Нова українська школа: теорія і практика формувального оцінювання у 1-2 класах закладів загальної середньої освіти - Фідкевич О.Л., Бакуліна Н.В. 2019

Таксономія Л. Андерсона та Д. Кратвола. Конструктор навчальних цілей
Цілепокладання та вироблення критеріїв у процесі формувального оцінювання

2001 року Л. Андерсон і Д. Кратвол запропонували оновле­ну версію таксономії Б. Блума. Як і версія Б. Блума, ця так­сономія має шість рівнів когнітивної сфери.

У модифікованій таксономії відсутній рівень синтезу, а най­вищим рівнем є не оцінка, а створення. Кожна категорія когнітивних цілей представляється системою певних дій учня, які виконуються через завдання і формулюються за допомо­гою дієслів.

Таксономія Л. Андерсона, Д. Кратвола

Модифікація Л. Андерсона і Д. Кратвола більше орієнтована на творчу парадигму. Для її розробників пріоритет творчого мислення як складніша форма ін­телектуальної діяльності превалює над критичним мисленням. Безумовно, творча діяльність ви­магає критичного мислення, проте не завжди особистість, яка вміє критично мислити, здатна до ство­рення нового.

Саме тому пропонуємо конструк­тор навчальних цілей, розроблений на основі таксономії Л. Андерсона і Д. Кратвола, який стане в пригоді вчителеві як при визначенні цілей уроку, так і при конструюванні компетентнісно орієнтованих завдань.

У цьому конструкторі надаються не тільки дієслова для формулювання цілей, а й приклади запитань для учнів почат­кової школи як найбільш оптимальної форми постановки ці­лей для школярів цього віку.

Конструктор навчальних цілей

Категорії навчаль­них цілей

Діяльність учнів

Дієслова для формулювання цілей та конструю­вання завдань

Орієнтовні запитання

Знання

запам’ятовує і відтворює навчальний матеріал

назвіть, по­вторіть, пере­кажіть, розка­жіть, опишіть, перелічіть тощо

Що ви запам’ятали? Хто є головним героєм цих подій? Де це від­булося? Коли сталася подія? Скільки пред­метів ви бачите? Який цей предмет? Які його ознаки?

Розуміння

опановує і перетворює навчальний матеріал

поясніть, роз’ясніть, знайдіть, визначте, змініть, обе­ріть, доберіть приклади, по­будуйте тощо

Яке ваше ставлення до цієї події? Як передати це іншими словами? Що ви обрали? Яка основна думка цього твору? Які приклади ви можете навести?

Викорис­тання

викорис­товує отри­мані знання у нових си­туаціях

використай­те, виконайте завдання за допомогою..., розширте, складіть, розробіть, сплануйте дії відповідно до...

Чим це може бути вам корисно? Де це можна використати? Якою інформацією можна доповнити вашу розпо­відь? За яким планом ви будете діяти? Які знання допоможуть вам у виконанні за­вдання?

Аналіз

розподіляє інформацію на складові частини, встановлює взаємо­зв’язки

проаналізуйте, порівняйте, установіть зв’язок, ви­значте відмінність, розподі­літь

Що вам подобається, а що - ні? На які групи розподілите? За якими ознаками? Які основні риси? Що спільного, а що відмінного? Із чого складається? Як побудовано?

Оцінка

оцінює інформацію згідно з визначе­ними критеріями

висловіть свою думку, дайте оцінку, аргументуйте свою відповідь, надайте докази

Що ви думаєте з при­воду цієї події? Ця думка правильна чи помилкова? Які докази ви наведете? Які переваги і недоліки? Що порадите?

Створення

створює на основі отри­маних знань новий продукт

створіть, пере­творіть (текст, схему, малю­нок), запро­понуйте свій варіант, пере- форматуйте, сформулюйте, систематизуй­те, підготуйте розгорнуту відповідь, на­пишіть твір

Яке рішення ви при­ймете? Які правила поведінки ви б запро­понували своїм друзям? Який варіант фіналу казки ви запро­понуєте? Яку думку ви хочете довести у своє­му творі? Якби ви були героєм казки, що б ви зроби­ли?





У процесі формулювання запитань доцільно використову­вати методичний прийом, який має назву «Ромашка Блума». Це малюнок квітки із шести пелюсток відповідно до шести типів запитань.

Ромашка Блума

Прості запитання - питання, відповідаючи на які потріб­но назвати факти, пригадати і відтворити певну інформацію (Що? Коли? Де? Як?).

Уточнювальні запитання. Мета їх - уточнити смисл або процес навчальної діяльності (Ти вважаєш, що... ? Тобто ти сказав, що... ? Ти бачиш це так... ?) Уточнювальні запитання свідчать про реакцію учнів на незнайому, нову для них ситу­ацію (Чи правильно це? А так можна? Як потрібно?). Іноді такі запитання ставлять, аби одержати додаткову інформацію (А що ще? А як саме?).

Інтерпретаційні (пояснювальні) запитання спрямовані на пошук зв’язків між фактами, визначеннями та цінностями (Чому, на вашу думку, ... ? Як ви вважаєте, у чому причина того, що... ?). Але, наприклад, якщо учень знає відповідь на запитання: «Чому птахи восени відлітають у вирій?», - воно перетворюється на просте питання.

Творчі запитання містять елемент прогнозу, припущення. (Що змінилося б у світі, якби люди перестали мріяти? Що могло б змінитися в житті героя оповідання, якщо б він змі­нив своє рішення?)

Оцінювальні запитання. Ці питання ґрунтуються на ко­реляції нової інформації з особистісною ціннісною системою учня і передбачають вироблення певних суджень на зразок: добре чи погано, правильно чи неправильно, - згідно з ви­значеними учнями критеріями. (Чи згодні ви з рішенням ге­роя оповідання? Чим схожі, а чим відрізняються ці події?)

Практичні запитання спрямовані на застосування знань учнів, вони дають можливість вирішувати проблемні питан­ня, ситуації. (А як би ви поводилися в цій ситуації? А як це можна використати? Що можна зробити з... ?).

На початковому етапі, коли потрібно показати учням при­клади, способи роботи з «ромашкою Блума», запитання фор­мулює сам учитель. Варіант, коли діти самостійно ставлять запитання, потребує від них певної підготовки та досвіду.

Використання цієї системи запитань є корисним не тільки для вчителя. Дітям також подобається працювати з «Ромаш­кою запитань». Поступово вони починають розуміти їхню іє­рархію: від простих до складних, які потребують аналізу, оцінки та практичного використання інформації.

Запитання та завдання для самоконтролю

— Чим відрізняється таксономія Б. Блума від таксономії Л. Андерсона і Д. Кратвола?

— На що орієнтована модифікація таксономії Л. Андерсона і Д. Кратвола?

— Доведіть або спростуйте твердження: «Творча діяльність вимагає кри­тичного мислення, проте не завжди особистість, яка вміє критично мислити, здатна до створення нового».

— Коли і для чого доцільно використовувати методичний прийом «ро­машка Блума»?