Нова українська школа: методика навчання інформатики у 1-4 класах закладів загальної середньої освіти на засадах компетентнісного підходу - Олег Суховірський 2021

2.6. Мережа Інтернет, пошук інформації та комунікаційні засоби
Розділ 2. Методика вивчення програмних засобів і технологій на уроках інформатики

Сучасна дитина досить рано починає користуватися засобами мережі Інтернет. Часто трапляється так, що в початковій школі потрібно не вчити використовувати відповідні засоби, а проводити корекцію неправильно сформованих умінь і навичок. Наприклад, діти можуть вводити в пошуковій системі вже відому адресу сайту і лише після отримання результатів пошуку переходити за посиланням. У більшості розмита межа між поняттями «браузер» та «інтернет» - «включити інтернет» іноді може означати «запустити браузер». Особливою проблемою є майже повна відсутність знань про безпеку в інтернеті. Парадоксально, що під час опитувань учні розрізняють інтернет-шахрайства, розказують приклади з життя, пов’язані з порушенням безпеки, утім, самі не дотримуються базових правил. Саме тому в кожній з Типових освітніх програм проблемі безпеки в інтернеті присвячено значну увагу.

Уміння здійснювати пошук в інтернеті, відбирати потрібну інформацію, копіювати текст і зображення, знати про проблему авторського права - усе це необхідне під час навчання у школі, зокрема й початковій. У кожній навчальній дисципліні самостійна робота, підготовка проєктів, створення презентацій, пошук ресурсів та інше передбачає використання інтернет-засобів.

Останнім часом в структурі інтересів учня початкової школи помітне місце займає спілкування у мережі Інтернет. З одного боку тут важливими залишаються навички використання інформаційно-комунікаційних технологій, а з іншого - все помітніше стає психологічна складова. Уміння правильно формулювати свою думку, реагувати на повідомлення, поводитися в конфліктних ситуаціях значно виходять за межі лише навичок набору тексту та користувача системами обміну миттєвими повідомленнями. Застосування інтернет-комунікацій у сучасного учня часто випереджає вивчення багатьох тем на уроках інформатики.

Враховуючи унікальну особливість інформатики, яка пов’язана зі швидкими темпами розвитку, зміст навчання інформатики постійно змінюється, оскільки змінюються сайти, програми, засоби, технології, з’являються нові можливості, складні технології стають доступнішими для дітей.

Зміст навчання щодо вивчення понять інформація та інформаційні процеси

Як бачимо, за Типовою освітньою програмою (О. Савченко) серед інтернет-засобів, які вивчаються у 2-му класі, є коротка згадка про використання мереж для отримання інформації та онлайн-версія графічного редактора, який визначено як додатковий інструмент. Натомість у програмі (Р. Шиян) уже у 2-му класі дається досить широке поле для вивчення мережі Інтернет. Варто підкреслити, що багато дітей уже активе використовують ці технології, тому вводити відповідні теми на початку вивчення інформатики є логічним кроком.

Вивчення засобів мережі Інтернет можна поділити на кілька етапів. Вони досить умовні, не прив’язані до якогось конкретного класу і зорієнтовані на ступінь складності матеріалу.

Початковий етап. Формування навичок перегляду сайтів та користування браузером

На цьому етапі учні переглядають прості сайти, читають тексти, переглядають зображення, користуються простими засобами навігації. Учитель заздалегідь має підібрати цікаві дитячі сайти, з різноманітним оформленням, типами меню (вертикальне, горизонтальне, списки, піктограми або великі зображення). Основне завдання на цьому етапі - ознайомитися зі способами структурування інформації на сайтах і набути досвід користування сайтами. Під час перегляду сайтів учні ознайомлюються з браузером та основними його можливостями. Для вивчення браузера не варто виділяти окремий урок. Усі навички формуються поступово, під час практичних робіт. Важливо показати різні браузери та вказати на їхню подібність. В учнів потрібно сформувати чітке уявлення, що браузер - це програма для перегляду вебсайтів, а не власне інтернет. На цьому етапі учні можуть користуватися кнопками «Вперед» і «Назад» у браузері для вебсерфінгу.

Перший етап. Отримання початкових теоретичних уявлень про інтернет

На цьому етапі відбувається ознайомлення з поняттями вебсторінка, вебсайт, гіпертекст, гіперпосилання. Усі ці поняття вводяться на прикладах. У подальшому їм можна давати певні означення або описи. Наприклад, щодо гіперпосилання можна дати таке пояснення:

Гіперпосилання складається з двох частин. Перша, видима, — це текст, малюнок або інший об’єкт, який бачить людина. Друга, прихована, — це вказівка для переходу до іншого документа, сайту, малюнка, частини тексту тощо.

Тут також можна вводити поняття URL-адреси та вивчати її структуру. Це дає змогу привертати увагу учнів до адреси сайту й використовувати адресу як один з інструментів визначення рівня довіри до сайту. Тобто один з критеріїв визначення хибності чи достовірності інформації, довіри до джерела - це адреса сайту.

У початковій школі можна дати спрощене означення URL-адреси, у якій не використовуються технічні терміни.

URL-адреса - це адреса сайту, яку ви вводите у браузері.

Дещо складніше дати означення поняття «домен». Можна застосувати такий підхід: Порівняйте URL-адресу сайту та URL-адресу його сторінки. Що спільного та відмінного між ними? Зробіть висновок.

Після перегляду кількох сторінок сайту учні зауважують, що є певна однакова частина адреси в усіх сторінках. Саме із цього і випливає означення поняття «домен».

Домен — це спільна частина URL-адреси сайту та його сторінок.

У кінці назви домену літери ua вказують на приналежність сайту до певної країни. Отже, ua означає Україна, uk — Велика Британія, pl — Польща, jp — Японія та ін. Державні установи в Україні мають домен gov.ua.

Одразу після формування поняття URL-адреси можна подавати правила визначення надійності сайту як джерела інформації. Загалом дуже складно визначити критерії надійності сайту, які б відповідали віковим вимогам учнів початкової школи. Тому деякі критерії можуть видаватися сумнівними або малозначимими, але вони дають змогу швидко оцінити сайт і сформувати свою думку про нього.

Як переконатися, що сайт надійний:

- Це сайт державної установи або навчального закладу.

- На сайті публікують інформацію відомі фахівці.

- Сайт визнано іншими користувачами як надійний.

- На сайті основну увагу приділено корисним повідомленням, а не рекламі.

- У повідомленнях на сайті переважають виважені заголовки та тексти.

- Пам’ятайте, усю інформацію, навіть з надійних сайтів, слід перевіряти!

Другий етап. Пошук в інтернеті

Найкраще розпочати формувати в учнів уміння шукати інформацію в інтернеті за допомогою пошуку на окремому сайті. Виконувати пошук по сайту можна вже на початковому етапі за умови, якщо учні легко справляються із завданнями та впевнено здійснюють навігацію сайтами. В іншому випадку ці завдання мають передувати вивченню пошукових сервісів. Учитель має підібрати прості, зручні і цікаві сайти, які мають відповідну функцію:

Наприклад, результат пошуку на цьому сайті за словом «листівка» матиме такий вигляд:

Тут добре видно два способи подання результатів. Перший - групування за категоріями (шпалери, з паперу, на Великдень тощо), другий - посилання на конкретну розробку. Під час використання категорій можна згадати про впорядкування та структурування інформації. Перехід за гіперпосиланнями і повернення в початкову точку може відбуватися з використанням кнопок навігації у браузері або з відкриттям нової вкладки (за допомогою контекстного меню чи клацання мишки з натиснутою клавішею Ctrl).

Для правильного й ефективного пошуку в інтернеті потрібно вміти визначати ключові слова та будувати пошуковий запит. Тут помітний взаємозв’язок з мовно-літературною галуззю. Хоча між визначенням ключових слів до тексту та для пошуку є певні відмінності. Для пошуку в інтернеті не можна добирати загальні слова, оскільки результат буде надто широким.

Далі відбувається ознайомлення з пошуковими сервісами. Корисно дати для порівняння кілька сайтів для пошуку інформації в інтернеті. Учні можуть подивитися на відмінності в оформленні та спробувати порівняти результати пошуку за однаковими ключовими словами.

Пошукова система Bing: bing.com

Невелика українська пошукова система Search: search.com.ua

Порівняємо результати пошуку в цих системах слова «розмальовка» за першими двома знайденими сайтами.

Як бачимо, результати Google та Bing відрізняються лише позицією сайту, а Search.com.ua більше орієнтований на продаж товарів.

На жаль, під час підготовки матеріалів до уроку учні можуть зіткнутися з неправдивою та помилковою інформацією. Як уже зазначалося, для початкової перевірки можна звернути увагу на URL-адресу. Якщо цього не досить, потрібно скористатися пошуком в інтернеті та знайти підтвердження.

Як переконатися, що повідомлення правдиве:

- Перевірте в різних джерелах (підручниках, енциклопедіях, на сайтах) факти, які наведено в повідомленні.

- Подумайте, які докази правдивості наведено в ньому.

- Визначте, чи є повною інформація, подана в повідомленні. Неповна інформація може зробити повідомлення неправдивим.

- Поміркуйте, про що йдеться в повідомленні: про факти чи про судження.

- Переконайтеся в надійності джерела повідомлення.

Практична робота з пошуку в інтернеті може поєднуватися із завданням обробки інформації, групування та впорядкування її, представлення в зручній формі.

Фрагмент практичної роботи «Пошук в інтернеті»

Знайдіть на сайті kazkar.info підрозділ «Легенди про рослини» та заповніть пропущені назви рослин і легенд у таблиці за допомогою пошуку на сайті.

Знайдіть на сайті «Видавництво Старого Лева» (starylev.com.ua) інформацію про книжки та заповніть пропущені місця в таблиці.

Після отримання результатів пошуку та відкриття сайтів учні можуть копіювати інформацію, яка їм потрібна для виконання завдання, створення проєкту, розваг тощо. При цьому спираємося на вміння копіювати та вставляти об’єкти (отримані вперше під час вивчення графічного редактора) й на вміння створювати папки і працювати з їхньою структурою (для збереження зображень). Виконуючи такі практичні завдання, де учні на основі матеріалів з інтернету створюють власний продукт, обов’язково потрібно обговорити принципи академічної доброчесності та проблему авторського права. Учні повинні знати, що списувати або приписувати чужі матеріали собі заборонено.

Авторське право

Об’єктами авторського права серед іншого є літературні письмові твори, комп’ютерні програми, музичні твори з текстом і без тексту, твори образотворчого мистецтва, фотографічні твори та інше.

Для поширення піратського контенту, крім економічних, існують певні психологічні причини. Художні твори, комп’ютерні програми та й взагалі інтелектуальна власність не здаються чимось матеріальним. Складається враження, що автор, власник нічого не втрачає, якщо скопіювати його твір. Справді, тут ключове слово «скопіювати». Примірник твору залишиться в автора. Але, насправді, автор втратить власну вигоду. Його твори будуть поширювати інші, часто отримуючи із цього певний зиск. В учнів потрібно сформувати уявлення про те, що робота письменника, художника, музиканта, програміста має оплачуватися.

Письменник витрачає кошти на папір, канцелярське приладдя, йому потрібно харчуватися, сплачувати за квартиру тощо. Вклавши гроші в матеріали, він створює нове оповідання. Якщо він вдало його продасть, то може на отримані гроші купувати нові матеріали, необхідні речі. Якщо хтось скопіює його твір, то цих грошей автор не отримає або отримає значно менше. У результаті він може полишити свою професію, і ми не побачимо нових шедеврів.

Тут важливо вживати стосовно людини, яка без дозволу копіює чужі твори, термін «злодій». У нас високий рівень толерантності до злочинів у галузі авторського права. Діти не усвідомлюють того, що використання піратського контенту є злочином. На уроці потрібно чітко вказати на неприпустимість таких дій, порівняти їх з іншими видами злочинів, наприклад із крадіжкою в супермаркеті.

Часто в дітей виникає питання: «Хто знатиме, що я порушую авторське право? Хто і як мене зловить?». Цей момент потрібно використати для того, щоб провести аналогію з іншими злочинами. Чому більшість людей не буде красти в супермаркеті, навіть якщо будуть переконані, що їх не зловлять? Тому що в них існують певні моральні бар’єри, вони знають, що це погано незалежно від того, можуть їх зловити чи ні. Так само з порушенням авторських прав. Насамперед знатиме сам учень. Він розумітиме, що це маленький злочин, що так діяти неприпустимо.

Тому вивчення в курсі інформатики в початковій школі теми «Авторське право» є надзвичайно важливим.

Розпочати пояснення концепції авторського права можна з використанням бесіди. Запитання «Ви ображаєтеся, коли у вас хтось списує?» на простому і зрозумілому прикладі ставить учнів на місце автора твору. Звичайно, учні відповідають, що їм не подобається, коли їхні досягнення видають за свої. Продовженням розмови буде запитання «Уявімо, що в класі вирішили зробити виставку найкращих малюнків. Що ви відчуватимете, коли однокласник видасть ваш малюнок за свій?». Діти швидко погодяться, що це можна розглядати як крадіжку. Вони помічають, що при цьому немає матеріальних втрат. Але присвоїти собі досягнення іншої людини є несправедливим, і це можна розглядати як своєрідний злочин. Ця бесіда закладає уявлення про авторське право, і під час наступної роботи учні звертатимуть більше уваги на авторство матеріалів.

Вивчаючи цю тему, можна провести інтегрований урок інформатики та «Я досліджую світ», на якому учні будуть підбирати матеріал про тварини, рослини, птахів. Наприклад, у межах підготовки проєкту «Їстівні та отруйні гриби» учні здійснюють пошук зображень різних грибів. Основним завданням, з точки зору інформатики, для учнів буде відбір малюнків на сайтах, додавання їх у закладки, копіювання в графічний редактор, а також зазначення автора. Якщо на сайті немає згадки про того, хто намалював чи сфотографував гриб, то учні мають записати назву сайту, з якого скопійовано цей малюнок. Так можна призвичаювати учнів до створення списку використаних джерел і дотримання авторського права.

Зображення мухомора із сайту www.naturalist.if.ua (автор - В. Маланюк)

Тема «Авторське право» поєднана з навичками пошуку в інтернеті. Пошукові сервіси часто використовують для встановлення авторства. Для практичної роботи потрібно підготувати фрагменти текстів з оповідань, казок. Краще обрати авторські, а не народні казки. Наприклад, учні отримують такий уривок:

Псів уже наш Микита не здурить. Зараз занюхали, хто він, загарчали та й як не кинуться до нього!

Завдання учнів полягає в пошуку в інтернеті твору та його автора. У цьому випадку це казка Івана Франка «Фарбований лис». Так учні встановлюють авторство, звертають увагу на те, що текст досить легко знайти і будь-яке копіювання без згадки автора може бути швидко виявлене. Крім того, вивчаючи цю тему, учні стикаються з електронними бібліотеками. Можна підібрати кілька онлайн-бібліотек, щоб учні помітили відмінності в оформленні та засобах навігації. Наприклад, текст «Класним керівником у вас буде Пантера Ягуарівна» можна знайти на сайті www.ukrlib.com.ua у книжці В. Нестайка «Дивовижні пригоди в лісовій школі».

Вигляд сторінки казки І. Франка «Фарбований лис» на сайті kazky.org.ua

Таку саму практичну роботу можна проводити у формі змагання. Клас ділять на команди. Частину завдань готує учитель, а частину - учні. Далі команди шукають запропоновані уривки з різних творів і встановлюють їхнє авторство. Додатковим завданням може бути пошук творів образотворчого мистецтва. Тут варто підібрати картини з оригінальними назвами, які легко шукати в інтернеті та можна швидко встановити автора.

Внаслідок поширення комп’ютерних засобів, спрощення доступу до мережі Інтернет, активного використання комунікаційних технологій учнями початкової школи виникає потреба в ранньому вивченні норм авторського права, формуванні уявлень про необхідність захисту інтелектуальної власності, що є важливим в контексті виховання законослухняного громадянина.

Третій етап. Комунікації

Учні початкових класів комунікацію в інтернеті переважно зводять до використання систем обміну миттєвими повідомленнями (месенджерами). Деякі діти спілкуються на тематичних форумах, присвячених іграм, музиці, мультфільмам тощо. Часто вони не бачать потреби у використанні електронної пошти. Але електронні скриньки є ключем до інших сервісів. Вивчаючи електронну пошту, логічно спиратися на ті знання і вміння, які учні вже здобули самостійно. Найчастіше вони вміють відправляти повідомлення, надсилати зображення, звукові фрагменти, файли тощо. Тому спілкування в месенджерах може стати базовим для пояснення методів роботи з електронною скринькою. Якщо діти не мають такого досвіду, учитель має йти традиційним шляхом, пояснюючи на прикладах, як відбувається надсилання та отримання електронних листів.

На основі досвіду спілкування в месенджерах і на сайтах можна розпочати розгляд поняття «мережевий етикет». У групах, чатах, спільнотах діти час від часу стикаються з порушеннями поведінки учасниками. Ці ситуації можна обговорити.

✵ Чи бувають неприємні моменти під час електронного спілкування?

✵ Що найбільше вас турбує під час вашого електронного спілкування?

✵ Що б ви хотіли змінити?

✵ Які правила потрібно ввести у вашій Viber-групі?

Відповіді на ці питання дають змогу розробити перелік правил для електронного спілкування, а далі змоделювати правильну поведінку учнів.

Мережевий етикет, або нетикет («netiquette» походить від англійського «network etiquette»), - це правила поведінки, спілкування в мережі Інтернет.

Правила нетикету

- Спілкуючись з людиною, дотримуйтесь тих самих правил поведінки, що й у реальному житті. Залишайтеся толерантними.

- Не варто нав’язувати власні правила й повчати інших.

- Поважайте час і можливості інших. Не слід очікувати миттєвої реакції на повідомлення.

- Зберігайте власну репутацію. Публікуючи інформацію, перевіряйте її достовірність, пишіть грамотно.

- Допомагайте іншим, якщо ви можете це зробити. Обмінюйтесь досвідом.

- Не допускайте конфліктів. Уникайте образ.

- Поважайте право на приватне листування. Не поширюйте інформацію про себе та інших людей.

- Пам’ятайте про авторське право та безпеку в інтернеті.

Під час користування електронною поштою учнями початкової школи виникають певні проблеми. Дітям складно зареєструвати свої акаунти електронної пошти (хоча насправді багато з них їх має для своїх смартфонів, але не усвідомлює, що ними користується). Тому реєстрацію облікових записів електронної пошти переважно робить учитель. Можна реєструвати скриньку для кожного учня, але для великої кількості учнів це займає надто багато часу. Крім того, керувати такими обліковими записами важко. Можна зареєструвати одну електронну скриньку на клас. Тоді всі користуватимуться нею, але будуть плутатися в кореспонденції. Існує компромісний варіант, коли учитель реєструє 4-6 скриньок на клас.

Більшість сервісів електронної пошти мають вікові обмеження і ЗАБОРОНЕНІ для користування учнями початкової школи. Месенджери також мають вікові обмеження. Тому використання учнями цих засобів є дещо сумнівним, а перед учителем, який застосовує відповідні засоби на уроці, постає низка етичних проблем, які він мусить розв’язати.

Можна рекомендувати використовувати сервіси, які не мають таких обмежень, або реєструватися на відповідних майданчиках, указуючи реальний вік дитини та отримуючи доступ до спеціальних підрозділів, розрахованих на дітей. Наприклад, у Google існує Family Link - родинна група (батьки створюють і контролюють дитячий акаунт). Є YouTube Kids - це YouTube для дітей з фільтрованим контентом, можливостями для спілкування та контролем батьків. Але для ефективної роботи має бути хороша взаємодія між батьками та учителем.

Початкова сторінка YouTube Kids з початком реєстрації

Безпека в мережі Інтернет

Надзвичайно важливим в цифрову епоху є дотримання правил безпеки в мережі Інтернет. Кожне з них потрібно обговорити та представити учням приклади порушення цих правил і наслідки власних дій.

Правила безпеки в інтернеті

- Ніколи й нікому не повідомляйте особисту інформацію про себе та батьків.

- Не відкривайте листи з пропозиціями від незнайомих осіб. Уникайте аморальних сайтів.

- Користуйтеся складними паролями та нікому не повідомляйте їх.

- З допомогою дорослих подбайте про оновлення антивірусних програм на вашому цифровому пристрої.

- Спілкуйтесь у мережі лише зі знайомими людьми та друзями/ подругами.

- Розповідайте батькам чи рідним про підозрілі випадки та прислухайтесь до їхніх порад.

Потрібно багато уваги звертати на проблему безпеки в інтернеті та пояснювати її на прикладах:

- спілкування з незнайомцями;

- приватна та публічна інформація;

- таємниця паролів;

- дотримання правил використання електронної пошти, месенджерів і сайтів.

Правила захисту персональних даних

- Не розміщуйте в мережі приватні світлини та відео.

- Не зазначайте своє місце проживання.

- Обмежте доступ до власної сторінки в соціальних мережах.

- Не зазначайте геолокацію під власними публікаціями в мережі.

- Не розповідайте в мережі про маршрути своїх подорожей.

Четвертий етап. Спільна робота

Якщо в класі рівень навчальних досягнень досить високий і використовуються електронні скриньки, то можна працювати з Google Документи - створювати текстові документи, презентації, малюнки.

Створення проєктів у Scratch 3 передбачає коментування, поширення та копіювання чужих проєктів.

У Типових освітніх програмах передбачено вміння працювати спільно над певними завданнями, але мова там йде не обов’язково про електронні сервіси.