Методичні рекомендації до уроків читання за букварем «Я читаю» - 2020

Урок 8 Речення розповідні, питальні й окличні (без уживання термінів). Дитячі ігри

Мета: сформувати в учнів уявлення про розповідні, питальні та окличні речення (без уживання термінів), формувати вміння розпізнавати їх в усному мовленні, самостійно складати та правильно інтонувати; ознайомити учнів з назвою і зображенням розділових знаків у кінці речень — крапкою, знаком питання і знаком оклику; удосконалювати вміння будувати речення і розповіді за малюнками, подіями з власного досвіду; формувати вміння пояснювати правила найпростіших рухливих ігор; удосконалювати вміння виконувати завдання на встановлення відповідності; виховувати інтерес до рухливих ігор, прагнення підтримувати дружні стосунки з однокласниками.

Методичні рекомендації до уроку

Роботу над вивченням нової теми рекомендуємо розпочати з ознайомлення з розділовими знаками в кінці речень. Варто продемонструвати їх і назвати (крапка, знак питання, знак оклику). Потім запитати, який зі знаків треба ставити тоді, коли про щось запитуємо (знак питання). А який тоді, коли когось кличемо (знак оклику)? Тут варто додати, що знак оклику ставиться також тоді, коли промовляємо речення голосно або виражаємо великі почуття, емоції (радість, захоплення, переживання, страх, здивування). Потім повідомити, що крапка ставиться в кінці тих речень, у яких про щось розповідається.

Закріплення нового матеріалу здійснюється на основі малюнків і завдань на с. 16. Діти колективно під керівництвом учителя/вчительки розглядають малюнки і складають речення спочатку зі знаком питання, а потім зі знаком оклику. Наприклад: Як думаєте, над чим зараз думає хлопчик на першому малюнку? Складіть про це речення зі знаком питання. (У кого м’яч?). А про що запитує мама на другому малюнку? (Хто розбив вазу?). Що кричать уболівальники на стадіоні? (Гол!). Що сказала дівчинка, коли доторкнулася до їжака? (Ой, колючий!). Під час складання речень слід звертати увагу дітей на те, з якою інтонацією потрібно вимовляти ці речення.

Завдання на встановлення відповідності також передбачає складання за малюнками речень з відповідними розділовими знаками. Спочатку діти називають розділові знаки, подані в правій колонці, а потім придумують за малюнками, що в лівій колонці, речення і визначають, який знак потрібно поставити в кінці. (Наприклад: Оленка наздоганяє Марійку. Хто загубив зайчика? Це мій ведмедик!). Після цього з’єднують відповідні малюнки і розділові знаки.

Перед виконанням наступного завдання варто провести бесіду про улюблені дитячі ігри. Запитати, в які ігри учні люблять грати, з ким вони грають, які ігри грають з однокласниками. Потім школярі розглядають верхній малюнок на с. 17, розпізнають, у що грають діти (У Котика і Мишку.). Варто запитати, хто вміє грати в цю гру, як треба грати. Під час складання колективної розповіді про правила гри, необхідно стежити, щоб розповідь була послідовною і зрозумілою. (Діти беруться за руки і стають у коло. Обирають Котика і Мишку. Мишка за колом тікає, а Котик наздоганяє її. Мишка може шмигнути під руками дітей у коло. А Котика діти в коло не пускають. Коли Котик наздожене Мишку, тоді діти обирають іншого Котика й Мишку, і гра продовжується.). Запропонуйте учням пограти в цю гру на перерві.

Робота з персоніфікованими буквами проводиться аналогічно до попередніх уроків. Крім того, варто запропонувати дітям скласти за кожним малюнком речення з вивченими розділовими знаками. (Наприклад: Буква «ка» гладить котика. Що робить буква «те»? Яка велика щука!).

Виконання останнього завдання можна розпочати із запитання, чи знають діти, яка пора року зображена на кожному малюнку. Потім запитати, що переплутали діти. Запропонувати дати їм пораду. З’ясувати, чи не траплялося в їхньому житті подібних історій.

З метою рефлексії запропонувати передати свій настрій на смайликові, домалювавши відповідним чином ротик.

Час від часу впродовж уроку необхідно проводити фізкультхвилинки.