Нова українська школа: теорія і практика формувального оцінювання у 1-2 класах закладів загальної середньої освіти - Фідкевич О.Л., Бакуліна Н.В. 2019

Самооцінювання та взаємооцінювання
Забезпечення активної участі учнів у процесі пізнання

Формувальне оцінювання в контексті реалізації компетентнісного підходу до навчання може вважатися ефективним за умови його спрямування на вироблення у школярів навичок самооцінювання і взаємооцінювання, оскільки саме за цих умов діти зможуть усвідомлювати себе суб’єктом процесу на­вчання і відповідати за результати та якість своєї навчальної діяльності.

Головний потенціал самооцінювання полягає в його засто­суванні як інструменту підвищення мотивації та свідомості: допомогти учням оцінити свої сильні сторони, усвідомити шляхи вдосконалення своєї роботи та ефективніше організу­вати своє навчання.

Але формування цих умінь потребує спеціально організова­ної роботи.

Вироблення вміння і навички самоконтролю й самокорекції є одними з провідних завдань у початковій школі, адже зумовлюють розвиток рефлексії, критичного мислення, само­стійності з урахуванням індивідуальних вікових і психологіч­них особливостей особистості учня. Уже з перших уроків учи­тель має розвивати здатність дитини передбачати майбутні результати своїх дій та зіставляти їх з реальними, тобто про­водити саморегуляцію.

Наразі в 1-2 класах передусім застосовується переважно ретроспективне самооцінювання, оскільки учневі ще важко проаналізувати свою діяльність, визначити на основі аналізу шляхи її вдосконалення. У цьому віці тільки закладається здатність до саморегуляції.

Важливими для організації процесу самооцінювання є такі принципи:

✵ учнівське самооцінювання передує оцінюванню роботи вчителем;

✵ учитель оцінює діяльність учня за тими самими критері­ями, за якими проводилося саме оцінювання учня;

✵ учитель не тільки пропонує учням листи самооцінки, а й розробляє їх разом з учнями;

✵ використовуються різноманітні форми оцінювання: карт­ки, листи самооцінки, щоденники досягнень, портфоліо тощо.

У процесі самооцінювання учень аналізує не тільки засво­єння змісту навчання, а й свій емоційно-психологічний стан, характер та якість своєї навчальної діяльності.

Лист самооцінки емоційно-психологічного стану учня

ü На уроці мені було цікаво.

ü Своєю роботою на уроці я задоволений(-а).

ü За урок я втомився(-лася).

ü Мій настрій покращився.

ü Мені подобалося працювати з іншими учнями.

Лист самооцінки діяльності учня (вивчення теми)

ü Я активно працював(-ла) на уроці.

ü Я ставив(-ла) запитання про нове, незрозуміле.

ü Я був(була) старанним(-ою).

ü Я самостійно виконував(-ла) завдання.

ü Я старанно виконував(-ла) завдання.

ü Я дотримувався(-лася) правил поведінки під час уроку.

ü Я добре співпрацював(-ла) з іншими дітьми.

Лист самооцінки засвоєння змісту навчання учнем

ü Я добре зрозумів(-ла) цю тему.

ü Я можу розказати, що я дізнався(-лася) із цієї теми.

ü Я брав(-ла) участь у її обговоренні на уроці.

ü Я ставив(-ла) питання, якщо мені було щось незрозуміло.

ü Я самостійно знаходив(-ла) матеріал із цієї теми.

ü Я підготував(-ла) усне повідомлення з теми.

Для системного контролю за процесом самооцінювання та корекції навчальної діяльності учнів використовуються що­денники досягнень. У щоденнику учні самостійно оцінюють свої досягнення, спираючися на заздалегідь запропоновані критерії, вироблені спільно з учнями. У 1 та 2 класах вико­ристовують малюнки, графічні позначки. Учитель система­тично перевіряє ці щоденники, звіряє записи в них зі своїми нотатками і на основі цих співставлень доходить висновку щодо подальшої спільної з учнем роботи.

Поряд із самооцінюванням учитель має організувати і взаємо- оцінювання учнів. Взаємооцінювання проводиться не так часто, як самооцінювання, аби уникнути конфліктних і конфронтацій­них ситуацій. Розвиток самооцінних умінь в учнів 1-2 класів необхідно реалізовувати на засадах формування взаємооцінних суджень, зокрема, украй важливо навчити молодших школярів радитися між собою, толерантно давати одне одному поради. Для цього їм варто запропонувати перелік сталих словосполу­чень, які можна вживати піл час взаємооцінювання.

Наприклад:

✵ Дозволь дати тобі пораду... .

✵ Якщо ти хочеш послухати мою пораду, то... .

✵ Я б тобі порадила... .

✵ На жаль, мушу тобі сказати, що... .

✵ Мені дуже приємно тобі сказати, що... .

✵ Якщо ти постараєшся, у тебе вийде ще краще. Для цьо­го зверни увагу на... .

У процесі взаємооцінювання діти також мають оцінювати не особистість, а виконану роботу. При цьому користь від про­цесу взаємооцінювання одержують і ті, кого оцінюють, і ті, хто оцінює, адже в них з’являється можливість побачити й усвідомити власні помилки.

Так, наприклад, при оцінці роботи одного з учнів інші учасники групи визначають по одному позитивному моменту в роботі і такому, що потребує вдосконалення (символи мо­жуть бути обрані самими учнями). Діти в такий спосіб при­вчаються бачити передусім позитивні елементи роботи своїх однокласників та пом’якшувати невдалі.

Для оцінювання роботи груп також доцільно використову­вати листи самооцінки, у яких учень аналізує свою діяльність У групі.

Лист самооцінки роботи у групі

1. Я був(-ла) активний(-а) у групі.

2. Я уважно слухав(-ла) інших учнів.

3. Я ставив(-ла) доцільні питання.

4. Я намагався(-лася) відповідати на питання, які в нас ви­никали.

5. Я не відволікався(-лася) від поставленого завдання.

6. Я висловлював(-ла) свою точку зору.

7. Я пропонував(-ла) ідеї.

8. Я допомагав(-ла) учасникам групи.

Лист самооцінки у 2 класі може бути доповнений письмо­вими завданнями:

У роботі групи мені більш за все сподобалося... .

У процесі самооцінювання та взаємооцінювання учні вчать­ся брати на себе відповідальність за навчання. Завдяки мож­ливості проаналізувати свою діяльність і діяльність одноклас­ників навчальна мотивація зростає, адже дитина відчуває значущість своєї позиції, бо може запропонувати іншим влас­ну конструктивну думку.

Самооцінювання і взаємооцінювання підвищують об’єк­тивність оцінки, сприяють формуванню незалежності учня від «зовнішнього контролю» та пробудженню в нього прагнен­ня до «внутрішнього контролю». Учні починають свідомо ста­витися до процесу навчання.

Запитання та завдання для самоконтролю

— Охарактеризуйте роль самооцінювання як інструменту підвищення ефективності навчання.

— Назвіть основні принципи впровадження самооцінювання.

— Чому самооцінювання має передувати оцінюванню вчителем?

— Чи правильним є твердження: «.Взаємооцінювання використовується так часто, як і самооцінювання». Обґрунтуйте свою відповідь.