Нова українська школа: розвиток критичного мислення учнів початкової школи - Олена Пометун 2020

Звук [ґ], буква Ґґ (Українська мова, навчання грамоти)
Уроки з розвитку критичного мислення у 1 класі
Розділ IV. Приклади уроків з розвитку критичного мислення засобами різних предметів початкової школи

Підготувала вчителька початкових класів Харківської приватної спеціалізованої школи I—III ступенів «Харківський колегіум» Стародуб Н. В.

Очікувані результати уроку

Після цього уроку учні зможуть:

— розрізняти звуки [г] та [ґ];

— читати слова з буквою Ґґ;

— наводити приклади слів з буквою ґ;

— характеризувати звуко-буквений склад слів;

— висловлювати передбачення;

— обговорювати матеріал, працюючи в парах, групах;

— висловлювати й обґрунтовувати власну думку.

План змісту уроку

1. Спостереження за вимовою звука [ґ].

2. Ознайомлення з буквою Ґґ.

3. Вправи з читання.

4. Слухання й обговорення казки «Ґава-ледарка».

Обладнання: набори малюнків із зображенням ґави, ґудзиків, аґрусу, шість цеглин Lego.

Регламент уроку

1. Вступна частина — 5—7 хв.

2. Основна частина — 30 хв.

3. Заключна частина — 3-5 хв.

Організація пізнавальної діяльності учнів

I. Вступна частина

Вчитель починає урок з актуалізації знань і пропонує учням пригадати, працюючи в парах із малюнками, як поділяються приголосні звуки на тверді та м’які. (Учні мають приклеювати запропоновані звуки у два стовпчики, є «пастка» — звук [у] голосний.)

Далі вчитель запрошує учнів попрацювати з картинкою «Голосні звуки» і повторити їх. Потім на двох картинках визначити: який звук перший у кожному слові?

Педагог показує малюнок ґави і каже: «До нас завітала пташка. Ось вона. Подивіться, яка вона гарна!

Ця пташка пропонує нам назвати її і визначити, яким звуком починається її назва. А допоможе нам у цьому віршик, повторіть його:

Я на уроці ґав не ловлю,

Українську грамоту дуже люблю».

Після повторення вчитель запитує:

— Яке нове слово ви побачили у віршику?

— Як ви гадаєте, що воно означає?

— З якого звука воно починається?

Вчитель наголошує, що саме цей звук і досліджуватимуть на уроці, і розповідає про очікувані результати.

II. Основна частина

Вчитель пропонує промовити назву пташки ґава і порівняти звуки з іменем Галя (діти порівнюють звуки [г] і [ґ]). Далі промовляється речення: У ґави Галі є намисто із ґудзиків, як ви думаєте чому? (слово починається зі звука [ґ]).

Потім запрошує дітей дізнатися, які ще слова любить наша ґава, роздивившись картинки і повторивши слова за ними кілька разів.

Далі вчитель переходить до читання учнями складів із буквою Ґґ за картинкою.

За допомогою цеглинок ©LEGO «планшета» він пропонує визначити кількість букв і звуків в утворених за попередньою картинкою словах:

зелена цеглинка — кількість букв;

жовта цеглинка — кількість звуків.

5 _____________________ 10

4 _____________________ 9

3 _____________________ 8

2 _____________________ 7

1 _____________________ 6

Після цього пропонує учням прочитати казку «Ґава-ледарка», застосувавши метод «Читання з зупинками». Оголосивши назву казки він запитує:

— Про кого піде мова у казці, яка має таку назву?

— Кого називають ґавою?

— Що може відбуватися в цій казці?

— З чого почнеться казка?

І пропонує учням порівняти текст казки з висловленими передбаченнями.

Ґава-ледарка

Жили собі, були собі пан Гусак і пані Гуска. Старі вони вже були й самотні, бо ні дочки у них, ні сина не було.

Пішли вони якось у ліс по гриби, ягоди. Гриби, ягоди збирають, а самі одне з одним розмовляють. Пан Гусак і каже:

— От якби нам знайти когось, щоб нам за дитину став, то у спокої свій вік доживали б.

А пані Гуска йому у відповідь:

— Добре, якби донечка. Вона і їсточки зварила б, і в хаті прибрала б, і нас старих доглядала б. А ми нею тішилися б та весь спадок залишили.

Так вони говорять між собою та мріють про доньку, про те, як би їм добре було на старості літ.

Далі вчитель робить зупинку і запитує учнів:

— Чи справдились передбачення?

— Що було неочікуваним?

— У яких казках, що ви читали, герої мріяли про дітей?

— Хто може стати гусям гарною донечкою, чому?

— Що буде далі?

Потім продовжує читання.

А на дереві серед гілочок Ґава сиділа, ґав ловила та й почула розмову пана Гусака і пані Гуски. Стала вона думати-гадати, яка їй із цього вигода може бути. Адже у неї ні двора, ні хати, а вже на носі зима і їсти треба буде шукати. От вона й вирішила на зиму тепле й ситне життя собі влаштувати.

Злетіла Ґава вниз, сіла на пеньок та й стала сльозу з себе давити, плакати, примовляти:

— Бідна я, нещасна, нема мені де жити, нема кому пожаліти!

Почули те пан Гусак і пані Гуска, підійшли до Гави та й сказали:

— Іди до нас жити, будеш нам за доньку.

Вчитель робить зупинку і запитує учнів:

— Чи справдились ваші очікування?

— Що було неочікуваним?

— Як поведе себе Ґава в господі гусаків?

— Чи стане їм Ґава доброю донькою, про яку мріяли гуси? Чому?

— Що буде далі?

Потім продовжує читання.

День-два живе Ґава у пана і пані, допомагає їм, воду носить, кашу варить, у хаті прибирає. А на третій день набридло їй працювати, бо не звикла до роботи. Не стала Ґава вранці рано вставати, води носити, каші варити, в хаті прибирати. Мусили старі самі всю роботу робити. А Ґава лежить на печі та радіє, що в теплі-добрі ще й нічого не робить. Цілий місяць розкошувала Ґава, почала ще й вередувати:

— Принесіть те, подайте це, того не хочу, цього не буду!

Вчитель робить чергову зупинку і запитує учнів:

— Чи справдились ваші очікування?

— Що було неочікуваним?

— Що ви порадили б стареньким гусакам?

— Як гадаєте, чим закінчиться ця казка? Чому?

Потім продовжує читання.

Терпіли-терпіли пан Гусак і пані Гуска, а потім розгнівалися, стали ґелґотати, Ґаву з двору проганяти:

— Ми доньку-помічницю хотіли мати, а не ледарку!

Вже зима суне, а Ґава без дому вештається, бо щоб добре, ситно жити, треба працювати.

Далі вчитель робить зупинку і запитує учнів:

— Чи справдились ваші очікування?

— Що було неочікуваним?

— А як би ви вчинили на місці стареньких?

— Чому?

На завершення цієї частини уроку вчитель пропонує учням у малих групах опрацювати скоромовки (на вибір по одній).

III. Підсумкова частина

Вчитель пропонує учням пригадати вступний віршик і пояснити, що означає вислів «ловити ґав»?

На його основі продовжити речення: «Я на уроці ґав не ловив і про літеру Ґ зрозумів, що...» або «Я на уроці ґав не ловила і про літеру Ґ зрозуміла, що...»