Нова українська школа: формування соціальної компетентності учнів початкової школи - Лоліта Малініна 2021

2.2. Інструменти моніторингу ефективності обраної стратегії формування соціальної компетентності
Розділ 2. Практичні інструменти, методи та технології формування соціальної компетентності

Потрібно визначити, а як саме перевірити рівень соціальної компетентності, як моніторити ефективність обраних методів, фіксувати досягнення учнів/учениць.

Яка ваша думка щодо цього питання? Які маєте у своєму арсеналі практичні інструменти?

Тепер про те, що ви можете додати на практиці. Це дієва таблиця для аналізу поведінки кожної дитини.

На що здатна дитина, у якому стані перебуває? Розгляньте кожну складову соціальної компетентності, наприклад «робота в команді» (хоче дитина цього чи ні, може чи ні, працює в команді чи ні). Проаналізуйте причини: чому, що сприяє, що заважає.

Розгляньте кожну ситуацію, ураховуючи бажання/можливості. Ваші дії у випадках, коли дитина хоче, але не може; не хоче, але може й при цьому діє чи ні, відрізнятимуться. Детально проаналізуйте причини, чому не хоче, чому дитина не може, чому не діє.

Таблиця 5

Дитина	Може	Не може
Хоче	Діє	Не діє
Не хоче	Не діє	Не діє

• Проаналізуйте пріоритетну мотивацію у взаємодії з іншими дітьми.

Таблиця 6

Мотивація учнів

	Я	Інші люди
Внутрішня мотивація	Егоїст (для себе)	Альтруїст (для інших)
Зовнішня мотивація	Самореалізація	Служіння

Фіксування «м’яких» навичок, рис особистості та якостей

Запишіть інструменти, за допомогою яких ви їх формували, зафіксуйте, чи усвідомлює дитина, що проявляє самостійно без створених заздалегідь умов.

Таблиця 7

Прояви	Які спостерігаємо ситуації	Інструменти формування	Усвідомлення дитиною	Активний прояв дитиною
Чуйність
Людяність
Піклування
Підтримка
Стійкість
Уміння слухати
Навичка конструктивного вирішення конфліктної ситуації

✵ Проаналізуйте, що викликає в учнів/учениць позитивні, а що негативні почуття.

Таблиця 8

Підтримка позитивних станів

Стани	Які спостерігаємо ситуації	Інструменти формування	Усвідомлення дитиною	Активний самостійний прояв дитиною
Спокій
Радість
Натхнення
Щастя
Задоволення
Упевненість у собі
Ентузіазм
Зацікавленість

• Слідкуйте за негативними станами дитини (що викликає, у яких умовах, як довго тривають). Надайте дитині алгоритми самостійного виходу.

Таблиця 9

Запобігання негативним станам

Стани	Які спостерігаємо ситуації	Що викликає цей стан	Усвідомлення дитиною	Самостійний вихід зі стану
Розгубленість
Роздратування
Злість
Агресія
Байдужість
Сум
Страх
Сумніви
Занепокоєння

Таблиця 10

Формування переліку показників і критеріїв оцінювання

№	Складова соціальної компетентності. Показники	Критерії	Шляхи формування на найближчий період (методи, інструменти)
1	Свідомий інтерес до соціального життя	Учень/учениця ставить запитання
2	Прагнення до співдії	Проявляє ініціативу в співдії
3	Здатність засвоювати й дотримуватися правил у групі	Відсутність суттєвих порушень
4	Уміння встановити правила за нових обставин	Організовує ігри однолітків
5	Знання соціальних ролей і громадянських позицій	Називає основні соціальні ролі та громадянські позиції
6	Дотримання певних культурних норм, навички культурного спілкування, усної та писемної комунікації відповідно до вікових особливостей	Уживає ввічливі слова, вітається, використовує сталі культурні форми звернення. Вчасно виконує письмові роботи
7	Знання своїх прав та обов’язків у доступних актуальних ролях	Захищає свої інтереси
8	Уміння працювати в команді	Уважно слухає співрозмовника, стримує власні бажання, усвідомлює командну мету й прагне зробити свій внесок у її досягнення
9	Уміння критично й творчо мислити	Продукує свіжі ідеї, неординарні рішення
10	Готовність і позитивне ставлення до співпраці та навчання в середній школі (готовність і надалі набувати новий досвід і знання)	Виявляє бажання ставати компетентнішим/компетентнішою, шукає нову інформацію, цікавиться різними джерелами, позитивно реагує на пропозицію долучитися до нової діяльності

Результати всіх складових моніторингу накопичуються впродовж усього періоду навчання учня/учениці й дають змогу відслідковувати індивідуальну освітню траєкторію школярів/школярок початкової школи.

Результати моніторингу соціальної діяльності учнів/учениць важливо обговорювати на педагогічних нарадах, у структурних підрозділах, на батьківських зборах (не називаючи конкретних імен і прізвищ дітей).

Дані моніторингу надають об’єктивну інформацію для прийняття обґрунтованих рішень, організації корегувальної роботи як з учнями/ученицями, так і з учителями/учительками.

Систематичне оцінювання та моніторинг є підставою для планування стратегії і запорукою постійного зростання рівня соціальної компетентності учнів/учениць.

Поточний контроль та оцінювання виконують діагностичну й стимулюючу (заохочувальну) функції, сприяють корегуванню соціальної діяльності школярів/школярок.

Тематичне оцінювання є основним і покликане перевірити рівень засвоєння учнями/ученицями системи знань і способів діяльності в межах певних тем.

Підсумкове оцінювання проводять наприкінці кожного навчального року та після завершення курсу, аби перевірити рівень оволодіння учнями/ученицями соціальними навичками.

Самоконтроль і взаємоперевірка, самооцінка та взаємооцінювання є засобами стимулювання до активності, критичності й самокритичності, які сприяють формуванню здатності до рефлексії, самоусвідомлення та саморозуміння.

Формою тематичної перевірки можуть бути заняття узагальнювального характеру, наприклад колективне обговорення із заздалегідь підготовленими запитаннями, театральна постановка казки або інсценізація, створення колективних проєктів, тематичні виставки дитячих творчих робіт тощо.

За поточного оцінювання на уроках варто застосовувати різноманітні форми (колективні, групові, парні, індивідуальні, комбіновані), ігрові методи, засоби, прийоми (ігри-вправи, ігри- імпровізації, кросворди, ребуси, практичні завдання пошукового характеру).

Форми оцінювання: комплексні тести, а також творчі завдання, що передбачають виявлення рівня розуміння дітьми соціальних зв’язків між різними групами індивідів.

Пам’ятайте: у початковій школі в 1-2 класах оцінюємо зусилля дитини, а в 3-4 класах, оцінюючи результат, сприяємо й усвідомленню учнями/ученицями критеріїв оцінки, формуванню навички самооцінювання. Головними «неофіційними» показниками того, що формування соціальної компетентності відбувається ефективно, є бажання дитини ходити до школи, наявність друзів, захоплень, інтересів у конструктивних сферах розвитку.