Нова українська школа: теорія і практика формувального оцінювання у 3-4 класах закладів загальної середньої освіти - Діана Ротфорт, Ольга Гезей 2021

Структурні елементи оцінювання рівня навчальних досягнень учнів початкових класів
Частина I. Дидактико-методичні аспекти формувального оцінювання навчальних досягнень молодших школярів

У нормативних документах наголошується, що об'єктами оцінювання в процесі початкового навчання є предметні та ключові компетентності: знання про предмети і явища навколишнього світу, взаємозв'язки і відношення між ними; вміння та навички застосовувати засвоєні знання; досвід творчої діяльності; ціннісні ставлення.

Основними функціями контролю й оцінювання навчальних досягнень учнів є мотиваційна, діагностична, коригувальна, прогностична, розвивальна, виховна, управлінська [43].

✵ Мотиваційна — розкриття перспектив успіху дитини, створення та підтримка позитивного емоційного настрою, бажання вчитися, формування адекватної самооцінки.

Шляхи реалізації:

— пояснення критеріїв оцінювання;

— розумні вимоги;

— принцип відкритих перспектив (можна виправити оцінки);

— створення ситуації успіху (під час контролю рух від простого до складного);

— частота контролю (чим частіший контроль, тим ефективніше управління);

— під час оцінювання спочатку знайти позитивне;

— словесне схвалення.

✵ Діагностична — виявлення прогалин і помилок у знаннях і вміннях відповідно до поставлених цілей, з'ясування причин їх виникнення, корекція освітньої діяльності школярів.

Шляхи реалізації:

— використання різних форм контролю: самостійна робота, тести, контрольні роботи, самооцінка, взаємооцінювання;

— використовувати оцінку рівня навчальних досягнень і відзначати старанність, уселяючи в учня впевненість.

— опитування має стимулювати до зміни свого стилю занять;

— регулярна інформація про успішність учнів.

✵ Коригувальна — полягає в тому, що на основі виявленого рівня знань, умінь і навичок, ускладнень, недоліків, причин неуспішності вживаються заходи для усунення прогалин у знаннях і компетенціях.

✵ Прогностична — удосконалення методики навчання предмета в цілому, передбачення засобів удосконалення результатів навчальних досягнень окремих учнів.

✵ Розвивальна — розвиток волі, уваги, мислення, пам'яті, мовлення, пізнавальної активності та самостійності, а також рефлексивних умінь (здатність обмірковувати свої дії, критично оцінювати їх, свідомо ставитися до навчання).

Шляхи реалізації:

— пропозиція завдань різного рівня складності, а також дивергентних завдань;

— під час опитування має бути розвиток мовлення, пам'яті, мислення: логічного, критичного, креативного тощо.

✵ Навчальна — поліпшення якостей знань молодших школярів (систематизація та узагальнення, осмислення, усвідомлення та закріплення, застосування за зразком, за аналогією та в нових ситуаціях).

Шляхи реалізації:

— здійснення зворотного зв'язку: показати, що зроблено правильно, а де є неточності;

— використання різних прийомів перевірки знань, умінь і навичок.

✵ Виховна — зумовлює формування відповідальності, здатності до подолання труднощів, самостійності.

Шляхи реалізації:

— розвивати в учнів навички співробітництва, законослухняність, старанність, відповідальність, позитивну Я — концепцію.

✵ Управлінська — дає можливість визначити освітні завдання для реалізації індивідуального підходу до дитини в процесі подальшого навчання.

Принципи контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів:

✵ систематичності — контроль на всіх етапах процесу навчання за кожним учнем на кожному уроці;

✵ індивідуального підходу — упереджує психологічне напруження дітей, створює умови для повного виявлення їхніх індивідуальних можливостей і об'єктивного оцінювання з урахуванням загальних вимог, що зазначені в програмі;

✵ об’єктивності — полягає в запобіганні вчителем суб'єктивних і помилкових оцінних суджень, які не відображають реальних досягнень учнів у навчанні.

Методи контролю — це способи взаємопов'язаної діяльності вчителя й учнів, спрямовані на виявлення та вимірювання змісту й рівня навчальних досягнень кожним учнем і класом у цілому.

У початкових класах застосовуються методи:

✵ усної перевірки (бесіда, діалог, розповідь учня);

✵ письмової перевірки (самостійні, діагностичні роботи, есе, перекази, диктанти, графічні завдання тощо);

✵ практичної перевірки (дослід, практична робота, спостереження, заповнення таблиць, побудова схем, моделей тощо);

✵ тестові завдання, які є стандартизованим засобом перевірки.

Аналіз об'єктів оцінювання в початкових класах дав змогу визначити такі вимоги щодо оцінювання навчальних досягнень учнів [37]:

✵ Якість знань: міцність, повнота, глибина, узагальненість, системність, дієвість.

✵ Сформованість предметних умінь і навичок (копіювання зразка, виконання за зразком, за аналогією, у нових ситуаціях).

✵ Володіння досвідом елементарної творчої діяльності (частково-пошуковий і пошуковий рівні).

✵ Володіння досвідом емоційно-ціннісного ставлення до навколишнього світу, до інших людей, до самого себе.

Учитель початкових класів має враховувати, що оцінювання впливає на емоційний стан дитини, викликаючи як позитивні, так і негативні емоції, створюючи емоційний комфорт чи дискомфорт.

У процесі навчання, зокрема під час оцінювання, учитель має виявляти доброзичливість, терпіння, вимогливість поєднувати з індивідуальним підходом, а нормативний спосіб оцінювання — з особистісним, порівнюючи виявлені досягнення дитини не тільки з нормою, але й з її попередніми успіхами.