Методичні рекомендації до уроків читання за букварем «Я читаю» - 2020

Урок 29 Звук [м]. Мала буква м. Читання складів і слів з вивченими літерами. Робота з дитячою книжкою

Мета: ознайомити учнів з друкованою малою буквою м, вчити її друкувати; удосконалювати вміння робити звуковий аналіз слів; формувати навичку читання; розвивати спостережливість, уміння порівнювати значення слів, складати речення й розповіді за малюнками, встановлювати відповідність між складами, малюнками і словами; виховувати старанність, інтерес до дитячих книжок.

Методичні рекомендації до уроку

Робота за букварем розпочинається з розглядання малюнка на с. 58 і розпізнавання персоніфікованих літер. Варто запитати в учнів, що роблять букви, у який час вони вийшли погуляти (пізно ввечері, коли зійшов місяць і небо вкрилося зірками), який місяць (добрий, привітний). Потім запропонувати придумати за малюнком розповідь, наприклад, про те, як велика і мала букви «ем» пішли гуляти далеко від дому. Поверталися пізно, уже стемніло. Букви почали хвилюватися, що в темноті зіб’ються з дороги. Та на небі одна за одною почали з’являтися зірки, виглянув місяць, вони світили, щоб букви бачили дорогу й не заблукали.

Після цього учні знаходять на малюнку предмети, назви яких починаються на букву «ем» (мак, місяць), роблять звуковий аналіз цих слів, викладають із фішок або будують на дошці їх звукові схеми і порівнюють зі схемами, поданими під малюнком. Потім виділяють перший звук у слові мак, стежать за його вимовою, з’ясовують, що під час вимовляння звука [м] губи стуляються й утворюють перешкоду для видихуваного повітря, отже, цей звук приголосний. Далі вимовляють перший звук у слові місяць, порівнюють вимову звуків [м] і [м′], роблять висновок, що перший звук твердий, а другий — м’який.

Після цього вчитель повідомляє, що на письмі ці звуки позначаються буквою «ем», ознайомлює дітей з малою друкованою буквою «ем», концентрує увагу на алфавітній назві цієї букви («ем»). Учні аналізують, з яких елементів складається літера «ем». Звертають увагу на стрілочки, які показують напрямок руху олівця під час друкування букви «ем». Після цього друкують її умовно в повітрі (здійснюючи рух за напрямом стрілочок), а потім у клітинках. Друкування здійснюється під рахунок раз і, два і.

Під час виконання наступного завдання першокласники складають речення про те, що робить буква «ем» на кожному малюнку. При цьому вчитель контролює, щоб учні правильно називали літеру (Буква «ем» несе моркву. Буква «ем» нюхає ромашку. Буква «ем» тягне сома за вуса.). Потім здійснюється звуковий аналіз слова морква, діти визначають місце звука [м] в цьому слові й позначають його буквою «ем» у першій клітинці під малюнком. Аналогічна робота проводиться з іншими малюнками та їх назвами: у слові ромашка буква «ем» третя, а в слові сом — остання.

У завданні Читалочки першокласники читають спочатку закриті склади, поєднуючи за стрілочками букви на позначення голосних звуків з літерою «ем». Можна запропонувати прочитати ці самі склади знизу вгору. Потім учні читають склади в таблиці: спочатку верхній ряд, пригадавши букву «ел» і спосіб читання складу-злиття, а потім читають парами склади верхнього і нижнього рядків (ла, ма; лу, му; ло, мо; ли, ми; лі, мі; ле, ме). З метою вдосконалення навички читання варто запропонувати учням читати ці склади по кілька разів у різних напрямках (наприклад: прочитати склади в другому рядку таблиці, читати склади парами знизу вгору (ма, ла; му, лу і т.д.), прочитати всі склади з буквою «ел», а потім з буквою «ем»).

Наступне завдання призначене для продовження формування вміння читати склади-злиття та встановлювати відповідність між складами, малюнками і словами. Спочатку діти читають склади-злиття в лівій колонці (зверху вниз і знизу вгору). Потім знаходять малюнки, назви яких починаються з того чи іншого складу і з’єднують стрілочками склади з цими малюнками. Далі проводять стрілочку від кожного малюнка до клітинок, у яких надруковане слово — назва малюнка. Два перших склади останнього слова (молоток) учні друкують під керівництвом учителя (хтось із учнів або вчитель друкує його ще й на дошці).

У наступному завданні діти складають речення за поданим початком і малюнком. Перше речення складає вчитель (Мала мишка стала на задні лапки. або Мала мишка шукає свою нірку.). Решту речень учні читають за поданим учителем зразком: спочатку читають початок речення, потім називають малюнок і продовжують речення на власний розсуд.

Виконання останнього завдання розпочинають з називання тваринки (мишка) і предмета (мишка), зображених на малюнках, роблять висновок, що тваринка і предмет мають однакову назву. Потім здійснюють звуковий аналіз слова мишка, друкують у клітинках букви цього слова, які вже вивчили і доходять висновку, що в схемі заховалось слово мишка. Після цього доцільно запропонувати дітям скласти два речення з цим словом, щоб у кожному воно мало різне значення (Мишка вилізла з нірки. На столі лежить комп’ютерна мишка.).

Решту часу на уроці слід приділити роботі з дитячою книжкою. Учитель самостійно обирає книжки чи книжку, за якими проведе цей етап уроку.

Під час підсумку уроку потрібно пригадати, яку букву вивчали на уроці (перевірити, чи засвоїли учні алфавітну назву літери «ем»), які звуки вона позначає ([м] і [м′]), що діти знають про ці звуки (вони приголосні, перший твердий, а другий м’який). Потім слід запропонувати прочитати склади з буквою «ем» — закриті (ам, ом, ум, им, ім, ем) і відкриті (склади-злиття: ма, мо, му, ми, ме, мі), запитати, перед якою буквою літера «ем» позначає м’який звук (перед буквою і).

На завершення уроку учні здійснюють рефлексію — позначають свій настрій на обличчі смайлика.

Упродовж уроку не варто забувати про фізкультхвилинки.