Електронні освітні ігрові ресурси в освітньому процесі початкової школи - Наталія Ларіонова 2020

2.3. Модель науково-методичного супроводу експерименту
Розділ 2. Організація дослідно-експериментальної роботи з використання електронного освітнього ігрового ресурсу Multimind

Аналіз наукової психолого-педагогічної літератури свідчить про широке коло досліджень, у яких розкрито питання науково-методичного супроводу інноваційної діяльності (Н. Бухлова, О. Козакова, В. Ларіна, О. Мариновська, Н. Рибникова, В. Сидоренко, Т. Сорочан, О. Чернишов та ін.) [21; 72; 96; 99; 100; 110].

Узагальнення дефініцій поняття «науково-методичний супровід», запропонованих різними авторами, дозволяє зробити висновок, що його можна розглядати:

♦ як професійну педагогічну й управлінську діяльність щодо створення соціально-педагогічних умов для розвитку освітніх систем або суб’єктів педагогічного процесу;

♦ як процес взаємодії суб’єктів щодо впровадження освітніх інновацій, які забезпечують новий рівень розвитку освітньої системи на рівні вітчизняних та світових стандартів;

♦ як технологію, певну послідовність дій, що мають забезпечити конкретний значущий результат;

♦ як педагогічну систему для визначення і приведення у відповідність мети, змісту, методів науково-дослідної роботи та взаємодії суб’єктів науково-методичного супроводу [21; 72, с. 29; 96, с. 24; 99, с. 15; 100, с. 34; 110, с. 62].

Під час розгляду науково-методичного супроводу дослідно-експериментальної роботи «Технологія використання електронного освітнього ігрового ресурсу Multimind в освітньому процесі початкової школи» зважатимемо на вихідні положення системної методології:

- головною ознакою цілісної системи є її інтегративна, системна якість, визначена наявністю специфічного зв’язку й відношень між елементами;

- обов’язковим складником цілісних систем є компоненти, тобто ті її структурні частини, взаємодія яких призводить до виявлення притаманних цілому якісних особливостей;

- необхідним загальноприйнятим атрибутом системи є її структура, яка відбиває впорядкованість внутрішніх і зовнішніх зв’язків об’єкта, завдяки яким забезпечується її стійкість, стабільність, якісна визначеність, специфіка;

- провідною ознакою системи є наявність мети й функцій;

- принциповою характеристикою системи є оглядовість, яка полягає в необхідності внесення в модель мінімальної кількості параметрів системи;

- сутність педагогічної системи полягає в тому, що вона є системою управління педагогічним процесом;

- усі елементи педагогічної системи взаємодіють, що забезпечує ступінь ефективності її функціонування [64, с. 126-127].

Для розгляду науково-методичного супроводу нашого експерименту як процесу взаємодії суб’єктів щодо впровадження освітніх інновацій ми використовуватимемо як базові:

♦ поняття взаємодії як одної із загальних форм взаємозв’язку між предметами, явищами та суб’єктами, суть якої полягає в зворотному діянні одного предмета, явища чи суб’єкта на іншого [37, с. 532];

♦ поняття соціальної взаємодії як способу здійснення соціальних зв’язків і відносин у системі, що припускає наявність не менше двох суб’єктів, самого процесу взаємодії, а також умови й фактори його реалізації [Там само, с. 531].

Визначаючи суб’єкти наукового методичного супроводу, у нашому випадку необхідно враховувати наявність декількох рівнів учасників експерименту, що відображено на рис. 2.10.

Рис. 2.10. Рівні дослідно-експериментальної роботи

Отже, ми можемо виділити такі суб’єкти науково-методичного супроводу дослідно-експериментальної роботи:

♦ рівень ЛОІППО — науковий керівник, консультант з програмного забезпечення використання ЕОІР Multimind, консультант з дидактико-методичного забезпечення використання ЕОІР Multimind;

♦ рівень району/ОТГ — керівник відділу (управління) освіти, керівник методичного кабінету, методист з початкової освіти;

♦ рівень закладу освіти — директор, заступник директора, учитель початкових класів, працівники соціально-психологічної служби (психолог, соціальний педагог).

У процесі організації взаємодії варто враховувати, що суб’єкти науково-методичного супроводу не повинні розв’язувати проблеми один одного, змістом взаємодії є обмін думками, досвідом, інформацією, усебічне обговорення проблем організації та перебігу дослідно-експериментальної роботи й можливих підходів до їх розв’язання, аналіз та інтерпретація результатів моніторингу ефективності експерименту, розробка спільних пропозицій і рекомендацій.

Для ефективної організації науково-методичного супроводу беззаперечною є необхідність чіткого розмежування функціоналу/змісту діяльності його суб’єктів, що, з урахуванням специфіки нашого експерименту, представлено в таблиці 2.3.

Таблиця 2.3

Зміст діяльності суб’єктів науково-методичного супроводу дослідно-експериментальної роботи «Технологія використання електронного освітнього ігрового ресурсу Multimind в освітньому процесі початкової школи»

Визначаючи умови ефективної взаємодії зазначених суб’єктів дослідно-експериментальної роботи, спиратимемось на думку:

- Т. Сорочан, що визначальними основами науково-методичного супроводу як процесу взаємодії є: демократичність — можливість урахування різних підходів, поглядів, колегіальність в ухваленні певного рішення; ситуація вибору — створення декількох варіантів програм, моделей діяльності, технологій, які забезпечують передумови для свідомого вибору; самореалізація — розкриття особистісного потенціалу кожного учасника педагогічного процесу; співтворчість — спільна діяльність суб’єктів, які прагнуть досягти нових кількісних і якісних результатів [100, с. 35];

- В. Сидоренко, що науково-методичний супровід як професійна взаємодія рівноправних партнерів ґрунтується на системі принципів [96, с. 24-25], представлених на рис. 2.11.

Рис. 2.11. Принципи науково-методичного супроводу дослідно-експериментальної роботи

Методологічною основою організації науково-методичного супроводу як взаємодії його суб’єктів обираємо систему таких наукових підходів: системного, особистісно орієнтованого, андрагогічного й синергетичного.

На основі системного підходу готовність педагогічного працівника до ефективного використання ЕОІР розглядається як система, яка зі свого боку є підсистемою систем більш високого порядку — загальної професійної готовності особистості, що зумовлює нерозривність процесу особистісно-професійного розвитку педагога та формування готовності до роботи в умовах експерименту.

На засадах особистісно орієнтованого підходу педагогічний працівник у системі науково-методичного супроводу виступає суб’єктом педагогічної взаємодії, чия суб’єктність як фахівця найбільш оптимально формується в діяльності, максимально наближеній до змісту й умов професійної педагогічної діяльності.

Стосовно третього підходу погоджуємось із думкою Т. Сорочан, що «професійний розвиток педагогічних працівників відбувається на андрагогічних засадах, тобто з урахуванням особливостей навчання дорослих. Провідним мотивом дорослої людини є прагнення розв’язувати важливі для неї професійні проблеми за допомогою набутих знань. Професійні запити педагогів стають дедалі різноманітнішими, оскільки посилюється тенденція введення інновацій в освітній процес (перехід до нового змісту та термінів навчання, до профільної старшої школи, незалежного оцінювання навчальних досягнень учнів тощо) [98, с. 26].

Синергетичний підхід дає змогу визначити проблему управління формуванням готовності педагогічного працівника до роботи в умовах використання ЕОІР в освітньому процесі як організацію таких зовнішніх впливів, що оптимізують внутрішні процеси саморозвитку особистості, актуалізують і активізують її внутрішній потенціал, логічно впорядковують набуті в процесі підвищення кваліфікації якості в систему готовності до роботи в умовах експерименту.

Розглядаючи науково-методичний супровід нашого експерименту як технології, тобто певної послідовності дій, спиратимемось на розроблену нами модель (див. рис. 2.12).

Рис. 2.12. Модель науково-методичного супроводу дослідно-експериментальної роботи

Під час визначення змісту цього блоку зважатимемо на принцип вирішального значення мети [64, с. 131].

Зазначений принцип зумовлений загальноприйнятою в науці позицією, згідно з якою мета виступає як системоутворювальний компонент, що забезпечує цілісність системи, взаємозв’язок усіх її компонентів, забезпечує її регулювання, функціонування, оптимізацію та отримання бажаного результату.

Відповідно до цього принципу мета має бути цілком конкретною, чітко сформульованою, спрямованою на підготовку до професійної соціально-педагогічної діяльності, а також відповідати реальним можливостям змісту, форм і методів навчання.

З огляду на вищезазначені позиції метою науково-методичного супроводу дослідно-експериментальної роботи є формування готовності педагогічних працівників до участі в дослідно-експериментальній роботі з використання ЕОІР Multimind в освітньому процесі початкової школи.

Інформаційно-організаційний блок охоплює два рівні: загальний та індивідуальний.

На загальному рівні робота спрямована на визначення актуальності експерименту, його змісту та стратегії, наявних і необхідних ресурсів, формування позитивного ставлення учасників до дослідно-експериментальної роботи, науково-теоретичну й інформаційно-технологічну підготовку педагогічного колективу до проведення експерименту, розподіл функціоналу суб’єктів науково-методичного супроводу, створення технічних і творчих груп.

На індивідуальному рівні забезпечується первинне входження педагога в дослідно-експериментальну роботу:

♦ визначення свого місця/змісту діяльності в загальній структурі експерименту;

♦ усвідомлення власної мотивації до участі в ньому;

♦ визначення потреб і можливостей професійного самовдосконалення.

Аналітико-діагностичним блоком передбачене проведення діагностики первинного рівня готовності педагогічних працівників до участі в дослідно-експериментальній роботі з використання ЕОІР Multimind в освітньому процесі початкової школи й узагальнення отриманих результатів.

Змістово-технологічний блок полягає в організації взаємодії суб’єктів науково-методичного супроводу експерименту та моніторингу її ефективності з використанням форм, відображених на рис. 2.13.

Рис. 2.13. Форми науково-методичного супроводу дослідно-експериментальної роботи

Особливе місце в цій моделі належить роботі творчих груп з розробки технології використання ресурсу на уроках інтегрованого курсу «Я досліджую світ», математики, мови, інформатики, мистецтва, а також вивчення потенціалу Multimind у розвитку емоційного та соціального інтелекту дитини. Проміжні напрацювання творчих груп були представлені на круглому столі «Технологія використання електронного освітнього ігрового ресурсу Multimind в освітньому процесі початкової школи» в межах Одинадцятої міжнародної виставки «Інноватика в сучасній освіті» (22 жовтня 2019 р., м. Київ) (додаток Є).

В оцінювально-результативному блоці передбачене проведення підсумкової діагностики рівня готовності педагогічних працівників до участі в дослідно-експериментальній роботі з використання ЕОІР Multimind в освітньому процесі початкової школи.