Нова українська школа: організація взаємодії з батьками учнів початкової школи - Т. М. Бабко, О. В. Банах, А. В. Вознюк, Г. А. Коломоєць, Л. Г. Кудрик, О. М. Мельник 2020
2.5. Партнерство в дії
Розділ 2. Партнерство в дії
Партнерство в дії — це:
— готовність шукати найкращі рішення для всіх;
— створені умови, щоб голос кожного було чути;
— націленість на результат;
— надання та отримання зворотного зв’язку за запитом.
У цьому розділі хочемо поділитися напрацюваннями проекту «Партнерство в дії».
Одеська обласна група медіації, КЗВО «Одеська академія неперервної освіти Одеської обласної ради», громадська організація «Благодаріння», Програмний офіс в Україні Форуму громадянської служби миру (forumZFD) спільно реалізували пілотний проект «Партнерство в дії. Пілотна модель партнерства в Новій українській школі».
Головна мета проекту полягала у розробленні пілотної моделі партнерства у Новій Українській школі через навчання нових принципів співпраці у ЗЗСО та її апробацію на досвіді команд п’яти ЗЗСО Одеської області.
Проект покликаний дати відповідь на запитання: «Як реалізувати принципи педагогіки партнерства на практиці?»
Проект був спрямований на досягнення таких результатів:
а) розроблення інструментів побудови партнерства в школі на засадах ненасилля;
б) навчання в організації та проведенні діалогів, уміння висловлювати власні думки, емоції, потреби та вміння відчувати та чути думки, емоції та потреби інших;
в) установлення горизонтальних взаємин для виконання спільних завдань, спрямованих на підвищення ефективності освітнього процесу в школі, спроможність делегувати владу, ділитися відповідальністю;
г) створення дієвої моделі соціального партнерства між освітянами, батьками та учнями.
Перед тим, як проект почав реалізовуватися, був проведений системний конфлікт-аналіз явища «партнерство» через розуміння того, що поведінка людей у конфлікті та способи його розв’язання є індикатором якості партнерства (схема 1).
Партнери — це всі учасники освітнього процесу.
Участниками проекту були команди п’яти шкіл Одеської області:
Новоборисівська ЗОШ І-ІІІ ступенів
Малодолинська ЗОШ І-ІІІ ступенів
Великомихайлівська опорна ЗОШ І-ІІІ ступенів
Біляєвська ЗОШ № 2 І-ІІІ ступенів
Авторська школа ім. М.П. Гузика м. Южний
Тренери проекту:
Олена Мельник, практичний психолог, медіатор, тренер Одеської обласної групи медіації, авторка проекту
Ольга Склярова, психолог, медіатор, член Одеської обласної груп медіації
Сергій Хиль, психолог, медіатор, керівник ГО «Благодаріння», член Одеської групи медіації
Інна Терещенко, Голова Правління ООГМ
Партнери проекту:
Forum ZFD
Zornitsa Popova-Glodzhani, forumZFD Programme Director Ukraine
Oleksa Stasevych, Project Officer forumZFD Programme Ukraine
Aziz Demirdzhaiev, Project Officer forumZFD Programme Ukraine
Svitlana Prishchenko
КВЗО «Одеська академія неперервної освіти Одеської обласної ради»
Оксана Левчишена, керівник кафедри освітньої політики
Одеська обласна група медіації:
Інна Терещенко, керівник організації
ГО «Благодаріння»
Сергій Хиль, керівник організації

Схема 1. Системний конфлікт-аналіз педагогіки партнерства. Автор О. Мельник
Коментарі до схеми 1.
1. Фактори, які розташовані ліворуч — це фактори, які підтримують високу ймовірність виникнення/ продовження/еска- лації конфлікту та припинення його у силовий спосіб (придушення, звинувачення, перекладення відповідальності, покарання тощо).
2. Фактори, які розташовані праворуч — це рушійні сила на підтримку партнерства, фактори, які унеможливлюють ймовірність припинення конфлікту у силовий спосіб та змінюють ставлення до конфлікту як до можливості побудувати стосунки на іншому рівні. Крім цього, ці фактори є кроками до побудови партнерства в організації.
3. Усі фактори потрібно розглядати комплексно (як ліворуч, так і праворуч), і на перетині декількох факторів виникають напрям, стратегія, дія, запровадивши які можна викорінити фактори, які руйнують (ліворуч), та посилити фактори, які вже існують, але потребують розвитку (праворуч) через точки «Можливість для змін».
Системний аналіз будь-якого явища (напрацювання факторів, які ослаблюють/посилюють явище) дає змогу шукати найефективніші стратегії розвитку. Системний аналіз «педагогіки партнерства» став дієвим підґрунтям для складання дизайну проекту та програми проектних заходів.
Проект складався із 4 етапів.
І етап проекту. Було проведено триденний семінар для шкільних команд у складі директора/заступника директора, практичного психолога/соціального педагога та трьох учителів різних ланок) у кількості шести осіб від кожної з п’яти шкіл Одеської області на тему «Педагогіка партнерства. Робота з конфліктом у школах. Підходи та принципи» (програма додається, додаток 1).
Інструменти, які отримали педагоги:
1. Системний аналіз конфлікту (методологія від форуму ZFD).
2. Картографія конфлікту (методологія X. Корнеліус і ПІ. Фэйр).
3. Комунікативна модель партнерства засобами, які ґрунтуються на ненасильницькому спілкуванні М. Розенберга.
4. Діалог (базується на методології ненасильницької комунікації М. Розенберга).
5. Матриця партнерства (створена внаслідок дискусій у групах під час семінару; схема 2), яка включає 12 критеріїв побудови партнерства в закладі:
1. Свобода та участь у прийнятті рішень.
2. Відкритість до взаємодії.
3. Визначені цінності.
4. Наявність ідеї, яка об’єднує, місія школи.
5. Наявність еволюційної мети закладу.
6. Групова угода.
7. Повага до прав людини.
8. Якість комунікації.
9. Розподілена відповідальність.
10. Конструктивна поведінка в конфлікті.
11. Націленість на розвиток усіх.
12. Соціальне проектування.
Коментарі до схеми 2.
1. Критерії сформулювалися та допрацьовувались протягом двох триденних семінарів за участю батьків, учителів та дітей.
2. Усі критерії мають конкретні форми практичного втілення.
3. Коли формулювали критерії, то уявляли, що партнерство вже встановлене. Тому «Матрицю партнерства» потрібно розглядати як покрокову програму практичного втілення ідей партнерства (річний цикл із переглядом пропозицій щодо поліпшення щороку перед складанням плану роботи на майбутній рік).
4. «Матриця партнерства» має універсальний характер. Вона може бути втілена в закладі освіти загалом, у окремому класі (має характер профілактики булінгу), у будь-якій організації, для створення коаліції організації тощо.
5. Якщо всі пункти «Матриці партнерства» реалізовано, то, дійсно, можна вважати, що учасники освітнього процесу — партнери.
6. «Матриця партнерства» розпочинається з пункту «Свобода та участь в ухваленні рішень», що означає добровільну участь, а завершується «Соціальним партнерством», яке є індикатором та «перевіркою на практиці» того, як учасники навчилися бути партнерами.
Процес побудови партнерства (за напрямами залучення Сенді Хаєрбахера) складається із чотирьох етапів:
— дослідження ситуації у закладі;
— трансформація конфліктів (оволодіння підходами та методами розв’язання конфліктів);
— спільне ухвалення рішень;
— партнерські дії.
Цієї логіки й дотримувалися. На семінарі визначили, що будемо досліджувати в освітньому просторі (12 критеріїв). Тепер потрібно було розробити інструментарій дослідження. Так з’явилася Методика самооцінювання стану партнерства в закладі освіти (додаток 4).
Потягом двох тижнів анкетування у школах пройшли 67 батьків, 91 учень, 66 учителів. У період між семінарами шкільні команди розробляли власні програми тренінгів для педагогів, батьків, учнів, працювали над упровадженням діалогової моделі спілкування, яка ґрунтується на виявленні власних потреб та потреб співрозмовника, проводили анкетування щодо оцінювання якості партнерства у закладі.

Схема 2. Матриця партнерства
II етап проекту
Відбувся другий триденний семінар для шкільних команд у складі представника адміністрації, учителів, батьків та учнів старших класів у пропорційній кількості шести осіб від кожної з п’яти шкіл на тему «Соціальне партнерство і розподілена відповідальність. Школа для кожного» (програма додається; додаток 2).
Інструменти, які отримали педагоги:
1. Публічні звернення (уміння говорити про факти, почуття, потреби та звертатися з проханням замість вимог і претензій (за методикою ненасильницької комунікації М. Розенберга).
2. Життєвий цикл партнерства (інфографіка є напрацюванням учасників семінару; схема 3).
3. Розуміння потреби визначати цінності, які нас об’єднують (у семінарі використовували методику Values Ukraine, «Гра сенсів» Вікторії Андрієвської, керівника проекту Happy Ukraine).
4. Хто ми є одне одному? (інфографіка є напрацюванням учасників семінару; схема 4).
5. Комунікативні перешкоди партнерства (інфографіка; схема 5).
6. Аналіз графіків партнерства у закладах (кожна школа отримала власний графік, працювала з ним, складала першочергові кроки).
На III етапі реалізації проекту шкільні команди розпочали впровадження визначених засад партнерства у своїх закладах: провели семінари з батьками/учнями/учителями, організували діалог між усіма представниками освітнього процесу щодо визначення першочергових кроків, які необхідні у закладі для побудови партнерських стосунків. Організатори проекту тоді проводили онлайнове консультування.
IV етап проекту. Проводиться круглий стіл для освітян Одеської області (додаток 3 ).
Завдання круглого столу — презентувати спільноті напрацювання пілотного процесу (інфографіка, діагностичні анкети, плани першочергових кроків закладів тощо) та визначити шляхи, якими партнерство як головний принцип сучасної школи може бути реалізовано на практиці.
Результати проекту:
1) сформульовано головні критерії партнерства в освітньому середовищі;
2) розроблено методику оцінювання якості партнерства в організації;
3) отримано об’єктивні результати оцінювання якості партнерства в кожній школі - учасниці проекту, є розуміння підводних каменів і бар’єрів у встановленні партнерства;
4) дітей та батьків визнано як рівних партнерів: «нічого не можна впроваджувати для них без них»;
5) розроблено інфографіку проекту, яка є універсальною та інноваційною;
6) як результат — поліпшився емоційний стан учасників проекту та практична цінність проекту дістала високу оцінку.

Схема 3. Життєвий цикл партнерства

Схема 4. Колесо взаємодії

Схема 5. Комунікативні перешкоди партнерства
Потенціал проекту:
— розроблення покрокової річної циклограми налагодження партнерства між усіма учасниками освітнього процесу;
— зміна комунікативної парадигми у закладі;
— розроблення системи роботи з конфліктами у закладі;
— розроблення методичного посібника за всіма кроками («Можливості для змін»), які позначені у Системному аналізі конфлікту (культура партнерства, конфліктологічна компетентність, психоемоційна підтримка вчителів та батьків, побудова партнерства, розвиток емоційного інтелекту) тощо.