Нова українська школа: розвиток критичного мислення учнів початкової школи - Олена Пометун 2020

Гірські породи, корисні копалини (Я досліджую світ)
Уроки з розвитку критичного мислення у 3 класі
Розділ IV. Приклади уроків з розвитку критичного мислення засобами різних предметів початкової школи

Підготувала учителька початкових класів спеціалізованої школи «Тріумф», учитель-методист Коберник І. М.

Очікувані результати уроку

Після цього уроку учні зможуть:

— розповідати, що таке гірські породи та називати їх;

— розпізнавати та позначати назви тіл, які належать до гірських порід;

— розпізнавати гірські породи у твердому, рідкому і газоподібному станах;

— знаходити необхідну інформацію (за завданням учителя) в підручнику та відео про гірські породи;

— виконувати завдання «продовж речення»;

— виконувати тестові завдання з метою перевірки вивченого;

— встановлювати відповідності між назвою гірської породи та станом, у якому вона перебуває;

— встановлювати відповідності між назвою гірської породи та сферою її використання людиною;

— характеризувати значення гірських порід у природі та для людини.

План змісту уроку:

1. Що таке гірські породи.

2. Що таке корисні копалини і як вони з’являються.

3. Як люди використовують корисні копалини.

Обладнання: Презентація, картки із завданнями, підручник: Бібік Н. М., Бондарчук Г. П. Я досліджую світ: підруч. для 3 кл. загал, серед, освіти. — Харків: Вид-во «Ранок», 2020.

Регламент уроку

1. Вступна частина — до 5 хв.

2. Основна частина — до 27 хв.

3. Заключна частина — до 8 хв.

Організація пізнавальної діяльності учнів

І. Вступна частина

Вчитель зазначає, що тема сьогоднішнього уроку пролунає у його вірші, та просить уважно його послухати:

Ідемо в гості до природи,

Є в ній різна дивина:

В небі — зорі, в ріках — води,

У землі — гірські породи,

В полі — квіточка ясна.

Він пропонує учням здогадатися, що буде темою уроку, за його питаннями:

— З чого зводять будинки?

— Де беруть камінь, пісок, глину?

— Без чого не поїде жодна машина?

— З чого роблять бензин, солярку?

Вислухавши відповіді учнів, учитель зазначає, що сьогодні на уроці стане відомо те, як називається одним словом камінь, пісок, глина, нафта, із чого вони складаються і як утворилися, яке значення мають у природі і для людей та як їх охороняти.

ІІ. Основна частина

Учитель пропонує учням подивитись відеофрагмент https://www.youtube, com/watch?v=cnxH0WY3KLk&t=6 Is (із початку до 52 c.) і визначити, що називають гірськими породами. Гірські породи належать до живої чи неживої природи? Як утворюються гірські породи? Після обговорення він запрошує учнів виконати в парах тестове завдання:

«Що таке гірські породи?»

а) каміння, з якого складаються гори;

б) тіла, з яких складається поверхня Землі;

в) природні тіла, розміщені в надрах Землі або на її поверхні.

Після перевірки вчитель пропонує продовжити роботу в парах і виконати наступне завдання:

Визначте, які тіла належать до гірських порід?

— кам’яна сіль;

— глина;

— скло;

— бетон;

— кам’яне вугілля;

— пластмаса;

— вапняк;

— цегла;

— пісок;

— граніт.

Учитель зауважує, що гірські породи можуть бути різні на вигляд. Аби пригадати, які вони, можна відгадати загадки:

— Біла, як цукор. Поки руки нею не забрудниш, нічого не навчишся. (Крейда)

— Чорне, як ворон, а гріє, як Сонце. (Вугілля)

— Якщо зустрінеш на дорозі,

То зав’язнуть сильно ноги.

А зробити миску й вазу —

Вона знадобиться відразу. (Глина)

— З мене можна пам’ятник зробити,

Коли треба роздробити,

Я годжуся на бруківку,

Для спорудження домівки,

Я не мармур, не магніт,

А такий собі... (Граніт)

— Під землею вогонь горить, а на плиті обід кипить. (Природний газ)

— Він жовтенький і сипучий,

У дворі лежить у купі.

Якщо хочеш, можеш брати

І фортецю будувати,

Тільки воду мусиш мати. (Пісок)

— У воді народилась, на столі опинилась. (Сіль)

Вчитель пропонує перевірити набуті знання про гірські породи за допомогою незакінчених речень (усно):

Крейда, вугілля, глина, природний газ, пісок, сіль — __________ _____________.

Це тіла __________ природи. Вони бувають тверді, рідкі та газоподібні. До твердих тіл належать мармур, __________, __________. Найвідоміша рідка гірська порода — нафта, газоподібна — ____________________.

Вчитель пропонує учням за ілюстраціями розпізнати тверді гірські породи, рідкі та газоподібні.

Він пояснює, що гірські породи — це природні скарби. Серед них є корисні копалини. І запитує: Що означають слова «корисні» і «копалини»? Зазначає, що корисні копалини — це природні багатства, які люди видобувають із надр (глибин) Землі або з її поверхні й використовують у господарстві. Скупчення корисних копалин називається родовищем.

Учитель пропонує учням дізнатись, як утворюються корисні копалини, прочитавши текст підручника «Утворення корисних копалин» на с. 38, і заповнити таблицю.

1. Глибоко в надрах Землі за високої температури (граніт).

2. Після випаровування солоних озер і морів (кам’яна сіль).

3. У надрах Землі — з решток рослин, без повітря, за високої температури (кам’яне вугілля).

4. У надрах Землі — з решток рослин під дією бактерій (нафта і природний газ).

5. На дні морів із черепашок морських тварин (крейда, вапняк).

6. Під час руйнування гір (пісок, глина).

Вчитель запрошує учнів подивитися продовження відео https://www. youtube. com/watch?v=cnxH0WY3KLk&t=6 Is (з 52 с до 2 хв 51 c) і визначити, як люди використовують корисні копалини. Після обговорення він пропонує порівняти цю інформацію з текстом на с. 39 «Використання корисних копалин» і визначити, які ще факти є у тексті.

Він запитує:

— Які наслідки видобування людиною гірських порід?

— Чому до гірських порід треба ставитись ощадливо?

— У чому значення гірських порід для людини.

На завершення вчитель пропонує учням виконати завдання парами: встановити відповідність між назвою гірської породи та сферою її використання людиною.

А — гірська порода, яку використовують у будівельній сфері.

Б — гірська порода, яку використовують для писання на шкільній дошці.

В — гірська порода, з якої виготовляють грифель олівця.

Г — гірська порода, яку додають для смаку в різні страви.

Ґ — гірська порода, з якої діти споруджують «замки» на березі моря.

Д — гірська порода, яку використовують для архітектурних та скульптурних робіт.

Е — гірська порода (гладенька, відшліфована водою), яку ми бачимо на березі моря.

Є — гірська порода, з якої виготовляють посуд.

1. Крейда.

2. Мармур.

3. Глина.

4. Пісок.

5. Галька.

6. Кухонна сіль.

7. Графіт.

8. Граніт.

ІІІ. Підсумкова частина

Учитель пропонує учням написати синквейн до поняття « корисні копалини », спрямовуючи роботу учнів відповідними запитаннями. Синквейн може бути, наприклад, таким:

Корисні копалини.

Цінні, необхідні.

Допомагають, витрачаються, утворюються.

Корисні копалини — дарунок природи.

Багатство.

Учитель просить порівняти інформацію за темою уроку, записаною на початку уроку, з тією, яку учні отримали під час уроку, та зробити висновки.

Потім запрошує учнів перевірити досягнені ними результати за допомогою аркуша самооцінювання.

Аркуш самооцінювання

Оціни свої досягнення на уроці, підкресливши те, чого ти навчився/навчилась, різними кольорами (зелений — дуже добре, жовтий — добре, червоний — ще треба попрацювати):

1) розповідаю, що таке гірські породи та називаю їх;

2) розпізнаю гірські породи у твердому, рідкому та газоподібному стані;

3) розповідаю, що таке корисні копалини та як вони з’являються;

4) пояснюю, як використовуються різні корисні копалини людиною;

5) пояснюю, чому треба використовувати корисні копалини ощадливо.