Нова українська школа: теорія і практика формувального оцінювання у 3-4 класах закладів загальної середньої освіти - Фідкевич О. Л., Богданець-Білоскаленко Н. І. 2020

3.4. Корекція навчальної діяльності у процесі формувального оцінювання
Розділ III. Принципи та прийоми зворотного зв'язку

«Оцінювання для навчання» надає вчителеві можливість відстеження процесу просування учня до навчальних цілей, корекції навчального процесу на ранніх етапах, формування відповідальності учнів за якість власної навчальної діяльності, її результати.

У процесі зворотного зв’язку (на основі спостережень, відповідей на питання, аналізу учнівських робіт, листків самооцінювання) учитель визначає динаміку навчальної діяльності учнів і виявляє причини недостатнього розуміння та засвоєння ними навчального матеріалу, спрямовує (корегує) їхню діяльність на розкриття особистісного потенціалу з метою покращення результатів навчання. Цей етап також відповідає на питання: Як я можу заповнити прогалини? - і надає учневі та вчителеві відповідь, куди потрібно рухатися у спільній навчальній діяльності.

Чим етап корекції у традиційному розумінні контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів відрізняється від етапу корекції у контексті формувального оцінювання?

Традиційний підхід передбачає, що вчитель спрямовує увагу дитини щонайперше на помилки. Сам виправляє їх. При цьому часто школяр не розуміє причин своїх помилок, не має можливості самостійно доопрацювати матеріал та виправити їх. Учитель сам виставляє оцінку. Самооцінювання не актуалізується в цьому процесі.

Під час формувального оцінювання вчитель насамперед визначає правильно виконані завдання (відповідно до вироблених критеріїв) та виділяє їх зеленим кольором.

Передусім треба звертати увагу на позитивні результати виконання роботи: «Усе правильно», «Виконано всі завдання», «Завдання № 1, 2 виконано правильно».

Якщо є помилки, слід говорити: «Подумай ще над цим завданням», «Зверни увагу на ці завдання», «Ти правильно міркуєш, але ще подумаймо, як...», «Чому ти так думаєш?», «Чому ти дійшов/дійшла такого висновку?».

Робота учня/учениці є підґрунтям для вироблення конкретних рекомендацій щодо її покращення. Рекомендації можна надавати в різний спосіб, але бажано не у формі прямої настанови: «Зроби так... виправ у такий спосіб...».

Учитель може нагадати учневі/учениці навчальні цілі та запропонувати зіставити їх з результатами роботи, звернути увагу школяра/ школярки на алгоритм, зразок, на основі якого виконувалося завдання; на конкретному прикладі показати, що потрібно зробити; поставити корегувальні питання. Вибір цих інструментів корекції здійснюється відповідно до психологічних особливостей дитини та рівня опанування нею навчального матеріалу.

Під час корекції перевага віддається індивідуальній роботі, яку вчитель проводить і в процесі виконання завдань, і після їх перевірки.

Робота над помилками у групі організовується через спільне обговорення учнями найбільш успішних моментів їхньої роботи і тих, що потребують удосконалення відповідно до вироблених критеріїв. Під час обміну думками учні доходять кращого розуміння, як їм удосконалити свою роботу.

Обов’язково на уроці дітям треба надавати можливість і час для вдосконалення роботи (корекція роботи згідно з рекомендаціями).

Корекція у процесі формувального оцінювання - це спільний процес. На основі результатів зворотного зв’язку вчитель корегує і свою власну діяльність для покращення процесу навчання. Якщо діяльність учнів і їхні навчальні результати є невисокими, учитель повинен змінити чи удосконалити:

- планування навчальної діяльності;

- методи і прийоми навчання;

- форми організації роботи учнів;

- розподіл часу на різних етапах уроку;

- психологічні техніки роботи з учнями.

У разі запровадження формувального оцінювання вчителю на основі аналізу своєї діяльності доцільно ставити перед собою питання щодо його ефективності. Зовнішній контроль з боку адміністрації для отримання інформації про якість застосування формувального оцінювання також повинен ґрунтуватися на ретельному аналізі спільної діяльності учнів і учителя відповідно до основних принципів формувального оцінювання.

Зіставлення результатів зовнішнього і внутрішнього аналізу діяльності вчителя і учнів у процесі формувального оцінювання сприятиме підвищенню його ефективності. Адміністрація навчального закладу повинна також змінювати підходи до оцінювання вчителя: від жорсткого контролю окремих аспектів його роботи до аналізу діяльності в цілому. Принципи використання формувального оцінювання в такому разі є доцільними для оцінки й корекції діяльності як учня/учениці, так і вчителя.

Саме тому завдання адміністрації школи під час аналізу педагогічної діяльності вчителя — це передовсім розкриття творчого потенціалу педагога для підвищення ефективності та якості його роботи.

Запитання та завдання для самоконтролю

◄ У чому полягає відмінність корекції навчальної діяльності у процесі формувального оцінювання від традиційного контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів?

◄ Яким формам роботи слід віддавати перевагу під час корекції навчальної діяльності за умов формувального оцінювання?

◄ Доведіть, що корекція у процесі формувального оцінювання - це спільна діяльність учителя та учнів.