Методичні рекомендації до уроків читання за букварем «Я читаю» - 2020
Урок 12 Тверді і м'які приголосні звуки. Зоряне небо
Мета: сформувати в учнів уявлення про тверді і м’які приголосні звуки, навчити позначати їх умовними позначками; формувати вміння розрізняти в словах тверді і м’які приголосні звуки, робити звуковий аналіз найпростіших слів; розвивати вміння спостерігати, аналізувати, порівнювати, робити висновки; закріплювати вміння виконувати завдання на встановлення відповідності; удосконалювати вміння складати речення, розповідати за малюнками та про власні спостереження; виховувати інтерес до пізнання зоряного неба.
Методичні рекомендації до уроку
Ознайомлення з твердими і м’якими приголосними звуками радимо розпочати з розглядання малюнків на с. 24 (вгорі) і спостереження за вимовою слів лук і люк. Варто звернути увагу учнів на різницю у вимові перших звуків у цих словах [л] і [л′] (у слові лук перший звук твердий, а в слові люк — м’який). Потім ознайомити учнів з умовними позначеннями твердих (—) і м’яких (=) приголосних звуків. Під час порівняння вимови слів кит і кіт учні разом з учителем визначають, яку позначку треба поставити в поданих під малюнками звукових схемах, доводять свою думку, вимовляючи перші звуки в цих словах.
Виконуючи наступне завдання, першокласники вдосконалюють уміння робити звуковий аналіз слів, визначати тверді і м’які приголосні звуки. Зокрема, вимовляють назви малюнків, виділяють кожний звук у цих словах і характеризують його (голосний чи приголосний, якщо приголосний, то твердий чи м’який). Потім знаходять відповідну схему до кожного слова і з’єднують стрілочками малюнки і схеми. Зробивши звуковий аналіз слів рись і рис, варто обов’язково порівняти, яким звуком відрізняються ці слова ([с] і [с′]). Аналогічна робота проводиться зі словами лис і ліс, тин і тінь. Після того, як учні з’єднали стрілочками відповідні малюнки і схеми слів, варто запитати, які слова мають однакову звукову схему (рис, лис і тин).
Наступне завдання передбачає вправляння учнів у розпізнаванні твердих і м’яких приголосних звуків та позначенні їх відповідними позначками в звукових схемах слів. Після заповнення схем можна запропонувати дітям знайти зайвий малюнок у цьому завданні й пояснити, чому так вважають (наприклад, зайвий кінь, бо він свійська тварина, а півень і лебідь — птахи, а ще тому, що його назва складається з одного складу, а назви інших малюнків — з двох складів).
Перед виконанням наступного завдання радимо запитати в дітей, чи доводилось їм спостерігати за зоряним небом, коли на небі з’являються зірки і місяць, чи відомо їм щось про зірки і сузір’я, чи знають вони, як називається прилад, за допомогою якого спостерігають за зоряним небом (телескоп), люди якої професії ведуть спостереження за зірками і сузір’ями (астрономи). Потім учні складають розповідь за малюнком про хлопчика, який разом із татком спостерігає за зоряним небом. Перед розповіддю запропонуйте дітям придумати ім’я хлопчикові, охарактеризувати, який він (цікавий, допитливий, усе хоче знати), поміркувати, що його приваблює (телескоп, зірки, зоряне небо). Якщо є можливість відвідати планетарій, розкажіть дітям, що там під куполом зображено зоряне небо, і поведіть їх туди на екскурсію (у вихідний день чи на канікулах).
Перехід до виконання завдання з персоніфікованими буквами рекомендуємо розпочати з бесіди про те, що крім зірок і місяця, увечері і вночі люди користуються освітлювальними приладами. Нехай учні пригадають і назвуть, якими саме, а підказку можуть знайти на малюнках із персоніфікованими буквами (ліхтарик, свічка, фара). Цей перелік можна продовжити (люстри, лампочки, ліхтарі, прожектори тощо). Після традиційної роботи з розпізнавання букв та звукового аналізу слів — назв малюнків учні разом з учителем заповнюють пусті місця в звукових схемах слів.
Останнє завдання — на спостережливість і застосування власного життєвого досвіду. Діти мають пояснити, що на малюнку зайве сонце, бо вночі сонця на небі не буває. Потім слід проаналізувати звукові схеми, подані під малюнком і визначити, до назви якого предмета, зображеного на малюнку, вони підходять (перша схема — до слова сонце, а друга — місяць).
У кінці уроку здійснюється рефлексія.
Упродовж уроку рекомендуємо проводити фізкультхвилинки.