Нова українська школа: теорія і практика формувального оцінювання у 1-2 класах закладів загальної середньої освіти - Фідкевич О.Л., Бакуліна Н.В. 2019

Зворотний зв'язок
Забезпечення активної участі учнів у процесі пізнання

Створення ефективного зворотного зв’язку є не тільки обо­в’язковою умовою реалізації формувального оцінювання, а й під­ґрунтям успішного навчання учнів початкових класів у цілому.

Зворотний зв’язок - це інструмент, що забезпечує взаємо­дію учня і вчителя, учнів між собою; дає інформацію про те, як відбувається процес навчання, про досягнення та проблеми учнів з метою їх подальшого прогресу.

Принципи та умови формувального оцінювання визнача­ють специфіку зворотного зв’язку в його контексті. Він здій­снюється доброзичливо, без негативних коментарів та оцінки особистості учня, акцент робиться на позитивних аспектах навчальної діяльності дітей.

Зворотний зв’язок триває впродовж усього уроку за допо­могою різноманітних прийомів оцінювання, які обов’язково передбачають саме оцінювання та взаємооцінювання. Прово­диться як в усній, так і в письмовій формі, за допомогою як індивідуального, так і фронтального опитування.

За результатами зворотного зв’язку вчитель оцінює процес навчальної діяльності для його корекції: підбір нових мето­дик, прийомів, підтримка учнів. Учень, у свою чергу, також оцінює свою діяльність, отримує мотивацію для подальшої співпраці, до покращення своїх результатів.

Основою зворотного зв’язку є рефлексія.

Рефлéксія (від лат. reflecio - «повернення назад») у навчан­ні - це аналіз учнем і вчителем своєї участі у процесі навчаль­ної діяльності та якості її результатів з метою їх покращення.

Рефлексія надає учням і вчителю можливість осмислити різні чинники навчального процесу: емоційні, практичні, знаннєві. Вона здійснюється впродовж усього уроку, а не тіль­ки наприкінці.

Уже в першому класі вчитель активно залучає учнів до рефлексії, пропонуючи такі питання:

✵ Про що ви сьогодні дізналися? Чого ви сьогодні навчили­ся? Що вам сподобалося на уроці найбільше?

✵ Чи сподобалося тобі працювати у групі? Чи стане тобі в пригоді те, про що дізнався(дізналася) на уроці? Що привернуло твою увагу? Що тебе найбільше схвилювало?

Утім, деколи учні не можуть чи не хочуть відповідати на прямі рефлексійні запитання, іноді їм важко визначити свій настрій на уроці. Тому в 1-2 класах початкової школи актив­но використовуються різноманітні ігрові рефлексійні прийо­ми, які допомагають учителю визначити не тільки знаннєвий рівень, але й емоційно-психологічний стан учня, його готов­ність до практичної діяльності. Це переважно усні форми реф­лексії. Письмові форми запроваджуються активніше у 2 класі та використовуються передовсім наприкінці вивчення теми.

Рефлексія емоційного стану учнів

Мета - визначити настрій учнів та встановити емоційний контакт із класом.

Прийоми:

«Сонечко» або «Смайлики». Учням пропонується обрати сонечко чи смайлик, який відповідає їхньому настрою. Інший варіант - намалювати на сонечку або смайлику свої емоції, відтворивши риси людини, усмішку, сльози тощо.

«Пелюстки». Діти обирають для себе пелюстки, колір яких найбільше відповідає настрою. Потім усі пелюстки збирають у квітку.

«Букет настрою». На початку уроку вчитель роздає дітям паперові квітки, наприклад червоного і блакитного кольорів. Учні обирають квіти й збирають їх у спільний букет на по­чатку та в кінці уроку. Це дає змогу визначити, як змінився їхній настрій упродовж уроку.

«Чарівний пензлик настрою». Учні за допомогою уявного пензлика «малюють» свій настрій і почергово говорять: «Мій настрій ... кольору, тому що...».

«Мікрофон». Учні по черзі беруть уявний мікрофон і вислов­люють свої емоції, думки про власну діяльність упродовж дня.

«Художня рефлексія», «Музична рефлексія». Учням пропо­нуються дві картини із зображенням пейзажу. Одна пройнята сумним настроєм, інша - життєрадісним. Учні вибирають ту картину, яка відповідає їхньому настрою.

Музична рефлексія проводиться за допомогою музикальних фрагментів (радісних, веселих, тривожних, смутних тощо).

«Термометр» або «Вимірювання температури». За допомо­гою малюнка термометра учень визначає рівень свого настрою.

Рефлексія діяльності

Мета - підвищення ефективності навчальної діяльності, оптимізація навчального процесу.

Прийоми:

«Сигнали». Учитель просить учнів показувати сигнали, що позначають розуміння або нерозуміння матеріалу. Поперед­ньо потрібно домовитися з учнями про використання таких сигналів:

- Я розумію і можу пояснити (великий палець руки спрямовано вгору).

- Я все ще не розумію (великий палець руки спрямовано вбік).

- Я не зовсім упевнений ... (помахати рукою).

«Долоньки». Учні за допомогою вирізаних з паперу розфар­бованих долоньок сигналізують учителю: «Усе зрозуміло» чи «Потрібна допомога».

«Світлофор». Учні обирають один з кольорів: червоний, жовтий чи зелений. Червоний - не зрозумів, жовтий - є складнощі, потребую допомоги, зелений - усе зрозумів.

«Драбина успіху» або «Лінійка». За допомогою малюнка драбини чи лінійки учень сам визначає, на якому щаблі він опинився в результаті своєї діяльності під час уроку, тобто оцінює досягнуті результати.

«Дерево успіху». Рефлексивний прийом, де певним кольо­ром листя позначені рівні засвоєння матеріалу. Зрозумів усе, легко виконував завдання - зелений; жовтий - працював самостійно, але виникли ускладнення у виконанні деяких завдань; червоний - постійно потребував допомоги вчителя та однокласників.

«Плюс - мінус». Учні за допомогою плюсів і мінусів позна­чають у зошиті, з якими завданнями вони впоралися легко, а які їм були незрозумілі.

Рефлексія змісту навчальної діяльності

Мета - підвищення ефективності навчальної діяльності, оптимізація навчального процесу.

Прийоми:

«Рефлексивний екран». Застосовується на етапі осмислен­ня та засвоєння навчального матеріалу для швидкої рефлексії багатьма учнями. Учні почергово висловлюються одним ре­ченням. Початки речень записано на дошці, плакаті.

ü Сьогодні я дізнався... .

ü Я виконував завдання... .

ü Я навчився... .

ü Я зміг... .

ü Мені було корисно дізнатися... .

ü Мене здивувало, що... .

ü Я розповім батькам... .

«Відкриті відповіді». Прийом застосовується для визна­чення засвоєння змісту навчального матеріалу.

Наприклад, «Мені сподобався герой казки, тому що він...». «Цей вчинок героя змінив ставлення до нього друзів, тому що...».

«Ця інформація мене зацікавила (буде корисною), бо...».

«Злови рибку». Прийом виконується за допомогою магніт­ного вудлища та «рибок». Діти на уроці підходять і виловлю­ють «рибку», до якої завчасно прикріплене запитання з на­вчальної теми.

«Зірочки». На символах у вигляді «зірочок» учні записують свої особисті досягнення на уроці, за тиждень, чверть і вклада­ють їх у щоденник, прикріплюють на стенд, на дошку тощо.

Деякі прийоми можна використовувати незалежно від виду рефлексії. Це вже розглянуті прийоми «Термометр», «Ліній­ка», «Драбина успіху», а також прийоми «Рефлексивна мі­шень» або «Кошик ідей».

«Рефлексивна мішень». Мішень потрібно розділити на кілька частин залежно від чинників, які вас цікавлять. Що ближче до цілі - то вищий бал. Кожен учень може зробити в кожному секторі по одній позначці.

«Кошик ідей». Учні записують на аркушах свою думку про урок, усі аркуші кладуть до кошика (коробки, мішечка), потім учитель вибірково читає ці записи, разом з учнями обговорює відповіді.

Ці рефлексивні прийоми не тільки дають можливість учне­ві і вчителю одержати інформацію щодо процесу навчальної діяльності, але й готують підґрунтя для формування здатності до ефективного самооцінювання та взаємооцінювання: сприя­ють активізації діяльності школярів на уроці, створюють умови адекватної взаємної вимогливості і вимогливості до себе, що важливо не тільки в навчальній діяльності, але й у їхньому повсякденному житті.

Запитання та завдання для самоконтролю

— Чому створення ефективного зворотного зв’язку є важливою умовою реалізації формувального оцінювання?

— Що таке рефлексія?

— На які групи поділяються рефлексійні прийоми?

— Розкажіть, які рефлексійні прийоми ви використовуєте у власній педагогічній практиці.