Нова українська школа: організація позаурочної діяльності в початковій школі на засадах партнерської взаємодії учасників освітнього процесу - Н. І. Гущина, Т. Г. Орлова, Л. Г. Кондратова 2021

Індивідуальні особливості учнів і учениць
Маршрут 1. Особливості організації позаурочної діяльності дітей молодшого шкільного віку

У позаурочній діяльності дитина засвоює певний соціальний досвід й прийняту сучасним суспільством систему необхідних цінностей. Що більше у виховній роботі будуть враховуватися індивідуальні особливості кожного учня/ці, схильності, пізнавальні інтереси дітей молодшого шкільного віку до того чи іншого виду діяльності, то кращим буде результат. У позаурочній діяльності найкраще відбувається гармонійний розвиток кожної дитини, адже це певні способи організації учнів/иць і педагогів для спільної діяльності після навчальних занять, а також конкретні пізнавальні та виховні акції, розраховані на масову чи диференційовану учнівську аудиторію.

Основою виховного процесу сучасної початкової школи є людина як найвища цінність. Тому вкрай необхідно враховувати особливості і знаходити підхід до кожної дитини. Адже діти, які роблять свої перші шкільні кроки, дуже різні. Зрозуміло, що і вчитися їм треба по-різному. Однак, багато елементів системи традиційної освіти, до якої звикло суспільство, однакові для всіх дітей.

Діти розпочинають шкільний день зранку, намагаються слухати пояснення вчителя/ки, отримують однакові підручники і зошити. Школа прагне досягти однакових результатів від усіх дітей: наприклад, вміти розв’язувати задачі на дві дії і робити фонетичний розбір слова після вивчення певної теми. Але в підсумку результати не завжди відповідають очікуванням учителя/ки.

У дітей — різні характери, інтереси, особливості розвитку і сприйняття світу. Перші краще розуміють речі, коли їх спостерігають; другі, — коли слухають розповіді; треті — в процесі своєї діяльності, розглядаючи картки, малюючи узор, складаючи фігури, збираючи з цеглинок LEGO-модель, сортуючи, розфарбовуючи тощо. Є діти, які люблять щось пояснювати іншим, навіть, якщо самі ще не дуже зрозуміли суть справи, і під час пояснення формують власне розуміння.

Діти одного і того ж віку мають різні можливості: одні можуть сидіти на місці без руху і зосереджено слухати або робити щось самостійно 15 хвилин, інші — 3 хвилини; одні можуть миттєво переключитися з одного виду діяльності на другий, іншим на це потрібен час тощо. Деякі не можуть швидко відволікатися від почуття образи або переживають якісь домашні проблеми і саме тому не можуть зосередитись, уважно слухати, про що говорить вчитель/ка.

Сьогодні ми говоримо про те, що у дітей різні види інтелекту. Життя в школі, безумовно, повинно сприяти максимальному розвитку різних здібностей і навичок дитини, розширенню її внутрішніх можливостей. Для цього у школі мають бути створені відповідні умови, а шкільне середовище навчання має бути насичене предметами й інструментами для роботи різних дітей, для забезпечення їхнього індивідуального і різнобічного розвитку у своєму темпі і власним шляхом.