Нова українська школа: теорія і практика формувального оцінювання у 1-2 класах закладів загальної середньої освіти - Фідкевич О.Л., Бакуліна Н.В. 2019

Афективні та психомоторні цілі
Цілепокладання та вироблення критеріїв у процесі формувального оцінювання

Таксономія Блума визначає не тільки когнітивні цілі, а й цілі формування емоційно-особистісного ставлення до навко­лишнього світу (афективні цілі) та психомоторні цілі. Такий розподіл дає вчителю можливість визначати цілі спільної з учнями діяльності в роботі з навчальним матеріалом та ство­рювати умови для об’єктивного оцінювання.

Афективна сфера, за Блумом, вміщує сукупність освітніх цілей, які стосуються афектів (емоцій), що проявляються у поведінці та належать до мотивації, інтересу й цінностей. Афективні цілі виражаються через сприймання, нахили, здібності, інтереси, почуття, ставлення, осмислення.

Цілі психомоторної сфери спрямовані на розвиток різних видів моторної діяльності та нервово-м’язової координації (навички письма, мовленнєві навички, фізичні, трудові тощо).

Когнітивні, афективні та психомоторні цілі не є дискретними, непов’язаними одиницями. Афективні та психомоторні реакції не існують ізольовано від когнітивних. Наприклад: «Я не дуже добре читаю, і мені не подобається читати, тому я буду уникати цих занять»; «Я впевнено почуваюся у школі, і мені подобається ходити до школи. Я буду із задоволенням ходити до школи».

Урахування взаємодії і взаємовпливу всіх видів цілей особли­во важливе для учнів початкової школи, отже, завдання вчите­ля - створити таку ситуацію на етапі формулювання цілей, за якої цілі відповідали б особистісним цінностям дитини цього віку, її психолого-віковим особливостям. Саме тому в початко­вій школі цілі ставляться у вигляді проблемних, цікавих для дитини запитань, орієнтованих на її життєвий досвід.

Українські вчені, методисти в контексті реформи «Нова укра­їнська школа» розробили модельні програми, які пропонують учителям формулювати не тільки цілі уроку, а й цілі тижня, що ґрунтуються на інтеграції предметів. Деякі вчителі практику­ють і постановку цілей місяця. Така робота потребує системного кропіткого планування, проте вона дає свої результати.

Визначивши стратегічні цілі та цілі конкретних уроків, педагог має змогу зважено планувати процес уроку, ефектив­но розподіляти час, більш системно використовувати навчаль­ні матеріали та завдання.

У модельних програмах⁷ цілі формулюються за допомогою проблемних запитань. Так, наприклад, з теми «Я - школяр» пропонуються орієнтовні проблемні/дослідницькі запитання, які мотивують дитину до навчальної діяльності:

✵ Навіщо мені ходити до школи? Що я очікую від шкільно­го життя?

✵ Хто я? Хто мої однокласники?

✵ Як мені безпечно дістатися до школи й повернутися додому?

✵ Що покласти у шкільний ранець?

У такий спосіб, уже на етапі цілепокладання формуються когнітивні навички високого порядку, як-от критичне мис­лення.

Спільна робота з формулювання цілей уроку, особливо в початковій школі, має синергетичний характер, вона акти­візує когнітивну сферу в сукупності з емоційною, ціннісною та діяльнісною сферами.

Скажімо, на початку вивчення теми «Органи чуття» учи­тель може запропонувати дітям провести експеримент: по черзі заплющити очі, затулити вуха, ніс і зробити висновок, яку роль відіграють ці органи чуття в їхньому повсякденно­му житті.

Емоційна актуалізація цієї теми може відбуватися за допо­могою віршованих рядків, наприклад:

Не просто слухати, а чути.

Не просто дивитися, а бачити.

Не просто відповідати, а міркувати.

Дружно і плідно працювати.

Учні аналізують зміст цих рядків і роблять висновок, яка відмінність між «слухати» і «чути», «дивити­ся» і «бачити», «просто відповідати» і «міркувати», як розуміння цієї від­міни допоможе їм у навчальній ді­яльності.

Актуалізацію та постановку цілей навчальної діяльності з ура­хуванням афективної сфери до­цільно проводити на основі роботи з різними візуальними матеріалами, зокрема репродукціями картин, світлинами, уривками з мультфільмів, дитячих фільмів.

Так, під час вивчення правил спілкування етап формулювання цілей діяльності доцільно почати з демонстрування учням картини К. Білокур «Портрет племін­ниць» та постановки таких питань:

1. Роздивіться уважно репродукцію картини Катерини Білокур. Опишіть своє перше враження від неї.

2. Хто зображений на картині?

3. Які дії виконують дівчатка?

4. Чи подобається дівчатам те, що вони роблять? Поясніть свою думку.

5. Чи можна назвати ставлення дівчат одна до одної до­брозичливим, приязним? Які деталі про це свідчать?

6. Які правила спілкування відомі вам? Які з них особли­во важливі для вас?

7. Пофантазуйте, про що розмовляють дівчатка, які зо­бражені на картині Катерини Білокур. Розіграйте уяв­ний діалог, спираючись на сюжет картини та дотриму­ючись правил спілкування, які ви назвали.

К. Білокур. Портрет племінниць

У процесі цієї роботи активуються і когнітивна, і афективна, і психомоторна сфери діяльності. Такий комплексний підхід до постановки цілей формує подальший ефективний результат навчання.

Запитання та завдання для самоконтролю

— Дайте визначення афективних і психомоторних цілей.

— Чи є правильним твердження: «Когнітивні, афективні та психомоторні цілі є дискретними, не пов’язаними одиницями»? Відповідь обґрунтуйте.

— Прокоментуйте твердження: «Спільна робота з формулювання цілей уроку, особливо в початковій школі, має синергетичний характер».

— Чи вважаєте ви доцільною постановку цілей тижня та місяця? Відповідь обґрунтуйте.