Нова українська школа: організація медіаосвіти в початковій школі - Старагіна І. П., Волошенюк О. В., Мокрогуз О. П., Ганик О. В. 2021

Передмова

Перше, що слід ураховувати, коли говоримо про грамотність сучасної дитини, — це специфіка інформаційного простору, в якому вона живе. Якщо сто років тому такий простір був заповнений книгами, то сьогодення сучасної дитини пов’язане з текстами, які вона сприймає завдяки мережі «Інтернет», радіо чи телебаченню. Питання, яке постає, коли обговорюються різні засоби масової інформації та їхня роль у розвитку дитячої свідомості, — як в учнів молодших класів забезпечити у процесі навчання становлення грамотності, що відповідатиме вимогам цифрової епохи. Тобто йдеться про медіаграмотність. І якщо оволодіння грамотністю сто років тому було пов’язане з уміннями читати та писати, то сьогодні в документах Європейського Союзу грамотність тлумачиться набагато ширше, а саме — як «здатність ідентифікувати, розуміти, виражати, створювати та інтерпретувати поняття, почуття, факти та думки як в усній, так і письмовій формі, використовуючи візуальні, звукові / аудіо- та цифрові матеріали в різних дисциплінах та контекстах. Це передбачає можливість спілкування та ефективного зв’язку з іншими відповідним та творчим способом» (Council recommendation of 22 May 2018 on key competences for lifelong learning). Із наведеного вище визначення очевидно, що медіаскладова є невід’ємною частиною грамотності в сучасному розумінні.

Новий Державний стандарт початкової освіти передбачає обов’язкові результати навчання, пов’язані з медіаграмотністю майже в усіх освітніх галузях. Зважаючи на це, відображення завдань формування в молодших школярів основ медіаграмотності має відбуватися на всіх етапах процесу реформування початкової школи: Державний стандарт початкової освіти — Типова освітня програма — модельна навчальна програма — реалізація вимог програми в підручнику.

Для свідомого підходу до формування в учнів медіаграмотності вчителеві необхідно опанувати низку основних понять, зокрема: анімація, інформація, кіберпростір, маніпуляція тощо, тлумачення багатьох з яких можна знайти в цьому посібнику (див. Додаток 1), а також навчитися самому аналізувати зміст та форму медіатекстів. Саме з навчальною метою в межах певних розділів вчителеві пропонуються додаткові питання або вправи з медіатекстами. Шукаючи відповіді на ці питання та виконуючи вправи, учитель отримає власний досвід з медіаграмотності, який зможе в подальшому використати в безпосередній роботі з медіатекстами на уроках.

Представлений посібник допоможе вчителеві початкових класів оволодіти дидактичними основами формування медіаграмотності в молодших школярів. Серед завдань формування медіаграмотності насамперед варто виокремити такі: ефективне й безпечне користування медіа; свідомий вибір, розуміння характеру контенту; використання повного спектра можливостей, які пропонують нові комунікаційні технології. Ураховуючи те, що в сучасній освіті існують два підходи до навчання медіаграмотності (виділення її в окрему дисципліну та інтегрування у звичайні шкільні начальні предмети), у початковій школі йдеться лише про інтегрування роботи з медіатекстами у вивчення предметів мовно-літературної освітньої галузі, природничої, громадянської, історичної, мистецької тощо.

У посібнику вчитель також віднайде відповіді на питання, що стосуються розвитку в учнів критичного мислення та емоційного інтелекту в процесі опанування медіаграмотності, мотивації школярів до декодування медіа- повідомлень та створення власних простих медіапродуктів, використання медіапродуктів із комунікативною метою та ін.

Якщо сприймання інформаційних та художніх текстів передусім пов’язано з їхнім осмисленням, то сприймання медіатекстів — з їхнім декодуванням (тлумаченням символів, поданих у медіатексті). У початковій школі декодування медіаповідомлень, що базується на критичному мисленні й сприяє його подальшому розвитку, відбувається в умовах спільного обговорення, загальнокласної дискусії, де вчитель чи вчителька за допомогою запитань скеровують дискусію на аналіз змісту та форми медіаповідом- лення, виокремлення необхідної інформації, оцінювання наведених аргументів. Поступово стає можливою й індивідуалізація процесу декодування медіаповідомлень, але, безумовно, повноцінно це завдання вирішується вже на рівні базової освіти.

Підготовка до уроку, який включатиме роботу з аналізу й інтерпретації медіатекстів (мультфільм, рекламний відеоролик, рекламний плакат, аудіокнига тощо) або створення медіапродукту, насамперед має зосереджуватися на:

1) усвідомленні вчителем того, які саме елементи навчання медіагра- мотності будуть опановуватися учнями на певному уроці;

2) доборі медіатексту, дотичного до дитячих потреб та інтересів, життєвого досвіду;

3) осмисленні шляхів мотивації учнів до роботи з медіатекстом;

4) виборі форм організації учнів;

5) обранні форм отримання від учнів зворотного зв’язку.