Нова українська школа: організація позаурочної діяльності в початковій школі на засадах партнерської взаємодії учасників освітнього процесу - Н. І. Гущина, Т. Г. Орлова, Л. Г. Кондратова 2021
Ефективні форми і методи виховної роботи з молодшими школярами і школярками
Маршрут 3. Скарбничка сучасних методів і форм організації позаурочної діяльності
Основні форми і методи виховної роботи з молодшими учнями/цями: тематичні виховні години, дискусії та диспути з актуальних для учнів/иць питань і проблем; тренінги і мінітренінги з використанням інтерактивних методів роботи; тренінг групової взаємодії, театральна діяльність (аматорський, ляльковий, пальчиковий, тіньовий театр), ігрова діяльність (ситуаційно-рольова гра, сюжетно-рольова гра, гра-драматизація, гра-бесіда, гра-мандрівка, ігрова вправа), інсценування, екскурсія, колажі, колективне творче панно, етична бесіда, тематичний зошит, ранок, свято, усний журнал, колективні творчі справи, оформлення альбому, онлайн-подорож, конкурси, школа ввічливості, демонстрація, презентація, розповідь, моделювання, вікторина, виставка малюнків, виставка-ярмарок, добродійна акція, хвилини з мистецтвом, година спостереження, година милування, спортивні змагання, козацькі забави, ведення літопису класного колективу, веселі старти, естафети, догляд за рослинами і тваринами, інші види педагогічної анімації, гуртки дитячої творчості (схема 8).
Схема 8
Форми позаурочної діяльності з учнями/цями 1-4-х класів
Характеристика форм позаурочної діяльності з учнями/цями 1-4-х класів 2
Ситуаційно-рольова гра — форма позаурочної виховної діяльності, в якій розігрується життєва ситуація, де учні/иці грають певні ролі.
Учитель/ка об’єднує дітей за лічилкою в малі групи, роздає учням/цям ситуації-малюнки, які заготовляє заздалегідь. На невеликих ситуаціях-малюнках показано життєві ситуації, де головні герої поводять себе неправильно, порушуючи норми поведінки, етичні правила тощо.
Учні/иці за 5-7 хвилин розглядають малюнки-ситуації, з допомогою вчителя/ки обирають собі ролі, вигадують діалог, який міг би відбутися між головними героями, зображеними на малюнках, та одягають елементи костюмів і готуються до розігрування ситуації, яку мають продемонструвати в класі.
У кінці гри вчитель/ка разом з учнями/цями обговорюють ситуації, виробляють спільне рішення щодо помилок і шляхів їх розв’язання в реальному житті. Учні/иці відповідають на такі запитання: хто саме неправильно поводився; в чому причина такої поведінки; як треба було вчинити, що сказати?
Сюжетно-рольова гра — це форма позаурочної виховної діяльності, спрямована на оцінювання дій героїв, які брали участь у розігруванні сюжету. В грі діти виконують ролі за підготовленим сюжетом.
Учитель/ка об’єднує дітей за лічилкою в малі групи, роздає дітям невеликі сюжети (казкові, життєві або сюжети в малюнках, коміксах), які заготовляє до проведення гри, і надає дітям змогу підготуватися до виступу. Сюжети невеликі за об’ємом і мають виховний характер, герої в них помиляються або поводять себе неправильно.
Учні/иці за 5-7 хвилин читають сюжет, вирішують, хто буде грати головні ролі або розглядають малюнки-сюжети, за якими моделюють діалог, що міг би відбутися між головними героями, зображеними на малюнках. З допомогою вчителя/ки одягають елементи костюмів і готуються до розігрування сюжету.
Учитель/ка читає слова автора і допомагає учням/ицям у грі. В кінці гри вчитель/ка разом із учнями/цями обговорюють сюжет, роблять висновок про те, хто допустив помилки і які саме. Учні/иці відповідають на такі запитання: хто у сюжеті був правий, чому так сталося, як треба було вчинити, що сказати?
Гра-драматизація — форма позаурочної виховної діяльності, яка допомагає дітям розкрити творчі акторські здібності. Вчитель/ка готує ролі індивідуально з кожним героєм, проводить репетиції. За бажанням вчителя/ки можна провести кастинг на краще виконання головних ролей. Сюжет обирають спільно з учнями/цями (відома або невідома казка, уривок драматичного твору, вигаданий учнями/цями з вчителем/кою драматичний сюжет, притча, легенда тощо).
Після проведення гри учні/иці разом із вчителем/кою визначають (голосуванням або оплесками) кращі виконання ролей за номінаціями «кращий актор», «за краще перевтілення», «за кращий костюм», «за кращу драматичну гру» тощо.
Інсценізація — форма позаурочної виховної діяльності, яка допомагає дітям набувати акторську майстерність та проявляти творчість, талант.
Учитель/ка обирає сюжет для інсценізації, розподіляє ролі або шляхом жеребкування учні/иці обирають їх самостійно. Варіант 1: вчитель/ка читає слова автора та слова головних героїв, а учні/иці імпровізаційно невербально виконують ролі. Варіант 2: вчитель/ка читає слова автора, а учні/иці — слова героїв.
Після виконання фрагмента драматичного твору, вірша, пісні, казки, яку інсценували, вчитель/ка обговорює разом із дітьми сюжет, оцінює поведінку героїв, вчинки. Учні/иці роблять висновок про те, чия гра запам’яталась більше або чим сподобався актор, оцінюють ерудицію, творчість, акторську майстерність тощо.
Гра-бесіда — форма позаурочної виховної діяльності, яку проводять із метою донесення дітям норм і правил спілкування, поведінки в різних життєвих ситуаціях, громадських місцях (транспорті, театрі, музеї, крамницях, на вулиці тощо).
Вчитель/ка обирає тему бесіди і проводить її у вигляді гри за обраними правилами. У цій грі можуть брати участь школярі/ки старших класів, які грають певні ролі. Вступна частина бесіди складається з опису подій (читання оповідання, вірша, казки). Основна частина — із запитань, спрямованих на аналіз і оцінювання поведінки, роз’яснення виховних норм, вирішення моральних норм, створення життєвих ситуацій тощо. Педагог ставить запитання всьому класу або окремому учневі/иці.
Учні/иці обмірковують і відповідають, висловлюючи власну думку.
Завдання вчителя/ки змоделювати гру так, щоб, граючи, учні/иці запам’ятовували головну думку, норми і правила життя, життєві цінності, їх значення в особистому житті кожної людини. Учні/иці навчаються, граючи, пізнавати себе, оточуючих, жити поруч з близькими, вмінню товаришувати, приймати власне рішення тощо.3
Гра домінує, але тема бесіди має розкритися за допомогою правил проведення бесіди (влучні запитання — обміркування — відповідь).
Гра-мандрівка — форма позаурочної виховної діяльності, спрямована на ознайомлення учнів/иць із певними навичками, виховними нормами, правилами поведінки протягом мандрівки, яка організовується вчителем/кою за обраним маршрутом.
Учитель/ка разом із учнями/цями обирають вид транспорту для подорожі, знайомляться з маршрутом, малюють мапу маршруту або отримують маршрутні листи за підготовленою раніше мапою.
Учні/иці на своєму шляху роблять кілька зупинок, на яких грають, співають, беруть участь у конкурсах, приймають гостей, зустрічаються з героями казок (ролі героїв виконують старші учні/иці або використовують мультимедіа з демонстрацією слайдів чи фрагментів фільму тощо).
Ранок, свято — форма позаурочної виховної діяльності для проведення урочистих подій для святкування визначної дати, календарного свята, події із життя колективу, традиції школи тощо. Обов’язковим є наявність ведучого (ведучих), концертних номерів, ігор, нагородження переможців, вручення подарунків, сюрпризи.
Підготовка до проведення свята або ранку проходить, як колективна творча справа, в якій беруть участь діти, педагоги, батьки. На ранок або свято запрошують гостей, яких вітають піснями, творчими подарунками. Під час підготовки сценарію враховують обов’язкове обрання ведучих, відповідальних за оформлення зали, музичного забезпечення.
Після проведення свята або ранку організатор підводить підсумок, враховуючи досягнення мети заходу, виконання завдань, їх якість тощо і планує подальшу творчу діяльність.
Усний журнал — форма позаурочної виховної діяльності, в процесі проведення якої проходить огляд подій, повідомлень, зібраних даних соціологічних досліджень, анкетування або інформації про якийсь об’єкт чи визначну подію в житті шкільного колективу чи суспільства. Обов’язковою умовою є наявність ведучого, від імені якого повідомляються назви рубрик (ведучими можуть бути вчитель/ка або старшокласники/иці). Під час проведення усного журналу є доцільним демонстрація наочності, фотоматеріалів, слайдів або імітування телевізійної програми. Ведучий/ча може ставити запитання слухачам, проводитиузагальнення, бліцопитування тощо. Головне завдання — розкрити теми рубрик та тему журналу.
Групова справа — форма позаурочної виховної діяльності, під час проведення якої учні/иці працюють у групі, виконуючи певне завдання, отримане від учителя/ки.
Учитель/ка об’єднує учнів/иць у групи (за кольором або за допомогою дитячої лічилки) та за певний час дає можливість виконати невелике практичне завдання. Він стежить за виконанням завдання, дає практичні поради, прямо керує процесом підготовки.
Учні/иці готують завдання та презентують свою роботу, розповідають іншим дітям про те, що вони створили разом.
Оформлення альбому — форма позаурочної виховної діяльності, яка проходить протягом тривалого часу.
Учитель/ка пропонує учням/ицям за темою альбому, яку визначають разом, протягом певного часу (тиждень, місяць) підібрати матеріал. Також він надає дітям корисні поради щодо збору та обробки зібраної інформації. Це можуть бути вирізки з газет чи журналів за певною темою, вірші чи прислів’я, дані наукових досліджень, огляд подій, гуморески, приказки.
Учні/иці протягом визначеного часу збирають матеріал.
Закінчується справа колективним оформленням альбому. Іншим різновидом цієї діяльності є оформлення особистого альбому одним учнем/ицею.
Уявна подорож — форма позаурочної виховної діяльності, в ході якої учні/иці разом із вчителем/кою (або із запрошеними гостями, батьками) відправляються в уявну подорож за обраним маршрутом. Це може бути подорож у країну, історію, в минуле або майбутнє, у фантастичну країну, країну мрій, бажань.
Учитель/ка готує наочність (картинки, фотоматеріали, слайди, фрагменти фільмів, ілюстрації тощо) і пропонує дітям попередні завдання (підготувати вірші, малюнки, загадки тощо).
Учні/иці беруть участь в уявній подорожі і виступають у ролі слухачів/чок або доповнюють повідомлення вчителя/ки своїми підготовленими завданнями, демонструють свої творчі наробки.
Закінчується подорож підведенням загальних підсумків чи колективним фото.
Школа ввічливості — форма позаурочної виховної діяльності, в ході якої вчитель/ка за допомогою підготовлених ситуацій, малюнків проводить навчання дітей основам спілкування та ввічливості.
Учитель/ка готує до загального обговорення життєві ситуації, підбирає сюжетні малюнки і пропонує до вивчення правила ввічливості, які виносить на загальне спільне обговорення з класом.
Учні/иці беруть участь у розігруванні ситуацій, разом із вчителем/кою приймають рішення про правила поведінки, відповідають на запитання вчителя/ки.
Закінчується захід колективною підготовкою правил ввічливості, які приймають учні/иці для всього класу.
Розповідь — форма позаурочної виховної діяльності в класному колективі, під час якої учні/иці знайомляться з якимось невідомим раніше об’єктом, прикладом чи історією із життя реальних або вигаданих героїв.
Учитель/ка веде розповідь від першої або третьої особи, супроводжує розповідь уривками з літературних творів чи статтями з газети, журналу.
Учні/иці уважно слухають розповідь, ставлять запитання по закінченню або відповідають на запитання вчителя/ки.
Демонстрація — вид позаурочної виховної діяльності, під час якої учні/иці знайомляться з якимось новим об’єктом, твором мистецтва.
Учитель/ка проводить демонстрацію, характеризує об’єкт, дає поради щодо правил користування чи застосування.
Учні/иці уважно слухають, ставлять запитання, проводять разом із вчителем/кою узагальнення.
Операція, рейд — вид колективної і групової позауроч- ної виховної діяльності, під час якої вирішують термінове питання, приймають спільне рішень, надають адресну допомогу.
Учитель/ка спонукає дітей до проведення термінової справи, говорить про її важливість, про значення надання допомоги для окремої людини або групи.
Учні/иці приймають спільне рішення про форми проведення операції, рейду.
Учитель/ка разом із учнями/цями складають план дій, список допоміжних речей, назначають дату проведення рейду, визначають питання, які необхідно вирішити додатково до початку рейду (написання оголошення, реклами). Після проведення операції, рейду вчитель/ка разом із учнями/цями підводять підсумок, визначають активістів, планують подальшу діяльність.
Моделювання — форма індивідуальної, групової, колективної позаурочної виховної діяльності, в ході якої створюють якийсь певний майбутній об’єкт або модель.
Учитель/ка ставить запитання, які стосуються майбутньої моделі, її характеристики, особливих якостей об’єкта. Він проводить мозковий штурм або об’єднує учнів/иць у малі групи, завданням яких є створення моделей за зразками.
Учні/иці подають пропозиції, а потім з допомогою вчителя/ки створюють модель колективно чи в малих групах, презентують їх.
Закінчується справа підведенням підсумків роботи та обговоренням майбутніх шляхів її реалізації.
Виставка-ярмарок — вид колективної або масової за- гальношкільної роботи, в ході проведення якої учні/иці разом із вчителем/кою, батьками готують виставки творчих робіт учнів/иць. Роботи учні/иці можуть не тільки демонструвати, а й продавати.
Учитель/ка пропонує дітям заздалегідь приготувати експонати майбутньої виставки, розповідає основні вимоги щодо оформлення виробів. Можливий такий варіант підготовки: на одній із виховних годин провести майстер-клас чи творчу практичну роботу з виготовлення виробів (із пластиліну, солоного тіста, кольорового паперу), а може й створення казкових маленьких книжок, закладок тощо. Для проведення ярмарку можуть знадобитися паростки кімнатних рослин, квітів, вироби з природного матеріалу, вишиті серветки, хустинки, вироби з паперу, наприклад, оригамі тощо. Цікавим стане зібрання овочів чи фруктів (незвичайної форми) з власного саду або предметів українського побуту.
Учні/иці пропонують оригінальну форму для демонстрації виробів, оформлення виробів для свого класу, форму проведення ярмарку.
На ярмарок запрошують гостей, батьків, учнів/иць інших класів. Особливою є участь у проведенні виставки-ярмарку героїв — скоморохів, клоунів, співаків, танцюристів, казкових або національних героїв, доповнення ярмарку проведенням творчих конкурсів (найсильніший, найвлучніший, розмалюй себе фарбами тощо).
Після проведення ярмарку вчитель/ка разом із учня- ми/цями підводять підсумок і планують форму проведення наступного ярмарку, збирають кращі ідеї.
Хвилини з мистецтвом — вид групової або колективної позаурочної виховної діяльності, в процесі якої учні/иці вивчають твори, види, жанри мистецтва або творчість окремого митця.
Учитель/ка готує твори мистецтва до демонстрації (ілюстрацію картини, скульптури, архітектури, музичний твір, портрет видатного митця, книги з описом творчості автора твору або презентацію тощо). Потім у творчій формі розповідає про жанрові, видові особливості, подає інформацію про автора, супроводжує наочністю свою розповідь.
Учні/иці уважно слухають, роздивляються твір, ставлять запитання, беруть участь у спільному обговоренні, роблять спробу надати власну оцінку твору.
Закінчується захід підведенням загального підсумку і збиранням ідей про те, з чим хотілося б зустрітися наступного разу.
Година милування — вид колективного або групового виховного заходу, під час якого відбувається милування учнів/иць якимось об’єктом (витвором мистецтва).
Учитель/ка готує до проведення заходу твір образотворчого мистецтва або наочний виріб мистецтва народного майстра краю, видатного митця, світлину.
Учні/иці роздивляються твір мистецтва, милуються ним, надають власну оцінку.
Година милування може проходити і як милування вчинками людей, рідних, розповідями про традиції тощо.
Спортивні змагання, веселі старти, естафети — форма позаурочної виховної діяльності, що полягає в організації колективних виховних заходів, пов’язаних із спортом.
Учитель/ка разом із викладачем фізичної культури заздалегідь готують сценарій спортивного заходу, враховуючи фізичну підготовку дітей, рівень їх практичних умінь і стан здоров’я. Сценарій складається зі спортивних конкурсів, які мають різноплановий характер. Це можуть бути конкурси зі спортивними знаряддями або предметами (елементами костюмів казкових героїв), індивідуальні, парні, групові конкурси на швидкість виконання завдання, на оригінальність прийнятих рішень, на створення сюжетної спортивної картинки, скульптури, гумористичні тощо.
Учні/иці об’єднуються в групи, вигадують назву команди, девіз, уважно слухають завдання та виконують його.
Оцінювання конкурсів проводить компетентне журі.
Догляд за рослинами, тваринами — різновид довготривалої виховної діяльності, яку організовує вчитель/ка протягом чверті, семестру, року.
Учитель/ка пояснює дітям, що рослинний і тваринний світ потребує збереження, і багато людей опікується цією проблемою. Розповідає історії із життя дітей і дорослих, які були пов’язані з тваринами, приклади із життя дорослих та дітей, що пов’язані із захистом природи, інтересом до вирощування кімнатних рослин або квітів.
Учитель/ка разом з учнями/цями розробляють пам’ятку або інструкцію, поради для учнів/иць щодо догляду за кімнатними рослинами і домашніми тваринами.
Учні/иці розпочинають свою роботу із заведення журналу або щоденника догляду за рослинами (тваринами), фіксують свої спостереження, оформлюють результати.
Можливий інший варіант, коли учні/иці не фіксують результати, а тільки після своїх спостережень на шкільній виховній годині разом із вчителем/кою та іншими учнями/цями в колі діляться своїми враженнями, роздумами, роблять спільне узагальнення про значення в житті людини милосердя, опіки і турботи про домашніх тварин, про значення кімнатних рослин для здоров’я людей тощо.
Ведення літопису — форма проведення довготривалої виховної роботи, яка допомагає протягом року або кількох років (1-4 класи) фіксувати визначні події із життя класу (дитини, групи друзів).
Учитель/ка разом з учнями/цями вирішують питання: які події слід вносити в літопис (виховні заходи, свята, зустрічі, подорожі тощо), яким стилем буде проводитися опис подій (діловим, науковим, старовинним, казковим), що буде вноситися до літопису (фото, зошити, дипломи тощо), яким буде літопис (у вигляді альбому, зошита, мультимедійного проєкту).
У класі визначають відповідальних за ведення літопису, встановлюють дати заповнення і вирішують де, коли, хто буде презентувати літопис або коли буде проводитися його перегляд.
Усі учні/иці класу беруть участь у веденні літопису, подають вчасно зібраний матеріал.
Тематичний зошит — форма індивідуальної, групової, колективної виховної роботи, в ході якої учні/иці протягом визначеного часу ведуть зошит за певною темою.
Учитель/ка разом з учнями/цями визначають правила ведення тематичного зошита: що, коли і як фіксують у зошиті, які узагальнення проводять.
Тема зошита може бути пов’язана з науковими дослідженнями (екологія, природознавство, народознавство, краєзнавство тощо), записами власних спостережень, думок, аналізу вчинків людей (толерантність, милосердя, доброчинність, опіка, правила спілкування, прийняття правильних рішень тощо), визначними життєвими досягненнями (моє життєве кредо, успішна людина, мої успіхи і життєві перемоги тощо).4
Квест — форма індивідуальної, групової, колективної виховної роботи, яка забезпечує активність дітей, чергування різних видів діяльності і переживання ситуації успіху. Квест — це проблемне завдання, спрямоване на пізнавальну і дослідницьку діяльність, розвиток критичного, логічного, аналітичного і творчого мислення дітей.
1 Програма «Нова українська школа» у поступі до цінностей. — К., 2018. — 40 с. (Керівник програми І. Д. Бех — дійсний член НАПН України, д-р псих. наук, проф., дир. Ін-ту проблем виховання НАПН України).
2 Кондратова Л. Г. Форми організації діяльності класного керівника. Робота з класом: діагностика, прогнозування, планування: метод. посіб. / Г. Беженар, Н. Москвіна, Л. Г. Кондратова. — К.: Шкільний світ, 2011. — 128 с. (С. 92-128).
3 Кондратова Л. Г. Форми організації діяльності класного керівника. Робота з класом: діагностика, прогнозування, планування: метод. посіб. / Г. Беженар, Н. Москвіна, Л. Г. Кондратова. — К.: Шкільний світ, 2011. — 128 с. (С. 92-128).
4 Кондратова Л. Г. Форми організації діяльності класного керівника. Робота з класом: діагностика, прогнозування, планування: метод. посіб. / Г. Беженар, Н. Москвіна, Л. Г. Кондратова. — К.: Шкільний світ, 2011. — 128 с. (С. 92-128).