Нова українська школа: організація медіаосвіти в початковій школі - Старагіна І. П., Волошенюк О. В., Мокрогуз О. П., Ганик О. В. 2021

1.3. Міжнародний досвід формування медіаграмотності на заняттях у початковій школі
Розділ І. Що необхідно знати вчителеві початкової школи про медіаграмотність

Пропонований перелік навичок медіакомпетентності молодших школярів, розроблений польськими фахівцями на основі рекомендацій Європейської комісії «A European approach to media literacy in the digital environment (2007)», визначає, чого дитина може (але не обов’язково має) досягти до 4 класу та демонструє батькам потенціал дитини на певному етапі її розвитку.

Розглянемо їх детальніше.

I. Використання інформації молодшими школярами

Джерела інформації:

► знають, які джерела інформації є найважливішими з урахуванням їхнього віку та рівня освіти, розуміють, як їх застосовувати, наприклад, використовують друковані та електронні енциклопедії та словники для дітей;

► розуміють, як за допомогою інструкцій учителя чи бібліотекара користуватися шкільною бібліотекою, наприклад, обирають літературу на основі рекомендацій учителя;

► знають, що інформація з різних джерел може відрізнятися.

Пошук інформації:

► знають, що «комп’ютерна» мова значно відрізняється від розмовної тим, що комп’ютер виконує те, що ти задумав, тому потрібно навчитися віддавати йому чіткі команди;

► розуміють, як використовувати основні методи пошуку в традиційних та електронних джерелах;

► знають, як використовувати особисті записи і рубрики, вводити прості запити в пошукові системи та енциклопедії, наприклад, шукають необхідну інформацію в Інтернеті;

► розуміють, що вміння знаходити інформацію є дуже корисним у житті, наприклад, для прийняття важливих рішень.

Критичний підхід до інформації:

► розуміють, що інформація може бути неправильною, неповною, неточною;

► знають, як відрізнити справжні й несправжні відомості, керуючись своєю інтуїцією.

II. Відносини в медійному середовищі

Образ:

► знаходять відмінності між власною особистістю, здібностями, вміннями та характеристиками медіа / комп’ютерного персонажа, наприклад, граючи в комп’ютерні ігри, знають, що після закінчення гри в них не буде трьох «життів», як у персонажа.

Спілкування:

► використовують різноманітні види передачі інформації (офіційної та неофіційної), наприклад, усвідомлюють, що спілкуються з однокласниками і вчителем за допомогою різних каналів та різними способами;

► знають основні види передачі повідомлень та їхні функції (зображення, звук, слово), наприклад, можуть зіставити музичний елемент із відповідним малюнком.

Середовище:

► знають, що представлений у медіа світ не є таким, як насправді, зокрема усвідомлюють, що не все те, що є можливим у медіа, можливе в реальному житті;

► розуміють, що завдяки медіа можна досліджувати світ;

► використовують різноманітні джерела та канали інформації для її пошуку.

III. Мова медіа

Мовна природа медіа:

► розуміють, що візуальна комунікація навіть зі «справжнім» персонажем відрізняється від спілкування в реальності, наприклад, люди, побачені по телевізору, у фільмах або на моніторі комп’ютера, у реальному житті можуть бути зовсім іншими;

► уміють розрізняти звичну повсякденну мову, якою спілкуються зі своїми батьками та ровесниками, і мову медіа, наприклад, розрізняють мову мультфільмів, спортивних трансляцій та розмовну мову тощо;

► знають різні форми аудіо- та авдіовізуальних повідомлень, розрізняють відмінності між способами їх передачі.

Функції медіаповідомлень:

► ознайомлені з поняттям реклами та здатні визначити її форми у довкіллі, наприклад, можуть розпізнати і порівняти рекламу, розміщену на вулиці, в газетах, на телебаченні та в мережі Інтернет;

► здатні розрізняти медіаповідомлення, що викликають різні емоції, як-от страх, смуток, радість.

Культура спілкування за допомогою медіа:

► можуть оцінити медіаповідомлення з погляду естетики та обґрунтувати свою думку, наприклад, сказати, що у фільмі цікаві спецефекти, але невдалий сценарій; пояснити, чому головний герой гідний захоплення або навпаки тощо;

► знають, як використовуються в медіаповідомленнях символи.

IV. Творче використання медіазасобів

Створення:

► здатні підготувати за допомогою елементарного обладнання картинку, запис власного голосу та інших звуків; за допомогою відповідних програм записати відеоролик, намалювати простий малюнок, написати короткий текст тощо;

► можуть спільно з однокласниками за допомогою одного виду медіаповідомлень створити просту презентацію, наприклад, серію світлин, малюнків, відеороликів.

Обробка:

► розуміють, як на базовому рівні за допомогою найпростіших програм обробляти доступний медіаконтент (світлини, графічні зображення, відео, звук);

► знають, що аналоговий контент можна перетворити у цифровий.

Презентація:

► розуміють, як за допомогою мультимедійних пристроїв (наприклад, комп’ютера з мультимедійним проєктором) представити медіаконтент, підготовлений самостійно або в групі.

V. Етика та цінності в медійному середовищі

Комунікація і медіа як предмет етичного аналізу:

► знають, що дилема добра і зла, правди і неправди існує і в масме- діа, наприклад, деякі комп’ютерні ігри можуть негативно впливати на людину або ж по телебаченню нерідко можна почути неправдиву інформацію;

► розуміють, що існують певні правила використання і спілкування за допомогою медіазасобів, яких необхідно дотримуватися;

► знають, як визначити етичні ризики, пов’язані з використанням медіазасобів, наприклад, можуть описати проблему брехні в телевізійній рекламі.

Етичні проблеми в отриманні масової інформації та комунікації:

► розуміють необхідність дотримання обмежень на доступ до медіа- контенту, які існують для їх власної безпеки, наприклад, заборона на перегляд певних телепрограм.

Етичні проблеми в спілкуванні через масмедіа:

► знають, що мають право на анонімність і конфіденційність, наприклад, можуть заборонити фотозйомку, що здійснюється незнайомцем;

► розуміють, що спілкування через медіа як і раніше залишається спілкуванням між людьми, адже по той бік екрана перебуває інша людина, яку слід поважати;

► їм відомо, що спілкування через засоби масової інформації не може бути достатньою альтернативою міжособистісному спілкуванню, зокрема розуміють недоліки дружби в онлайн-режимі.

Правові норми в засобах масової інформації та комунікації:

► розуміють обов’язковість дотримання законів у медіасфері та комунікації, наприклад, можуть пояснити, чому крадіжка в Інтернеті рівноцінна крадіжці товару зі звичайного магазину.

VI. Безпека в медійному середовищі

Захист особистої інформації і репутації:

► знають, що не можна ділитися особистою інформацією з незнайомими людьми; при виникненні сумнівів звертаються за допомогою до батьків або опікунів;

► здатні протистояти публікації власної роботи чи використанню свого зображення іншою людиною (дитиною / дорослим), наприклад, перегляду відеофільму зі своєю участю.

Анонімність:

► знають про поняття анонімності;

► розуміють, що будь-хто має право на анонімність і не зобов’язаний розкривати своє справжнє ім’я, наприклад, для підписання малюнка можна використовувати псевдонім.

Безпека спілкування, роботи та угод:

► здатні обирати необхідний контент, наприклад, можуть вимкнути телевізор, увімкнути інший фільм, перегорнути сторінку тощо.

VII. Право в інформаційному і медійному середовищі

Види, джерела та юридичні процедури в контексті медіа:

► знають загальні правила спілкування;

► розуміють, що закон також застосовується і до спілкування з іншими людьми, тому його порушенням може бути покарання.

Засоби масової інформації та права людини, громадянина і дитини:

► знають, як висловлювати незгоду щодо порушення правил комунікації;

► розуміють, що кожна людина має право на доступ до інформації.

Виняткові права та інтелектуальні монополії:

► знають, що одночасно можуть бути як авторами, так і користувачами інформації, наприклад, коли створюють малюнок після перегляду мультфільму;

► розуміють, що рішення про публікацію роботи приймає автор, наприклад, можуть самостійно вирішувати, коли малюнок уже завершений і коли його слід показати однокласникам;

► знають, що таке плагіат;

► розуміють, що таке цитата;

► можуть дати вказівку на цитату у своїх виступах та виступах інших людей.

Закон про медіа і громадські медіа:

► знають, що в медіа є редактори, які несуть відповідальність за зміст;

► здатні за певними ознаками розпізнавати програми, адресовані дітям.

Права людей з обмеженими можливостями:

► знають, що люди з обмеженими можливостями мають рівні права на самовираження в медіа;

► можуть навести приклад бар’єрів для доступу до освітнього, інформаційного та культурного контенту;

► спроможні навести приклади використання спеціальних умов для людей з обмеженими можливостями, зокрема знають, що можна збільшити розмір букв, аби їх було простіше і легше читати, чи додати до фільму субтитри.

VIII. Економічні аспекти дії медіа

Медійний ринок:

► знають, що разом із користувачами медіа формують медійний ринок;

► можуть назвати традиційні види медіа: газети, радіо, телебачення;

► знають і розуміють, що мережа Інтернет — це новий вид медіа — нові медіа.

Інформація як економічне благо:

► знають, що інформацію можна передавати за допомогою медіа як прямо, так і опосередковано (преса, електронні медіа);

► знають, що на мові медіа нова інформація доволі часто називається новинами;

► мають уявлення про політичну рекламу; знають, що повідомлення можуть бути не лише інформативного характеру.

Фінансування медіа:

► знають, що існують медіа з безкоштовними базовими функціями, проте додатковий функціонал коштує грошей;

► розуміють, що неповнолітні особи не можуть здійснювати транзакції в Інтернеті.

Усе означене вище дало змогу експертам із медіаграмотності визначити основні аспекти формування медіаграмотності учнів початкової школи (див. таблицю 1):

- доступ до медіа;

- аналіз медіатекстів;

- оцінка медіатекстів;

- створення медіапродукції.

Таблиця 1

Вимоги з медіаграмотності до знань і вмінь учнів початкових класів4

Аспект доступу до медіа (включаючи термінологію)

Аспект аналізу медіатекстів

■ мати доступ до інформації та розваг;

■ мати можливість за допомогою медіа виконувати найпростіші дослідницькі завдання;

■ використовувати медіа для навчання;

■ знати термінологію найважливіших частин медіаобладнання (камера, проєктор, комп’ютер, слайд та ін.), уміти виконувати елементарні операції на цьому обладнанні;

■ уміти розрізняти частини медіатексту (наприклад, кадри, фото, відео, анімацію);

■ знати про основні медіапрофесії (журналіст, режисер, оператор та ін.)

■ уміти досліджувати зображення подій (фабул), що трапляються в медіа текстах; порівнювати нові типи фабул із тими, які були відомі учням раніше;

■ застосовувати медіа з метою використання раніше набутих знань і вмінь;

■ уміти ідентифіковувати й описувати різні стереотипи в медіатексті (наприклад, герой, лиходій тощо);

■ розуміти відмінності між видами медіа (преса, телебачення, кіно тощо);

■ знати деякі шляхи організації матеріалу в медіатексті;

■ аналізувати, яким чином словесні й візуальні символи утворюють певне значення (наприклад, роль знаків у рекламі);

■ розуміти й пояснювати в медіатексті зав’язку, розвиток дії та розв’язку сюжету

Аспект оцінки медіатекстів

Аспект медіапродукції (використання учнями знань про різні види медіа для вирішення тих чи інших проблем, спілкування та створення власних медіатекстів)

■ розуміти різницю між реальною подією та її відображенням у медіатексті;

■ ставити запитання щодо змісту медіатексту на основі власних знань і життєвого досвіду;

■ описувати деякі деталі медіатексту, доводити, яким чином вони роблять цей текст більш цікавим;

■ розглядати шляхи, якими медіа може впливати на особистість;

■ висловлюватися під час дискусії стосовно медіапродукції;

■ уважно та критично «читати» медіатексти, призначені для розваг, розуміти їхні основні ідеї та зміст;

■ розглядати вплив медіа на оточення учнів (родина, дім, школа);

■ визначати, на яку авдиторію спрямований той чи інший медіатекст

■ обирати засіб та форми медіа (фото, малюнки, журнальні ілюстрації), створювати історії на прості теми;

■ створювати короткий план сюжету або візуального тексту (фото, відео, комікс, комп’ютерна графіка тощо);

■ виконувати та презентувати власний медіапроєкт

4 Базується на Kathleen Tyner. Literacy in a digital world. Routledge. New York and London. 1998.