Нова українська школа: теорія і практика формувального оцінювання у 3-4 класах закладів загальної середньої освіти - Фідкевич О. Л., Богданець-Білоскаленко Н. І. 2020

2.3. Розвиток критичного мислення у процесі формувального оцінювання учнів 3-4 класів. Стратегії критичного мислення на етапі цілепокладання
Розділ II. Формувальне оцінювання як «оцінювання для навчання»

Практика вчителів доводить, що на всіх етапах формувального оцінювання, зокрема й на етапі цілепокладання, доцільно використовувати стратегії критичного мислення, які допоможуть учням свідомо визначити цілі своєї навчальної діяльності.

Критичне мислення (у перекладі з давньогрецької означає «мистецтво аналізувати», «судження») — це вид мислення, який ще називають «вищим типом мислення», що ґрунтується на ухваленні ретельно обміркованих та самостійних незалежних рішень.

Критичне мислення учнів початкових класів - це здатність розмірковувати, аналізувати та виголошувати власні незалежні висновки й рішення, обґрунтовувати їх.

Серед основних операцій критичного мислення учнів 3-4 класів визначають:

- усвідомлення проблеми;

- доведення власної думки, добір аргументів та контраргументів;

- добір фактів, що суперечать висловленій думці або підтверджують її;

- оцінювання предметів, явищ і фактів адекватно критеріям;

- спростування хибних тверджень;

- узагальнення інформації;

- висування припущення;

- формулювання висновків.

В учнів другого циклу початкової школи потрібно розвивати здатність піддавати сумніву висловлену без доказів позицію, зважати на мотив і наслідки вчинку, висловлювання, робити власні спостереження і дослідження проблеми, ставити запитання, не боятися помилятися й визнавати помилки.

У педагогічній майстерні вчителів є багато стратегій критичного мислення, які можна використовувати на різних етапах уроку.

Розглянемо стратегії, які є найефективнішими на етапі цілепокладання:

1. Створення проблемної ситуації.

2. «Мозковий штурм».

3. «Гронування» («Асоціативний кущ»).

4. «Дерево передбачень».

5. «Знаємо - хочемо дізнатися - дізналися».

6. Коло (або діаграма) Венна.

7. «Фішбоун».

8. Стратегія (метод) Фейнмана.

9. Стратегія створення ментальної карти.

Ці стратегії допоможуть: активізувати мислення учнів; формулювати цілі навчання; мотивувати учнів до осмислення цілей навчання; залучати школярів до конструктивного обговорення цілей; розвивати свідоме мислення.

1. Створення проблемної ситуації

Мета створення проблемної ситуації - збудити в дітей емоційну реакцію здивування, поставити їх перед потребою вирішити певне питання. Для цього слід запропонувати учням порівняти суперечливі факти, теорії чи точки зору або зіставити різні думки щодо проблемного питання чи практичного завдання.

Етапи стратегії:

✵ створення проблемної ситуації',

✵ усвідомлення її суті (смислу протиріччя)',

✵ формулювання навчальної проблеми',

✵ визначення цілей діяльності на шляху вирішення проблеми.

Наприклад, на уроці літературного читання під час опрацювання оповідання Остапа Вишні «Любіть книжку!»¹¹ можна запропонувати учням обговорити ситуацію за такими запитаннями:

— Прочитайте заголовок тексту. Як ви його розумієте?

— Прочитайте текст. Чи справдились ваші передбачення щодо назви?

— Чому виникає потреба бережного ставлення до книжок - власних та бібліотечних?

— Як ви зберігаєте книжки?

— Якими повинні бути ваші дії, якщо ви взяли в бібліотеці порвану книжку?

— У якому стані слід повертати книжки до бібліотеки? Чому?

2. «Мозковий штурм»

— На етапі цілепокладання ця стратегія використовується для збирання найбільшої кількості ідей, фактів для самостійного визначення цілей подальшої роботи. «Мозковий штурм» активі візує мислення учнів, допомагає їм розкритися у вільному спілкуванні, самостійно визначити напрям своєї діяльності. Під час «мозкового штурму» висувається якомога більше ідей, приймаються всі ідеї, висловлювання учнів не критикуються. Учитель записує всі їхні відповіді, навіть найсуперечливіші. Жодна ідея не може бути поганою.

Під час «мозкового штурму» вчитель не ставить запитань учням, але після висування всіх ідей допомагає дітям їх класифікувати.

Етапи стратегії:

✵ оголошення теми;

✵ висування ідей щодо напрямів розгляду цієї теми;

✵ запис на дошці всіх пропозицій;

✵ аналіз ідей;

✵ вибір найкращих ідей.

Наприклад, під час опрацювання вірша Івана Андрусяка «Двісті ігор»¹² учитель ставить такі запитання: Чи є у вас планшет? Чи вмієте ви ним користуватися? На вашу думку, чи потрібен планшет? Для чого він потрібен: для отримання довідкової інформації чи для ігор? Як часто можна грати в ігри на планшеті?

3. «Гронування» («Асоціативний кущ»)

— Ця стратегія спонукає учнів вільно розмірковувати, відкрито к? висловлювати власні думки з певної теми. На етапі цілепокладання вона особливо доцільна, оскільки актуалізує емоційну сферу учня/учениці, його асоціативне мислення.

Етапи стратегії:

✵ висвітлення теми;

✵ запис слів та фраз на визначену тему, що спадають дитині на думку;

✵ установлення зв’язків між цими словами і фразами;

✵ визначення на основі асоціацій цілей навчальної діяльності.

На уроках літературного читання цей метод можна використати на початку вивчення будь-якого розділу. Наприклад, на початку вивчення розділу «Казка в гості завітала» учитель пропонує дати відповідь на запитання: Які асоціації виникають у вас, коли ви чуєте назву розділу?

Учні висловлюють думки, учитель занотовує їх на дошці (чи плакаті). Схема доповнюється за відповідями учнів на запитання.

- На які групи можна розподілити казки відповідно до того, хто їх написав?

- Які народні казки ви знаєте?

- Які авторські казки ви читали?

- Яка казка вам подобається найбільше?

- Назвіть улюбленого казкового героя.

- Назвіть героїв казки, які стали героями мультфільмів.

- На які групи розподіляють казки відповідно до змісту?

Учитель читає уривки казок, учні визначають належність їх до відповідної групи: казки про тварин, чарівні й побутові казки.

4. «Дерево передбачень»

Ця стратегія використовується на всіх етапах опрацювання теми. На дошці або аркуші паперу вчитель малює дерево, на яке прикріплює листки з передбаченнями. Особливо цей прийом ефективний на уроках читання.

Етапи стратегії:

✵ ознайомлення з темою художнього твору, фактом, явищем;

✵ висловлення учнями передбачень щодо назви запропонованих творів, події, явища тощо;

✵ ознайомлення зі змістом частини твору, характеристиками явища, події;

✵ висловлення учнями передбачень стосовно подальших подій у творі, наслідків явищ, епізодів;

✵ підбиття підсумків: порівняння передбачень з реальними причинами, перебігом подій, наслідками.

Доцільно використати під час вивчення в 3 класі твору «Соловейко з одним крилом» О. Романчука¹³.

— Прочитайте заголовок твору. Про що або про кого може розповідатися у тексті з такою назвою?

Після читання першої частини казки вчитель проводить опитування за запитаннями щодо її змісту, пропонує прочитати продовження казки та дати відповідь на таке запитання: Як, на вашу думку, будуть розвиватися події у солов’їній сім’ї?

Перед читанням третьої частини казки вчитель дає завдання:

— Прочитайте закінчення казки. Як ви думаєте, чи полетить сім’я соловейків у вирій? Обґрунтуйте свою думку.

Запропонований вид роботи доцільний і під час читання таких текстів, як «Зюзя» С. Куцана та «Дивовижні пригоди в лісовій школі» В. Нестайка.

5. «Знаємо - хочемо дізнатися - дізналися»

Цю стратегію можна використати як на етапі цілепокладання, к? так і на етапах аналізу результатів та узагальнення. У процесі втілення стратегії цілі й результати навчання пов’язуються в цілісну систему: учні пригадують відоме, ставлять запитання, щоб одержати нову інформацію, закріплюють знання.

Етапи стратегії:

✵ оголошення теми;

✵ створення таблиці на дошці чи великому аркуші паперу;

✵ обговорення інформації, яка має бути розміщена в таблиці;

✵ заповнення стовпчиків таблиці на основі висунутих ідей учнів.

6. Коло (або діаграма) Венна

Цей прийом корисно використовувати для уроків, на яких планується порівняння двох або кількох понять, явищ. Можна використовувати цю стратегію і на завершальному етапі уроку. Особливо це актуально на уроках інтегрованих курсів. Діаграму можна зобразити за допомогою двох (декількох) кіл, що перетинаються між собою. Кожне коло означає окреме поняття, місце перетину — це спільні властивості обох понять, явищ.

За допомогою цієї діаграми доцільно порівнювати мовні одиниці, літературних героїв, явища природи. На етапі цілепокладання можна визначити, які спільні й відмінні ознаки, характеристики будуть у центрі уваги.

Етапи стратегії:

✵ оголошення теми;

✵ побудова діаграми та Ті заповнення;

✵ аналіз діаграми;

✵ підбиття підсумків.

На уроці літературного читання у 3 класі під час вивчення віршів Н. Карпенко та Т. Масенка в розділі «Вже перший сніг кружляє над землею» за однойменною назвою «Грудень»¹⁴ доречним є використання саме цього методу, коли учні мають назвати спільні та відмінні ознаки прочитаних творів.

На уроці «Я досліджую світ» у 3 класі під час вивчення теми «Суспільство та спільноти» можна запропонувати вказати спільні та відмінні ознаки таких спільнот, як клас та родина.

7. «Фішбоун»

Фішбоун (у перекладі з англійської означає «риб’ячі кістки») - ефективна стратегія, яку можна використовувати в ситуаціях вирішення проблем, встановлення причинно-наслідкових зв’язків, здійснення обґрунтованого вибору, розвитку навичок роботи з інформацією тощо.

«Фішбоун» можна використовувати як окремо для здійснення аналізу певної ситуації, так і зробити його стратегією цілого уроку. Найбільшого навчального результату можна досягти під час уроків узагальнення та систематизації знань, коли тему вже вивчено. Схема складається із чотирьох основних блоків, поданих у вигляді голови, верхніх і нижніх кісток та хвоста риби. Кожна з них відповідає за конкретні складові:

- голова - тема, питання або проблема, що підлягає розгляду;

- верхні кістки — основні поняття теми або причини виникнення проблеми;

- нижні кістки - факти, що підтверджують певні причини чи поняття;

- хвіст - відповідь на поставлене запитання, висновки.

Увага! Найважливіші поняття треба розміщувати ближче до голови.

Етапи стратегії:

✵ формування групи для аналізу проблемного питання; оптимальна кількість учнів - 5;

✵ після тривалого обговорення (10 хвилин) кожна група отримує зображення риб’ячого скелета (або малює його самостійно), а потім заповнює основні кістки, вказуючи проблему, причини та факти;

✵ презентація результатів роботи перед класом, окреслення висновків і аргументів, надання відповідей на питання однокласників;

✵ узагальнення результатів дискусії;

✵ стратегія «Фішбоун» чудово підходить для використання на уроках гуманітарного циклу. За її допомогою можна обговорювати будь-які проблемні питання твору, поведінку літературних героїв; визначати причини й наслідки діяльності людини та її впливу на природу тощо.

8. Стратегія (метод) Фейнмана - авторська стратегія Річарда Фейнмана, лауреата Нобелівської премії в галузі квантової електродинаміки 1965 року. Ця стратегія ґрунтується на учнівській рефлексії і спрямована на активізацію їхньої навчальної діяльності. Дозволяє виявити навчальні прогалини, сприяє їх самостійному осмисленню та подоланню. Надає вчителеві реальне уявлення про досягнення учнів.

Етапи стратегії:

✵ створення ситуації, у якій учень/учениця мають уявити, що вони пояснюють нову тему однокласнику, який був відсутній на уроці (або однокласниці), простими словами, без застосування спеціальних термінів. Це допоможе краще виявити рівень розуміння теми, яка вивчається. Ті моменти, які не вдається пояснити, і є прогалинами;

✵ робота над прогалинами із використанням підручника, додаткової літератури, запис із поясненням теми;

✵ додаткове опрацювання учнем/ученицею нотаток, щоб вилучити зайве і спростити записи;

✵ пояснення теми молодшим брату чи сестрі, батькам; репрезентація теми у вигляді малюнка, казки тощо.

9. Стратегія створення ментальної карти

Ментальні карти, або карти розуму, карти пам’яті, карти думок (англ. Mind map) побудовані навколо основного слова або ідеї, теми. Відтворити їх можна у вигляді схеми, на якій відображають слова, думки, ідеї, завдання. Таке візуальне оформлення сприяє чіткому структуруванню, систематизації та класифікації інформації, ідей, думок як допоміжний засіб у навчанні. Для створення карт пам’яті можна використовувати онлайнові сервіси: FreeMind, Mindomo, Bubbl.us та інші.

Сутність побудови ментальної карти полягає у використанні символів, образів, об’єктів для унаочнення цілісної картини знань про предмет вивчення.

Ментальні карти використовують для розвитку творчого мислення учнів. Цей метод дозволяє генерувати ідеї та організовувати їх у чітку структуру.

Такі карти доречно використовувати на етапі узагальнення вивченого матеріалу. Тоді вчитель може запропонувати учням скласти карту пам’яті у групах чи самостійно, фіксуючи отримані знання з тієї чи тієї теми. Водночас роботу з ментальною картою можна запропонувати на початку вивчення теми, поступово доповнюючи та розширюючи її вивченим матеріалом.

Етапи стратегії:

✵ у центрі робочого поля записати поняття, яке вивчається, від нього врізнобіч накреслити лінії;

✵ уздовж ліній зафіксувати асоціації, які виникають в уяві, пов’язані з ключовою темою; записи не повинні бути довгими, вони мають складатися з 1-3 слів;

✵ кожну з асоціацій можна доповнити чи розширити іншими поясненнями чи прикладами;

✵ карту можна прикрасити малюнками;

✵ скласти зв’язну розповідь про ключове поняття за матеріалами карти.

Зразок ментальної карти на тему «Казки»:

Запитання та завдання для самоконтролю

◄ Чи доцільно використовувати стратегії критичного мислення на етапі цілепокладання? Чому?

◄ Чим стратегія «дерево передбачень» відрізняється від стратегії «гронування»?

◄ У чому полягає мета створення проблемної ситуації на етапі цілепокладання?

◄ Проілюструйте використання однієї зі стратегій критичного мислення на етапі цілепокладання прикладом зі своєї педагогічної практики.

¹¹ За підручником «Українська мова та читання», 3 клас, автори: Н. Богданець-Білоскаленко, Ю. Шумейко.

¹² За підручником «Українська мова та читання», 3 клас, автори: Н. Богданець-Білоскаленко, Ю. Шумейко.

¹³ За підручником «Українська мова та читання», 3 клас, автори: Н. Богданець-Білоскаленко, Ю. Шумейко.

¹⁴ За підручником «Українська мова та читання», 3 клас, автори: Н. Богданець-Білоскаленко, Ю. Шумейко.