Нова українська школа: методика навчання математики у 1-2 класах закладів загальної середньої освіти на засадах інтегративного і компетентнісного підходів - С. О. Скворцова, О. В. Онопрієнко 2019

7.2. Навчальний проєкт як спосіб застосування учнями досвіду математичної діяльності
Розділ 7. Урок математики в початковій школі

За останніми дослідженнями нейропсихологів, пізнавальні й поведінкові характеристики сучасних дітей надто відрізняються від характеристик їхніх однолітків кінця минулого століття. Так, нині 3-5-річні діти здатні працювати на результат, тоді як рані­ше це було доступним для 7-10-річних дітей. У сучасних дітей переважає системно-смислове мислення, домінує смислове середо­вище, яке регулює їхню поведінку. Зараз дитина готова почути дорослого лише після того, як буде вибудована система відносин на основі довіри й розуміння, і ця система переважає над потре­бою традиційного набуття знань. У сучасних дітей, на відміну від їхніх однолітків кінця XX століття, у яких переважав насліду­вальний рефлекс, спостерігається прагнення свободи — вони самі вибудовують систему поведінки, і це спостерігається вже в най­молодшому віці. Якщо раніше найрозповсюдженішим питанням дітей 5-6 років було «Чому?», то у сучасних дітей це питання «Навіщо?»; важливішою є не причинно-наслідкова залежність між об’єктами і явищами, а сенс власних вчинків і дій, — тож із сучасними дітьми треба домовлятися. Таким чином, репродук­тивна подача інформації і завдання на відтворення знань дітям не цікаві, їх більше приваблюють пошукові завдання і завдання, які змушують творчо мислити.

За висновками науковців і педагогів-практиків, в умовах упровадження компетентнісного підходу значна увага має приді­лятися організації суб’єкт-суб’єктної взаємодії між учасниками навчально-виховного процесу. Тому перевагу слід надавати ме­тодам і формам організації навчання, які стимулюють активну пізнавальну й перетворювальну діяльність учнів. Одним із най­ефективніших засобів формування в учнів компетентностей нині визнається метод проектів.

Учителі, які мають досвід організації проектної діяльнос­ті молодших школярів, відзначають її позитивні результати, більшість з яких пов’язана із формуванням загальнонавчальних умінь — навчально-організаційних, навчально-інформаційних, загальнопізнавальних і контрольно-оцінювальних, що складають основу ключових компетентностей.

Відповідність проектної діяльності компетентнісному підхо­ду також виявляється в тому, що планування роботи учасниками починається з чіткого визначення мети й конкретного результату, на який вона буде спрямована. Як відомо, компетентність фор­мується в діяльності, яка передбачає розв’язання актуальної для учнів проблеми. Так і в ході навчального проекту активність учас­ників спрямована на подолання інтелектуальної чи практичної проблеми.

Унікальність роботи над проектом полягає у її властивості інтегрувати зміст навчання різних предметів. Найчастіше про­ектна діяльність організовується під час вивчення природознав­ства, трудового навчання, основ здоров’я, літературного читання, «Я у світі», а також у позаурочний час, проте вона має значний розвивальний потенціал і для математики.

Взагалі в будь-якій із навчальних тем можна виділити про­блему, яка буде піддаватися вирішенню у формі проекту. Разом із тим не існує (та й не може існувати) розробленого наперед пла­нування проектів, оскільки в основі їх розроблення перебувають потреби, мотиви, інтереси конкретного учня або класу. У зв’язку з цим можемо поділитися лише ідеями тем навчальних проектів, пов’язаних зі змістом навчання математики.

Зважаючи на змістові особливості курсу математики і щіль­ність часу, відведеного на досягнення програмових вимог, навчаль­ний проект із цього предмета доцільно організовувати, по-перше, як урізноманітнення діяльності учнів у разі їхнього успішного просування в засвоєнні основного змісту, по-друге, якщо нав­чальна ситуація в класі спричинила проблему, прийнятну для розв’язання методом проектів. Зупинимось на другій умові.

Відомо, що однією з новацій навчальної програми є уведен­ня до змісту навчання в 1 класі розділу «Сотня». Хоча відповідні теми подаються з пропедевтичною метою, але практика показує, що під час їх вивчення учні стикаються з певними труднощами, зокрема в засвоєнні нумерації чисел у межах 100. Щоб вивчення такого матеріалу було ефективним, доречно разом з учнями вико­нати прикладний навчальний проект «Гра-мандрівка». Його ре­зультатом може бути настільна гра-бродилка на будь-яку цікаву для дітей класу тематику — подорож країною, пошуки скарбів, пригоди в джунглях, космічні мандри тощо. Дидактична користь гри передусім полягатиме в тому, що під час її створення учні самостійно розташують на ігровому полі ряд чисел у межах 100, а під час використання в невимушеній атмосфері «працювати­муть» із цим рядом. Таким чином учні мимовільно опанують порядкову лічбу, що стане навчальним результатом діяльності. Водночас колективна справа з реальним і цікавим результатом до­дасть ціннісного ефекту справі.

Приймаючи рішення про залучення дітей до проектної ді­яльності, учитель має для себе з’ясувати: чи існує потреба в даній навчальній ситуації в класі саме в такій формі роботи; чи є намір використовувати, наприклад, під час перерв або в позаурочний час виготовлену гру; чи доступною для учнів буде така справа; чи зацікавить вона дітей; чи реально знайдеться час для цієї роботи.

Організація такого проекту має відбуватися природно, на­приклад, від ідеї зробити настільну гру власноруч. Залежно від можливостей дітей результатом може бути одна гра, проте ціка­віше об’єднати учнів у кілька груп і виготовити більше ігор. Спо­чатку слід пояснити, про яку гру-мандрівку йдеться: показати її у фабричному виготовленні або на малюнку. Доцільно завести роз­мову про цікаві місця, якими б діти хотіли здійснити віртуальну подорож (для користі справи важливо, щоб ініціатива йшла саме від учнів). Визначившись із сюжетом, необхідно визначити пра­вила гри, а потім скласти план виконання проекту, тобто разом з учнями намітити кроки, які приведуть до бажаного результату. Під час обговорення плану варто зупинитися на таких питаннях: для чого знадобиться виготовлена гра; хто може бути помічником у справі; які знання чи інформація нам знадобляться; які мате­ріали будуть потрібні (звернути увагу, що можна використати картинки зі старих журналів чи рекламних листівок); у якій по­слідовності буде створюватись власне гра; якою має бути робота (критеріями можуть виступати охайність, яскравість, оригіналь­ність, гумор); як і кому буде презентована робота.

План за потреби можна оформити за таким зразком:

Це і є ті кроки, які допоможуть дітям усвідомлено й відпові­дально ставитися до обраної справи, вчитися організовувати свою роботу.

Під час виконання проекту вчитель запропонує учням само­стійно розташувати числа на ігровому полі, організує само- або взаємоперевірку правильності побудови числового ряду. Коли гра буде готовою, доцільно навчати учнів стежити за дотриманням її правил, а також за правильністю лічби.

Так само прикладний проект можна виконати в 2 класі, при­святивши його вивченню табличного множення і ділення. Нагада­ємо, що згідно з останніми змінами в програмі з математики та за здоровою логікою у процесі засвоєння випадків множення і ді­лення учні можуть користуватися таблицею. Цікавіше, коли таку «підказку» створять самі учні. Найпростіший варіант — оформи­ти в рамку роздруковану таблицю. Проте корисніше запропону­вати учням не готовий примірник таблиці, а лише її поля, після чого діти зможуть самі заповнити їх потрібними числами.

Подібну справу можна організувати, виготовляючи будь-які інші пам’ятки або підказки для роботи над задачами.

Звичайно, під час навчання математики доцільно розробля­ти не лише прикладні проекти.

Так, з учнями можна організувати інформаційні проекти: «Які квадрати називають «магічними?»; «Найдавніші математичні знаки»; «Грошові одиниці в Україні»; «З історії вимірювальних приладів»; «Найвідоміші математики планети»; «Котра година за­раз на планеті?»; «Математичні цікавинки».

Пошуково-дослідницькі проекти можуть мати такі теми: «Математика в казках», «Математика на кухні», складання та­блиці витрат матеріалів «Ремонт у моєму домі», «Геометричні тіла в архітектурі», планування ділянки «Присадибна ділянка», «Математика в легендах».

Темами творчих проектів можуть бути: «Музичний задач­ник», «Числова мозаїка», «Ненудний задачник», ілюстрування задач «Намалюємо задачу», «Математична газета», складання за­дачника «У тридев’ятому царстві», «Надзвичайні одиниці вимірю­вання величин». Як ігрові проекти можна організувати спектаклі «Як виникла математика» і «У доісторичній математичній шко­лі», ділові ігри «У магазині іграшок», «Мій бюджет на місяць», «Як навчитися заощаджувати кошти?» тощо.