Нова українська школа: організація медіаосвіти в початковій школі - Старагіна І. П., Волошенюк О. В., Мокрогуз О. П., Ганик О. В. 2021

2.10. Створення візуального медіапродукту
Розділ ІІ. Медіаграмотність на заняттях із предметів мовно-літературної галузі

Раніше було зазначено, що для формування медіаграмотності важливим є дотримання в навчанні балансу між сприйняттям, аналізом, інтерпретацією створеного кимось медіапродукту та створенням власного медіапродукту.

Ми вже обговорювали, наприклад, роль ілюстрацій у передбаченні змісту літературного твору. Але створення власних ілюстрацій є не менш важливим для аналізу та інтерпретації художнього тексту. Це можуть бути як реальні малюнки, так і вигадані або ж словесні описи того, що дитина хоче зобразити, зважаючи на прочитане нею.

Наприклад, пропонуючи учням другого класу для опрацювання уривок із казки Івана Андрусяка «Третій сніг», учитель може після читання й первинного обговорення тексту зініціювати створення ілюстрацій. Працюючи над ілюстраціями, учні можуть поміркувати над такими запитаннями:

► Яким ви уявляєте собі їжачка та його хатку?

► Які в хатці меблі?

► Які книжки на полицях?

► Де зберігаються ліки, які він п’є, коли застудиться?

Не менш цікавим завданням для учнів може бути створення ілюстрацій, але не до літературного твору, а, наприклад, до комп’ютерної гри: учні можуть прочитати й обговорити вірш Сашка Дерманського «Кого беруть у космонавти», а потім перейти до прогнозування того, якою може бути комп’ютерна гра на основі цього вірша. Водночас учитель може скористатися ресурсом онлайн-ігор про космос щоб розширити уявлення учнів про те, які ігри про космос існують взагалі, чого можна навчитися, граючи в такі ігри.

Учні об’єднуються в пари, обговорюють власні ідеї та створюють спільну ілюстрацію до такої гри. Учитель для створення творчої атмосфери використовує музику.

Роботу зі створення ілюстрацій до книжки можна провести різними способами, зокрема як індивідуально, так і в групі.

Наприклад:

►Обговоріть, які ілюстрації, на вашу думку, слід помістити в книжку з віршем Анатолія Качана «Після бурі».

► Домовтеся, як ви будете спільно працювати над ілюстраціями.

► Створіть 4-5 ілюстрацій до вірша.

► Представте свої ілюстрації глядачам, зачитуючи відповідні уривки вірша до них.

Створення театральної афіші є мотивованим для учнів у тому випадку, коли це стає одним з етапів підготовки власних вистав. Театральна афіша — це оголошення про виставу як у чисто текстовому вигляді, так і у вигляді художнього зображення, доповненого текстом. Аналізуючи різні афіші, учні, наприклад, другого класу доходять висновку, що важливою для глядача на афіші є така інформація: назва вистави, її час і місце; актори і ролі; режисер; художники.

Безумовно, уже в четвертому класі уявлення про афішу в учнів значно відрізнятиметься. Зокрема, у четвертому класі вже можна говорити про дійових осіб та виконавців, автора п’єси, жанр тощо.

Створення театральної афіші — завжди спільний творчий процес. Учні об’єднуються в групи, розподіляють ролі, домовляються, хто буде режисером, а хто — творцем афіші. Поки актори з режисером проводять репетицію, художники готують афішу.

Створення кіноафіші теж має бути мотивованим для учнів. Перегляд мультфільму та виокремлення інформації з титрів повинні передувати роботі зі створення оголошення про мультфільм. Наприклад, після перегляду мультфільму «Півник і Котик» учитель може спочатку запропонувати завдання на виокремлення інформації: «А зараз ми з вами прочитаємо титри, якими супроводжується мультфільм «Півник і Котик». Одна група має записати прізвище та ініціали режисера, друга — оператора, третя — художників, які зобразили цих персонажів (для титрів варто скористатися методом стоп-кадру, щоб діти встигли все записати).

Після обговорення результатів роботи учнів та внесення уточнень (наприклад, назначити: режисер — Алла Грачова, оператор — Анатолій Гаврилов, художник-постановник — Микола Чурилов, адже в титрах вказані лише ініціали) учитель пропонує наступне завдання: «А зараз ми створимо кіноафішу до мультфільму. Поміркуйте, що ви намалюєте на цій кіноафіші, щоб зацікавити тих, хто ще не бачив цього мультфільму, але дуже хоче побачити». У разі потреби вчитель може нагадати учням, що в кожного твору є авторський колектив (режисер, оператор, художник), завдяки якому цей витвір з’явився на світ, тому важливо вказати імена та прізвища цих людей на афіші.

Робота зі створенні афіші дозволяє учням краще зрозуміти завдання зі створення будь-якого рекламного оголошення. Наприклад, учням можна запропонувати поміркувати на тим, що кожен із них робить найкраще і чого може навчити однокласників в обмін на те, що вони зроблять те саме. Після обговорення думок учнів щодо їхніх «сильних сторін», діти переходять до створення рекламного оголошення.

Учні отримують пам’ятку зі створення рекламного оголошення:

а) привабливий заголовок;

б) повідомлення про те, чого саме ви можете навчити інших;

в) інформація про те, де і коли ви будете проводити свої заняття;

г) яскрава тематична ілюстрація;

д) контакти.

Для окремих учнів у нагоді стане шаблон, яким вони зможуть скористатися під час створення такого оголошення.

З учнями також можна спробувати створити рекламну листівку. Рекламна листівка повинна бути компактною, щоб людина, яка отримала її на вулиці, в кінотеатрі тощо, могла, не згортаючи і не жмакаючи, покласти в кишеню або невелику сумочку. У той же час рекламні листівки, що розсилаються поштою, можуть мати і стандартний формат А4. Однак найоптимальніший розмір для листівок, які роздаються на вулицях, становить чверть від формату А4. Рекламна листівка має привертати до себе увагу. Одним із головних правил є те, що насамперед в очі повинна впадати суть рекламної пропозиції. Тобто, якщо йдеться про рекламу мультфільму, то на листівці повинен бути кадр із нього, а також інформативні написи великим шрифтом (назва), щоб одразу привернути увагу. Рекламна листівка повинна містити лаконічний і дуже зрозумілий текст, адже основна її мета — зацікавити споживача.

Наприклад, з учнями можна створити рекламну листівку для іграшки Карлсона. Спочатку діти можуть повчитися малювати цього казкового персонажа, а потім перейти до створення для нього власної листівки¹⁰.

Створити рекламну листівку можна на будь-яку тему, наприклад, це може бути реклама українського літака «Мрія». Для цього учням можна запропонувати переглянути відео «Це наше. І це твоє. Мрія».

Учитель звертається до учнів:

— Давайте спробуємо створити рекламну листівку про літак «Мрія» для тих людей, які нічого не знають про нього. Рекламна листівка має спеціальну назву «флаєр».

Запам’ятайте декілька правил щодо створення флаєра:

1. Листівка має бути не більша ніж аркуш паперу.

2. Те, що рекламується, має бути дуже добре видно, тому зображення чи фото найкраще розмістити в центрі флаєра.

3. Додайте до зображення 2-3 речення тексту, мета якого — викликати інтерес і переконати (можна порівняти з чимось, що всім добре відомо).

4. Важливу роль у рекламній листівці відіграють кольори, вони, як і слова, можуть багато про що розповісти.

Створення рекламних лото-повідомлень із використанням малюнків трипільців може стати цікавим завданням для учнів після знайомства з трипільськими символами.

Клас ділиться на групи. Учитель пропонує кожній групі набір розрізаних малюнків-квадратиків, завдяки яким діти зможуть створити повідомлення.

Наприклад: «Трипільці створили свою малюнкову писемність. Учені розшифрували, що означають ці знаки. Розгляньте 36 трипільських символів, уявіть себе трипільцями і спробуйте, використовуючи ці знаки, передати якесь повідомлення про навколишній світ (про природу, родину тощо). Це можуть бути рекламні оголошення або просто повідомлення про якусь подію».

Ураховуючи можливості учнів, учитель може запропонувати їм «записати» деякі готові повідомлення, або придумати власні.

Наприклад:

Великий будинок захищає людину від дощу.

Люди разом захищають батьківський дім.

Людина захищає сходи майбутнього врожаю.

Переможці закликають до миру.

У створенні рекламного плаката соціального спрямування учням можуть допомогти ідеї та малюнки художників-мультиплікаторів Олега Федченка та Іллі Баликіна «Як малювати плакати», де вони покроково розповідають про створення плаката на тему «Не сміти!» та обговорюють ці кроки:

1. Пошук ідеї до плаката з назвою «Не сміти!» (мозковий штурм).

2. Обговорення розмірів плаката, способів розташовування малюнка (горизонтально чи вертикально).

3. Створення декількох ескізів та вибір найкращого.

4. Обмірковування та вибір кольору, шрифту.

Учні отримують фломастери, олівці, роздруківки із зображенням тварин (за потреби) і починають покроково працювати над створенням плакатів із закликами протидіяти жорстокому поводженню з тваринами. Кожна група придумує свій заклик, який і стане назвою плаката. Важливим завершенням цієї роботи має стати виставка плакатів у холі школи для привернення уваги шкільної спільноти. Але можливе поширення означеної проблеми за межами, школи, зокрема плакати з дозволу міської влади можна розмістити в людних місцях (у магазинах, на зупинках міського транспорту тощо).

Важливим умінням для сучасних дітей стає створення посту в соціальній мережі. Перед початком роботи вчитель пропонує для обговорення такі питання:

► Чи знаєте ви, що таке соціальна мережа? (сучасне середовище спілкування в мережі Інтернет)

► Чи відомо вам, якими соціальними мережами користуються ваші батьки?

► У соціальних мережах, окрім спілкування з друзями та знайомими, можна знайти чимало найрізноманітнішої інформації, зокрема й корисної. Що, на вашу думку, потрібно зробити, щоб інформацію, яку ви розміщуєте в мережі Інтернет, чи будь-яке повідомлення, яким ви хочете викликати потрібну вам реакцію, досягло своєї мети?

При цьому обов’язково потрібно пам’ятати про правила написання постів у соціальних мережах, які розглянемо нижче.

Правила щодо написання посту в соціальній мережі¹¹

1. Завдання першого рядка — захопити увагу читача.

2. Завдання кожного абзацу — утримати читача до наступного.

3. Абзаци повинні бути короткими, їх потрібно писати так, щоб читач міг зрозуміти зміст тексту, навіть якщо пропустив попередній абзац.

4. Не варто забувати про надзвичайно важливе правило — тексти мають бути грамотними: будь-яка пропущена чи зайва кома може не тільки заплутати читача, а й «злякати» його.

5. Текст посту можна підкріпити картинкою, це зробить його помітнішим серед інших новин.

Після цього учням пропонується уявити, що в школі є соціальна мережа (або вона існує насправді). Ця мережа захищена від сторонніх осіб: тільки учні та вчителі можуть обмінюватися в ній інформацією.

Учні можуть спробувати написати пост для розміщення у цій соцме- режі. Це може бути реклама будь-якої події, що відбулася чи відбуватиметься в школі, цікава інформація про щось (як святкували день народження, який фільм дивилися, в яку нову гру грали і чим вона привабила тощо). Тему оберіть самостійно. За потреби звертайтеся до орфографічного словника.

Учитель обговорює з учнями такі питання:

► Що означає, коли в пості окреме слово або всі слова написані великими літерами? (це означає: той, хто пише, «підвищує голос, починає кричати»)

► Чи використовуєте ви смайли у своїх онлайн-повідомленнях?

Учитель може запропонувати учням створити допис у соціальній мережі до певного свята, наприклад, до Дня пам’яті та примирення. Символом Дня пам’яті є червоний мак — квітка скорботи за жертвами війни. Саме цього дня проводиться Всеукраїнська акція «Мак пам’яті». Для того, щоб долучитися до цієї акції, потрібно: написати пост; виготовити із будь-якого матеріалу (папір, тканина тощо) квітку маку та прикріпити його на одяг, якомога ближче до серця (це є свідченням того, що людина вшановує пам’ять усіх, хто загинув у роки війни); зробити фото. Написаний пост спочатку варто прочитати рідним, за потреби відредагувати. Лише після цього його можна розмістити з допомогою дорослих (учитель, батьки) в будь-якій соціальній мережі, додавши до тексту хештег #Мак_пам’яті. Хештег або гештег (англ. hashtag, від hash — «символ ґратки») — це слово або фраза, яким передує символ «#». Короткі повідомлення в мікроблогах соціальних мереж (твітер, фейсбук та інші) можуть бути помічені хештегом, включаючи в себе як одне слово, так і більше об’єднаних слів (але без пробілів). Хештеги дають можливість групувати повідомлення, таким чином можна знайти хештег та отримати набір повідомлень, які його містять. Також текст зі світлиною можна відправити електронною поштою або через вайбер учителю / учительці, щоб зробити спільний з однокласниками фотоколаж.

Хоча учні початкової школи технічно ще не можуть створювати сайти, але розпочати підготовку до цього можна вже зараз. Наприклад, зважаючи на зразок (після здійснення певного дослідження щодо побудови сайту), учні можуть «створити» власний сайт, але поки тільки на папері.

Спочатку вони пригадують елементи сайту за представленою нижче пам’яткою:

► Заголовок.

► Логотип — графічне зображення, яке робить сайт унікальним.

► Основна сторінка, з якої має бути зрозуміло, що найважливіше на твоєму сайті.

► Основні рубрики (розділи).

► Пошук, який допомагатиме швидко віднайти те, що цікавить відвідувача.

► Позначки авторського права, які називають того, хто створив цей сайт.

Після цього учні, об’єднавшись у групи, обговорюють, який сайт вони хотіли б створити і дають відповіді на питання з таблиці, придумують логотип та оформлюють головну сторінку сайту.

У межах створення візуальних медіапродуктів можна запропонувати фотопроєкт, наприклад, «5 днів фотопригод»:

День 1. Фото, яке розповідає, що вам подобається.

День 2. Фото людини, яку ви любите.

День 3. Фото із пейзажем.

День 4. Фото, яке демонструє емоції.

День 5. Фото вашого улюбленого місця.

Ще одним прикладом візуального медіапродукту є СМС із використанням емотиконів. Учням можна запропонувати написати повідомлення (до 20 слів) будь-якій людині, за якою кожен із них скучив (це можуть бути рідні, знайомі, друзі тощо). Слова та сполучення слів скучив / скучила, сумую, люблю, буду радий / рада побачити, обіймаю та інші бажано супроводжувати додаванням смайлів (емотиконів). Після того, як повідомлення будуть написані, діти, використовуючи електронну пошту або інший канал зв’язку, надсилають їх адресатам.

¹⁰ Докладніше, як це зробити, дивися на сайті «Уроки малювання для всіх».

¹¹ За матеріалами блогу Д. Дубілета.