Нова українська школа: розвиток критичного мислення учнів початкової школи - Олена Пометун 2020

Розпізнаю і добираю антоніми (Українська мова)
Уроки з розвитку критичного мислення у 3 класі
Розділ IV. Приклади уроків з розвитку критичного мислення засобами різних предметів початкової школи

Підготувала старша вчителька Одеської ЗОШ № 57 I—III ступенів Одеської міської ради Одеської області Гончарова О. К., учитель вищої категорії

Очікувані результати уроку

Після цього уроку учні зможуть:

«Взаємодіємо усно»

— слухати репліки співрозмовника, уточнювати почуте в діалозі з огляду на ситуацію спілкування [3 МОВ 1.1];

— сприймати монологічне висловлення з конкретною метою [3 МОВ 1.1];

— формулювати розгорнуту відповідь на поставлене запитання [3 МОВ 1.6];

— доводити аргументовано свою думку [3 МОВ 1.6].

«Взаємодіємо письмово»

— дотримуватися загальних правил письма [3 МОВ 3.1];

— дотримуватися пропорційної висоти, ширини, нахилу великих і малих букв та пунктуаційних знаків (!) у зошиті в одну лінійку [3 МОВ 3.1];

— оформлювати охайно письмову роботу в зошиті в одну лінію [3 МОВ 3.1];

— дотримуватись абзаців, полів зошита [3 МОВ 3.1];

— створювати письмове висловлення (розповідь, опис) на добре відому й цікаву тему, на основі вражень [3 МОВ 3.1], [3 МОВ 3.2];

— знаходити і виправляти у власному тексті помилки, орієнтуючись на пам’ятку, підготовлену вчителем [3 МОВ 3.3];

— обговорювати письмові роботи у парі, у невеликій групі, визначати позитивні характеристики [3 МОВ 3.3].

«Досліджуємо мовні явища»

— добирати до поданого слова 1-2 найуживаніші синоніми, антонім [3 МОВ 4.1];

— користуватись навчальними словниками [3 МОВ 2.5];

— знаходити і пояснювати роль синонімів, антонімів, багатозначних слів у тексті [3 МОВ 4.1];

— доречно використовувати у власних висловленнях слова у прямому і переносному значеннях, синоніми, антоніми, багатозначні слова [3 МОВ 4.2];

— розпізнавати слова з орфограмами і перевіряти їх [3 МОВ 4.1].

План змісту уроку

1. Розпізнавання і добирання до слів антонімів.

2. Користування навчальним словником антонімів.

3. Порівняння антонімів та синонімів.

Обладнання: презентація, індивідуальні картки «3-Х-Д». Підручник: Пономарьова К., Гайова Л. Українська мова та читання. З клас, частина 1. — К.: УОВЦ «Оріон», 2020.

Регламент уроку

1. Вступна частина — до 8 хв.

2. Основна частина — до 25 хв.

3. Заключна частина — до 7 хв.

Організація пізнавальної діяльності учнів

І. Вступна частина

На початку уроку вчитель зазначає, що сьогодні триває мандрівка Україною, і наш шлях простягнувся до нової області. Він пропонує учням прочитати текст.

Текст

За низькими вершинами Карпат розкинулось Закарпаття. Цей край вирізняється своїм холодним кліматом. Адже гори захищають його від теплих вітрів. Центром Закарпаття є погане місто Ужгород. Воно лежить на берегах річки Уж.

Вчитель запитує:

— Яке враження справив на вас цей текст?

— Про який регіон України ви дізналися?

— Що, на ваш погляд, у цьому тексті не так? Чому?

Далі організовується робота з таблицею «3-Х-Д». Учитель запитує:

— Що ви вже знаєте з теми «Значення слова»? (заповніть колонку «Знаю»).

Учитель просить учнів поміркувати і сформулювати запитання, про що ще вони хочуть дізнатися, і записати їх у другу колонку «Хочу дізнатися».

Вчитель оголошує тему уроку й очікувані результати: мені б хотілося, аби після цього уроку ви змогли:

— розпізнавати і добирати до слів антоніми;

— користуватись навчальним словником антонімів;

— застосовувати у власному висловлюванні антоніми;

— пояснювати роль антонімів у тексті;

— писати охайно, розбірливо, грамотно;

— оцінювати власну діяльність за критеріями.

Разом з учнями він формулює критерії оцінки результатів уроку.

Учень/учениця:

— впізнають і добирають до слів антоніми;

— користуються словником;

— використовують антоніми у власному висловлювані;

— пояснюють роль антонімів у тексті;

— пишуть охайно, розбірливо, грамотно;

— співпрацюють з іншими.

ІІ. Основна частина

Вчитель пропонує учням, працюючи в парах, прочитати вірш, знайти і виписати протилежні за значенням слова. Вони мають провести дослідження за алгоритмом:

1. Прочитайте пари слів.

2. Як авторка вірша їх називає?

3. Зробіть висновок, що таке антоніми.

Є слова, як день і ніч —

прямо протилежні.

Слова великі і малі,

сідати і вставати,

холодний — теплий,

добрий — злий,

антóнімами звати.

Валентина Бутрім

По завершенні роботи 2-3 пари мають прочитати свій висновок. Після цього вчитель пропонує учням перевірити свої висновки із правилом у підручнику на с. 29 і зазначити: що збіглося? Що не записали? Що додали?

Вчитель запрошує учнів пограти у гру «Башта антонімів»: один учень називає слово, інший учасник називає антонім до цього слова. У разі потреби він/вона можуть скористатися словником. За кожну пару ставимо одну на одну цеглинки ©LEGO.

На завершення вчитель запитує: що ви помітили? Чи можна дібрати до слова два або більше антонімів?

Далі він запрошує учнів попрацювати з підручником, виконуючи впр. 2 на с. 29: «Прочитайте ще раз текст, замінюючи слова у дужках антонімами. Запишіть отриманий текст. Що вийшло? Як тепер ставитесь до інформації у тексті? Яку роль, на вашу думку, відіграють антоніми у тексті? »

За (низькими) вершинами Карпат розкинулось Закарпаття. Цей край вирізняється своїм (холодним) кліматом. Адже гори захищають його від (теплих) вітрів. Центром Закарпаття є (погане) місто Ужгород. Воно (лежить) на берегах річки Уж.

Вчитель пропонує учням прочитати легенду, застосувавши читання з маркуванням. Учні працюють за інструкцією:

— Прочитайте легенду (2 хв).

— Позначте «+» — відоме вам; «—» — нове; «!» — неочікуване.

— Що було вам відомо?

— Що було новим для вас?

— Що було неочікуваним?

— Чи бачили ви цвітіння сакури? Де? Які враження на вас справило це явище?

— Прочитай легенду, яка зацікавила Читалочку.

Якось японці їхали з візитом до австрійського імператора і везли в подарунок саджанці сáкури — японської вишні. Переночувати зупинилися в місті Мукачеві, що неподалік від Ужгорода. Уночі місцеві жителі викрали кілька саджанців. А потім продали в Ужгороді. Відтоді цвіте ця рослина в Ужгороді й Мукачеві. Радує рожевим кольором, хоч і не дає плодів.

Вчитель запрошує учнів самостійно виконати завдання: «Випишіть виділені слова у першу колонку. Доберіть до цих слів антоніми зі впр. 4 на с. 29. У разі потреби скористайтеся словником антонімів». Потім він організовує взаємоперевірку результатів роботи та їх обговорення.

Для узагальнення нового матеріалу учням пропонується, працюючи в групах, порівняти слова-антоніми і слова-синоніми за допомогою таблиці.

Потім відбувається перевірка роботи груп. Заповнена таблиця має такий вигляд:

Учитель пропонує учням повернутись до таблиці З-Х-Д і заповнити третю колонку таблиці З-Х-Д «Дізнався», запитуючи:

— На які питання ви знайшли відповідь на сьогоднішньому занятті?

— Які питання залишилися?

ІІІ. Підсумкова частина

Вчитель пропонує учням підсумувати урок, написавши «Письмо для себе». Для цього їм треба заповнити поданий бланк і під час запису кожного висловлювання використовувати антоніми і синоніми.

Письмо для себе

Розглянь фотоколаж. Прочитай прикметники, що описують Закарпатський край. Доповни власними.

Обери тему

1. Що я знаю про Закарпаття?

2. Мандруючи Закарпаттям, я хочу відвідати....

3. Закарпаття - край квітучий

Напиши текст 3-4 речення на обрану тему.

Завершується урок самооцінюванням учнів за інструкцією:

Оціни свої досягнення на уроці за допомогою лінійок:

1. Впізнаю і використовую антоніми.

2. Пояснюю значення антонімів у мовленні.

3. Пишу охайно, розбірливо, грамотно.

4. Співпрацюю з іншими.

5. Користуюся словником (у разі необхідності).