Математика 2 клас - розробки уроків НУШ - Барна М. 2018

Урок 10. Повторюємо геометричні фігури; величини
Розділ I. Узагальнення і систематизація навчального матеріалу за 1 клас

Мета: узагальнити й систематизувати уявлення про геометричні фігури, величини та одиниці їх вимірювання.

Дидактична задача: актуалізувати уявлення про пряму лінію, промінь, відрізок, многокутники, круг; систематизувати та узагальнити уявлення про величини — довжину, масу, місткість; вчити порівнювати, додавати й віднімати величини.

Розвивальна задача: формувати прийоми розумових дій аналізу, порівняння, синтезу, класифікації під час виконання завдань (№ 1-3).

Хід уроку

I. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів

Для предметів, які нас оточують, характерна така властивість, як форма. Якщо не зважати на інші властивості предметів, то їх образами є геометричні фігури. Сьогодні ми повторимо геометричні фігури, які вивчали в 1 класі, та згадаємо й про інші властивості предметів навколишнього світу: довжину, масу, місткість та одиниці їх вимірювання. На вас очікує велика робота, і від того, наскільки кожний буде зібраним та сумлінним, залежить успішність спільної праці класу.

ІІ. Актуалізація опорних знань і способів дії

1. Актуалізація знання назв компонентів та результатів арифметичних дій додавання та віднімання, правил знаходження невідомого компонента, відношення різницевого порівняння

Математичний диктант. (Виконується в зошиті в клітинку або на окремому аркуші. Можна організувати подальшу взаємоперевірку виконаних робіт.)

1) Перший доданок 6, другий доданок 40. Знайдіть значення суми.

2) Зменшуване 35, від'ємник 5. Знайдіть значення різниці.

3) Знайдіть невідомий доданок, якщо значення суми 8, а відомий доданок 6.

4) Знайдіть зменшуване, якщо від'ємник 5, а значення різниці 4.

5) Знайдіть невідомий від'ємник, якщо зменшуване 34, а значення різниці 30.

6) Знайдіть число, яке на 5 більше за 70.

7) Знайдіть число, яке на 6 менше, ніж 10.

8) На скільки 84 більше за 80?

Актуалізація уявлень про геометричні фігури (пряму, криву, промінь, відрізок)

2. Усна колективна робота над завданням.

Що в довкіллі вам нагадує пряму; промінь? Що вам відомо про пряму; промінь? Чим схожі пряма та промінь? Чим відрізняються?

Учні з'ясовують, що пряма лінія не має ні початку, ні кінця, її можна продовжувати скільки завгодно і праворуч, і ліворуч. На рисунку пряму нам нагадує лінія горизонту. Промінь — частина прямої, обмежена з одного боку точкою. Промінь має початок, але не має кінця. Пряма не має ані початку, ані кінця. Отже, спільна ознака прямої та променя — у них немає кінця. Відмінна — промінь має початок, а пряма не має початку. На рисунку промінь нам нагадують промені сонця, слід від реактивного літака.

Що вам нагадує турнік та лавка біля моря? [Відрізок.] Що ви знаєте про відрізок? [Відрізок — частина прямої, обмежена двома точками.] Тому відрізок має і початок, і кінець, а пряма не має ні початку, ні кінця. Відрізок, як і промінь, має початок, але також має і кінець, а промінь не має кінця.

Що вам нагадують хвилі на морі, чайки у небі? [Це криві лінії.] Отже, лінії можуть бути прямими та кривими. Якими можуть бути криві лінії? [Криві можуть бути замкненими й незамкненими.]

3. Завдання № 1 виконується учнями самостійно.

ІІІ. Узагальнення й систематизація змісту навчання. Закріплення вивченого

1. Узагальнення й систематизація знань про пряму, промінь, відрізок

Можна узагальнити й систематизувати знання учнів за пунктами таблиці.

Пряма лінія, промінь, відрізок

Після повторення учням можна запропонувати таке завдання.

1. Порівняйте пряму лінію та промінь. Що в них спільне, чим вони відрізняються?

2. Порівняйте пряму лінію та відрізок. Що в них спільне, чим вони відрізняються?

3. Порівняйте промінь та відрізок. Що в них спільне, чим вони відрізняються?

4. Скільки прямих ліній можна провести через одну точку? Скільки прямих ліній можна провести через дві різні точки?

Узагальнення й систематизація знань про многокутники

2. Практична робота з математичними матеріалами «геометричні фігури». Завдання № 2.

Викладіть на парті хоч би один червоний круг. Скільки кругів ви можете покласти? Наведіть свої варіанти.

Покладіть на парту з набору геометричних фігур усі сині трикутники. Скільки фігур ви виклали? Що ви знаєте про трикутник? Візьміть у руки один трикутник. Покажіть його сторони. Що собою являють сторони трикутника? [Це відрізки.] Скільки в трикутника сторін? Покажіть кути трикутника. Дві сторони трикутника утворюють кут. Скільки кутів в трикутника? Покажіть вершини трикутника. Що собою являють вершини трикутника? [Вершина — це точка.] Скільки в трикутника вершин? Покажіть кожний трикутник. На які дві підмножини можна розбити множину трикутників? Покажіть великі трикутники, відсуньте їх. Покажіть малі трикутники.

Покладіть на парту не великі зелені чотирикутники. Які чотирикутники ви поклали? [Маленькі.] Покажіть їх. Покладіть на парту не маленькі сині чотирикутники. Які чотирикутники ви поклали? Які можливі варіанти? [Можна було покласти великі сині чотирикутники, або зелені чотирикутники (великі чи малі), або червоні чотирикутники (великі або малі).] Візьміть будь-який чотирикутник. Покажіть його сторони. Скільки сторін у чотирикутника? Покажіть кути чотирикутника. Скільки кутів у чотирикутника? Покажіть вершини чотирикутника. Скільки вершин в чотирикутника?

3. Завдання № 3 виконується колективно. Учні спочатку відповідають на запитання вчителя за завданням, а потім розфарбовують фігури.

Після цього доцільно обговорити питання за узагальнюючою таблицею.

Многокутники

Порівняйте назви многокутників за числом їх кутів, вершин і сторін. Що цікавого ви помітили?

Як би ви назвали многокутник, який має вісім кутів, вісім вершин і вісім сторін?

Складіть многокутник із семи лічильних паличок. Як ви його назвали?

Складіть дев'ятикутник із лічильних паличок. Скільки треба взяти паличок?

4. Завдання № 4 виконується колективно під керівництвом вчителя.

Узагальнення й систематизація уявлень про довжину й місткість і одиниці їх вимірювання

5. Завдання № 5 виконується самостійно. Перед виконанням завдання учні відповідають на запитання.

Яким приладом треба скористатися, щоб виміряти довжину відрізка? Як слід прикладати лінійку до відрізка? [Треба, щоб початок відрізка співпав із нульовою поділкою на шкалі лінійки. Поділка, з якою співпадає інший кінець відрізка, вказує на числове значення його довжини в сантиметрах.]

6. Завдання № 6.

Якщо потрібно визначити довжину навчального зошита, чи зручно буде користуватися такою одиницею вимірювання довжини, як сантиметр? Які одиниці вимірювання довжини ви ще знаєте? Скільки сантиметрів складають 1 дециметр? Скільки дециметрів у метрі? Якими приладами вимірюють довжину об'єктів навколишнього середовища?

Отже, об'єкти довкілля мають таку властивість, як лінійна протяжність, тобто вони мають довжину. Ми мешкаємо у тривимірному середовищі, об'єкти, що нас оточують, об'ємні, вони ще й характеризуються такою властивістю, як місткість. Яку одиницю місткості ви знаєте?

Результати вимірювання величин записують у вигляді числа з найменуванням — іменованого числа. Якщо результат вимірювання записується лише в одній одиниці вимірювання, то це просте іменоване число. Наприклад: 3 см, 67 дм, 5 л. Якщо вимірювали двома одиницями вимірювання, то в результаті одержимо складене іменоване число. Наприклад: 5 дм 4 см, 7 м 2 дм.

7. Під час обговорення зазначених питань один із учнів виконує завдання за карткою.

Картка

Виміряй довжини відрізків. Який відрізок найдовший? Подай результат вимірювання його довжини як складене іменоване число: у дециметрах та сантиметрах.

Результати вимірювань виписуються на дошці, й учні з'ясовують, які числа є простими іменованими, а які — складеними іменованими числами.

Наступним кроком є актуалізація уміння замінювати менші одиниці вимірювання більшими й навпаки; згадуємо, як слід міркувати, щоб замінити просте іменоване число складеним, складене — простим.

8. Усна колективна робота над завданням.

Замініть одні одиниці вимірювання довжини іншими.

[Коментар: у 1 м — 10 дм — десяток дециметрів, тому в числі дециметрів буде стільки десятків, скільки метрів у числі; 7 десятків = 70.

40 дм переводимо в метри. 10 дм — один десяток дециметрів становить 1 метр. Тому метрів буде стільки, скільки десятків у числі дециметрів, тобто 4.

11 см — це 10 см і ще 1 см; 10 см становлять 1 дм. Маємо 1 дм 1 см.]

9. Можна запропонувати учням таке завдання.

Накресліть відрізок завдовжки 6 см; 10 см; 11 см; 1 дм 3 см.

10. Завдання № 7 виконується самостійно.

11. Завдання № 25-27 із зошита «Я працюю самостійно» виконуються учнями самостійно.

12. Групова робота з обговорення відповіді на запитання завдання № 8.

13. Узагальнення й систематизація знань учнів про масу та одиниці її вимірювання

Предмети довкілля мають ще й таку властивість, як маса. Якщо взяти предмет у руки, то ми відчуваємо, що один важчий, інший легший... Але «на руку» не можна виміряти масу. Який прилад застосовується для вимірювання маси? [Терези.]

Завдання № 9 виконується в групах.

14. Узагальнення уявлень учнів про величини як властивості об'єктів навколишнього світу

Підводимо підсумок бесіди про величини: об'єкти навколишнього світу можна порівнювати за величиною — довжиною, масою та місткістю. Є кілька способів порівняння предметів за величиною, найпростіший із них — на око, але він не точний; більш точний — вимірювання. Причому процес вимірювання усіх величин завжди однаковий — обирається мірка (одиниця вимірювання) і підраховується, скільки

разів мірка вміститься у величині даного предмета. Мірку обирають люди, і тому вони можуть бути в різних народів різними. Приміром, одиниці довжини в росіян, англійців та французів були різними. Це було дуже незручно. Тому люди всього світу домовилися про єдині мірки — еталони вимірювання величин. Які величини ви знаєте? [Довжину, масу та місткість.]

Ще раз розглядаємо ці величини за таблицею.

Величини

IV. Пояснення завдань домашньої роботи

Домашнє завдання. Зошит «Працюю самостійно», с. 6, № 22-24. У завданні № 22 вам пропонується задача, яку ви маєте розв'язати у зошиті в клітинку за пам'яткою № 2, а потім скласти і розв'язати обернену задачу. У завданні № 23 треба порівняти вирази, попередньо обчисливши їх значення, а в завданні № 24 — обчислити «ланцюжки».

V. Рефлексія навчально-пізнавальної діяльності учнів

Що таке величина? [Це властивість предметів оточуючого світу.] Які величини ви знаєте? Що спільне в усіх величин? [Усі величини можна вимірювати.] У чому полягає процес вимірювання величин? Які одиниці вимірювання довжини (маси, об'єму) ви знаєте? Як співвідносяться сантиметр і дециметр? Що на уроці було для вас складним? Що вдавалося легко?