниці її виміру.

Очевидно, що найбільший обсяг понять, які стосуються довжини, вводиться у 1 класі. Це покладає на педагога велику відповідальність, оскільки правильно сформовані первинні уявлення про величину та вміння вимірювати довжину об’єктів стануть запорукою успішного формування вмінь вимірювати будь яку величину.

Перші уявлення у дітей про довжину як про властивість предметів виникають задовго до школи. Однак, з огляду на те, що деякі діти не відвідували дошкільні установи, необхідно звертати увагу на ті моменти, яких вони можуть не знати.

Для формування уявлень молодших школярів про довжину використовується така система вправ: 1) вправи, основне призначення яких полягає у формуванні уміння виділяти предмети, що мають лінійну протяжність та порівнювати їх за цією властивістю, наприклад: який олівець довший?, яке дерево нижче? тощо; 2) завдання на порівняння смужок паперу, які спрямовані на формування умінь проводити порівняння за довжиною з допомогою накладання (відрізки на площині повинні розміщуватися і вертикально, і горизонтально, і похило, і бути паралельними між собою, і бути не паралельними, і мати довжини, які легко порівнювати, і бути такими, щоб порівняння було провести важко); 3) вправи на порівняння довжин відрізків накладанням, на око або на порівняння одиниць вимірювання, основне призначення яких полягає у формуванні поняття довжини та умінь проводити вимірювання; 4) завдання, в яких потрібно визначити довжину заданого відрізка, які поряд з формуванням вимірювальних навичок сприяють формуванню поняття довжини; 5) вправи на побудову відрізків, призначення яких в тому, щоб формувати креслярські навички, уміння вимірювати довжину та сприяти формуванню уявлень про довжину; 6) завдання на розпізнавання відрізків, з допомогою яких у дітей формується уміння виокремлювати об’єкти, що мають властивість лінійної протяжності; 7) вправи на визначення довжини ламаної чи периметра багатокутника, які формують як вимірювальні навички, так і поняття про довжину; 8) завдання на перетворення складених іменованих чисел у прості і навпаки, основне призначення яких полягає у засвоєнні співвідношень між одиницями вимірювання довжини та у формуванні уявлень молодших школярів про довжину відрізка; 9) розв’язування текстових задач, пов’язаних з відстанню, які опосередковано формують уявлення про довжину; 10) вправи на виготовлення моделей одиниць вимірювання довжини (1 см, 1 дм, 1 м) з наступним використанням цих моделей для проведення вимірювань чи побудови геометричних фігур, які спрямовані на формування реальних уявлень про одиниці вимірювання довжини, креслярських умінь і на формування поняття про довжину; 11) знайомство з речами, які формують реальні уявлення про 1 см, 1 дм, 1 м.

При введенні (або узагальненні) поняття «довжина» увагу учнів необхідно зосередити на самому терміні «довжина», роз’яснивши відповідним чином його значення. Так, при проведенні бесіди можна запропонувати учням порівняти предмети, які демонструє вчитель (це мають бути предмети, що мають більш виражену довжину, ніж ширину). Вчитель наочно показує учням прийом накладання (прикладання) предметів для їх порівняння, робиться висновок, що якщо при накладанні одного предмета на інший предмет, він не закриває його повністю, то довжина першого предмета менше довжини другого предмета. Наступним кроком є порівняння за довжиною предметів, які є в учнів (олівці, маркери, лінійки, цеглинки LEGO тощо). При порівнянні використовується прийом прикладання. Наголошуємо, що для усвідомленого застосування цього способу порівняння кожний учень має кілька разів виконати цю операцію з різними предметами. Потім варто запропонувати порівняти предмети, зображені на малюнку (на малюнку повинна бути виразна різниця довжин предметів). У даній ситуації діти використовують порівняння довжин предметів «на око», тому що зображення не можна порівняти ні накладанням, ні прикладанням. Уявлення учнів уточнюються: намальовані предмети мають властивість, яка називається довжина, предмети можна порівнювати за довжиною. Способи порівняння («на око», накладанням і прикладанням) можна назвати неопосредковани- ми способами порівняння.

На цьому етапі звертається увага на використання терміну «довжина», оскільки у мовленні учнів нерідко домінує термін «більше». На уроці мають звучати фрази типу: «У цьому випадку говорять, що довжина синьої смужки більша, ніж довжина зеленої смужки». Таким чином, у дитини зміст терміну «довжина» буде асоціюватися з лінійної протяжністю предмета і формуватиметься розуміння, що чим більшу протяжність має предмет, тим його довжина більша.

Знайомство з поняттями довгий — короткий, широкий — вузький, високий — низький учні отримують ще у дошкільний період, Проте частина дітей вважають, що довжина, ширина, висота, глибина — це різні величини. Корекція цих уявлень здійснюється в доцифровий період.

Важливим кроком у формуванні поняття довжини є знайомство з прямою лінією і відрізком як «носіями» лінійної протяжності, позбавленим, по суті, інших властивостей.

Порівнюючи відрізки «на око», діти отримують уявлення про рівні і нерівні відрізки. Тут довжина виступає як властивість відрізка, яку можна виміряти. Для знайомства з іншими способами порівняння довжин відрізків рекомендується використовувати смужки з різних матеріалів, різних кольорів, різної довжини як моделі відрізків (вузькі смужки паперу, палички, шматки дроту тощо). Зауважимо, що вимір довжин різними мірками передбачений програмою дитячого садка, тому багато дітей вже знайомі з цим прийомом вимірюванням. На уроках математики узагальнюється уявлення про залежність числового результату від величини тієї мірки, за допомогою якої вимірювався даний відрізок. Вводяться одиниці вимірювання величин за зразком у вигляді відповідної моделі.

Аналіз методичної літератури дозволяє стверджувати про наявність двох методичних підходів щодо введення першої одиниці вимірювання довжини. Деякі методисти вважають, що першою одиницею вимірювання довжини, з якою мать ознайомитися учні, варто обирати 1 м. Свою думку вони обґрунтовують тим, що, по-перше, 1 м — це основна одиниця вимірювання довжини у системі «SI»; по-друге, ця одиниця вимірювання найчастіше зустрічається у повсякденному житті дітей; по-третє, 1 м існує у вигляді окремого еталона; по-четверте, з допомогою 1 м легко показати сутність процесу вимірювання довжини. Разом з тим, за допомогою 1 м в умовах класу важко провести з кожним школярем достатню кількість вправ для формування уміння вимірювати довжину. Інша група методистів вважає, що необхідно ознайомлювати першокласників спочатку з моделлю 1 см. На їхню думку, це дасть змогу провести достатню кількість вимірювань в умовах класу, щоб сформувати уміння вимірювати довжину. Окрім цього будуть використовуватися життєві спостереження дітей. Вчителі можуть обирати будь-який з розглянутих варіантів Принагідно зазначимо, що нам невідомі дослідження, які б експериментально довели перевагу того чи іншого з наведених варіантів.

З іншого боку вчитель має знати, що експериментальними дослідженнями доведено: недоцільно поспішати з введенням загальноприйнятих одиниць вимірювання довжини. Це пояснюється тим, що з точки зору вимірювання довжини відрізка жодна з одиниць не має переваг перед іншими. Так, навіть у старших класах значна частина учнів не може дати відповіді на запитання: Чи може довжина одного й того ж відрізка виражатися і числом 5, і числом 50? Причинами такого явища є, по-перше, недостатня сформованість уявлень про довжину; по-друге, неусвідомлення сутності поняття вимірювання довжини; по-третє, нерозуміння того факту, що вимога знайти довжину відрізка вказаною міркою (у сантиметрах, дециметрах, метрах тощо) відрізняється від завдання знайти довжину даного відрізка. У другому випадку право вибору одиниці довжини надається тому, хто вимірює. У результаті практичних робіт з вимірювання довжини різноманітними мірками формується розуміння того, що числове значення довжини об’єкта залежить від мірки, якою його вимірювали.

На наступному етапі відбувається знайомство з одиницею виміру відрізків — сантиметром. З безлічі моделей відрізків, різних за кольором і матеріалом, виділяють відрізок, який приймають за одиницю. Діти дізнаються його назву і приступають до вимірювання за допомогою цієї мірки.

Вчитель пропонує учням у зошиті на перетині двох ліній поставити точку і відступити дві клітинки вліво (вправо, вгору, вниз) та відмітити другу точку, відстань між позначеними точками буде 1 см. Учням демонструється масштабна лінійка і повідомляється, що довжина відрізка, яка з’єднує дві точки (великі штрихи) — 1 см. У зошиті діти креслять відрізок завдовжки І см. Важливим етапом у формуванні уявлень про вимірювання відрізків є використання моделі одного сантиметра. За допомогою моделі сантиметра учні вчаться вимірювати даний відрізок та будувати відрізок заданої довжини.

Навчаючи дітей вимірювати за допомогою моделі даний відрізок, вчитель має стежити, щоб кожний учень:

1. Точно приклав кінець моделі сантиметра до одного із кінців відрізка, що вимірюється.

2. За допомогою олівця на цьому відрізку позначив інший кінець моделі сантиметра.

3. Приклав до цієї позначки один із кінців моделі сантиметра і на відрізку зробив ще одну позначку (біля іншого кінця моделі). Друга позначка свідчить, що відрахо вано 2 см. Аналогічно (кожний раз зробивши позначку) роблять до тих пір, поки остання із позначок не збіжиться з іншим кінцем відрізка. Тоді учень, підрахувавши число відкладених на відрізку сантиметрів, отримає до вжину відрізка в сантиметрах.

Під час побудови відрізка заданої довжини за допомо гою моделі сантиметра необхідно стежити за тим, щоб кожний учень:

1. Спочатку провів пряму лінію.

2. Позначив на прямій точку (один із кінців відрізка) і в будь-якому напрямку від неї послідовно відклав (щоразу позначаючи олівцем) потрібну кількість відрізків.

3. Позначив олівцем інший кінець відрізка.

Виконання таких завдань спочатку викликає труднощі у першокласників. Це пояснюється відсутністю навичок володіння олівцем та невеликою моделлю сантиметра. Тому ці вправи треба повторювати довго і систематично. Процес відкладання моделі сантиметра «від одного кінця відрізка до іншого^», який часто повторюється, створює у дітей важливі асоціації, які попередять багато помилок, що трапляються під час вимірювання.

На наступному (більш високому рівні) вимірювання відрізків ці дві задачі розв’язуються за допомогою масштабної лінійки, яка не мас цифр. За завданням учителя на смужці картону учні самі роблять розмітку шкали за допомогою моделі сантиметра. Найбільш простою, але досить важливою для контролю засвоєння навичок вимірювання відрізків є вправа «показати на лінійці відрізок заданої довжини». Виконуючи вправу, учень повинен кінцем олівця «пройти» вздовж усього знайденого відрізка (вздовж краю лінійки) від одного кінця відрізка до іншого, називаючи і показуючи кожний наступний сантиметр.

Форсоване введення лінійки із цифровою шкалою призводить до помилок під час вимірювання, причиною цього є відсутність уваги учнів до початкової відмітки, яка не завжди збігається із зрізом лінійки.

Варто пропонувати учням вимірювати не тільки відрізки на папері, а й предмети, що оточують — лічильні палички, олівці, пенал тощо.

Окремі методики рекомендують ознайомлювати першокласників спочатку з метром, як одиницею вимірювання (метр є основною одиницею довжини). У такому випадку рекомендується на початковому етапі не встановлювати співвідношення між метром і сантиметром. А сантиметр ввести як мірку вимірювання невеликих відрізків, довжина яких менша від метра.

У своїй роботі вчитель обирає той підхід, який на його думку, є більш доцільним.

Одиниця вимірювання довжини — дециметр вводиться при вивченні чисел від 11 до 20. Мотивацією є потреба вимірювати відповідні довжини (наприклад, ширину і довжину парти, висоту стільця, ширину альбому для малювання тощо), оскільки моделлю сантиметра ці предмети вимірювати довго. Методика ознайомлення із дециметром аналогічна методиці ознайомлення з сантиметром. Виготовляються моделі із різних матеріалів (картон, дерево), які є в учнів. Спочатку вчитель демонструє модель 1 дм, а потім порівнює її з моделлю 1 см. Колективно шляхом прикладання прораховується, скільки сантиметрів в 1 дециметрі. Робиться висновок, що 1 дм = 10 см і, навпаки, 10 см = 1 дм. Моделлю дециметра вимірюють відрізки, спочатку ті, які містять лише ціле число дециметрів. Вимірювання з використанням вже двох мірок — дециметрів і сантиметрів є більш складна операція. Її варто продемонструвати для першокласників, але неприпустимо перевіряти вміння її виконувати.

Зауважимо, що учні мають навчитися бачити не тільки горизонтальні відрізки, а також вертикальні і похилі. Положення відрізків обов’язково має варіюватися. Особливо варто звертати увагу на те, що під час вимірювання довжини відрізків, учні мають пересувати лінійку відповідно до положення відрізка на папері, а не повертати посібник.

Виміряй довжину кожного відрізка

На променях накресли відрізки заданої довжини

Як уже зазначалося, зазвичай, з одиницею вимірювання довжини — метром діти знайомляться після ознайомлення із сотнею.

Мотивація до введення нової одиниці виміру — потреба виміряти довжину і ширину класу, коридору, довжину доріжки, що веде від дверей школи до клумби тощо. Процес вимірювання метром відбувається аналогічно до вимірювання меншими мірками — сантиметром і дециметром. В процесі вимірювання довжини (наприклад, довжини чи ширину класу) з допомогою моделі метра учні відкладають по плінтусу метрові смужки і роблять позначки крейдою, потім підраховують кількість метрів і роблять записи на дошці.

Значно складнішою є вправа на вимірювання відстані, яку пройшов пішохід. Варто продемонструвати цей випадок вимірювання. Наприклад, виміряти відстань від парти до дошки. Варто акцентувати увагу учнів, що відстань треба вимірювати по прямій, а не по ламаній (без відхилення в бік). Для цього можна покласти на підлозі мотузку, яка з’єднує парту і стіну біля дошки (визначити на плінтусі одну точку (що відповідає середині дошки, наприклад), туго натягти мотузку і по ній визначити довжину. Так кожний учень може визначити відстань від свого місця до будь якої робочої зони у класі. Під час таких вправ доцільно розвивати окомір дитини. Перед вимірюванням відстані варто запропонувати учневі визначити її довжину на око, а потім виміряти за допомогою приладу і порівняти.

Вимірювання не повинні бути самоціллю. Їх обов’язково потрібно пов’язувати з будь якою життєвої ситуацією, з грою.

Варто пропонувати першокласникам вправлятися вимірювати будь що вдома: висоту і ширину холодильника, стола, телевізора тощо. Діти із задоволенням продемонструють свої вміння рідним.

У процесі вимірювання довжини учні отримують число, яке вказує скільки одиниць певної мірки містить довжина об’єкту (1см, 5 дм, 10 м). Такі числа називаються іменованими. Число називається простим, якщо числове значення величини виражене однією одиницею виміру (7 см), число іменоване називається складеним, якщо числове значення величини виражене кількома одиницями виміру (1 дм 4 см).

Першокласники вчаться додавати і віднімати іменовані числа, виражені в одних одиницях вимірювання довжини.

Вправи на формування вміння вимірювати довжину відрізка:

1) знайти довжину відрізка; 2) побудувати відрізок заданої довжини;

3) побудувати відрізок, який на кілька сантиметрів довший/коротший; 4) побудувати відрізок, що дорівнює сумі даних відрізків.

Продемонструємо кілька видів вправ, які розвиватимуть у першокласників уявлення про довжину та одиниці її вимірювання та сприятимуть формуванню вимірювальних умінь, вмінь порівнювати, додавати та віднімати іменовані числа.

► Виміряй довжину кожного відрізка. Біля відрізків однакової довжини постав позначку

► Виміряй довжину кожного предмета та побудуй відрізок довжина якого дорівнює сумі довжин скріпки та ручки

► Відстань від озера до великого дуба дорівнює 60 м. Відстань від дуба до великого каменя — ще 25 м. На якій відстані від берега до озера розташований великий камінь?

Наступний вид завдань формує вміння виконувати серіацію предметів за довжиною.

► Розфарбуй смужки праворуч у ті кольори, у які розфарбовані смужки ліворуч, відповідно до їх довжини

(1 — жовтий колір, 2 — червоний, 3 — зелений, 4 — голубий)

Наступні завдання спрямовані на засвоєння термінів «відстань», «шлях».

► Яка з мурашок — чорна чи руда — подолає більшу відстань? Обведи.

► Михасик і Миколка схематично зобразили свій шлях до школи. Чий шлях довший?

Завдання, яке спрямоване на розвиток «окоміра»

► Діти виміряли висоту кожного куща й записали на окремому аркуші. Порівняй висоту кущів зорово. Під кожним кущем запиши його висоту.

Наведемо зразки завдань, які допоможуть вчителю перевірити сфор- мованість геометричної компетенції «вміння користуватися лінійкою».

Рівень 1

► Виміряй відрізки і запиши назву відрізка довжина якого 10 см.

Довжина відрізка ______ дорівнює 10 см.

Рівень 2

► Дівчатка використали свої лінійки, щоб виміряти відрізок АО. Запиши ім’я дівчинки яка зробила це правильно.

Правильно виміряла довжину відрізка ____________ .

Завдання такого типу (змодельована навчальна ситуація) дають змогу формувати та перевіряти не тільки предметні компетенції, а й ключові: «вміння робити перевірку», «вміння приймати рішення», «вміння обґрунтовувати своє рішення» тощо.

Рівень 3

► Виміряй довжину відрізків АО, ВО, МТ та запиши їх в таблицю.

Ознайомлення першокласників із довжиною та одиницями її вимірювання має не тільки практичне значення, але і надає великі можливості для формування вміння бачити проблему і знаходити шляхи її вирішення, тим самим сприяючи розвитку пізнавальних здібностей учнів.

Вивчення довжини у 2 класі відбувається у тісному взаємозв’язку із вивченням абстрактних чисел (дії з іменованими числами). Учні ознайомлюються із новою для них одиницею довжини — міліметром. Мотивацією є потреба точно визначити довжину невеликого об’єкта (гумки, скріпки, маркера тощо). Другокласникам пропонується завдання такого типу:

► Якими мірками вимірювали довжину олівця? Назви довжину олівця в різних мірках.

► Чи можна точно сказати, яка довжина олівця?

► Розглянь лінійку. Між поділками, що позначають кількість сантиметрів, нанесені менші поділки. Відстань між двома меншими поділками дорівнює 1 міліметру. Коротко записуємо 1 мм

У 3 класі учні вивчають нумерацію трицифрових чисел. Для формування вміння записувати числа цифрами корисними будуть завдання, які містять відомості про споруди. та географічні об’єкти.

► Як записати цифрами вказані величини?

Санаторій «Ворохта» розташований на висоті вісімсот п’ятдесят метрів.

А. 85 м. Б. 805 м. В. 850 м. Г. 815 м.

Підземна лікарня в с. Солотвино розташована на глибині двісті вісімдесят два метри.

А. 282 м. Б. 280 м. В. 202 м. Г. 228 м.

Висота гори Шаян у Карпатах дорівнює чотириста сорок метрів.

А. 404 м. Б. 44 м. В. 414 м. Г. 440 м.

Довжина велосипедно-пішохідного мсту в Києві становить двісті десять метрів.

А. 20010 м. Б. 2100 м. В. 210 м. Г. 201 м.

Відстань від Києва до Чернівців становить п’ятсот тридцять вісім кілометрів.

А. 508 км. Б. 530 км. В. 5038к м. Г. 538 км.

► Кожну довжину запиши у сантиметрах.

5 м 30 см 1 м 25 см 3 м 5 см 2 м 20 см

6 м 18 см 9 м 32 см 8 м 50 см 2 м 02 см

Міркуй так: 5 м 30 см. У 1 метрі — 100 см, 5 м — це 500 см, 5 м і 30 см — це 500 см і 30 см, або 530 см.

Візьми до уваги. 2 м 2 см можна записати так: 2м 02 см.

► Кожну довжину запиши в метрах і сантиметрах.

570 см, 135 см, 950 см, 225 см, 311 см, 2 м 5см, 4м 8 см.

Міркуй так: у 1 м — 100 см. Отже відстань 570 см містить стільки метрів стільки сотень у числі 570, тобто 5. 570 м = 5 м 70 см.

► Запиши кожну величину в сантиметрах.

Висота слона — 4 м 67 см = _________

Ширина гірського потоку — 2 м 5 см = _______

Глибина озера — 5 м 30 см = ___________

Довжина пітона — 3 м 8 см = ___________

У 3 класі учні ознайомлюються із тисячею. На основі цієї лічильної одиниці вводиться нова одиниця довжини — кілометр.

► Які одиниці довжини зручно використовувати для вимірювання довжини олівця, ширини річки, відстані між містами?

Великі відстані вимірюють у кілометрах. В одному кілометрі 1000 метрів.

1 км = 1000 м

Для більш усвідомленого засвоєння учнями цієї одиниці довжини варто пройти з ними відстань від школи до певного об’єкта (бібліотеки, стадіону, кінотеатру тощо), що дорівнює 1 км. Доцільно назвати відстані між населеними пунктами (селом і райцентром, сусідніми селами чи містечками), районами великого міста та його центром. Варто запропонувати дітям спочатку самим назвати ці відстані.

Корисними будуть завдання, які містять відомості про відстані між обласними центрами України.

► 1. Прочитай відстані між містами України.

Черкаси — Вінниця 340 км

Одеса — Львів 743 км

Ужгород — Житомир 679 км

Чернівці — Тернопіль 176 км

Чернігів — Херсон 738 км

Хмельницький — Кропивницький 447 км

2. Яка відстань найбільша?

► Прочитай умову задачі. Сформулюй до неї два запитання. Обчисли.

Макар з татом поїхали із Києва до Ржищева через Кагарлик. Перед поїздкою Макар подивився карту доріг і дізнався, що від Києва до Кагарлика 78 км і від Кагарлика до Ржищева 22 км.

► На наступний день Макар з татом поїхали із Ржищева у Миронівку через Канів. За картою доріг вони знайшли необхідні дані: від Ржи- щева до Канева — 47 км, від Канева до Миронівки — 43 км.

Які запитання можна задати?

► 1) Запиши у зошит відстані Київ — Кагарлик, Кагарлик — Ржищів, Ржищів — Канів, Канів —Миронівка.

2) Запиши відстань між Миронівкою і Богуславом, що становить 19 км.

3) Запиши відстані між містами у порядку зменшення.

► У лижному марафоні перші 40 км треба було бігти лісом, а останні 10 км по відкритій місцевості. Через кожні 5 км дистанції знаходилися пункти харчування. Яку найбільшу кількість разів можна було перекусити, враховуючи пункт на фініші?

Наведені завдання є прикладом компетентнісно зорієнтованих задач, які сприятимуть формуванню математичної та інших ключових компетенцій.

У 4 класі передбачається узагальнення набути раніше знань про довжину, умінь і навичок вимірювання довжини.

Учні під керівництвом вчителя складають таблицю одиниць довжини.

Під час виконання практичних завдань, розв’язування задач, знаходження значень виразів часто доводиться перетворювати складене іменоване число в просте і навпаки, просте в складене.

Подаємо зразки міркувань.

1. Подайте 26 км 370 м у метрах.

1 спосіб: 1 км = 1000 м. 26 км — це 26 тисяч метрів та ще 370, буде 26 370 м.

2 спосіб: 1 км = 1000 м. 1000 • 26 + 370 = 2 6370 м

2. Подайте 3790 см в метрах і сантиметрах.

1 спосіб: 1 м = 100 см. У числі 3790 см стільки метрів, скільки в ньому всього сотень. У числі 3790 всього 37 сотень. Отже, 3790 см — це 37 м 90 см.

2 спосіб: 1 м = 100 см. 3790 : 100 = 37 (ост. 90). Частка вказує на метри — 37 м, а остача — на сантиметри 90см. 3790 см = 37 м 90 см.