Методичні рекомендації до уроків читання за букварем «Я читаю» - 2020

Урок 45 Звуки [д], [д']. Мала буква д. Читання складів, слів, речень і тексту з вивченими літерами

Мета: ознайомити учнів з друкованою малою буквою д, навчити друкувати її; удосконалювати вміння робити звуковий аналіз слів; формувати навичку читання, уміння добирати заголовок до тексту, правильно вимовляти дзвінкий звук [д] в кінці складу і слова; розвивати вміння складати речення й розповіді за малюнками; виховувати старанність, турботливе ставлення до навколишнього середовища.

Методичні рекомендації до уроку

Ознайомлення з буквою «де» розпочинається з бесіди за малюнком на с. 90. Варто запитати в учнів, хто зображений на малюнку, хто веде дитину за руки, чи впізнають учні ці букви, чому саме букви «де» ведуть дитину (бо слово дитина починається на цю букву). Можна запропонувати описати, яка дитина (мала, з білявим волоссям, у синіх повзунках, із соскою в роті та іграшкою в руці), запитати, як вони вважають, це дівчинка чи хлопчик (напевно хлопчик, бо повзунки синього кольору). Потім звернути увагу на малу персоніфіковану букву, запитати — вона дівчинка чи хлопчик, чому так думають.

Після цього школярі разом з учителем роблять звуковий аналіз слова дитина, будують на дошці звукову схему цього слова і порівнюють її зі схемою, поданою під малюнком. Потім виділяють перший звук у слові дитина, стежать за його вимовою, з’ясовують, що під час вимовляння звука [д] видихуване повітря натрапляє на перешкоди, отже, цей звук приголосний.

Далі вчитель повідомляє, що на письмі звук [д] позначається буквою «де», ознайомлює дітей з малою друкованою буквою «де», концентрує увагу на алфавітній назві цієї букви («де»). Учні аналізують, з яких елементів складається літера «де». Звертають увагу на стрілочки, які показують напрямок руху олівця під час її друкування. Після цього друкують її умовно в повітрі (здійснюючи рухи руки за напрямом стрілочок), а потім у клітинках.

Приступаючи до друкування складів і слів з буквою д, варто їх спочатку прочитати. Під час друкування слів діти і дім варто звернути увагу дітей на те, що перед буквою і літера «де» позначає м’який звук [д′].

У наступному завданні першокласники складають речення про те, що робить буква «де» на малюнках. При цьому вчитель контролює, щоб учні правильно називали літеру (Буква «де» сидить на дивані. Буква «де» несе відро. Буква «де» їде на велосипеді.). Потім здійснюється звуковий аналіз слова диван, діти визначають місце звука [д] в цьому слові й позначають його буквою «де» в першій клітинці під малюнком. Оскільки учні вже вивчили всі літери, з яких складається це слово, то варто запропонувати їм надрукувати його повністю. Аналогічна робота проводиться над іншими малюнками: діти друкують слова відро і велосипед.

Виконання наступного завдання розпочинається з читання слів у колонках і пояснення їх значення. Після опрацювання слів у кожній колонці діти з допомогою вчителя пояснюють, як утворилися назви професій (слово двірник утворилося від слова двір, а слово садівник — від слова сад). Потім учні читають речення про двірника й садівника. Можна запропонувати скласти свої речення про людей цих професій.

Наступне завдання першокласники виконують у формі гри. Перед початком учні пригадують, як треба грати у відлуння (один учасник гри читає склад, а інший знаходить його в кружечку, показує і читає). Під час читання складів учитель звертає увагу учнів на те, що звук [д] в кінці кожного складу вимовляється дзвінко (учитель демонструє правильну вимову, а діти повторюють).

Для формування навички читання та закріплення правильної вимови дзвінкого звука [д] в кінці складу і слова пропонується завдання Читалочки. Учні спочатку читають слова в трьох колонках, правильно вимовляючи звук [д] в кінці складів і слів, а потім слова, подані під цими колонкам. Під час читання варто запитувати школярів, чи розуміють вони значення прочитаних слів, запропонувати скласти речення з окремими із них.

Роботу над текстом у наступному завданні слід розпочати з читання його вчителем або учнями, які вже добре читають. Решта школярів стежать (водять пальцем по рядках). Після першого читання варто запитати, про що розповідається в тексті, що робили хлопчики, кому допомагала дівчинка.

Після бесіди здійснюється повторне читання тексту ланцюжком — кожний учень читає одне речення. Перед цим варто звернути увагу на слова, що мають букви, яких учні ще не вивчалися на уроках читання (назвати ці букви і прочитати слова з ними). Далі можна читати текст по абзацах, проводячи після кожного бесіду, про що в ньому розповідається. Насамкінець, варто запропонувати учням придумати заголовок до тексту.

Після роботи над текстом доцільно провести бесіду про те, що росте біля тих будинків, у яких живуть учні класу, чи доводилось дітям щось садити, як вони можуть турбуватися про красу й чистоту своїх дворів (підтримувати чистоту, не ламати дерев і кущів, не зривати квітів тощо).

Під час підсумку уроку потрібно пригадати, яку букву вивчали на уроці (перевірити, чи засвоїли учні алфавітну назву літери «де»), які звуки вона позначає ([д] і [д′]), що діти знають про ці звуки (вони приголосні, перший твердий, а другий м’який). Потім запитати, перед якою буквою літера «де» позначає м’який звук (перед буквою і). Після цього можна запропонувати дібрати слова з буквою «де», вимовити звук, який вона позначає, визначити — твердий він чи м’який.

На завершення уроку учні здійснюють рефлексію — позначають свій настрій на обличчі смайлика.

Упродовж уроку варто час від часу проводити фізкультхвилинки.