Електронні освітні ігрові ресурси в освітньому процесі початкової школи - Наталія Ларіонова 2020

2.2. Діагностичний інструментарій експерименту
Розділ 2. Організація дослідно-експериментальної роботи з використання електронного освітнього ігрового ресурсу Multimind

Логіка будь-якого наукового дослідження, яке побудоване на експерименті, передбачає проведення діагностики, яка:

♦ на констатувальному етапі дасть змогу визначити наявні ресурси та потреби й відповідно врахувати це в організації експериментальної роботи, під час корекції її змісту, процесу тощо;

♦ після завершення формувального етапу — оцінити ступінь досягнення мети експерименту.

Для проведення діагностування нам необхідно визначити якісний і кількісний склад учасників експерименту, розробити критеріальну базу дослідження, обґрунтувати методику оцінки визначених критеріїв.

У межах нашого дослідження експеримент проводиться на базі закладів загальної середньої освіти Луганської області.

Загальна вибіркова сукупність учасників експерименту становить 1027 осіб.

До першої вибіркової сукупності (експериментальної групи) увійшли 712 осіб з 14 закладів загальної середньої освіти Кремінського району Луганської області: заступники директорів, учителі початкових класів, учні початкових класів, їхні батьки.

Рис. 2.6. Експериментальна група дослідно-експериментальної роботи

Друга вибіркова сукупність (контрольна група) становить 270 осіб, до складу якої ввійшли вчителі та учні 5 закладів загальної середньої освіти Старобільського району Луганської області.

Рис. 2.7. Контрольна група дослідно-експериментальної роботи

Третя вибіркова сукупність — науково-педагогічні працівники ЛОІППО (науковий керівник (1), консультант з програмного забезпечення використання ЕОІР Multimind (1), консультант з дидактико-методичного забезпечення використання ЕОІР Multimind (1)), директори закладів загальної середньої освіти експериментальної (14) та контрольної (5) груп, працівники соціально-психологічної служби закладів експериментальної групи — психологи/соціальні педагоги (14), керівники Кремінської та Старобільської районних державних адміністрацій (2), Красноріченської об’єднаної територіальної громади (1), керівники (3) й методисти методичних кабінетів (3). Усього — 45 осіб.

У процесі розробки діагностичного інструментарію експерименту ми зважали на:

- діагностику як процес розпізнавання явищ і визначення їхнього стану в певний момент на основі використання необхідних для цього параметрів [85, с. 2];

- об’єкт педагогічної діагностики як учасника/учасників освітнього процесу;

- предмет педагогічної діагностики як властивість об’єкту, який впливає на освітній процес [12].

У Законі України «Про повну загальну середню освіту» зазначено, що учасниками освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти є:

♦ учні;

♦ педагогічні працівники;

♦ інші працівники закладу освіти;

♦ батьки учнів (Ст. 19) [6].

З огляду на вищезазначене необхідно розробити інструментарій для діагностики основних учасників освітнього процесу.

Об’єктами діагностики ми обрали:

♦ заступників директорів — кураторів початкової ланки (у разі відсутності в штатному розписі посади «заступник директора» — директорів закладів);

♦ учителів початкових (перших) класів;

♦ учнів початкових (перших) класів;

♦ батьків (або осіб, які їх замінюють) учнів — учасників експерименту.

Предметом діагностики двох груп педагогічних працівників стала готовність:

♦ учителів — до ефективного використання ЕОІР Multimind в освітньому процесі початкової школи й участі в розробці відповідної технології;

♦ заступників директорів — до здійснення ефективного науково-методичного супроводу цього інноваційного процесу.

Ми розглядаємо таку готовність як різновид професійної готовності, як спеціальну професійну готовність — готовність до інноваційної діяльності.

Водночас зважаємо на розуміння готовності до інноваційної діяльності як складного інтегративного новоутворення особистості педагога, сутнісними характеристиками якого є спрямованість на інноваційний підхід до організації освітнього процесу, методична креативність, здатність до побудови індивідуальної траєкторії особистісно-професійного розвитку в контексті мети, завдань і змісту реформування загальної середньої освіти взагалі й упровадження конкретної інновації зокрема [62, с. 60; 63, с. 159].

Можемо стверджувати, що діагностування сформованості будь-якого різновиду професійної готовності педагогічних працівників виконує такі функції:

- нормативну, що полягає в доведенні до педагогічного працівника й усвідомленні ним критеріїв і показників сформованості цієї готовності;

- оцінну — визначення рівня готовності, фактично досягнутого педагогічним працівником на певному етапі професійного зростання, а також здійсненої динаміки на основі порівняння попереднього й актуального станів;

- прогностичну, в основі якої — визначення перспективи зміни рівня сформованості готовності;

- стимулювальну, що полягає в розкритті індивідуальних можливостей педагогічного працівника в професійному самовдосконаленні;

- корегувальну — своєчасне виявлення і виправлення негативних тенденцій в індивідуальному процесі формування зазначеного різновиду готовності;

- конструктивну — визначення цілей особистісного й професійного розвитку та знаходження ефективних шляхів їхньої реалізації.

Під час розробки критеріїв і показників діагностики всіх об’єктів узагалі та готовності вчителів початкових класів і заступників директорів/директорів до ефективної участі в експерименті відповідно до своїх функціональних обов’язків зокрема зважатимемо на думку І. Блощинського про необхідність ураховувати такі умови:

- розробка критеріїв і показників має здійснюватись відповідно до мети дослідження;

- сформовані критерії повинні відображати ознаки, притаманні об’єкту/предмету, який вивчається, незалежно від волі та свідомості суб’єктів;

- ознаки мають бути сталими, повторюватись і відображати сутність явища;

- система взаємопов’язаних ознак повинна розкривати основний зміст критеріїв [20, с. 75].

З огляду на результати власного дисертаційного дослідження, у якому обґрунтована структура професійної готовності педагогічних працівників у єдності ціннісно-сенсового, операційного, рефлексивного компонентів [64, с. 36], ми обираємо зазначені компоненти для визначення критеріїв сформованості готовності вчителів і заступників директорів/директорів до участі в дослідно-експериментальній роботі та їхнього змісту.

Зміст кожного критерію представлений у табл. 2.1.

Таблиця 2.1

Критерії сформованості готовності педагогічних працівників до участі в дослідно-експериментальній роботі з використання ЕОІР Multimind в освітньому процесі початкової школи

На основі визначених критеріїв і сформованих відповідно до їхнього змісту показників були розроблені діагностичні методики:

♦ Питальник для заступників директорів — учасників дослідно-експериментальної роботи (додаток В);

♦ Питальник для вчителів початкових класів — учасників дослідно-експериментальної роботи (додаток Г).

Наступний об’єкт діагностики — батьки учнів експериментальної групи.

З погляду діагностики як наукової процедури нас цікавили їхні характеристики не як учасників освітнього процесу взагалі, а як учасників дослідно-експериментальної роботи.

Відповідно предметом діагностики батьків ми визначаємо їхнє ставлення до використання:

♦ мультимедійних ресурсів у сімейному вихованні;

♦ інформаційно-цифрових технологій узагалі та ЕОІР зокрема в організації шкільного навчання дітей.

На основі зазначених критеріїв була розроблена діагностична методика — анкета для батьків (осіб, що їх замінюють) — учасників дослідно-експериментальної роботи (додаток Ґ) та форма для узагальнення отриманих результатів (додаток Д).

Основний об’єкт діагностики — учні початкових (перших) класів експериментальної та контрольної груп.

Відповідно до концептуальних (Концепція «Нова українська школа») та нормативно-правових засад (Концепція реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року) в основі реформування загальної середньої школи лежить компетентнісна парадигма освіти [53; с. 9].

Нормативно-правові документи, зокрема Закон України «Про освіту» (Ст. 1), визначають освітній процес як систему науково-методичних і педагогічних заходів, спрямованих на розвиток особистості шляхом формування та застосування її компетентностей [5]. Згідно з Державним стандартом початкової освіти, її мета — усебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь (курсив наш — Л. Н.) відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей, розвиток самостійності, творчості та допитливості (п. 4) [8].

Ураховуючи вищезазначене, предметом діагностики учнів як учасників дослідно-експериментальної роботи визначаємо їхні компетентності в навчальній діяльності.

На основі розуміння компетентності як здатності особистості ефективно застосовувати набуті знання, уміння і навички в певній галузі будь-якої діяльності та повсякденній життєдіяльності [108], аналізу структури поняття компетентності, закріпленого на нормативно-правовому ріні як динамічної комбінації знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно соціалізуватися, провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність [5; 8], аналізу наукової літератури щодо розуміння змісту поняття «компетентність» та обґрунтування її структури, у якій, зокрема, акцентується увага на рефлексивному компоненті як атрибуті будь-якої компетентності, виокремлюється такий вид компетентності як рефлексивна [71; 93; 108], ми виділяємо такі критерії діагностики учнів як компетентних учасників освітнього процесу:

♦ мотиваційно-ціннісний;

♦ когнітивний;

♦ діяльнісний;

♦ особистісний;

♦ рефлексивний (рис. 2.8).

Рис. 2.8. Критерії діагностики учнів — учасників дослідно-експериментальної роботи

Зміст кожного критерію представлений у табл. 2.2.

Таблиця 2.2

Критерії сформованості учнів як компетентних учасників освітнього процесу

На основі визначених критеріїв і сформованих відповідно до їхнього змісту показників була розроблена діагностична методика — Питальник для оцінювання досягнень учнів — учасників дослідно-експериментальної роботи (див. Додаток Е).

Система розроблених нами в межах зазначеного експерименту діагностичних методик представлена в наведеній нижче схемі.

Рис. 2.9. Система діагностичних методик дослідно-експериментальної роботи

Результати діагностики, отримані на констатувальному етапі експерименту, будуть використанні для внесення відповідних корективів у програму та процес дослідно-експериментальної роботи.