Нова українська школа: розвиток критичного мислення учнів початкової школи - Олена Пометун 2020

Моя сім'я, моя родина (Я досліджую світ)
Уроки з розвитку критичного мислення у 1 класі
Розділ IV. Приклади уроків з розвитку критичного мислення засобами різних предметів початкової школи

Підготувала вчителька початкових класів спеціалізованої школи «Тріумф» м. Києва Никишіна Г. О., учитель вищої категорії

Очікувані результати уроку

Після цього уроку учні зможуть:

— розповідати про родину та її членів;

— пояснювати, які зв’язки існують між членами родини та як мають ставитися одне до одного члени родини;

— формулювати запитання;

— аналізувати зображення і робити власні висновки;

— висловлювати своє ставлення до матеріалу уроку.

План змісту уроку

1. Уточнення понять «сім’я», «члени сім’ї».

2. Робота над поняттям «різні родини».

3. Стосунки в сім’ї та вчинки членів сім’ї.

Обладнання: Підручник: Жаркова І. І., Мельник П. А. «Я досліджую світ». Частина І. — К.: 2018. Робочий зошит Жаркова І. І., Мельник П. А. «Я досліджую світ». Частина І. — К., 2018.

Регламент уроку

1. Вступна частина — до 5 хв.

2. Основна частина — до 30 хв.

3. Заключна частина — до 5 хв.

Організація пізнавальної діяльності учнів

I. Вступна частина

Вчитель пропонує учням, працюючи в парі, визначити, яке слово зашифроване в ребусах і є темою їхнього уроку.

Він наголошує, що темою уроку буде «Моя сім’я», і запрошує учнів скласти асоціативний кущ на слово «сім’я». Зазвичай учні називають членів родини, події, які відбуваються в родині, почуття, що ми переживаємо в родині. Усі слова вчитель фіксує на дошці та поєднує стрілками.

Насамкінець він зазначає, що сьогодні учні дізнаються ще багато нового про сім’ю, і ознайомлює їх з очікуваними результатами.

II. Основна частина

Для уточнення понять «сім’я», «члени сім’ї» вчитель пропонує учням розглянути зображення і визначити:

— Чим вони схожі?

— Чим відрізняються?

— Кого з людей можна назвати сім’єю? Чому?

Підсумовуючи, вчитель показує зображення (подане нижче), зазначає, що сім’я складається з рідних людей, які мешкають разом, — тата, мами, дітей. Можна ще сказати так: із батьків та дітей. І запитує:

— Чи можна вважати бабусю і дідуся членами сім’ї? Чому? (Бабусі й дідусі — це батьки ваших батьків. Якщо вони проживають разом зі своїми дітьми, мають спільний побут, вони теж є членами сім’ї.)

— Хто ще може бути членом родини? (Наприклад, якщо брат і сестра тата живуть разом з вами, то вони теж є членами родини.)

— А хто вони для вас?

Вчитель запрошує учнів до гри «Продовжте речення», пропонуючи учням речення:

— «Дочка моєї мами — то... моя сестра».

— «Найбільше пестить та ніжить свою дитину... мама».

— «Своїх онуків розуму навчає старенький... дідусь».

— «Твою матусю донечкою зве твоя... бабуся».

— «Син мого дідуся — ... мій тато».

— «Дочка моєї бабусі — моя... мама».

— «Тато мого тата — ... дідусь».

— «Онук чи онучка моєї бабусі — ... це я».

Вчитель пропонує учням роздивитись малюнок, який називається «Родини», і звертається до них: «Які запитання можна поставити до малюнка? » Він пропонує учням скористатися питальними словами: «Хто...? Що...? Скільки...? Де...? Кому...?» і сформулювати запитання.

Після вислуховування запитань учнів педагог пропонує їм подумати над запитаннями:

1. Яким чином це зображення пов’язано з темою нашого уроку?

2. Що буде, якщо черепашеня житиме із жирафами? А якщо мама-слониха житиме з ведмежатами?

Узагальнюючи, він зазначає: «Родини бувають різні. У кожної родини свої звички. Але у всіх родинах тварин дорослі піклуються про малечу, привчають їх до самостійного життя».

Вчитель запрошує учнів до руханки «Сім’ї тваринок».

Вчитель запитує: а як ви гадаєте, кого вважають най- слухнянішою дитиною у природі? Вислухавши відповіді, запропонуйте учням послухати однойменне оповідання.

Найслухняніша дитина

Найслухнянішими дітьми серед диких тварин вважаються дельфінята. У перший рік свого життя маленький дельфін не відпливає від матері більш як на три метри. Він в усьому наслідує її, повторює кожен рух і кожну зупинку. Так він учиться всього, що знадобиться у житті: добувати собі їжу, уникати небезпек, спілкуватися з іншими дельфінами.

Після читання вчитель запитує:

— Отож кого у природі вважають найслухнянішим?

— Чому?

— А яку людську дитину можна вважати слухняною? Чи потрібно бути слухняною дитиною для своїх батьків?

— Як ви розумієте вислів «Сім’я, мов сонечко», «Родина — це гніздечко»?

Узагальнюючи, вчитель зауважує: «Тато і мама дали вам життя, вони доглядали за вами, коли ви були ще зовсім маленькими, співали вам колискові, притискали до свого серця. Вони й зараз піклуються про вас, допомагають, турбуються, радіють вашим успіхам і сумують через невдачі. Ваші батьки виховують вас, привчають до праці і дуже- дуже люблять вас. Родина — найдорожче для кожного з нас. Щоб сім’я була щаслива, усі мають дотримуватися головного правила родини — піклуватися і допомагати».

Далі вчитель залучає учнів до групової роботи за завданням у підручнику на с. 41: «Роздивіться малюнки і розкажіть, які вчинки дітей порадують членів сім’ї».

Продовженням є парна робота учнів за завданням у зошитах на с. 24: «Позначте, хто з дітей дбайливо ставиться до своїх рідних, а хто — ні. Чому ви так вважаєте?»

На завершення вчитель запрошує учнів до індивідуальної роботи за завданням у зошиті на с. 25: «Укажи, як у твоїй родині піклуються про дітей».

III. Підсумкова частина

Вчитель запрошує учнів до колективного складання синквейнадо слова «сім’я».

Він залучає учнів до обговорення у загальному колі за питаннями:

— Чи був цей урок важливим для вас? Чому?

— Що ви розкажете про нього у власній родині?