Методичні рекомендації до уроків читання за букварем «Я читаю» - 2020

Урок 50 Звук [й]. Мала буква й. Читання слів, речень і тексту з вивченими літерами. Уявлення про слова, протилежні за значенням

Мета: ознайомити учнів з друкованою малою буквою й, навчити друкувати її; удосконалювати вміння робити звуковий аналіз слів; формувати навичку читання, уявлення про слова, протилежні за значенням, уміння добирати заголовок до тексту; розвивати вміння складати речення й розповіді за малюнками; виховувати спостережливість, увагу до значення слів, інтерес до дитячих розваг.

Методичні рекомендації до уроку

Перед ознайомленням учнів з новою буквою варто провести бесіду за малюнком на с. 100, під час якої запитати, чи впізнають учні транспорт, зображений на малюнку, чи доводилося ним їздити, чим трамвай відрізняється від іншого транспорту (рухається по коліях, як поїзд). Потім слід привернути увагу до букв, які рухаються до трамвая, поцікавитися, хто з учнів знає їх, чому художник намалював біля трамвая саме букви «ій» (бо слово трамвай закінчується на звук [й]).

Після бесіди школярі разом з учителем роблять звуковий аналіз слова трамвай, будують на дошці звукову схему цього слова і порівнюють її зі схемою, поданою під малюнком. Потім виділяють останній звук у слові трамвай, стежать за його вимовою, з’ясовують, що під час вимовляння звука [й] видихуване повітря натрапляє на перешкоди, отже, цей звук приголосний.

Після цього педагог повідомляє, що на письмі звук [й] позначається буквою «ій», ознайомлює дітей з малою друкованою буквою «ій», концентрує увагу на алфавітній назві цієї букви («ій»). Варто сказати учням, що буква «ій» завжди позначає тільки м’який звук [й].

Потім першокласники розглядають букву «ій» на плашці та аналізують, з яких елементів вона складається. Звертають увагу на стрілочки, які показують напрямок руху олівця під час її друкування. Після цього друкують її умовно в повітрі (здійснюючи рух руки за напрямом стрілочок), а потім олівцем у клітинках.

Приступаючи до друкування слів з буквою й, варто їх спочатку прочитати.

У наступному завданні першокласники складають речення про те, що робить буква «ій» на малюнках. При цьому вчитель контролює, щоб учні правильно називали літеру (Буква «ій» розглядає майку. Буква «ій» взяла клей.). Потім здійснюється звуковий аналіз слова майка, діти визначають місце звука [й] в цьому слові й позначають його буквою «ій» у третій клітинці під малюнком. Оскільки учні вже вивчили всі літери, з яких складається це слово, то варто запропонувати надрукувати його повністю. Аналогічна робота проводиться над іншим малюнком — діти друкують слово клей.

Виконуючи завдання Читалочки першокласники вправляються у читанні слів з буквою «ій». Варто запропонувати прочитати слова по кілька разів: спочатку в колонках зверху донизу і знизу вгору, потім прочитати слова з буквою «ій» на початку, після цього в кінці слів і, нарешті, в середині.

Після першого читання необхідно з’ясувати, чи розуміють учні значення усіх слів, пояснити значення тих, які діти не розуміють, запропонувати скласти речення з цими словами.

У наступному завданні учні читають речення, спускаючись з гірки. Під час читання звертається увага на розділові знаки в кінці кожного речення. Учитель вимагає читати їх з відповідною інтонацією. Після першого читання варто запитати, від яких слів утворилось кожне друге слово в перших трьох рядках (липовий утворилося від слова липа, сосновий — від сосна, кленовий від клен). Далі з’ясувати, чому мед не кленовий, а липовий (бо бджоли носять мед з липового цвіту), листок не сосновий, а кленовий (бо у сосни не листок, а голка). Читання з гірки проводиться кілька разів (ланцюжком, хором, індивідуально) з нарощуванням швидкості.

Під час виконання наступного завдання вчитель звертає увагу учнів на значення кожної пари прочитаних слів. Діти з допомогою вчителя роблять висновок, що ці слова мають протилежне значення. До останнього слова добирають пару самостійно (холодний).

Роботу над текстом у наступному завданні слід розпочати з розглядання малюнка. Варто запитати учнів, що роблять діти з татом (запускають повітряного змія), з’ясувати, кому з учнів доводилося це робити, коли і з ким. Можна запитати, про що, на думку учнів, буде розповідатися в тексті.

Потім здійснюється читання тексту вчителем або учнями, які вже добре читають. Решта школярів стежать (водять пальцем по рядках). Після першого читання варто запитати, чи правильно думали діти, коли передбачали зміст тексту за малюнком.

Після бесіди здійснюється повторне читання тексту ланцюжком — кожний учень читає одне речення. Можна читати текст по абзацах, проводячи після кожного бесіду, про що в ньому розповідається. Насамкінець, варто запропонувати учням придумати заголовок до тексту.

Під час підсумку уроку потрібно пригадати, яку букву вивчали на уроці (перевірити, чи засвоїли учні алфавітну назву літери «ій»), який звук вона позначає ([й]), що діти знають про цей звук (він приголосний, м’який), чи може буква «ій» позначати твердий звук. Після цього можна запропонувати дібрати слова з буквою «ій», вимовити звук, який вона позначає, визначити його місце в слові (на початку, в середині чи в кінці).

На завершення уроку учні здійснюють рефлексію — позначають свій настрій на обличчі смайлика.

Упродовж уроку варто час від часу проводити фізкультхвилинки.