Нова українська школа: методика навчання інформатики у 1-4 класах закладів загальної середньої освіти на засадах компетентнісного підходу - Олег Суховірський 2021

2.4. Текстовий редактор і текст
Розділ 2. Методика вивчення програмних засобів і технологій на уроках інформатики

До початку вивчення інформатики у 2-му класі більшість учнів уже вміють набирати текст за допомогою різних електронних пристроїв. Зараз діти досить рано починають використовувати смартфони і планшети. Тому в них виникає потреба опановувати введення тексту. Зазвичай на ранніх етапах у месенджерах вони використовують емоджі та голосові повідомлення. Але початкові вміння набору, хоч і коротких повідомлень, у них формуються. Тобто учні ознайомлюються з розташуванням літер на клавіатурі, способами введення різних символів, великих літер тощо. Але їхнє навчання відбувається стихійно, під впливом оточення. Як наслідок, у дітей формуються неправильні навички. Найпоширенішими помилками можна назвати:

✵ нехтування правилами введення тексту (відокремлення розділових знаків від слів пробілами, використання кількох пробілів між словами тощо);

✵ нехтування розділовими знаками;

✵ невиправдане скорочення слів.

Варто зазначити, що такі порушення у цьому віці не можна вважати дуже серйозними, а правила введення тексту строгими. Під час неформального спілкування в месенджерах це припустимо. Утім, невчасна корекція таких помилок призводить до того, що учні використовують неправильні способи введення тексту під час роботи в текстовому редакторі. Такі неправильні навички можуть виявитися досить стійкими. І їх важко виправити на уроках інформатики в початковій школі. Іноді їх доводиться виправляти і в подальшому навчанні у школі. Крім того, якщо використання цифрових пристроїв обмежується лише переглядом відео, іграми та месенджерами, то навички набору тексту не підкріплюються його оформленням. Тому робота з текстом залишається на примітивному рівні. З одного боку, вміння вводити текст за допомогою клавіатури дещо спрощує навчання таких дітей на уроках інформатики, а з іншого - вони потребують певного часу для корекції.

Уперше на уроках інформатики з набором тексту учні ознайомлюються під час використання клавіатурного тренажера. Тут також не відбувається оформлення тексту, але учні набирають повноцінні речення. Загалом вивчення клавіатурного тренажера дає змогу уникнути помилок у наборі тексту і може вважатися початковим етапом вивчення текстового редактора. Але не варто підмінювати клавіатурним тренажером повноцінну роботу з текстом. Також не варто очікувати високого рівня умінь набирати текст за умов епізодичного використання клавіатурного тренажера.

Власне з оформленням тексту учні ознайомлюються на уроках інформатики під час вивчення графічного редактора. Додаючи підписи до малюнків, можна вказувати колір тексту, нариси, тип шрифту тощо. Навіть такі найпростіші дії дають змогу побачити результат і надалі перенести отримані вміння на роботу в текстовому редакторі. Додаванню підписів до малюнків може бути присвячена окрема практична робота. Вивчення графічного редактора передбачено в обох чинних Типових освітніх програмах. У ТОП (О. Савченко) графічний редактор визначено основним програмним засобом у 2-му класі.

У ТОП (Р. Шиян) у 2-му класі, навпаки, дуже багато уваги приділено вивченню роботи з текстом. Хоча термін «текстовий редактор» і не вживається, утім, передбачено роботу з електронними текстами.

У 3-му класі за програмою О. Савченко текстовий редактор визначено основним програмним засобом і він згадується в більшості змістових ліній. У змістовій лінії «Комп’ютерні пристрої для здійснення дій з інформацією» передбачено вивчення теми «Введення текстових даних. Правила введення та редагування текстових даних». Тут можуть використовуватися прості текстові редактори. У межах вивчення цієї теми не передбачається оформлення тексту. Утім, тема правильного введення тексту дуже важлива, оскільки правильний набір має відбуватися не лише в текстовому редакторі, а й у програмах підготовки презентацій, в електронних листах чи інших повідомленнях.

Основні поняття, якими мають оперувати учні, є літера або символ, слово, рядок, абзац, сторінка, документ. Важливо чітко розмежувати поняття рядок та абзац, показати, що абзац може складатися і з одного рядка. Це потрібно для того, щоб учні розуміли, як у текстовому редакторі працює клавіша Enter.

На першому етапі учні ознайомлюються зі способами виправлення помилок у тексті: вставленням пропущеної літери, видаленням тексту за допомогою клавіш Delete та Backspace. На багатьох клавіатурах клавіша Backspace позначається стрілкою ліворуч. Це допомагає учням запам’ятати напрям, у якому видаляється текст. Ці знання мають підкріплюватися практичними навичками, які учні отримують під час використання текстового редактора. Для практичної роботи варто підготувати тексти з помилками, які учні мають самостійно виправити. Слова доцільно запозичити зі словникових диктантів, з якими учні паралельно працюють на уроках української мови.

Учні мають дотримуватися таких простих правил набору тексту:

1. Між словами робити лише один пробіл.

2. Для створення абзацного відступу не використовувати пробіли.

3. Після слова перед розділовим знаком не ставити пробіл.

4. Між лапками чи дужками і словом не ставити пробіл.

5. Вирівнювання рядка по центру не робити пробілами.

6. Клавіша Enter використовується лише для створення нового абзацу.

Також у 3-му класі розглядаються основні команди редагування: вирізати, копіювати, вставити, видалити. Тут можна спиратися на ті навички, які учні отримали у 2-му класі під час вивчення графічного редактора. Зокрема, там вони переносили та копіювали фрагменти малюнка. Актуалізувати знання можна наочним поясненням, як відбувається копіювання та перенесення. При цьому можна використати слово «кишеня», яке вважатимемо аналогом Буфера обміну, через який відбувається копіювання даних.

Базовими навичками для операції виділення фрагмента тексту є робота з мишкою, зокрема дія «перетягни та відпусти» (drag and drop), яка формується у 2-му класі або ще в дошкільний період.

Зміст навчання щодо роботи з текстом на уроках інформатики

Для практичної роботи важливо вибирати короткі, прості для набору, але цікаві тексти. Під час роботи в текстовому редакторі учні продовжують вправлятися в наборі тексту на клавіатурі, але це не є метою вивчення теми. Тому більше уваги потрібно приділити оформленню тексту, додаванню зображень тощо. Не можна зловживати простим передруковуваням тексту. Сформувати стійкі навички швидкого набору тексту в межах 15 хвилин практичної роботи один раз на тиждень неможливо. Тексти для практичних робіт можуть бути заздалегідь підготовлені в електронному вигляді у файлах, які зберігаються на учнівських комп’ютерах. Або учні за вказівкою учителя шукають в інтернеті певний текст, який копіюють та оформлюють на практичній роботі.

Потрібно уникати запам’ятовування учнями назв пунктів меню, команд. По-перше, на це витрачається зайвий час. По-друге, це не приносить жодної користі. Учні краще запам’ятовують послідовність дій під час практичного використання, а не зазубрювання назв. Крім того, програмні засоби швидко змінюються, що призводить до зміни розташуваня та назв команд. Програмні засоби різних виробників переважно працюють однаково, утім, назви окремих команд також можуть дещо відрізнятися. Тому в учнів потрібно формувати вміння інтуїтивно користуватися інтерфейсом програмного засобу, а не на основі завчених послідовностей дій. Таке вміння може бути сформовано лише на основі досвіду.

В обох Типових освітніх програмах передбачено вивчення середовищ для читання. Утім, якщо у програмі за Р. Шияном середовища для читання текстів мають більш інструментальний характер, а опис умінь учнів досить загальний (читає електронні тексти, додає до них позначки і закладки), то в освітній програмі за О. Савченко у 3-му класі у змісті навчання досить чітко вказано, що саме вивчається (Середовища для читання текстів. Закладки в тексті, цитати тощо).

Ще важливішим вивчення середовищ для читання стає в умовах впровадження інтегрованого навчання та методики «Щоденні 5». Саме такий підхід активно використовується у НУШ. Практично на кожному етапі цієї системи учні можуть використовувати електронні гаджети. Вони не лише є зручним пристроєм для читання, а й надають додаткові можливості для роботи з книжкою, з її змістом, дають змогу відстежувати події, готувати цитати для розповідей та інше.

На першому етапі «Читання для себе» учні можуть обирати книжки. Учитель готує набір книжок, які завантажує в середовище для читання та формує електронну бібліотеку чи «полицю». Учні можуть у своєму виборі виходити за межі пропонованого учителем списку, тоді його можна розширити та доповнити. Список може складатися і з книжок, які рекомендовано для читання в початковій школі, і з обраних на розсуд учителя, батьків чи учнів. За умов використання системи «Щоденні 5» безпосередня практика в читанні спочатку може становити незначну частину уроку. Решта часу відводиться на базові уроки, які привчають учнів до бажаної поведінки. Якщо використовуються середовища для читання, то в цей час доцільно також формувати навички використання електронних книжок і гаджетів для читання. Після читання впродовж визначеного часу учні виконують завдання для перевірки розуміння та усвідомлення прочитаного. Для підтвердження своїх відповідей і для самоперевірки учні можуть користуватися системами пошуку по тексту та електронними закладками.

На етапі «Письмо для себе» учні письмово висловлюють свої думки. При цьому вони використовують різні приладдя, прикрашають свої тексти наліпками, візерунками тощо. На цьому етапі електронні книжки не застосовуються.

Етап «Читання для когось». Учні об’єднуються у пари та читають книжки одне одному. Також учитель готує завдання для роботи над усвідомленням прочитаного. Це можуть бути запитання за змістом книжки, пошук цитат, переказ тощо.

На етапі «Слухання» також можна використовувати електронні гаджети. Учні можуть слухати вчителя, свого однокласника або аудіофайл з текстом електронної книжки. Існують засоби для комп’ютерного озвучування тексту. Але їх використовують украй рідко, оскільки голос звучить дещо механічно, безбарвно і буде складним для сприйняття дитиною.

Етап «Робота зі словами» передбачає тренування в написанні слів, практику в підборі та вживанні слів, синонімів, антонімів у письмовому мовленні. Електронні книжки та середовища для читання часто мають інтегровані словники, які дають змогу перевірити правильність написання слова. У системі «Щоденні 5» досить багато уваги приділяється самостійному пошукові учнями слів у словниках і самоперевірки під час їхнього написання. Електронні словники можуть допомогти і учням, і учителям, спростивши пошук і зменшивши витрати часу. На цьому етапі можна послуговуватися пошуком в інтернеті для з’ясування значення невідомих слів.

Опанування середовищами для читання може природно відбуватися в межах мовно-літературної освітньої галузі. Невелика частина уроку присвячується навчанню методам роботи з відповідними програмами, а весь інший час учні читають, виконують завдання, обговорюють прочитане.

Під час вибору певної програми для читання електронних книжок учитель може орієнтуватися на власні уподобання, наявне програмне забезпечення чи технічні можливості. Загалом існує достатньо програмних засобів, кожен з яких має певні переваги чи недоліки. Розглянемо кілька таких програм.

Програма Cool Reader (https://sourceforge.net/projects/crengine/) може використовуватися і на персональних комп’ютерах, і на мобільних пристроях. Вона має зручний інтерфейс, добре підібрані кольори. Книжка відображається у вигляді розвороту сторінок. Читач може вибрати одну з двох тем оформлення — світлу або темну. Є можливість перегляду змісту книжки, створення закладок і пошуку в тексті. Разом з тим не завжди вдається увімкнути український переклад інтерфейсу програми.

Електронна полиця у програмі Cool Reader

Розворот книжки у програмі Cool Reader

На мобільних пристроях Cool Reader виглядає дещо інакше, утім, має ті самі функції, а також український інтерфейс.

Зовнішній вигляд версії Cool Reader для смартфонів

Програма All Reader (http://www.alreader.com/) також відображає книжку у вигляді розвороту, має розвинену систему навігації. Оформлення розгортки нагадує справжню паперову книжку, перша літера кожного абзацу стилізована. Передбачені можливості для запису книжок в інших текстових форматах. Утім, ця програма має функції лише для відображення книжок і роботи з текстом (пошук, закладки, виділення тощо). Використовувати її як середовище електронної бібліотеки не дуже зручно, оскільки пошук і відкриття книжок, їх сортування здійснюється лише за допомогою засобів файлової системи операційної системи. Крім того, програма поширюється лише у двох мовних версіях - англійській і російській.

Розворот книжки у програмі All Reader

Ще одним середовищем для читання є програма FBReader (https:// fbreader.org/). Це досить проста програма, орієнтована першочергово на мобільні пристрої. У ній відсутні функції електронної бібліотеки, можливості для створення закладок. Відкрита електронна книжка не відображається у стилізованому вигляді. Передбачено роботу зі змістом книжки та пошук тексту. Відсутній переклад українською мовою.

Режим читання книжки у програмі FBReader

Однією з найкращих програм для читання електронних книжок є Calibre (https://calibre-ebook.com/uk). Вона об’єднує в собі можливості електронної бібліотеки, засобу для читання книжок і конвертування різних текстових форматів. Тобто нею можна користуватися і для читання дитячої літератури, і для перетворення тексту в спеціальні формати для електронних книжок.

Електронна полиця у програмі Calibre

До електронної полиці цієї програми учитель може додати потрібні книжки, з яких учень обиратиме ту, яку він хоче прочитати. Зазвичай діти в початковій школі вибір здійснюють не за автором чи навіть назвою книжки, а за обкладинкою, малюнками чи жанром. Обкладинка обраної книжки відображається праворуч від переліку літератури. А ось жанр учитель має вказати самостійно. Це можна зробити за допомогою стовпчика «Теги». Після додавання книжки до електронної бібліотеки у цьому полі зазвичай відображається жанр у вигляді англійських скорочень. Це поле легко відредагувати, вказавши, наприклад, «казка», «пригоди», «смішно», «про тварин» тощо. Кожна книжка може мати одразу кілька тегів. А отже, діти легко оберуть тему, яка їх найбільше цікавить.

Розворот книжки у програмі Calibre

Відкрита книжка може відображатися у вигляді суцільного тексту, книжного розвороту залежно від налаштувань. Ліворуч від тексту на боковій панелі розташовано елементи керування, які забезпечують:

- відкриття електронної книжки;

- копіювання виділеного фрагмента тексту;

- збільшення та зменшення розмірів шрифту;

- перегляд змісту (списку розділів) книжки;

- увімкнення повноекранного режиму;

- перехід до наступної чи попередньої сторінки;

- вставку закладок;

- роботу з посиланнями в тексті (якщо вони є);

- налаштування середовища для читання (фон, шрифти, параметри повноекранного режиму, гортання сторінок тощо);

- перегляд метаданих книжки;

- роботу з темами оформлення;

- друк книжки.

Перед початком використання середовища для читання потрібно сформувати відповідну рутину.

Рутина користування електронною бібліотекою.

1. Відкрити програму Calibre.

2. Обрати або вказану вчителем книжку, або самостійно за жанром, назвою чи обкладинкою.

3. Відкрити обрану книжку.

4. Почати читати.

5. Гортати сторінки можна або кнопками на бічній панелі, або коліщатком миші.

6. Якщо якесь місце в тексті потрібно запам’ятати, то там можна вставити закладку, вказавши її назву.

7. Після закінчення читання закрити книжку та програму Calibre.

Учитель має застосовувати звичну методику впровадження рутини - обговорює, демонструє, моделює її.

Розглянемо завдання для кращого розуміння тексту.

Підготуйте кілька запитань чи загадок за прочитаним текстом. Сторінку, на якій можна знайти відповідь, позначте закладкою. Для прикладу до книжки Г. Малик «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії» можна підготувати такі запитання:

1. Яка приказка була у Недоладька? (От такий компот)

2. У що була взута Недопопелюшка? (Права нога взута у кришталевий черевичок, ліва - у дерев’яний)

3. На якому музичному інструменті грав Недороль Десятий під час першої зустрічі з Алею? (На банджо)

4. Де побачила Аля викрадену стрілку годинника і як її використовували? (Гвардієць мав її за списа)

5. Який номер інструкції для перенесення з країни Недоладії був у чарівній книжці? (Номер 12)

6. Як треба звертатися до Недороля Десятого? (Ваша недоречносте)

7. Чого не було в кімнаті Алі в Недотелі? (Телефону)

8. Із чого Аля зробила крило для бабки? (З клаптика червоної стрічки)

За запропонованими запитаннями список закладок до цієї книжки матиме такий вигляд:

Закладки у програмі Calibre

Вивчення середовища для читання може поєднуватися з вивченням текстового редактора. У такому випадку учні можуть виділяти текст у книжці, копіювати його та вставляти в текстовий документ, формуючи список цитат, які використовуватимуть під час обговорення.

Окрім програмних засобів для комп’ютерів і смартфонів, можна використовувати середовища для читання в спеціальних пристроях - електронних книжках. У них є засоби для керування електронною бібліотекою, інструменти для роботи з текстом (пошук, цитати, зміст, закладки тощо). Також вони іноді можуть відтворювати аудіофайли. Застосування таких гаджетів досить зручне в системі «Щоденні 5» і обмежується лише їх наявністю та кількістю у класі.

Використання середовищ для читання спрощує роботу учня з текстом, надає йому додаткові інструменти. Разом з тим за таких умов виникають певні проблеми. Потрібно враховувати вплив на здоров’я та обмеження щодо тривалості роботи з комп’ютерною технікою. Але загалом цього часу має вистачати для читання книжок на уроці.

Обираючи текстовий редактор, який має використовуватися, потрібно враховувати вікові особливості учнів і наступність у вивченні інформатики. У середній школі зазвичай вивчаються найпоширеніші офісні пакети. Але текстові редактори, які входять до їх складу, мають велику кількість функцій, багато різноманітних налаштувань. Учні початкових класів можуть плутатися в кнопках і меню, вмикати різні режими відображення документа, що ускладнює виконання практичних робіт. Тому потрібно обирати ті редактори, котрі мають спрощений вигляд та обмежену кількість функцій, але схожі за способами роботи з повнофункціональними програмами. За вимогами Типових освітніх програм текстовий редактор повинен виконувати функції оформлення тексту, роботи із фрагментами, вставки зображень і таблиць.

Сьогодні у школах найчастіше використовують офісний пакет MS Office, до складу якого входить MS Word. Вартість ліцензії на такий пакет для встановлення на 1 комп’ютер досить коштовна. Але навіть за умови її наявності, цей текстовий редактор доцільно вивчати в середній і старшій школі.

Панель інструментів текстового редактора MS Word

Серед найпопулярніших текстових редакторів є ті, які входять до складу безкоштовних офісних пакетів (LibreOffice (www.libreoffice.org), Open Office (www.openoffice.org), WPS Office (www.wps.com)). Вони мають усі потрібні функції та можуть вивчатися у школі на уроках інформатики. Утім, вони також не призначені для вивчення в початковій школі.

Панель інструментів текстового редактора Libre Writer

Панель інструментів текстового редактора WordPad

Оптимальним для вивчення в початковій школі є текстовий редактор WordPad. Він досить простий і не перевантажений великою кількістю функцій, утім наявні можливості відповідають вимогам Типових освітніх програм. Його зовнішній вигляд досить схожий на MS Word, що спрощує подальший перехід до вивчення повнофункціонального текстового редактора в середній школі.