Методичні рекомендації до уроків читання за букварем «Я читаю» - 2020

Урок 33 Звуки [н], [н']. Мала буква н. Читання складів і слів з вивченими літерами

Мета: ознайомити учнів з друкованою малою буквою н, навчити її друкувати; удосконалювати вміння робити звуковий аналіз слів; формувати навичку читання; розвивати вміння складати речення й розповіді за малюнками; виховувати старанність, інтерес до навчання.

Методичні рекомендації до уроку

Робота на сторінці букваря розпочинається з бесіди за малюнком, під час якої учні розпізнають персоніфіковані букви, розповідають, чим вони займаються, куди складають нитки (у корзину), уточнюють, для чого ці нитки використовують (для в’язання), якого вони кольору. Можна запропонувати учням скласти розповідь про букву Н-бабусю, яка зібралася перемотувати нитки для в’язання і попросила букву н-онучку скручувати нитки в клубок.

Після цього діти роблять звуковий аналіз слова нитки, будують звукову схему цього слова й порівнюють її зі схемою, поданою під малюнком. Далі виділяють і характеризують перший звук у слові нитки (звук [н] — приголосний, твердий).

Учитель повідомляє, що для позначення цього звука на письмі використовують букву «ен». Учні розглядають друковану малу букву н, визначають, з яких елементів вона складається. Потім за напрямом стрілочок друкують її спочатку умовно в повітрі, а потім олівцем у клітинках.

Далі читають склади й слова в клітинках і друкують їх за поданими зразками. Перед друкуванням слів у другому рядку варто порівняти перші звуки в словах ніс і нитки (у першому слові звук [н′] м’який, а в другому — твердий) та зробити висновок, що м’який і твердий звуки позначаються однією буквою н.

Можна запропонувати дібрати за малюнком слова з буквою «ен» (корзина, ноги, сині, зелені, червоні) і визначити, який звук вона позначає в кожному слові — твердий чи м’який.

У наступному завданні першокласники складають речення про те, що робить буква «ен» на малюнках. При цьому вчитель контролює, щоб учні правильно називали літеру (Буква «ен» взяла ножиці. Буква «ен» гортає книжку. Букви «ен» чистять банан.). Потім здійснюється звуковий аналіз слова ножиці, діти визначають місце звука [н] в цьому слові й позначають його буквою «ен» у першій клітинці під малюнком. Аналогічна робота проводиться над іншими малюнками: у слові книжка буква «ен» друга, а в слові банан дві букви «ен» — третя й остання. Якщо діти знають усі букви, вони можуть повністю надрукувати слова в клітинках.

У завданні Читалочки першокласники читають спочатку закриті склади з літерою «ен» у першій колонці. Потім відкриті склади в другій колонці. Можна запропонувати прочитати ці самі склади знизу вгору.

Далі приступають до читання складів і слів за стрілочками. Спочатку варто прочитати окремо всі склади. Після цього утворити за стрілочками слова зі складів. Слова можна читати зверху вниз і знизу вгору.

Наступне завдання призначене для вдосконалення вміння читати слова з вивченими літерами. Перед читанням речень, спускаючись з гірки, варто пригадати, що таке ананас, де ростуть ананаси. Запитати, хто з дітей вживав ананаси, які вони на смак — кислі чи солодкі. Доцільно було б показати зображення ананаса на малюнку, слайді або повернутись на 32-у сторінку букваря й там знайти ананас серед інших малюнків. Після такої підготовчої роботи розпочинається читання речень біля гірки. Учням варто пропонувати читати їх кілька разів у різний спосіб — ланцюжком, хором, індивідуально.

Ще один прийом для формування навички читання подано в завданні зі сходинками. Діти читають подані слова по складах, стрибаючи умовно по зображених сходинках. Під час повторного читання кожного слова, слід зупинятися й запитувати, як діти розуміють його значення, пропонувати складати речення з цим словом.

Після читання слів, стрибаючи по сходинках зліва направо, можна запропонувати прочитати ці слова, повертаючись по сходинках назад (від останнього слова до першого). При цьому наголосити, що слова читаються по складах за стрілочками (зліва направо).

Під час виконання наступного завдання учні вправляються в друкуванні пропущеної в словах малої букви н і читанні утворених слів. Можна запропонувати вибіркове читання: прочитати спочатку слова, які складаються з трьох букв, потім з чотирьох і з п’яти, далі прочитати слова, в яких є буква и, потім слова з буквою о, після цього — з літерою м і т.д.

Останнє завдання на сторінці — читання чистомовки, запропонованої Щебетунчиком. Спочатку діти читають її повільно ланцюжком, а потім хором, прискорюючи темп.

Під час підсумку уроку потрібно пригадати, яку букву вивчали на уроці (перевірити, чи засвоїли учні алфавітну назву літери «ен»), які звуки вона позначає ([н] і [н′]), що діти знають про ці звуки (вони приголосні, перший твердий, а другий м’який). Потім слід запропонувати прочитати склади з буквою «ен» — закриті (ан, он, ун, ин, ін, ен) і відкриті (склади-злиття: на, но, ну, ни, не, ні), запитати, перед якою буквою літера «ен» позначає м’який звук (перед буквою і). Після цього можна запропонувати дібрати слова з буквою «ен», вимовити звук, який вона позначає, визначити — твердий він чи м’який.

На завершення уроку учні здійснюють рефлексію — позначають свій настрій на обличчі смайлика.

Упродовж уроку варто стежити за стійкістю уваги школярів і час від часу проводити фізкультхвилинки.