Нова українська школа: психолого-педагогічна підтримка молодших школярів із труднощами в навчанні - Малініна Л. В. 2021

1.3. Категорії учнів/учениць, що мають труднощі в навчанні
Розділ 1. Теорутичні засади

Абсолютно всі діти стикаються з труднощами, кожна дитина від природи мотивована долати перешкоди, кожна набуває власний досвід і знаходить свій шлях, засвоює певні установки (як оптимістичні, так і песимістичні) у подоланні перешкод. Час від часу такі установки можуть змінюватися.

Учені дійшли згоди щодо визначення категорій дітей, які стикаються з труднощами в процесі навчальної діяльності та шкільної адаптації і внаслідок цього потребують особливої уваги, особливого ставлення, підходу, індивідуальної роботи. Французький учений Л. Гі зазначає, що термін «особливі потреби» застосовують до осіб, соціальні, фізичні або емоційні особливості яких потребують спеціальної уваги й послуг щодо розвитку власного потенціалу. Це:

✵ діти, котрі мають виняткові здібності чи таланти;

✵ діти із фізичними відмінностями;

✵ діти з психічними відмінностями;

✵ діти із соціальними відмінностями.

Дослідниця А. Гордєєва до дітей з особливими потребами зараховує дітей-інвалідів, дітей із незначними порушеннями здоров’я, дітей із соціальними проблемами, обдарованих дітей.

Термін «діти з особливими потребами» набув поширення завдяки Саламанській декларації, опублікованій у 1994 р. Згідно з нею, особливі потреби стосуються всіх дітей і молодих людей, чиї потреби залежать від різної фізичної чи розумової недостатності або труднощів, пов’язаних із навчанням. Багато дітей мають труднощі в навчанні, тобто мають спеціальні освітні потреби на певних етапах навчання в школі.

Термін «особливі освітні потреби» зафіксований у чинному законодавстві України. Законом України «Про освіту» передбачено створення в навчальних закладах умов для «навчання осіб з особливими освітніми потребами відповідно до індивідуальної програми розвитку та з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей».

Досвід багатьох учителів/учительок-практиків підказує, що важливо деталізувати й чітко окреслити найбільш уражені категорії учнів, які потребують системної психолого-педагогічної підтримки:

1) обдаровані діти — це діти, які мають специфічні унікальні здібності — музичні, образні, логіко-математичні, лінгвістичні, соціальні, ідеомоторні, внутрішньоособистісні (згідно з теорією множинного інтелекту Г. Гарднера); діти, які мають виняткові когнітивні здібності — пам’ять, увагу, сприйняття, уяву тощо;

2) діти із фізичними відмінностями, котрі мають: вроджені вади; затримку фізичного розвитку; набуті фізичні вади внаслідок травми або хвороби;

3) діти з психічними відмінностями, які мають вроджені особливості; затримку психічного розвитку; набуті психічні вади внаслідок хвороб, надмірних стресових ситуацій;

4) діти із соціальними особливостями — це діти, котрі опинилися в складних життєвих обставинах; діти соціально дезадаптовані внаслідок індивідуальних особливостей, білінгвісти, діти з іноземних родин, різних культур.

Звісно, на практиці часто одна дитина поєднує особливості двох і більше категорій — як-от діти з ДЦП, що може значно ускладнити процес подолання труднощів у навчанні та є підставою для роботи з такою дитиною різних фахівців — корекційних педагогів, дефектологів, психологів, логопедів і соціальних педагогів.

Зміна освітньої парадигми надала змогу побачити дві чітко окреслені категорії дітей, що стикаються з труднощами й або успішно їх долають, або втрачають сили та можливості.

Перша група діє під тиском зовнішньої мотивації (мотив — уникнути покарання).

Друга група має внутрішню мотивацію (мотив — досягти мети).

Збагнути різницю може допомогти казка В. Сухомлинського «Віл і Садівник» (див. додаток 2).

У кожного з дорослих є власний досвід або досвід знайомих, коли значні перешкоди вони долали легко та швидко завдяки внутрішній мотивації, непереборному бажанню досягти поставленої самостійно мети. Кожний знає, як швидко збігає час, коли займаєшся улюбленою справою, і як довго він тягнеться, коли якусь справу маєш виконати під зовнішнім тиском.

У практичній діяльності також стане в пригоді класифікація учнів/учениць за їхніми ресурсними станами:

✵ виснажені;

✵ утомлені;

✵ розгублені;

✵ спокійні, урівноважені;

✵ піднесені;

✵ із надлишком енергії;

✵ перезбуджені.

Від стану, у якому перебуває учень/учениця, залежить його/її готовність і здатність долати перешкоди.

Найкращий стан — спокійний, урівноважений, адже будь-який крайній стан не сприяє ефективному подоланню перешкод та адекватному ставленню до них.

Відслідковувати категорії учнів/учениць і їхній стан допоможуть таблиці, уміщені в додатку 6.