Методичні рекомендації до уроків читання за букварем «Я читаю» - 2020

Урок 47 Звуки [з], [з']. Мала буква з. Читання складів, слів і тексту з вивченими літерами. Уявлення про слова, однакові за звучанням і написанням, але різні за значенням

Мета: ознайомити учнів з друкованою малою буквою з, навчити друкувати її; удосконалювати вміння робити звуковий аналіз слів; формувати навичку читання, уміння добирати заголовок до тексту, правильно вимовляти дзвінкий звук [з] в кінці складу і слова; розвивати вміння складати речення й розповіді за малюнками; виховувати старанність, спостережливість, увагу до значення слова.

Методичні рекомендації до уроку

Перед ознайомленням учнів з новою буквою варто провести бесіду за малюнком на с. 94, під час якої запитати, що роблять букви (розглядають (рахують) зірки на небі), у який час це відбувається (увечері або вночі). Звертаючись до життєвого досвіду першокласників можна запитати, що вони знають про зірки, чи доводилось спостерігати за ними, чи бачили вони «падаючих» зірок, чи загадували бажання при цьому.

Потім школярі разом з учителем роблять звуковий аналіз слова зірки, будують на дошці звукову схему цього слова і порівнюють її зі схемою, поданою під малюнком. Потім виділяють перший звук у слові зірки, стежать за його вимовою, з’ясовують, що під час вимовляння звука [з′] видихуване повітря натрапляє на перешкоди, отже, цей звук приголосний.

Далі вчитель пропонує виділити перший звук у слові зорі, порівняти його зі звуком [з′] і пояснити, чим вони відрізняються (перший твердий, а другий м’який).

Після цього педагог повідомляє, що на письмі звуки [з] і [з′] позначаються буквою «зе», ознайомлює дітей з малою друкованою буквою «зе», концентрує увагу на алфавітній назві цієї букви («зе»). Учні розглядають букву «зе» на плашці та аналізують, з яких елементів вона складається. Звертають увагу на стрілочки, які показують напрямок руху олівця під час її друкування. Після цього друкують її умовно в повітрі (здійснюючи рух руки за напрямом стрілочок), а потім у клітинках.

Приступаючи до друкування складів і слів з буквою з, варто їх спочатку прочитати.

У наступному завданні першокласники складають речення про те, що робить буква «зе» на малюнках. При цьому вчитель контролює, щоб учні правильно називали літеру (Буква «зе» тримає замок. Буква «зе» їсть морозиво. Буква «зе» побачила водолаза.). Потім здійснюється звуковий аналіз слова замок, діти визначають місце звука [з] в цьому слові й позначають його буквою «зе» в першій клітинці під малюнком. Оскільки учні вже вивчили всі літери, з яких складається це слово, то варто запропонувати надрукувати його повністю. Аналогічна робота проводиться над іншими малюнками: діти друкують слова морозиво і водолаз.

Виконуючи завдання Читалочки першокласники вправляються у читанні слів з буквою «зе». Під час повторного читання пар слів варто запитати, що спільного мають слова в кожній парі (у верхніх колонках кожна пара слів має спільну частину — зим, зерн, запас, у нижніх колонках кожна пара слів починається з однієї букви (з) бо одного складу (зі)).

У наступному завданні діти грають у відлуння — один читає склад, а інший знаходить його, показує й читає. Перед читанням учитель повідомляє, що звук [з] в кінці складу вимовляється дзвінко, і демонструє зразок правильної вимови. Діти повторюють за ним.

Наступне завдання передбачає закріплення цього уміння. Варто запропонувати учням прочитати подані слова не тільки в колонках зверху вниз і навпаки, а й у рядках — зліва направо.

Поданий у наступному завданні текст читає спочатку вчитель або учні, які добре читають. Решта дітей стежать (водять пальцем по рядках). Після першого читання варто запитати, чи розуміють учні значення слів замети, ставки. Потім провести бесіду за змістом текст: у яку пору року відбуваються події, чому учні так вважають, як діти розважаються взимку, хто катається на ковзанах, кого везуть на санках, чому взимку морозно, але весело. На завершення варто запитати, як першокласники ставляться до зими, чому саме так.

Після бесіди здійснюється повторне читання тексту ланцюжком — кожний учень читає одне речення. Потім можна читати текст по абзацах, проводячи після кожного бесіду, про що в ньому розповідається. Насамкінець, варто запропонувати учням придумати заголовок до тексту.

Виконання останнього завдання розпочинається з називання малюнків. Учні роблять висновок, що малюнки різні, а назву мають однакову (зірка). Потім здійснюють звуковий аналіз слова зірка, друкують у клітинках букви цього слова, і доходять висновку, що в схемі заховалось слово зірка. Далі доцільно запропонувати дітям скласти три речення з цим словом, щоб у кожному воно мало різне значення (наприклад: У небі засяяла зірка. На дні лежала морська зірка. На ялинку повісили червону зірку).

Під час підсумку уроку потрібно пригадати, яку букву вивчали на уроці (перевірити, чи засвоїли учні алфавітну назву літери «зе»), які звуки вона позначає ([з] і [з′]), що діти знають про ці звуки (вони приголосні, перший твердий, а другий м’який). Потім запитати, перед якою буквою літера «зе» позначає м’який звук (перед буквою і). Після цього можна запропонувати дібрати слова з буквою «зе», вимовити звук, який вона позначає, визначити — твердий він чи м’який.

На завершення уроку учні здійснюють рефлексію — позначають свій настрій на обличчі смайлика.

Упродовж уроку варто час від часу проводити фізкультхвилинки.