Нова українська школа: організація медіаосвіти в початковій школі - Старагіна І. П., Волошенюк О. В., Мокрогуз О. П., Ганик О. В. 2021

3.1. Медіаграмотність у Державному стандарті початкової освіти (інформатична, громадянська та історична освітні галузі)
Розділ ІІІ. Медіаграмотність на заняттях з інтегрованого курсу «Я досліджую світ»

Сучасна дитина живе у світі, яким керує інформація, а отже, дотична до інформаційного простору змалечку. Тому надважливим умінням сьогодення є вміння «працювати з інформацією».

В інформатичній освітній галузі визначені шляхи медіаосвіти. Зокрема, в розділі «Пошук, подання, перетворення, аналіз, узагальнення та систематизація даних, критичне оцінювання інформації» наголос робиться на критичному оцінюванні інформації з різних джерел.

Повністю спрямованим на формування медіа-інформаційної грамотності є розділ «Усвідомлення наслідків використання інформаційних технологій для себе, суспільства, навколишнього світу та сталого розвитку, дотримання етичних, міжкультурних та правових норм інформаційної взаємодії», де загальні результати навчання здобувачів освіти визначаються таким чином:

1. Відповідально використовує інформаційні технології у повсякденному житті, захищає себе та власний інформаційний простір.

2. Дотримується норм соціальної, міжкультурної та міжособистісної взаємодії.

3. Дотримується норм правової взаємодії.

Крім того, поступово, починаючи від поваги у приватних повідомленнях, толерантного ставлення до відмінностей культур, традицій і різних думок, учень приходить до усвідомлення відповідальності за свою діяльність у мережі Інтернет, наприклад, рекомендуючи цікаві та безпечні сайти своїм друзям тощо.

Важливим питанням є також повага молодшого школяра до авторського права як невід’ємної складової поваги до людини та її діяльності, що знайшло своє відображення в Державному стандарті. Спочатку дитина вчиться зазначати авторство власних робіт, виявляє повагу до авторства інших осіб, а згодом вчиться відвідувати тільки корисні й безпечні сайти, дотримується правил використання власних і чужих творів.

Громадянська та історична освітня галузь містить розділи, безпосередньо пов’язані з медіаосвітою, як-от: робота з різними джерелами соціальної та історичної інформації, аналіз змісту джерел, їхня критична оцінка; узагальнення інформації з різних джерел, розповідь про минуле і сучасне.

Розділи цієї галузі містять пункти, що стосуються формування критичного мислення, а саме вміння:

► добирати джерела історичної та суспільно значущої інформації;

► аналізувати соціальну (історичну) інформацію;

► оцінювати достовірність соціальної (історичної) інформації;

► систематизувати та узагальнювати соціальну (історичну) інформацію.

Яким же чином має змінюватися медіаграмотність учня початкової школи в цьому контексті? У процесі роботи із джерелами інформації, медіатекстами він насамперед починає з того, що пояснює, де може знайти потрібну інформацію; виявляє основний зміст джерела інформації; розпитує старших про минуле; спочатку висловлює припущення стосовно правдивості інформації, а через деякий час уже самостійно знаходить потрібну інформацію про минуле і сучасне, добирає джерело інформації відповідно до потреб і зацікавленості, виокремлює факти, які викликають сумніви, знаходить інформацію, яка спростовує або підтверджує сумніви, пояснює можливі наслідки поширення неправдивої інформації.

Аналіз джерел інформації

Означені вище вимоги знайшли своє відображення в типових освітніх програмах для початкової школи, розроблених під керівництвом О. Я. Савченко та р. Б. Шияна.

У програмі, створеній під керівництвом О. Я. Савченко, аспект ме- діа-інформаційної грамотності для 2 класу закладений у змісті розділу «Навколишній світ та інформація. Види інформації за способом подання», коли обов’язковим стає вміння: пояснювати та наводити приклади значення інформації для життя людини, себе особисто; пропонувати приклади різних видів інформації (текстової, графічної, звукової тощо); розрізняти правдиву і неправдиву інформацію, припущення і фантазію; використовувати соціальні мережі для отримання інформації та спілкування під контролем дорослих.

У програмі, створеній під керівництвом р. Б. Шияна, учень / учениця у 2 класі має навчитися: робити висновки щодо виду інформації та способу її сприйняття; цікавитися походженням інформації; виокремлювати в текстах і повідомленнях факти; розпізнавати в тексті хибні чи правдиві висловлювання; розрізняти у простих медіатекстах припущення і фантазію, правду і неправду; робити припущення стосовно розвитку подій.

За програмою, створеною під керівництвом О. Я. Савченко, у 3 класі учень / учениця: розширює свої знання про значення інформації та розрізняє види інформації за способом подання; використовує мережі для отримання достовірної інформації та спілкування; висловлює припущення про достовірність інформації, отриманої із цифрових та інших джерел; дотримується правил використання власних і чужих творів, виявляючи повагу до авторства інших осіб. У 4 класі медіа-інформаційний аспект, що формувався в попередньому класі, продовжує поглиблюватися, зокрема учні повинні вже вміти розрізняти факти і судження.

За програмою, створеною під керівництвом р. Шияна, у 3-4 класі складова медіа-інформаційної грамотності також поглиблюється. Учні продовжують формування критичного мислення, результатом якого має стати вміння розрізняти істинні та хибні висловлювання; порівнювати тексти з хибною та правдивою інформацію; розпізнавати факти та судження в життєвих ситуаціях; розуміти те, що в мережі Інтернет часто розміщуються повідомлення з різними намірами, зокрема і з комерційною метою. Від учнів також очікують, що вони навчаться знаходити інформацію, ідентифікувати час розміщення інформації, визначати джерела, потрібні для її підтвердження чи спростування, а в разі сумніву — шукати підтвердження з різних джерел. Наприкінці другого циклу навчання (3-4 класи) учні вже матимуть сформовані навички цитування, зможуть вказувати джерела запозичених матеріалів (думок, ідей інших людей), шанувати права авторів / творців інформаційних продуктів.