Нова українська школа: формування соціальної компетентності учнів початкової школи - Лоліта Малініна 2021

Педагогічна майстерність учителя/учительки як експерта/експертки з формування соціальної компетентності учнів/учениць

Перебудова освітнього процесу, перехід до педагогіки партнерства, усі розробки й рекомендації фахівців щодо впровадження освітньої реформи НУШ — усе це може бути впровадженим у життя, реалізуватися тільки завдяки творчості й ініціативності кожного/кожної вчителя/учительки. За формального ставлення учні/учениці не набудуть украй важливого власного соціального досвіду в процесі навчання в школі.

Згадаймо працю Ш. Амонашвілі «Як любити дітей», у якій він писав: «Тоді я думав, що всю освіту можна замінити, реформувати, оновити через так зване запровадження нових педагогічних, дидактичних або методичних систем, через накази міністерства або постанови уряду. Тут я припустився тієї самої помилки, якої нині припускаються фахівці так званих педагогічних технологій: я не віддав належне творчій волі педагога. Як звучатиме досконалий інструмент, скажімо, скрипка Страдіварі, у руках недосвідченого виконавця? Тільки завдяки рукам творця, рукам геніального майстра ми відчуємо й оцінимо не стільки досконалість інструмента, скільки піднесення духу, подароване майстром».

Тільки педагог із гнучким критичним мисленням, творчий та ініціативний, який по-справжньому володіє соціально-емоційними навичками, сприятиме їхньому формуванню у своїх вихованців.

Спробуйте осягнути й усвідомити зміст переходу від ставлення до учня/учениці як до об’єкта впливу — до ставлення як до суб’єкта, рівноправного партнера в навчальному процесі. Пам’ятайте, що від ставлення вчителя/учительки до дітей значною мірою залежать результати засвоєння ними соціальних знань, умінь і навичок.

Що означає бути соціально компетентним/компетентною учителем/учителькою в рамках педагогіки партнерства та вести щоденно одночасно діалог із цілим класом? Як, будучи обмеженим у часі, виявити співпереживання до кожного/кожної, як дати відчути, що його/її чують, розуміють, як вислухати кожного/кожну? Чи доводилося вам чути від колег: «У мами одна-дві дитини, а в мене 30, я не можу приділити увагу кожній»?

У рамках педагогіки партнерства кожний/кожна учитель/ учителька має це робити. Складовими його/її соціальної компетентності й необхідними соціально-емоційними навичками є вміння: швидко й чітко визначати індивідуальні особливості учнів/учениць, відчувати щохвилини їхні настрої, зміну, усвідомлювати прояви, причини й наслідки «кліпового мислення» сучасних дітей і мати практичний інструментарій запобігання негативному впливу на соціальний розвиток «технічних засобів, соціальних мереж»; уміти вести діалог із групою дітей, серед яких є непосидючі, «важкі», неуважні, котрі мають ті чи інші труднощі в навчанні. Потрібно вести діалог із батьками, активно взаємодіяти з фахівцями та колегами.

Майже кожний/кожна учитель/учителька початкових класів відчуває в тій чи іншій ситуації розгубленість і безпорадність під тиском карколомної кількості чинників і викликів, що з’являються в інформаційному суспільстві.

Тож повернімося до початку. Згадайте про важливість «точки спокою», зробіть глибокий вдих і заповніть подану таблицю. Оцініть власну сформованість необхідних соціально-емоційних навичок, що мають бути в арсеналі вчителя/учительки, за 10-бальною шкалою, а також пригадайте конкретний приклад інших педагогів із вашого власного досвіду, що мав/має максимально високий рівень сформованості зазначених навичок.

Таблиця 11

Важливо шукати самостійний оптимальний шлях до натхненного, сповненого сил та енергії щоденного навчального процесу. Мине небагато часу, і в кожному рядку другої колонки ви зможете поставити 10.

Пам’ятайте: «Найвище, чого людина спроможна досягти, — це усвідомлення власних настроїв і думок, самопізнання, що є передумовою глибокого пізнання натури інших людей» (Й. В. Ґете).