Нова українська школа: розвиток критичного мислення учнів початкової школи - Олена Пометун 2020

Як я пізнаю навколишній світ (Я досліджую світ)
Уроки з розвитку критичного мислення у 1 класі
Розділ IV. Приклади уроків з розвитку критичного мислення засобами різних предметів початкової школи

Підготувала заступниця директора Харківської приватної спеціалізованої школи «Харківський колегіум» Пилипчатіна Л. М.

Очікувані результати уроку

Після цього уроку учні зможуть:

— пояснювати, що означають слова «пізнавати навколишній світ»;

— розповідати, як людина пізнає світ, і наводити приклади з власного життя;

— використовувати запитання як інструмент пізнання навколишнього світу;

— аналізувати ілюстрації за допомогою запитань вчителя і власних запитань;

— співпрацювати в парах, зокрема складати разом запитання і переказувати інформацію, почуту від партнера/партнерки;

— висловлювати власне ставлення щодо пізнання самого/ самої себе;

— оцінювати власну діяльність на уроці.

План змісту уроку

1. Як працюють запитання, коли ми пізнаємо світ.

2. Як пізнавати світ у діяльності.

3. Як і чому треба пізнавати себе.

Обладнання: Підручник Т. Гільберг, С. Тарнавська, О. Гнатюк, Н. Павич. Я досліджую світ. Частина 1. — К.: «Генеза», 2018.

Регламент уроку

1. Вступна частина — 3-4 хв.

2. Основна частина — до 30 хв.

3. Підсумкова частина — 2-3 хв.

I. Вступна частина

Вчитель запитує учнів, що означає слово «пізнавати»? Коли і що вони пізнають у своєму житті? Як вони це роблять? Якими власними інструментами користуються? Якщо людина пізнає навколишній світ, то про що вона дізнається? Він звертає увагу учнів на те, що на с. 26 є визначення слова «навколишній світ» і воно приблизно таке, як вони сформулювали.

Вчитель оголошує тему уроку й очікувані результати.

II. Основна частина

Вчитель запитує в учнів: «Коли вам потрібно щось дізнатися від батьків чи від інших людей, із якими словами ви звертаєтеся до них?» Він просить назвати 3-4 питальних слова і записує їх на дошці: Що?, Де?, Коли?, Чому?

Далі вчитель пропонує дітям звернутись до с. 26 підручника і, працюючи в парах протягом 2 хв, поставити запитання до кожного зображення. Учні розподіляють зображення між трьома групами: 1) фото верхнього ряду; 2) фото другого ряду; 3) фото третього ряду. Попросіть їх використати у запитаннях різні питальні слова.

Під час перевірки результатів учитель просить пари учнів, які працювали над одним і тим самим зображенням, наводити приклади запитань із різними питальними словами. Так він отримує до кожної картинки 3-4 запитання, і в роботі бере участь значна кількість дітей.

Якщо в учнів однакові запитання, варто попросити їх формулювати інші безпосередньо під час опитування.

Наприкінці вчитель запитує учнів, чим відрізняються запитання з різними словами? Чому важливо ставити різні запитання про один і той самий предмет? Чому важливо ставити якомога більше запитань, коли намагаєшся щось пізнати? Як і де можна знайти відповіді на власні запитання?

Всього на цю роботу відводиться до 10 хв.

Вчитель зазначає, що людина пізнає світ, не лише запитуючи і шукаючи відповіді на запитання в інших людей, чи в книжках, чи в Інтернеті. Часто люди намагаються знайти відповідь на запитання щось роблячи, у власній діяльності.

Він запрошує учнів послідовно роздивитись ілюстрації на с. 27 під рубрикою «Як діти пізнають світ за допомогою діяльності». До кожного зображення для обговорення у загальному колі пропонуються два запитання:

— Що роблять діти?

— Про що, на їхню думку, можна дізнатись під час такої діяльності?

Вчитель просить учнів навести кілька прикладів власної діяльності, під час якої вони пізнають світ, і пояснити, які об’єкти довкілля можна пізнати під час такої діяльності (до 5 хв).

Далі він зазначає, що будь-яка професія неодмінно пов’язана з пізнанням навколишнього світу, і просить, як приклад, роздивитися відповідні зображення на с. 27 підручника. Для обговорення у загальному колі до картинок він ставить такі запитання:

— Людей якої професії зображено?

— Чому ви так думаєте?

— Чи доводилось вам бачити їх у житті?

— Що вони роблять?

— Про що дізнаються під час роботи?

На цю роботу відводиться до 4-5 хв.

Вчитель зауважує, що щасливе життя людини, її успіхи залежать не лише від того, наскільки уважно і послідовно вона пізнає все, що її оточує. Дуже важливо пізнавати себе.

Він пропонує учням роздивитись ілюстрації на с. 28 зверху і запитує:

— Кого зображено на цих картинках?

— Що робить кожна дитина?

— Чи є у всіх зображених дітей щось спільне?

— А що у них відмінне?

Вчитель об’єднує дітей у пари і просить їх розповісти одне одному про себе:

— Чим вони захоплюються?

— Що вміють робити найкраще?

Варто попередити учнів про необхідність слухати партнера/партнерку уважно і розповісти класу, що дізналися про сусіда/сусідку. На розповідь кожного і кожної в парі відводиться по 1 хв. (Треба подати сигнал, коли час добігає кінця.) Вислуховується 5-6 пар, а іншим варто сказати, що тепер вони знають про своїх однокласників більше і мають змогу знайти собі друзів за спільними інтересами (до 5 хв).

Учитель виразно читає уривок із поезії Василя Симоненка і запитує учнів:

— Як ви розумієте слова вірша?

— Про що поет хоче сказати (нагадати) всім нам?

Потім запитує:

— Чому для людини важливо знати себе краще?

— Як ви можете дізнатися про себе більше?

— Про які ваші головні якості ви знаєте?

— Що ви хотіли б дізнатися? Що хотіли б розвинути?

III. Підсумкова частина

Наприкінці вчитель запрошує учнів пригадати свою роботу на уроці як діяльність із пізнання навколишнього світу й оцінити її за допомогою одного з 3-х смайликів: «дуже задоволений», «задоволений» і «хочу працювати краще». Він запрошує кількох учнів прокоментувати свої оцінки.