Методичні рекомендації до уроків читання за букварем «Я читаю» - 2020

Урок 27 Звуки [л], [л']. Мала буква л. Читання складів з буквою л

Мета: вчити розрізняти звуки [л] і [л′]; удосконалювати вміння робити звуковий аналіз слів; ознайомити учнів з друкованою малою буквою л, яка може позначати звуки [л] і [л′]; вчити друкувати букву л; формувати вміння читати склади-злиття з буквою л; добирати слова зі звуками [л] і [л′]; розвивати фонематичний слух, уміння аналізувати й порівнювати мовні звуки, складати речення і розповіді за малюнками; виховувати старанність, інтерес до навчальної діяльності.

Методичні рекомендації до уроку

Робота за букварем розпочинається з розглядання малюнка на с. 54, розпізнавання персоніфікованих літер. Варто запитати в учнів, що роблять букви, які вони (сміливі, бо не злякалися лева), який лев (добрий, задоволений), що можна сказати про лева і букви — вони вороги чи друзі. Потім запропонувати придумати розповідь про лева і букви.

Після бесіди за малюнком здійснюється звуковий аналіз слова лев. Учні викладають із фішок або будують на дошці звукову схему цього слова і порівнюють її зі схемою, поданою під малюнком. Потім виділяють перший звук у цьому слові, спостерігають за його вимовою, з’ясовують, що під час вимовляння звука [л] язик упирається в передні верхні зуби та піднебіння й утворює перешкоду для видихуваного повітря, отже, цей звук приголосний.

Далі вчитель ознайомлює дітей з малою друкованою буквою «ел», концентрує увагу на алфавітній назві цієї букви («ел»). Варто пригадати, що перед цим учні вивчали букви, які позначають голосні звуки, і назви цих букв збігаються зі звуками, які вони позначають ([а] — а, [о] — о, [у] — у, [и] — и, [і] — і, [е] — е). Назви букв на позначення приголосних звуків не збігаються зі звуками, які вони позначають (наприклад: звук [л], а буква «ел»).

Потім учні аналізують, з яких елементів складається літера «ел». Звертають увагу на стрілочки, які показують напрямок руху олівця під час друкування букви «ел». Після цього друкують її умовно в повітрі (здійснюючи рух за напрямом стрілочок), а потім у клітинках. Друкування здійснюється під рахунок раз і два.

Наступне завдання на сторінці букваря призначене для розвитку вміння знаходити місце звука [л] в словах і позначати його відповідною буквою, а також для засвоєння учнями алфавітної назви букви «ел». Спочатку першокласники під керівництвом учителя роблять звуковий аналіз слова ластівка визначають, що звук [л] в цьому слові стоїть на початку, і позначають його буквою «ел» у першій клітинці під малюнком. Аналогічна робота проводиться за іншими малюнками. Наприклад, у слові малина діти називають по порядку всі звуки, вимовивши перший звук — [м], ставлять крапочку в першій клітинці під цим малюнком (бо букву «ем» іще не вивчали), вимовивши другий звук — [а], позначають його буквою «а» в другій клітинці, далі вимовляють звук [л] і позначають його буквою «ел» в третій клітинці й т.д.

Після заповнення буквою «ел» відповідних клітинок діти складають речення про те, що робить буква «ел» на малюнках. Учитель контролює, щоб діти правильно називали букву (Ластівка несе у вузлику букву «ел». Буква «ел» зриває малину. Буква «ел» залізла в пенал.).

Під час виконання наступного завдання учні ознайомлюються з м’яким звуком [л′] і засвоюють, що звуки [л] і [л′] позначаються однією буквою — л. Спочатку називають зображені на малюнках предмети (лимон і літак), порівнюють вимову перших звуків у цих словах (у слові лимон звук [л] твердий, а в слові літак звук [л′] м’який), пригадують, як позначаються твердий (—) і м’який (=) звуки. Далі порівнюють звукові схеми слів, подані між малюнками, роблять висновок, що вони відрізняються тільки першим звуком, і визначають, яка схема відповідає слову лимон, а яка — літак.

Після цього вчитель пояснює, що звуки [л] і [л′] позначаються буквою «ел», і пропонує надрукувати перші дві букви в клітинках під кожним малюнком (під лимоном — ли, під літаком — лі).

У першому завданні на с. 55 учні спочатку називають зображені предмети, потім вимовляють перший звук у кожному слові, визначають — твердий він, чи м’який і знаходять та показують стрілочкою звукову схему кожного слова. Після цього під керівництвом учителя вимовляють по порядку всі звуки в кожному слові й позначають їх у відповідній звуковій схемі.

Під час виконання наступного завдання учні вправляються у звуковому аналізі слів та визначенні в них місця звука [л], який позначається буквою «ел».

Перед виконанням завдання Читалочки варто запропонувати учням прочитати склади: ал, ол, ул, ил, іл, ел, виклавши їх із фішок з відповідними буквами або надрукувавши на дошці.

Потім здійснюється формування вміння читати склади-злиття з буквою «ел». Учитель пояснює, що треба приготуватися вимовляти звук [л], показує, як язик впирається в передні верхні зуби й піднебіння (вимовляє звук [л]), потім, залишаючи язик в тому самому положення, вимовляє звук [а] — виходить склад ла. Діти кілька разів повторюють за вчителем цю вправу. Після цього аналогічно утворюють склади ло, лу, ле, ли. Перед утворенням останнього складу вчитель повідомляє, що перед буквою і звук [л′] завжди м’який, тому, приготувавшись вимовляти м’який звук [л′], вимовляємо [і], й утворюється склад лі.

Далі учні виконують завдання Читалочки. Спочатку читають букви у верхньому рядку таблиці, потім знову читають кожну букву і склад-злиття під нею: а — ла, о — ло і т.д. Перед читанням складу лі варто нагадати, що перед буквою і треба вимовляти м’який приголосний звук.

Останнє завдання призначене для продовження формування вміння читати склади-злиття та встановлювати відповідність між складами, малюнками і словами. Спочатку діти читають склади-злиття в лівій колонці (зверху вниз, а потім знизу вгору). Потім знаходять малюнки, назви яких починаються з того чи іншого складу і з’єднують їх стрілочками. Далі проводіть стрілочку від кожного малюнка до клітинок, у яких це слово надруковане. Останнє слово (лелека) учні друкують під керівництвом учителя (хтось із учнів або вчитель друкує його ще й на дошці).

Під час підсумку уроку потрібно пригадати, яку букву вивчали на уроці (перевірити, чи засвоїли учні алфавітну назву літери «ел»), які звуки вона позначає ([л] і [л′]), що діти знають про ці звуки (вони приголосні, перший твердий, а другий м’який). Потім слід запропонувати прочитати склади з буквою «ел» — закриті (ал, ол, ул, ил, іл, ел) і відкриті (склади-злиття: ла, ло, лу, ли, ле, лі), запитати, перед якою буквою літера «ел» позначає м’який звук (перед буквою і).

На завершення уроку учні здійснюють рефлексію — позначають свій настрій на обличчі смайлика.

Упродовж уроку не варто забувати про фізкультхвилинки.