Нова українська школа: теорія і практика формувального оцінювання у 3-4 класах закладів загальної середньої освіти - Діана Ротфорт, Ольга Гезей 2021

Класифікація навчальних цілей
Частина I. Дидактико-методичні аспекти формувального оцінювання навчальних досягнень молодших школярів

Щоб уявляти, що і як ми маємо оцінювати, необхідно знати цілі навчання, які є основою вибору критеріїв оцінювання.

Чіткому визначенню цілей навчання сприяє їх класифікація (таксономія). Система класифікації цілей вимагає їх визначення в трьох сферах: пізнавальній, емоційній та психомоторній.

Першою було розроблено систему класифікації в пізнавальній сфері — Bloom (1956). Наступним кроком було створення системи класифікації в емоційній сфері — Krathwoll (1964), нарешті, Simson (1966), Kibler (1970), Harrow (1972) розробили систему класифікації цілей навчання в психомоторній сфері.

Система класифікації цілей Б. Блума є загальноприйнятою міжнародною освітянською спільнотою системою цілей навчання, основою вибору цілей оцінювання [78].

Пізнавальна (когнітивна) сфера містить цілі, що описують знання та інтелектуальні здібності. Класифікація пізнавальної сфери містить шість класів (груп), які розташовані відповідно до складності: знання, розуміння, застосування, аналізування, синтезування, оцінювання знань.

Знання — запам'ятовування та відтворення учнями змісту навчальної інформації, включаючи факти, поняття, терміни й теорії.

Розуміння — здатність учнів сприймати викладене й передавати в іншій формі (своїми словами, з використанням графіків, схем, моделей тощо), установлювати смисл інформації, прогнозувати, виходячи з раніше отриманої інформації.

Застосування — уміння без зовнішньої підказки застосовувати в новій ситуації знання, набуті раніше, використовувати теоретичні знання в життєвій ситуації.

Аналіз — уміння учнів розділяти матеріал на окремі складові, порівнювати частини, установлюючи їх взаємозв'язки, логіку, класифікуючи, розуміючи модель, структуру їх організації.

Синтез — здатність учнів до творчого поєднання частин або елементів у нове ціле з іншими властивостями.

Оцінювання — уміння учнів робити кількісні або якісні оцінки, що ґрунтуються на використанні критеріїв або стандартів, і формулювати ціннісні судження про ідеї, дослідження, рішення, методи тощо.

Створення — в основі цієї категорії лежить можливість продукування власного та оригінального на базі отриманих знань і навичок, проаналізованої інформації.

Водночас відомі й інші підходи (В. Беспалька, М. Скаткіна) [7,17]. Наведемо приклади різних класифікацій пізнавальної когнітивної сфери (табл.2).

Таблиця 2

Різні класифікації когнітивної сфери

Особистісна або емоційна сфера має цілі, що стосуються емоцій, цінностей, позицій та пов'язані зі змінами, які відбуваються у них.

Ця сфера поділяється на п'ять основних класів (груп): сприймання, реагування, переконаність, селективність, індивідуальність.

Сприймання — здатність бути уважним.

Реагування — ступінь активності.

Переконаність — готовність захищати власну точку зору, уміння вибирати цінності та ідеї.

Селективність — здатність виділяти головне.

Індивідуальність — вищий рівень сформованості, що визначається індивідуальною лінією поведінки.

Психомоторна сфера пов'язана з рухами, маніпуляціями з матеріалом або об'єктом, а також із координацією. Вона є найбільш складною для класифікації, оскільки, за винятком найпростіших рефлексів, усі інші дії містять емоційні та пізнавальні компоненти. Психомоторна сфера поділяється на п'ять класів (груп) відповідно до рівня розвитку психомоторних здібностей:

імітація — повторення дії внаслідок спостерігання та наслідування;

маніпуляція — дія за інструкцією, що зафіксована в усвідомленому вмінні;

повноцінне, упевнене (без інструкцій) виконання дії, контрольованої свідомістю;

уміння узгоджено виконувати сукупність дій із усвідомленим контролем;

уміння виконувати сукупність дій автоматично з новим засвоєнням знань.

Таку класифікацію цілей успішно використовують у всіх розвинених країнах, що дає змогу застосувати сучасні методи вимірювання успішності навчання, які дидактично узгоджені для навчання та контролю знань [78].

Таксономію Блума легко застосувати при підготовці завдань різного рівня для різних предметів. Знаючи блумівські рівні розвитку когнітивної сфери учнів, учитель може зорієнтуватися, які з його учнів здатні до «застосування», «аналізу», «синтезу матеріалу», а які ще перебувають на нижчих рівнях «запам'ятовування» і «розуміння». Якщо більшість учнів залишається на цих нижчих рівнях засвоєння матеріалу, то вчитель може одразу зробити висновки, чи правильна його навчальна тактика, чи правильно використано його знання, які так доцільні у XXI столітті, де не можна існувати без критичного мислення, уміння розв'язувати проблеми, співпрацювати та навчатися в команді. Пропонуємо вашій увазі питальні слова та дієслова для встановлення рівня навчальних результатів (табл. 3).

Таблиця 3

Питальні слова та дієслова для різного рівня навчальних результатів