Нова українська школа: теорія і практика формувального оцінювання у 1-2 класах закладів загальної середньої освіти - Фідкевич О.Л., Бакуліна Н.В. 2019

Компетентнісно орієнтовані завдання в контексті формувального оцінювання
Забезпечення активної участі учнів у процесі пізнання

Щоб знання ставали інструментом діяльності, учень має вчитися їх застосовувати, аналізувати умови для їх застосу­вання, знаходити нові зв’язки і співвідношення між ними, створювати нове на їхній основі тощо. Цей процес забезпечу­ється різноманіттям прийомів, форм і методів роботи з на­вчальним матеріалом.

Серед дієвих технологій, що розвивають самостійну діяль­ність учнів, є компетентнісно орієнтовані завдання. Мета та спосіб діяльності учнів при виконанні таких завдань корелю­ють з основними принципами формувального оцінювання.

Компетентнісно орієнтовані завдання (КОЗ) є структурними елементами нової моделі процесу навчання, в основі якої - особистісні цінності школярів, їхні інтереси, здатність до са­мостійного прийняття рішень. Працюючи над завданням, учень сам осмислює проблему, контролює процес її вирішен­ня, а вчитель виконує функції організатора, консультанта, що супроводжує самостійну роботу школяра. Ця модель значно підвищує мотивацію діяльності учнів, що сприяє покращенню результатів навчання в цілому.

КОЗ мають свою особливу структуру, кожний елемент якої націлений на організацію самостійної діяльності учнів у на­ближених до реальних життєвих ситуаціях. Кінцевим резуль­татом такого завдання має бути матеріальний або інтелекту­альний продукт.

Однією з основних рис КОЗ є його технологічність, яка пе­редбачає наявність чіткої структури (стимул, формулювання завдання, джерело інформації, модельна відповідь). Кожен із цих елементів має свою мету.

Стимул занурює в контекст завдання і мотивує на його виконання. Він може виконувати і роль джерела інформації.

Стимул ґрунтується на життєво важливих або цікавих для дитини обставинах, але інформація не повинна відволікати учня від змісту завдання. За обсягом стимул має бути не біль­ше трьох-чотирьох речень.

Серед найпоширеніших помилок - використання надто спрощених, штучних ситуацій, далеких від життєвого досвіду учнів; постановка проблем, які емоційно не мотивують учня до виконання завдання.

Як стимул або джерело інформації доречно використовува­ти цікаві для учнів тексти, які треба послухати або прочитати і зрозуміти їхній зміст, на основі якого і буде формуватися КОЗ.

Наведемо приклад.

Стимул. Ваш друг з листування вважає, що не варто гаяти час на читання книжок. Ви плануєте висловити в листі до нього своє бачення цього питання.

Формулювання завдання. Прочитайте твердження про ко­ристь книг і читання, написані Шведською академією дитячої книги. Які із цих тверджень ви вважаєте найважливішими? Доповніть їх. Запишіть стислі твердження про користь книг і читання, які потім стануть основою для вашого листа другові.

Текст - джерело інформації.

Книга - це розвага і пригода. Вона здатна змусити нас плакати і сміятися. Книга може втішити і підказати вихід з важкої ситуації.

Книга пробуджує нашу фантазію і вчить нас мислити образами.

Книга відкриває нам, що всі люди різні, що на одне питання може бути кілька відповідей.

Книга породжує у нас нові питання, над якими варто задуматися.

Книги розказують нам про нові країни, хто, де і як живе, про природу, техніку, історію - про все на світі, що нас цікавить.

Книга спонукає нас замислитися над тим, що правильно, а що помилково, що добре, а що погано.

Формулювання завдання націлює учня на дії, необхідні для його виконання. Основні вимоги до нього - чіткість, одно­значність, співвіднесення з модельною відповіддю. Основна складність для вчителя на цьому етапі - кореляція формулю­вання з конкретною навчальною метою, тому при формулю­ванні завдань доцільно використовувати конструктор когні- тивних цілей (див. тему «Таксономія Л. Андерсона та Д. Кратвола»).

Джерело інформації дає матеріал для успішного виконання завдання. Воно може вміщувати всю потрібну інформацію для виконання завдання або лише вказівку на спосіб її отриман­ня. Іноді використовується і надлишкова інформація, з якої потрібно дібрати необхідну для виконання завдання. Основні помилки при конструюванні цього етапу - використання тек­стів, які не співвідносяться з життєвим досвідом учнів. Дже­рело інформації має сприяти виникненню інтересу до вико­нання завдання.

Практика показала, що в ролі джерела інформації ефек­тивним також є використання алгоритмів та інструкцій.

Наприклад.

Стимул. Чи цікаво ви провели канікули? Побачили щось нове? Навчилися чогось?

Формулювання завдання. Напишіть про це невеличкий твір-розповідь, керуючись інструкцією «Як працювати над твором». Можливі теми «Як я подорожував», «Як я познайо­мився зі своїм другом», «Як я навчився плавати». Можете також самостійно сформулювати тему твору на основі особис­того досвіду.

Інструкція

1. Обміркуйте тему твору, визначте, про що ви будете пи­сати.

2. Сформулюйте основну думку майбутнього твору.

3. Складіть план.

4. Запишіть текст твору. Уважно прочитайте написане. Простежте, щоб вступ, основна частина і висновок були пов’язані між собою.

5. Подумайте, чи вдалося вам розкрити тему і основну думку.

6. Чи цікаво ви описали подію, учасником якої стали?

7. За потреби доповніть текст твору або закресліть те, що виявилося в ньому зайвим.

Після написання творів можна запропонувати учням про­читати та обговорити їх у класі. Логічним завершенням за­вдання є вдосконалення твору вдома з урахуванням результа­тів обговорення.

Дослідження підтвердили, що ефективною формою реалі­зації КОЗ є парно-групова робота.

Наведемо приклад.

Стимул. Ви хочете, щоб люди уважно вас слухали, пова­жали вашу думку? Для цього треба дотримуватися певних правил спілкування.

Формулювання завдання. Сформулюйте ці правила самі, користуючися запропонованим текстом. Обговоріть їх з ва­шим сусідом по парті, дійдіть єдиної думки: спільно сформу­люйте три правила і представте їх у письмовому вигляді.

Текст - джерело інформації.

Мова того, хто говорить, повинна бути ввічливою, а висловлюван­ня - доречним. Викладення думок у висловлюванні має бути логіч­ним і послідовним.

На смисл висловлювання впливає і тон, яким воно вимовлене.

Намагайтеся бути небагатослівним - довгу промову важко запам’ятати і на неї важко відповісти. Крім того, зважте на те, що ваш співрозмовник теж має бажання висловитися.

Ефективною формою виконання КОЗ є робота у групах.

Наприклад, групі дається завдання прочитати текст і про­аналізувати поведінку головної героїні Вероніки, давши від­повідь на питання: Чи можна вибачення Вероніки назвати ввічливим?; Чи зрозуміла дівчинка прохання жінки?; Чи була така реакція правильною?

На основі тексту і обговорення питань підготувати усне висловлювання «Що б ми порадили Вероніці?» та вибрати учня у групі, який на основі спільної роботи представить від­повідь.

БУДЬ ЛАСКА

Вероніка їхала в автобусі. У неї був гарний настрій. Вона крути­лася на сидінні, дриґала ногами. Потім дістала з рюкзачка шоколад­ку і почала її їсти. Жінка, яка сиділа поруч, боялася, що Вероніка забруднить її світле пальто, і попросила дівчинку сидіти спокійно. Вероніка голосно і чітко сказала: «Будь ласка». Тон її відповіді був грубий. Потім вона ображено відвернулася і стала дивитися у вікно.

Важливим етапом КОЗ є етап оцінювання. Для оцінюван­ня виконаних завдань використовуються: ключі (для тестових завдань закритого типу), модельні відповіді, тобто зразки від­повіді, бланки для оцінювання групової роботи. Зауважимо, що інколи модельна відповідь не обов’язкова (творчі, комуні­кативно орієнтовані завдання), проте в будь-якому разі учень повинен одержати вказівку щодо форми її представлення.

Успішність виконання КОЗ учнем залежить перш за все від мотивації, наявності активного наміру виконати це завдання. Саме тому, готуючи завдання, учитель повинен ураховувати цінність завдання для учнів, відповідність його психолого- віковим запитам школярів, наявність у них знань, умінь та додаткових ресурсів для його виконання. Усі ці чинники ма­ють значення на кожному етапі складання КОЗ.

Звернення до таких завдань має бути системним. Ефектив­ність роботи з КОЗ може значно втрачатися, якщо вчитель рідко використовує їх та не змінює організацію роботи з учня­ми в цілому.

Основним у процесі запровадження КОЗ є не так дотриман­ня послідовності у використанні розглянутих структурних елементів, як актуалізація принципів, на яких вони базують­ся. Це, перш за все, - проблемність, ситуативність, практична зорієнтованість, стимулювання самостійних рішень і дій, на­дання можливості для самооцінки.

Запитання та завдання для самоконтролю

— Розкрийте сутність компетентнісно орієнтованих завдань.

— Охарактеризуйте структуру компетентнісно орієнтованих завдань.

— У чому полягає особливість оцінювання компетентнісно орієнтованих завдань?

— Наведіть приклади компетентнісно орієнтованих завдань із власної педагогічної практики.