Розробки уроків - Здоров’я, безпека та добробут 6 клас - О. М. Жадан 2023

3. Безпека. Практикум

1. Техніка «Подушка безпеки» (авторка В. Назаревич)

Мета: сприяти усуненню тривожності.

«Ми звикли тривожитися. І від поганих моментів, і від хороших, і навіть від самої тривоги ми також тривожимося. І коли ми ловимо себе на цьому почутті, варто переспрямувати наш ресурс на позитив».

Візьміть аркуш паперу й намалюйте на ньому ваші «подушки безпеки». Наприклад, у вас є власне помешкання, і це — ваша подушка безпеки. У вас є робота, машина, друзі, кохані — малюйте ще подушки. Вони можуть поєднуватися між собою або бути намальованими окремо.

Кожна подушка — це те, що вас підтримує. Їх може бути скільки завгодно — стільки, скільки ви зможете згадати.

Але намалювати їх потрібно так, щоби на кожній ви могли уявити зверху себе. Тож розташуйте аркуш максимально комфортно для вас. Кожну подушку треба підписати (щоби ви не забули, що малося на увазі), їх можна розмалювати в різні кольори.

Під час роботи намагайтеся відслідковувати ваші емоції: чому ви обрали саме такий колір? Яка кількість ваших подушок? Чому вони розташовані саме так?

Цей малюнок нагадує нам, що, окрім тривожності, у нас є безліч інших моментів, які підтримують нас і дарують позитивні емоції. А за потреби — зможуть допомогти.

2. Гра — уявна подорож «Обери країну». Робота в групах (3).

Мета: сприяти поглибленню знань про чинники безпеки й небезпеки, ризики; розвивати соціальну компетентність.

Обладнання: папір формату А1 (2 шт.), маркери, олівці.

Учасників об’єднують у три групи за принципом «Б — Н — Т».

1 група, «Б»: мешканці уявної країни «Безпека».

2 група, «Н»: мешканці уявної країни «Небезпека».

3 група, «Т»: «Туристи».

Завдання. 1 та 2 групи складають «мапу» або план-схему своєї країни, вигадують прапор та створюють проспекти, що рекламують подорож саме до їхньої країни.

Мешканці кожної країни пропонують туристам узяти участь у екскурсіях та залишити відгуки в журналі, де записуються враження від відвідування країни.

Запитання для обговорення та завдання:

♦ Подорож якою країною вам сподобалася? Чим саме?

♦ Яку країну ви обрали б для постійного проживання?

♦ Виберіть на мапах країн місце з абсолютною безпекою.

♦ Доведіть, що всюди може виникнути ризик і небезпека.

♦ Зачитайте свої записи в журналі для відгуків.

Висновок. Місць абсолютної (цілком повної) безпеки немає.

3. Створення лепбуків «Безпека велосипедиста». Робота в групах

Лепбук — інтерактивна папка та особлива організація навчального матеріалу з певної теми. Лепбук дає змогу бачити поняття (тему), що розглядають, у системі.

Алгоритм створення

♦ Скласти план, обговорити макет лепбуку (розмір, яким чином буде структуруватися інформація, які нюанси будуть висвітлені, у який спосіб (кишеньки, конверти, віконця, двері, розгортки, стрілки, картки, пазли, текст, малюнки тощо) тематичні аспекти будуть ві- зуалізовані).

♦ Обговорити інформаційні зони. Наприклад: «Історія велосипеда», «Елементи конструкції велосипеда, що впливають на безпеку руху», «Одяг для велосипедиста», «Засоби безпеки велосипедиста», «Безпечні місця для велопрогулянок», «Правила дорожнього руху для велосипедиста», «Рекорди велоспорту» тощо.

♦ Зробити ескіз лепбуку.

♦ Виконати роботу за ескізом.

Обладнання: картон, папір для основи, кольоровий папір, ножиці, клей, скотч, степлер, файли, декоративні елементи, маркери.

Приклад лепбуку можна проглянути за QR-кодом.

4. Вправа «Три ситуації»

Мета: систематизувати знання про безпечне зберігання ліків і препаратів побутової хімії.

Хід діяльності

Для аналізу та відпрацювання навичок безпечного зберігання ліків і препаратів побутової хімії пропонуються три ситуації. Ведучий обирає групу учасників (3—5 учнів), які матимуть завдання — моделювання різних варіантів рішень ситуацій. Учні працюють за принципом: один (хто першим підніме руку) — висловлює миттєве рішення, група (сформована заздалегідь) — різні варіанти рішень, клас (решта учасників) робить вибір одного варіанта на користь правил безпеки.

Ситуація 1. Ти випадково розбив(ла) пляшечку з лікарською спиртовою настоянкою. Що робитимеш?

Ситуація 2. Ти помітив(ла), що на пляшці побутової хімії загубилася етикетка.

Ситуація 3. У тебе вдома лікарські препарати зберігаються в холодильнику й у шухляді. Чому?

5. Вправа «Знайди відповідність»

Відповідь: 1 — 5; 2 — 1; 3 — 4; 4 — 3; 5 — 2

6. Гра «Безлюдний острів»

1. Учитель розкладає на столі великий ватман, роздає олівці учням.

2. Завдання. «Уявіть собі, що внаслідок кораблетрощі ви потрапили на безлюдний острів. Упродовж 20 років ви не зможете повернутися додому. Ваше завдання — створити для себе умови, в яких ви змогли б вижити, а саме:

♦ освоїти острів, організувати на ньому господарство;

♦ налагодити суспільно-громадське життя (розподілити обов’язки, доручення, ролі) тощо.

3. Після виконання учні розповідають, як вони виконували завдання.

♦ Як часто ви були в ситуації вибору?

♦ Які рішення вам довелося приймати?

♦ Які з них вам далися найскладніше? Чому?

7. Вправа «Буріме». Робота в групах (3)

Примітка. Буріме — гра, яка полягає у створенні віршів за пропонованими римами.

Завдання для груп. Дібрати слова (або словосполучення) замість крапок, щоб утворилися римовані строфи.

Висновок. Важливо постійно досліджувати навколишнє середовище (природне, соціальне, побутові умови, техногенне) на рівень безпеки та наявність або відсутність ризиків для життя і здоров’я.

8. Вправа «Торбинка безпеки»

Мета: візуалізувати ресурси особистої безпеки.

Обладнання: кольорові або білі чисті картки розміром 10x15 см (можна порізати аркуші паперу) та кольорові фломастери чи ручки для кожної(го) учениці / учня; невелика коробка, торбина або великий кольоровий конверт для кожної дитини, яка(ий) слугуватиме «скринею скарбів» і у якій(ому) діти зберігатимуть свої малюнки та особисті ресурси; коробка невеликих кольорових камінців, кристалів чи подібних предметів (необов’язково); приладдя для малювання, щоб прикрасити торбинки (скрині, конверти) зі скарбами (необов’язково).

Попередня підготовка. Повідомте дітям, що сьогодні вони збиратимуть власні торбинки (скрині, конверти) скарбів, і поясніть їм, що таке особисті ресурси, зосередьтеся на тому, що безпека є цінністю (скарбом) у житті. Поставте запитання, які допоможуть дітям розповісти однокласникам про особисті ресурси. Виділіть достатньо часу на те, щоб учасники намалювали свої ресурси й розповіли про них. Поділитися відчуттями можна цілим класом, у парах, групах чи поєднавши обидва способи.

Важливо, щоб здобувачі освіти зрозуміли, що є особистими ресурсами для кожного і кожної з них, розпізнали ресурсну цінність безпеки у своєму житті та як вона сприяє їхньому відчуттю благополуччя.

У всіх нас є щось (люди, місця, види діяльності, спогади, мрії тощо), що поліпшує рівень безпеки, але ми, трапляється, сприймаємо це як даність і не розуміємо справжньої цінності таких ресурсів.

Зразок проведення

— Сьогодні ми з вами будемо створювати торбинку безпеки.

— Для чого потрібна торбинка безпеки? Що можна в ній знайти?

— У свої торбинки (скриньки, конверти) ви покладете нагадування про те, від чого вам стає добре, спокійно, виникає стійке відчуття перебування в безпеці. Такі речі називаються особистими ресурсами. Ресурс означає щось, що приносить користь. Особистий — оскільки він є особливим для вас. Той самий ресурс може бути геть не особливим для інших людей. Отже, особисті ресурси — це речі, від яких ми почуваємося краще, безпечніше, щасливіше. Це може бути щось, що ми любимо робити. Це може бути щось, із чим ми відпочиваємо або з чим нам весело. Це можуть бути люди, які нам задовольняють (створюють) безпеку. Це навіть може бути щось у нас самих — те, чим ми пишаємося або від чого щасливі.

— Чи є хтось, кого ви любите і від думок про кого вам стає радісніше або спокійніше?

— Чи є якесь місце, яке вам подобається, і коли ви про нього згадуєте або прямуєте туди, то почуваєтеся краще, безпечніше?

— Чи є у вас якісь улюблені заняття, під час яких вам дуже весело, вони безпечні й корисні?

— Ресурсом може бути навіть щось уявне, від думок про що вам стає краще або радісніше. Хвильку подумайте про свої особисті ресурси (їх може бути і два чи три). А тепер намалюймо свій ресурс чи кілька ресурсів. Запишіть назву ресурсу на малюнку, щоб запам’ятати, що саме ми малювали.

— Отже, ми створили торбинку безпеки, в якій — особисті ресурси гарантування безпеки. Кожен з них — дуже цінний скарб. Ми можемо сховати свої скарби й повертатися до них, коли захочемо. Підпишіть кожен і кожна свою торбинку (скриню, конверт).

— Було б цікаво почути про ваші ресурси. Хто хоче поділитися, що ви намалювали й сховали в торбинку (скриню, конверт) та чому для вас це є ресурсом безпеки?

— Цими торбинками (скринями, конвертами) безпеки ви можете користуватися, коли матимете потребу почуватися безпечніше, спокійніше, більш умиротворено. Коли матимете потребу у відчутті спокою чи безпеки, можете виділити хвилинку, узяти торбинку (скриню, конверт), у тиші торкнутися до неї, подивитися на малюнок свого ресурсу.

9. Вправа «Коло ідей»

Уявіть ситуацію, що ви стали жертвою тиску або маніпуляцій з боку знайомих, друзів, однолітків, компанії. Це соціальна небезпека. Ваші дії:

♦ будете кликати на допомогу;

♦ звернетесь до батьків і все їм розкажете;

♦ звернетеся по допомогу до вчителів;

♦ звернетеся по допомогу до психолога;

♦ не будете звертатися до дорослих, діятимете на власний розсуд;

♦ інше. Поясніть свою позицію.

10. Гра «Як риба скаже...»

Мета: систематизувати знання про безпеку під час занять спортом та активного дозвілля.

Обладнання: предметні малюнки до теми.

Хід діяльності

Учасники по черзі отримують предметний малюнок.

Завдання. Вийти в центр кола (або до дошки) та за допомогою жестів, міміки та положень тіла передати зміст зображення. Інші учасники відгадують, називають правила безпеки, пов’язані з предметом на малюнку.

Наприклад. Самокат, ролики, гіроскутер, сейтборд, велосипед, шолом, рукавиці, наколінники тощо.

11. Прийом «Піктографія» (малюнкове письмо) «Самодопомога та допомога в разі небезпеки на природі»

Піктографія (малюнкове письмо) — відображення змісту повідомлення у вигляді малюнка або послідовності малюнків.

Завдання. Намалювати в логічній послідовності (причина небезпеки — самодопомога, допомога) предмети, істот, явища тощо, які можуть спричинювати небезпеки в природі (змія — 103, сонце — вода, тінь тощо). Пояснити значення зображеного.

12. Індивідуальна робота за перфокартами

Перфокарти — індивідуальні картки з тестовими завданнями, що містять отвори біля варіантів відповіді. Виконавець має покласти (вкласти) чистий аркуш зі своїм прізвищем та ім'ям під (у) перфокарту, зробити позначки в отворах напроти ймовірно правильного варіанта відповіді на запитання. Такий спосіб моніторингу обізнаності з теми дає змогу використовувати дидактичний матеріал не один раз, що є демонстрацією екологічної свідомості та вихованням її у здобувачів освіти.

♦ Яка інформація буде зайвою під час виклику рятувальної служби?

А) Адреса, за якою потрібна допомога рятувальників.

Б) Національність, громадянство, вік того, хто викликає рятувальну службу.

В) Стан і кількість потерпілих. (Відповідь: б)

♦ До вашої оселі намагаються проникнути зловмисники. Дорослих нікого немає вдома. Ваші дії?

А) Викличете за телефоном «104» аварійну газову службу.

Б) Зателефонуєте батькам і на «102».

В) Гукатимете сусідів. (Відповідь: б, в)

♦ Вас запрошують представники релігійної організації стати учасником заходу. Ваші дії?

А) Підете із цікавості.

Б) Повідомите про запрошення батьків, обговорите це.

В) Відмовитесь від запрошення. (Відповідь: б)

13. Техніка «Заземлення»

Мета: визначення комфортного положення тіла щодо відчуття власної безпеки.

Нервова система реагує на фізичний контакт тіла з предметами й поверхнями. Увага до приємних або нейтральних тілесних самовідчуттів під час заземлення сприяє розслабленню тіла. Нервова система постійно стежить за положенням тіла і його контактом з різними предметами (зокрема з тими, на яких ми сидимо, стоїмо чи лежимо — підлогою, ліжком, стільцем). Саме тому проста зміна положення тіла може допомогти нервовій системі краще себе збалансовувати. Зчитування тілесних самовідчуттів дає змогу глибше переживати ці досвіди та вибудовувати тілесну грамотність. Нагадуйте дітям про зчитування — нехай звертають увагу на тілесні самовідчуття, це допоможе їм зрозуміти, яке положення підходить найкраще.

Попередня підготовка. Спершу підготуйте простір: його має бути достатньо для того, щоб учасники могли опиратися на свої парти або стіну. Поясніть дітям, що вони ознайомляться з навичкою «заземлення», яка допомагає тілові почуватися краще, безпечніше, стабільніше та більш захищено. (У цьому плані заземлення дуже схоже на ресурсність, просто замість думати про особистий ресурс, тут потрібно змінювати положення тіла, аж доки знайдеться найзручніше).

Хід вправи

Почергово попросіть учасників спробувати різні положення (стояти, сидіти, обіпертися на стіну, тиснути на неї), роблячи короткі паузи після оголошення кожного положення, щоб діти зчитали самовідчуття й поділилися тим, що відчувають на рівні тіла. На завершення вправи дайте кожному (кожній) можливість попрактикувати те положення, яке їм сподобалося найбільше; скажіть дітям, що вони можуть займати це положення, коли їм потрібно заспокоїтися або поліпшити тілесні самовідчуття, почуватися в безпеці.

14. Робота з деформованим текстом

Мета: систематизувати знання про правила поведінки з підозрілими предметами та речами, забутими у громадських місцях.

Завдання. Вставити замість крапок слова або словосполучення, які б доповнили зміст тексту.

Наприклад

У разі знаходження вибухонебезпечного пристрою заборонено:

♦ ...(наближатися)... до виявленого предмета;

♦ пересувати його або ...(брати в руки)...;

♦ розряджати, кидати, ...(ударяти)... по ньому;

♦ розпалювати ...(поряд)... багаття або кидати в нього предмет, приносити предмет ...(додому)..., у навчальне приміщення, інші багатолюдні місця.

15. Вправа «П’ять порад»

Мета: систематизувати знання про безпеку комунікації в інтернеті.

Обладнання: аркуші формату А4 (за кількістю учасників).

Хід діяльності

Кожен учень на аркуші паперу обводить долоньку й у центрі пише своє ім’я. Потім передає малюнок сусідові праворуч, а сам отримує малюнок від сусіда ліворуч. В одному з «пальчиків» отриманого чужого малюнка кожен пише якусь пораду щодо безпечного спілкування в інтернеті. Малюнки «ходять» по колу. Коли усі «пальчики» виявляються заповненими, можна писати й на самій долоньці навколо імені учасника. Наприкінці вправи «долоньки» повертаються до своїх господарів і учні можуть прочитати те, що їм порадили однокласники, і залишити долоньку собі як пам’ятку.

16. Вправа «Асоціативний кущ»

Складання схеми на дошці за асоціаціями учнів до поняття «Радіаційна безпека».

17. Технологія ротаційного (змінюваного) кооперативного навчання. Прийом «Акваріум»

Мета: поглиблювати поняття «інформаційна безпека», розвивати навички кооперативної взаємодії, ведення стислих записів.

Хід вправи

Учасників розміщують у двох колах: внутрішньому й зовнішньому. Учні, які стоять (сидять) у внутрішньому колі, розташовані спиною до центру, а ті, які в зовнішньому — обличчям до центру. Отже, кожен стоїть (сидить) навпроти іншого. Внутрішнє коло нерухоме, а зовнішнє — рухливе: за сигналом ведучого всі його учасники пересуваються на один крок (стілець) праворуч, опиняючись перед новим партнером. Мета: пройти все коло, виконуючи поставлене завдання.

Наприклад. Учасники зовнішнього кола тримають аркуші з написами базових понять (проблем) з теми (захищеність і зберігання даних у віртуальному середовищі, критичне оцінювання та перевірка надійності різних джерел інформації (ЗМІ, реклама, соціальні мережі; розпізнавання дестабілізаційної, деструктивної, суперечливої, фейкової інформації; запобігання несанкціонованому поширенню особистої інформації; прогнозування ризиків комунікації у віртуальному середовищі тощо), мають ручки або олівці для записів. Учасники, які розміщені у внутрішньому колі, читають проблему, розкривають її зміст. Ведуться відповідні записи, після чого в результаті ротації (руху) зовнішнього кола цю ж проблему розкриває інший учасник внутрішнього кола. Попередній учень має розкрити наступне проблемне питання теми, яке прочитає на аркуші навпроти себе. По завершенню ротаційного циклу учасники із зовнішнього кола презентують розкриття проблеми за записами на своїх аркушах. Учитель (тренер) коментує істинність інформаційних повідомлень.

18. Дискусія «Хепіслепінг: що треба знати?»

Мета: дати уявлення про хепіслепінг як вид кібербулінгу; розвивати критичне мислення.

Інформація для дискусійного обговорення.

Хепіслепінг (happyslapping) — відносно новий вид кібербулінгу, який починався в англійському метро, де підлітки, прогулюючись пероном, раптом ляскали один одного, тоді як інший учасник знімав цю дію на мобільну камеру. У подальшому за будь-якими відеороликами, у яких записано реальні напади, закріпилась назва хепіслепінг. Відеоролики нападів із метою ґвалтування чи його імітації інколи ще називають хопінг — наскок (особливо поширений у США). Ці відеоролики розміщують в інтернеті, де їх можуть продивлятися тисячі людей, зазвичай без жодної згоди жертви.

Інша форма хепіслепінгу — це передавання сюжетів через мобільні телефони. Починаючись як жарт, хепіслепінг може завершитися трагічно, як це сталося з 18-річним Трістоном Крістмасом, якого група хлопців побила, щоб зняти відео для інтернету, а коли він, ударившись головою, помирав, покинутий на підлозі, вбивця і спостерігачі пішли продовжувати вечірку. З’явилося навіть поняття «буліцид» — загибель жертви внаслідок булінгу. Вважається злочином і хепіслепінг, якщо він призводить до таких трагічних наслідків.

Висновок. Тенденції показують, що люди (особливо діти) проводять дедалі більше часу у віртуальному просторі. Це призводить до того, що обривається зв’язок із родиною, друзями та дітьми (батьками). Збільшення часу, проведеного за комп’ютером, технічно веде до збільшення можливостей застосування булінгу. Переслідування у віртуальній мережі набувають більшої нагальності.

19. Вправа «Що залишимо нащадкам?». Робота в групах (6)

Мета: поглиблювати усвідомлення глобальних цілей сталого розвитку; формувати культуру відповідального споживацтва.

Обладнання: картки-знаки «Глобальні цілі сталого розвитку» («Ні — бідності», «Ні — голоду», «Гарне здоров’я», «Чиста вода та належні санітарні умови», «Відповідальне споживання», «Мир та справедливість»).

Об’єднання в групи за назвами обраних для вправи карток «Глобальні цілі сталого розвитку» (див. «Обладнання»).

Завдання. За обраною карткою скласти звернення до суспільства за планом:

♦ пояснення сенсу, цілей сталого розвитку;

♦ ідеї та пропозиції щодо реалізації конкретної мети сталого розвитку;

♦ приклади реалізації;

♦ прогнозовані результати реалізації.

Висновок. Недостатньо знати й пам’ятати, слід виконувати. Сталий розвиток сьогодні — шанс на життя завтра.

20. Вправа «Природа не заслуговує...»

Мета: формувати усвідомлення наслідків небезпечного впливу діяльності людини на природу, розвивати екологічну свідомість.

Обладнання: ілюстративний матеріал з теми «Негативний вплив діяльності людини на природу».

Завдання. Розглянувши світлини (бажано підготувати 3-4 світлини), заповнити таблицю. Озвучити висновки.

21. Вправа «Встанови відповідність»

Завдання. Установити відповідність між терміном (види булінгу) та його ознаками, характеристикою. Можна організувати усну колективну діяльність (за мультимедійним супроводом) або обрати індивідуальну форму діяльності (за картками з таблицею, див. нижче).

Відповіді: 1 — 4, 2 — 1, 3 — 8, 4 — 6, 5 — 7, 6 — 2, 7 — 3, 8 — 5.