Нова українська школа: освітній простір учня початкової школи - Цимбалару А. Д. 2020
Додаток 2. Визначення поняття «освітній простір»
Додатки
|
Визначення |
Автор(и) |
|
Територія, поширена для визначення регіонального, галузевого ресурсу, що здійснює освітні функції |
К. Приходченко [112, с. 136] |
|
Загальнодержавна єдність в освіті під час проведення децентралізації освіти, що зберігає взаємозв’язок та наступність структур і збереження прав кожного громадянина держави на отримання повноцінної освіти незалежно від місця проживання |
Г. Коджаспірова, А. Коджаспіров [60, с. 124] |
|
Багаторівнева і складна соціальна організація, яка складається з формальної освіти (сітка різнорівневих і різнотипних освітніх закладів з єдиним освітнім стандартом), неформальної (мережа закладів додаткової освіти, які мають свободу у виборі змісту освіти), інформальної (неструктурована освіта через взаємодію із штучним середовищем) і інцедентальної (спонтанна взаємодія із соціумом) |
П. Бондарев, В. Курочкіна [12, с. 4] |
|
Інтеграційна система |
Н. Рибка [115] |
|
Сукупність освітніх технологій, позана- вчальна робота, управління навчально-виховним процесом, взаємодії із зовнішніми освітніми і соціальними інститутами |
О. Кондратьева [64, с. 22] |
|
Освітня практика як особлива сфера, як органічне ціле, здатне розвиватись, — виступає у трьох своїх взаємопов’язаних предметних проекціях (освітні середовища, інститути, процеси) і двох механізмів його забезпечення: освітня політика, і управління освітою... |
В. Слободчиков [134, с. 179] |
|
Підсистема соціального простору, що має відповідну специфіку та пов’язаний з цільовими настановами освіти; сукупність суб’єктів, між якими встановлені структуровані різноманітні відносини: цільові, змістовні, процесуальні, управлінські (організаційні); складна, цілісна, відкрита система, в якій відбуваються освітні процеси та яка на ґрунті синергетики самоорганізовується і еволюціонує |
А. Семенова [126, с. 16] |
|
Цілісне, єдине утворення, що складається з взаємозумовлених і взаємодіючих ліній-просторів, щаблів, пластів, середовищ, соціально-освітніх ситуацій, що забезпечують прояви активності, ініціативності, творчості, потенційних можливостей у процесі суб’єкт-суб’єктних і суб’єкт-об’єктних відношень, де середовище у просторі є вхідним елементом |
Р. Чумічова, Л. Редько [158, с. 7] |
|
Педагогічна реальність, яка заявляє про себе співбуттям Людини і Світу через освіту, містить, являє собою баланс культурного і цивілізаційного, виражаючи його через знаковість освітнього середовища |
0. Леонова [72, с. 39] |
|
Сукупність матеріальних, політичних, ідеологічних і соціально-психологічних факторів, які безпосередньо взаємодіють з особистістю у процесі її життя і практичної діяльності |
Т. Борисова [15, с. 22] |
|
Реально існуючий просторово-часовий континуум функціонування певних відношень не тільки у сфері змісту і організації освіти, які базуються на реальній інформаційно-директивній основі, але й упорядковані, стійкі взаємодії особистості школяра із відкритим соціально-освітнім середовищем |
Т. Борисова [15, с. 23] |
|
Динамічна єдність суб’єктів освітнього процесу і система їхніх відносин |
В. Харітонова [152, с. 6] |
|
Місце, яке охоплює людину і середовище у процесі їх взаємодії, результатом якої є прирощення індивідуальної культури того, хто навчається. У цьому контексті навчальний заклад постає формою організації освітнього простору |
Р. Пономарьов [110, с. 29-30] |