PISA: читацька грамотність - Т. С. Вакуленко 2017

Опрацювання тексту
Читацька грамотність

Типологія читацьких процесів 2018 р. виділяє, зокрема, процес вільного читання окремо від інших процесів, пов'язаних із розумінням тексту.

Вільно читати

Вільне читання можна визначити як здатність особи читати слова та зв'язний текст управно й автоматично, а також опрацьовувати значення слів і зміст текстів, щоб зрозуміти загальне значення тексту. Таким чином, вільність читання - це невимушеність й ефективність читання текстів для розуміння.

Вільне читання вивільняє ресурси уваги та пам'яті, які можна віднести до процесів розуміння вищого порядку. І навпаки, низька або недостатня вільність читання позбавляє його ресурсів розуміння, унаслідок чого таке читання забезпечується процесами нижчого порядку, потрібними для опрацювання друкованого тексту, і має слабші показники розуміння прочитаного.

Знаходити інформацію

Отримувати доступ до інформації та виокремлювати її. Компетентні читачі можуть читати текст повністю й уважно, щоб зрозуміти основну думку й осмислити текст як єдине ціле. Утім у повсякденні читачі використовують тексти для того, щоб знайти конкретну інформацію, майже або взагалі не зважаючи на решту тексту¹¹. До того ж знаходження інформації стає обов'язковим аспектом читання, коли люди взаємодіють зі складними цифровими інформаційними системами, такими як пошукові системи або веб-сторінки.

Знаходження інформації в таблицях, розділах тексту чи в книгах - це сама по собі окрема навичка. Здатність знайти інформацію ґрунтується на стратегічній обізнаності читачів про свої інформаційні потреби та їхній здатності швидко відкидати неактуальні абзаци. Крім того, читачам іноді доводиться побіжно проглядати низку уривків, щоб знайти конкретну інформацію. Це передбачає здатність читача регулювати свою швидкість читання, інтенсивність опрацювання та звертання уваги на противагу відкиданню інформації¹².

У контексті дослідження PISA-2018 завдання отримання доступу до інформації та її виокремлення вимагають від читача проглядати певний текст, щоб віднайти цільову інформацію, яка складається з декількох слів, фраз або цифр. У такому разі майже немає потреби розуміти текст поза рівнем словосполучення. Визначити цільову інформацію можна шляхом безпосереднього або майже безпосереднього зіставлення потрібних конкретних елементів як таких, а також шляхом знаходження їх у тексті.

Шукати та відбирати текст. Управні читачі вміють відбирати інформацію не лише з одного, а й із декількох текстів. В електронному середовищі обсяг наявної інформації часто суттєво перевищує спроможність читачів реально її опрацьовувати. У таких читацьких ситуаціях, тобто за роботи з багатьма текстами, читачам доводиться приймати рішення про те, який із доступних текстів є найважливішим, найактуальнішим, найточнішим чи найправдивішим. Ці рішення ґрунтуються на оцінці читачами рис конкретного тексту на тлі, наприклад, інформації, яка міститься в інтернет-посиланні. Отже, здатність шукати й відбирати текст зі спектру текстів є невід'ємним складником читацької грамотності.

У дослідженні PISA-2018 пошук тексту та відбір завдань передбачають використання ключових слів/дескрипторів, таких як заголовки, вихідна інформація (наприклад, автор, походження публікації, дата), а також прихованих або явних посилань, таких як сторінки з результатами пошуку.

Розуміти текст

Чимало видів читацької діяльності передбачають уміння поділити на частини й інтегрувати розширений абзац тексту з метою забезпечити розуміння смислу, репрезентованого у відповідному абзаці. Розуміння тексту можна розглядати як творення читачем ментальної картини того, про що цей текст.

Сприймати безпосереднє значення. Отримання уявлення про смисл і значення вимагає від читачів розуміти окремі речення в тексті або короткі текстові уривки. Завдання на безпосереднє розуміння передбачають безпосереднє чи перефразоване зіставлення питання й інформації з уривку.

Інтегрувати смисли й породжувати умовиводи. Побудова інтегрованого уявлення про текст передбачає вміння породжувати різні типи логічних умовиводів - від простих (єднальних) до складніших (просторових, темпоральних, причинно-наслідкових або припущення-спростування). Іноді це потрібно, щоб поєднати питання й уривок. І, нарешті, формування логічних умовиводів потрібне для завдань, які спонукають читача визначити основну ідею, приховану в тексті, щоб написати резюме (анотацію, висновок) чи дібрати заголовок до певного уривку.

Коли читачі мають справу з більш ніж одним текстом, інтегрування інформації та формулювання умовиводу можуть здійснюватися на основі інформації, що міститься в різних текстах. Інтегрування інформації з різних текстів пов'язане з певною проблемою, коли в текстах наведено непослідовну або суперечливу інформацію. У таких випадках читачі змушені задіяти процеси оцінювання, щоб виявити та подолати суперечність¹³.

Оцінювати й осмислювати

Компетентні читачі можуть міркувати, виходячи за рамки безпосереднього чи логічно вибудуваного значення тексту. Вони можуть критично оцінювати якість і достовірність інформації та осмислювати зміст і форму тексту.

Оцінювати якість і достовірність інформації. Компетентні читачі можуть оцінити якість і достовірність тексту (наприклад, чи наведена інформація є дійсною, не застарілою, точною, неупередженою). Управне оцінювання іноді спонукає читача визначити й оцінити походження інформації, її джерело.

Осмислювати зміст і форму. Щоб з'ясувати, чи є автор компетентним і добре поінформованим, читач має критично осмислити зміст і форму тексту. Оцінювання й осмислення майже завжди були частиною читацької грамотності, але їх значущість зросла зі збільшенням кількості та різнорідності інформації, із якою читачі мають справу сьогодні.

Компетентні читачі також мають уміти осмислювати якість і стиль написаного. Таке осмислення передбачає здатність оцінити форму написаного, те, наскільки пов'язані зміст і форма із цілями автора та його думкою, а також те, наскільки ефективно автор їх виражає.

Осмислення також передбачає апеляцію читача до власних знань, позиції чи поглядів за межами тексту, щоб пов'язати наведену в тексті інформацію з власними концептуальними й емпіричними ціннісними орієнтаціями. Завдання на осмислення можуть уважатися такими, що спонукають читачів звернутися до власного досвіду чи знання, щоб порівняти, зіставити чи припустити різні погляди або різні позиції.

Виявляти й долати суперечність. Стикнувшись із множинними текстами, які суперечать один одному, читачі мають усвідомити цю невідповідність і знайти шляхи її подолання¹³. Робота із суперечностями зазвичай вимагає від читачів віднести розбіжні твердження до відповідних джерел й оцінити раціональність самих тверджень та/або достовірність наявних джерел. Оскільки ці навички лежать в основі сучасної читацької діяльності, украй важливо визначити, наскільки 15-річні читачі здатні працювати з новими викликами щодо розуміння, порівняння й інтегрування множинних текстів¹⁴.