Нова українська школа: методика навчання інформатики у 1-4 класах закладів загальної середньої освіти на засадах компетентнісного підходу - Олег Суховірський 2021

2.5. Програми підготовки презентацій
Розділ 2. Методика вивчення програмних засобів і технологій на уроках інформатики

Використання програм підготовки презентацій розкриває багато можливостей для реалізації змісту навчання інформатики в початковій школі. Під час створення презентацій відбувається робота з об’єктами, набір та оформлення тексту, створюються та змінюються малюнки, здійснюється пошук інформації в інтернеті, визначаються послідовності дій, додається та налаштовується анімація. Саме така широка функціональність сприяла появі й укріпленню серед методистів думки про те, що програми підготовки презентацій можуть стати у вивченні першим прикладним програмним засобом. І хоча такий погляд не утвердився остаточно, утім, він має своїх прихильників, а типові освітні програми дають змогу вивчати програми підготовки презентацій хоч і не першочергово, але досить рано. Усе ж на першому місці залишається графічний редактор, який є досить простим і зрозумілим для дітей. Програми підготовки презентацій також зацікавлюють учнів. Вони дають змогу працювати з яскравими образами, які не залишаються статичними як у графічному редакторі, а можуть рухатися по екрану та реагувати на дії користувача. Це стає можливим, якщо відкинути уявлення про презентацію, як про набір слайдів з текстами, розбавленими невеликою кількістю малюнків.

Об’єднання в одному продукті тексту, зображень, дій та анімацій допомагає формувати компетентність роботи з електронними документами.

Вивчення програм підготовки презентацій дає змогу учням готувати яскравіші виступи з представленням результатів виконання різних проєктів. Але тут потрібно пам’ятати, що власне презентація, зазвичай не виступає результатом проєкту (якщо це не передбачено завданням). Презентація представляє результати, які можуть бути у вигляді певного дослідження, опису, відповіді на проблемне питання тощо. Надалі навички, отримані при підготовці презентацій активно використовуються під час вивчення інших предметів.

Зміст навчання щодо вивчення програм підготовки презентацій на уроках інформатики

Проаналізуємо та порівняємо положення обох варіантів Типових освітніх програм.

За ТОП (О. Савченко) програми підготовки презентацій починають вивчатися з 3-го класу, але деякі базові навички учні отримують уже в 2-му класі. Зауважимо, що це не навички використання мишки, клавіатури чи програмних засобів. Саме у 2-му класі учні починають створювати малюнки. Принципи їхнього створення можуть бути дещо схожими на ті, на основі яких учні працюють у середовищі підготовки презентацій.

У 3-му класі учні отримують майже всі базові навички підготовки презентацій: створення, додавання слайдів, оформлення слайда, додавання текстів, малюнків, редагування презентації, її відтворення. Як бачимо, у цьому списку відсутні анімаційні ефекти. Справді, керування ними може бути дещо складним для учнів. Потрібно визначити послідовність їхнього відтворення, тривалість, взаємопов’язаність. Але додавання окремих простих анімацій не надто ускладнює роботу з презентацією, а разом з тим «оживляє» її, робить цікавою, активізує учнів. Тому можна порадити вчителю в рамках його академічної свободи давати учням, які встигають зробити та заповнити презентацію матеріалами, додаткові завдання з використання простих анімацій.

Звернемо увагу, що саме у 3-му класі за ТОП (О. Савченко) вивчається текстовий редактор. У межах відповідних тем учні навчаються працювати з текстом (шрифти, колір, накреслення), копіювати та вставляти фрагменти тексту, доповнювати тексти зображенням і т. д. Усі ці вміння використовуються під час створення презентації. Тобто в цьому є певний перетин між текстовим редактором і програмою підготовки презентацій. Готуючи календарний план і визначаючи послідовність вивчення програмних засобів, учитель може обрати той, який буде вивчатися першим.

Тобто це може бути такий варіант:

Або може реалізовуватися такий підхід:

Другий підхід має певні недоліки, пов’язані з розширенням тривалості вивчення презентацій, яке не завжди буде орієнтовано саме на створення презентації, а лише обмежуватиметься оформленням тексту на слайді. Але він має й позитивні сторони, оскільки розвантажує вивчення текстового редактора та дає змогу зосередитися на формуванні компетентностей опрацювання текстів у середовищах для читання, віртуальних бібліотеках, енциклопедіях, довідниках тощо.

У 4-му класі за ТОП (О. Савченко) передбачається формування вміння створювати просту анімацію. Хоча в самій Типовій освітній програмі в цьому випадку не згадується програма підготовки презентацій і логічно припустити, що саме у 4-му класі можна розширити набуті у 3-му класі навички створення презентації за рахунок вивчення анімаційних ефектів. Насправді ключовим тут є вказаний зміст навчання «Додавання анімаційних ефектів до об’єктів». Тексти, зображення у презентації розглядаються як об’єкти, у яких є певні властивості, та до яких можна додати анімаційні ефекти. Разом з тим створення анімацій можна інтерпретувати як gif-анімацію - невеликі анімовані малюнки. Учні можуть їх створювати на основі кількох статичних малюнків, які поєднуються в один анімований. Кілька сервісів для створення gif-анімацій:

✵ ezgif.com

✵ giphy.com

✵ imgflip.com

✵ tenor.com/gif-maker

Сервіс для пошуку та створення анімованих малюнків GIPHY

Цікавим є також використання можливостей програм підготовки презентацій для вивчення алгоритмів. Але лінійні алгоритми вивчаються у 2-му класі, а анімації у презентаціях - у 4-му. Тому логічніше визначати послідовність анімацій на слайді, спираючись на вміння створювати лінійні алгоритми. Так ми повторюємо та актуалізуємо цю тему. Такий підхід може бути реалізований у 4-му класі для актуалізації знань про лінійні алгоритми перед вивченням алгоритмів з розгалуженнями і повтореннями. Оскільки послідовність відтворення анімаційних ефектів на слайді є певним лінійним алгоритмом, то створення простих анімаційних історій у презентаціях досить дієво та наочно показують, як працюють лінійні алгоритми.

Натомість у ТОП (Р. Шиян) не конкретизується прикладний програмний засіб, а більше описуються ті вміння, які має здобути учень.

Уже у 2-му класі у змістовій лінії «Моя цифрова творчість» очікуваними результатами навчання є презентування ідей та/або результатів своєї діяльності за допомогою малюнків, тестів, музики тощо. Фактично це одна з небагатьох згадок презентування. Тобто, у цій змістовій лінії у 2-му класі не говориться про вивчення програм підготовки презентацій. Тут йдеться про те, що відбувається підготовка учнів до вміння представляти свої результати, зокрема й у подальшому за допомогою презентацій. Це надзвичайно важливе вміння. Надалі під час виконання проєктів, практичних робіт та іншого важливим етапом є представлення і захист своїх результатів. Це не обов’язково має відбуватися за допомогою презентації. Тут важливо узагальнити результати, оформити їх, підготувати виступ, вміти вести себе перед аудиторією.

Також у 2-му класі за ТОП (Р. Шиян) у змістовій лінії «Комунікація та співпраця» передбачено формування вміння оцінювати результати діяльності. Воно є ключовим під час виконання практичних робіт, оскільки дає змогу правильно порівнювати результати, знаходити власні помилки та удосконалювати свої продукти.

У 3-4 класах за ТОП (Р. Шиян) у змістовій лінії «Моя цифрова творчість» очікуваними результатами визначено вміння створювати прості мультимедійні продукти за підтримки вчителя, членів сім’ї або інших учнів; удосконалювати зовнішній вигляд створених інформаційних продуктів. Саме очікувані результати тут конкретизують у змісті навчання місце програм підготовки презентацій. Так, поняття «мультимедійні продукти» досить широке і може реалізовуватися в різному вигляді. Проте саме презентації найбільш компактно та доступно об’єднують описані у змісті навчання в цій змістовій лінії вміння.

Як бачимо, у ТОП (Р. Шиян) немає конкретних вказівок на програми підготовки презентацій, навіть в очікуваних результатах навчання не вживаються специфічні для презентацій поняття. Є згадки про презентування результатів діяльності, але їх можна інтерпретувати як виступ перед класом, захист результатів проєктів тощо. Та все ж, маючи на увазі перелік основних прикладних програмних засобів, вивченням яких потрібно забезпечити наступність із середньою та старшою школою, а також розуміючи наскільки важливе місце в сучасній школі посідають презентації, правильною інтерпретацією запропонованого у програмі змісту навчання є вивчення саме програм підготовки презентацій. Для конкретизації змісту та визначення тем уроків можна звернутися до Типової освітньої програми (О. Савченко), шкільних підручників, календарних планів, розроблених для підручників з інформатики.

Визначаючи, як саме навчати учнів створювати презентації, варто дати відповідь на питання «Із чого почати?». Отже, ще до початку вивчення програм підготовки презентацій учні мають уміти:

- виступати перед аудиторією;

- планувати свою діяльність;

- узагальнювати результати своєї роботи;

- представляти результати своєї діяльності.

Ці вміння лише починають розвиватися в початковій школі. Не варто очікувати від учнів високого рівня цих умінь. Але у простих проєктах учні можуть їх продемонструвати.

Виходячи з положень Типових освітніх програм, можна запропонувати таку послідовність вивчення тем:

1. Показ презентацій учнями. Доцільно почати з показу готових презентацій. Це дасть уявлення про те, для чого і як саме використовують презентації. Вдало підібрані презентації стануть взірцем для учнів, які вони наслідуватимуть під час подальшого вивчення.

2. Створення слайдів і вибір макета. Дизайн презентації. Ці теми є початковими та об’єднують навички створення презентації. Учні створюють прості презентації на 3-4 слайди. Уже на цьому етапі потрібно привчати їх до певної структури, логічної послідовності подання матеріалу. При цьому можна послатися на матеріал з української мови.

Приклад діалогу на уроці:

- Із чого складається текст?

- Із зачину, основної частини та кінцівки.

- Чому важливо дотримуватися такого порядку?

- Тому що так легше зрозуміти, про що текст.

- А як легше зрозуміти презентацію?

Так ми підводимо учня до важливості структурування презентації. Далі потрібно перейти до підготовки сценарію. Він є важливим етапом створення презентації. Спочатку потрібно дати відповіді на такі питання: Про що ця презентація? Що найважливіше в цій презентації"? Які малюнки будуть у ній? Як вона має виглядати?

Запиши сценарій презентації, у якій буде показано цвітіння вишні, поява листя та дозрівання вишень. Які об’єкти потрібно підготувати для цієї презентації? Які анімації потрібно використати для цих об’єктів?

3. Заповнення слайдів текстом. Оформлення тексту. Як було зазначено вище, є два підходи у вивченні теми «Оформлення тексту». Згідно із цим і обирається послідовність та наповнення цієї теми.

4. Додавання об’єктів до слайда (текст, малюнки). Використовуємо об’єктний підхід. Текст, малюнки, слайди - це об’єкти. Можна змінювати властивості цих об’єктів - розміри, колір, відображення, анімацію. Під час підготовки презентації учні працюють з об’єктами і їхніми властивостями. З деякими з них вони вже працювали, вивчаючи інші теми, а деякі використовують уперше.

5. Створення презентацій для власних проєктів. Може відбуватися і на завершальних уроках вивчення програм підготовки презентацій, і в межах виконання наступних проєктів.

Найважче учням дається визначити послідовність анімацій. Запропонуємо кілька завдань, які дають змогу сформувати потрібні навички.

1. Розглянь приклад області анімації з Microsoft PowerPoint та визнач послідовність анімацій:

1)_______________________________________________

2)_______________________________________________

3)_______________________________________________

4)_______________________________________________

У якої фігури анімаційний ефект закінчується третім?

Після закінчення анімації якої фігури розпочинається анімація зірки?

2. Зафарбуй частини прямокутників так, щоб вони відображали наступну послідовність анімацій:

- у зірки та овалу анімація розпочинається одночасно;

- після зірки і овалу розпочинається анімація у стрілки;

- після стрілки розпочинається анімація у прямокутника.

3. Упиши у хронометраж для кожного об’єкта тривалість анімації та затримку перед її початком згідно зі сценарієм:

1) Сходить сонце протягом 2 секунд.

2) Через 1 секунду після сходу сонця випливає перша хмаринка впродовж 3 секунд.

3) Через 1 секунду після початку анімації першої хмаринки випливає друга хмаринка, яка рухається впродовж 2 секунд.

4) Після другої хмаринки вилітає птах, який рухається впродовж 4 секунд.

Вибір прикладних програмних засобів для створення презентацій досить великий, але спрощених варіантів для учнів початкових класів небагато. Тобто більшість програм призначені для використання дорослими. Вони містять багато функцій і діти можуть плутатися в складному інтерфейсі.

Найпоширеніший варіант у школах Microsoft PowerPoint

OpenOffice Impress. Зі складу OpenOffice.Org (www.openoffice.org)

LibreOffice Impress зі складу LibreOffice, (www.libreoffice.org), який є відгалуженням проєкту OpenOffice.Org

Цікавим є використання онлайн-програм підготовки презентацій. Нaпpиклaд, Google Презентації має менше функцій, ніж Microsoft PowerPoint, та простіша для опанування учнями початкових класів. Для їх роботи обов’язкове підключення до інтернету.

Google презентації

Схема ocнoвниx дій під час cтвopeння презетації:

Грубою помилкою є захоплення створенням презентацій, коли учні лише копіюють інформацію з інтернету. Це привчає їх до репродуктивного мислення та порушення академічної доброчесності.

Потрібно, щоб учні виконували реальну роботу, проєкт і результати висвітлювали у презентації.

Наприклад, учні виконують проєкт «Чисті береги Південного Бугу».

Погана презентація: учні шукають картинки та тексти в інтернеті і складають презентацію із цих матеріалів.

Хороша презентація: учні під час екскурсії відвідують берег річки, фотографують, слухають учителя (батьків), запам’ятовують і на основі цих матеріалів готують презентацію (можливо підсилюють її інформацією з інтернету).