Розробки уроків - Українська мова та читання 2 клас Частина 1 - Абрамюк Т. Л., Аралова Е. О., Оніщенко І. В. 2019
Урок 25. Рідна мова - наче квіти. Надія Мовчан-Карпусь «Василинка». Варвара Гринько «Сію дитині»
Читаємо і пізнаємо таємниці рідної мови
Читання
Мета:
формування предметних компетентностей: продовжити ознайомлення учнів із багатством, красою і величчю рідної мови; ознайомити з явищем синонімії; удосконалювати навички свідомого, правильного виразного читання; розвивати творче мислення, смислову, образну пам'ять, уміння узагальнювати, зв'язне діалогічне і монологічне мовлення учнів; збагачувати лексичний запас учнів; виховувати інтерес до художнього слова, любов і повагу до рідної мови;
формування ключових компетентностей:
уміння вчитися: сприймати мету, яку ставить учитель, відповідно до неї планувати і виконувати необхідні дії,
контролювати й оцінювати свої результати;
комунікативної: володіти позитивними навичками спілкування; уміти налагоджувати взаємодію під час роботи в парі;
інформаційної: уміти здобувати з підручника необхідну інформацію;
здоров'язбережувальної: розпізнавати правильне і неправильне сидіння за партою, дотримувати правильного;
соціальної/громадянської: уміти працювати в парі, з усіма в колективі;
загальнокультурної: дотримувати норм мовленнєвої культури, правил увічливого спілкування, поведінки на уроці.
Обладнання: малюнок-заготовка смайлика (без усмішки), аудіозапис будь-якої дитячої коломийки, плакати для вправи «Займи позицію».
Тип уроку: урок набуття нових знань.
Освітні галузі: мовно-літературна, соціальна і здоров'язбережувальна.
Хід уроку
І. ВСТУПНА ЧАСТИНА
1. Організаційний момент
Пролунав для нас дзвінок —
Починається урок!
Працюватимем старанно,
Щоб почути у кінці,
Що у нашім другім класі
Діти — просто молодці!
2. Психологічна настанова на урок. Вправа «Усмішка»
— Візьміться за руки зі своїм сусідом, усміхніться одне одному, побажайте доброго настрою і продуктивної праці. На смайликах, що лежать перед вами, намалюйте усмішку, щоб вона супроводжувала вас увесь день.
ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА
1. Артикуляційні вправи
1) Дихальні вправи.
— Швидко і глибоко вдихаємо носиком повітря і спокійно, довго видихаємо, промовляючи звуки [ф], [с], [ш] під лічбу.
2) Робота над скоромовкою.
Серед ночі два кроти
Налякались темноти.
Тож втекли мерщій із двору
У свою глибоку нору.
— Прочитайте хором скоромовку спочатку повільно, чітко вимовляючи всі звуки; швидше; дуже швидко; у групах (хлопці, дівчата, за рядами, партами, ті, хто народився влітку тощо); індивідуально.
2. Гра «Будь уважним!»
— Прочитайте вірш і визначте слова, які називають один і той самий предмет чи явище.
Ой, яка чудова українська мова!
Де ж береться все це, звідкіля і як?
Є в ній ліс, лісочок, пуща, гай, діброва,
Бір, перелісок, чорноліс. Є іще байрак.
І така ж розкішна, і гнучка, як мрія.
Можна «звідкіля» і «звідки», можна і «звідкіль».
Є в ній хурделиця, віхола, завія,
Завірюха, хуртовина, хуга, заметіль.
О. Підсуха
— Який предмет чи явище згадувалися у вірші?
— Якими словами можна замінити слово ліс?
— У чому полягає різниця між значенням слів діброва і бір? Про який ліс кажуть пуща, а про який — перелісок?
Інформація для вчителя. Ліс — велика ділянка землі, заросла деревами і кущами. Лісочок — зменшено пестлива, лагідна назва лісу. Пуща — великий, густий, дрімучий ліс; хащі. Гай — невеликий, переважно листяний ліс. Діброва — листяний ліс, у якому переважає дуб. Бір — сосновий або інший хвойний ліс; також мішаний ліс з переважанням сосни. Перелісок — невеликий, рідкий лісок. Чорноліс — листяний ліс. Байрак — ліс у яру, в долині або яр, порослий лісом, чагарником.
— Якими словами названо сильний вітер зі снігом?
3. Повідомлення теми та завдань уроку
— Ви бачите, яка багата, прекрасна українська мова, як одне й те саме явище чи предмет ми можемо назвати чи описати різними словами. Українська мова є рідною мовою для українців, державною мовою в нашій країні. Адже, крім українців, у нашій країні мешкають люди багатьох національностей: білоруси, молдавани, росіяни, кримські татари, болгари, угорці, румуни, поляки, євреї, вірмени, азербайджанці, грузини, греки. Вони вивчають державну мову, але й шанують і зберігають традиції свого народу, знають свою рідну мову. Сьогодні на уроці ми ознайомимося із твором, у якому про це йдеться, а також продовжимо ознайомлення із багатогранністю, багатством нашої рідної мови.
4. Вступне слово вчителя
— Ми ознайомимося із віршем сучасної одеської поетеси, яка пише вірші як для дітей, так і для дорослих, — Надії Мовчан-Карпусь. За збірку «Василинка-Веселинка» (2008), яку склали різножанрові жартівливі твори про дітей, вона отримала премію імені Степана Олійника.
5. Робота над текстом вірша Н. Мовчан-Карпусь «Василинка»
1) Вправа «Передбачення за назвою та ілюстрацією».
— Прочитайте назву вірша. Кого або що можуть так звати?
— Розгляньте фотоілюстрацію (с. 34). Кого бачимо на ній? Що робить дівчинка?
— Прочитайте підпис під ілюстрацією.
— Як гадаєте, про що може йтися у вірші, зважаючи на побачене?
2) Первинне сприймання змісту тексту учнями.
Виразне читання заздалегідь підготованою гарно читаючою ученицею вірша «Василинка».
3) Перевірка первинного сприймання змісту твору.
Перевірка емоційного сприймання змісту
— Який настрій у цього вірша?
— Що справдилося у ваших передбаченнях щодо можливого змісту?
— Чи залишилось щось незрозумілим?
Словникова робота
· Самостійне здобування інформації з підручника (с. 34).
— Прочитайте оченятами пояснення фрази аз те обічам.
— Якою мовою це сказано?
— Перекладіть цю фразу українською.
Пояснення значення слова «коломийка»
Коломийки — коротенькі пісеньки, що можуть складатися з двох рядків і 14 складів. Можуть як супроводжувати танець, так і існувати незалежно від нього.
Прослуховування аудіозапису коломийки.
4) Поглиблений смисловий і структурний аналіз тексту.
Вправа «Бджілки»: самостійне напівголосне читання вірша учнями
Поглиблене усвідомлення фактичної інформації
· Бесіда за змістом прочитаного вірша.
— Від імені кого ведеться розповідь?
— Як ви зрозуміли, хто така Василинка?
— З якої родини походить дівчинка? Хто її тато? А хто мама?
— Скількома мовами розмовляє Василинка?
— У чому проявляється в родині пошана до рідного слова?
· Вправа «Пошуковці».
— Знайдіть і прочитайте речення, у якому згадано ім'я дівчинки.
— Знайдіть і прочитайте речення, де зазначено жанр пісеньки.
— Знайдіть і прочитайте речення, в якому є фраза болгарською мовою.
— Знайдіть і прочитайте речення, де йдеться про походження батьків дівчинки.
· Виразне читання вірша учнями.
Фізкультхвилинка
Прилетіли журавлі,
То великі, то малі,
Сіли вони на люлі,
Та й співають: «Трі-рі-рі».
А лисиця не зіває,
Журавлів вона чекає,
Хоче їх вона спіймати,
Щоб кумою усім стати.
6. Робота над віршем Варвари Гринько «Сію дитині» (с. 34)
1) Виразне читання вірша Варвари Гринько вчителем.
2) Перевірка первинного сприйняття змісту твору.
— Чи сподобався вам вірш? Що-небудь здивувало, захопило? — Який настрій цього твору?
— Чи були якісь незрозумілі, незнайомі слова?
3) Робота в парах. Вправа «Ти — мені, я — тобі».
Один учень читає, інший слухає, аналізує якість читання товариша, допущені помилки, коментує. Потім міняються ролями.
4) Поглиблене усвідомлення фактичної інформації.
Бесіда за змістом прочитаного з елементами вибіркового читання
— Прочитайте назву вірша. Як ви розумієте вислів сію дитині..?
— Як гадаєте, від чийого імені розповідь? Хто може виховувати дитину, навчати її? (Матуся, татко, бабуся, вчитель тощо.)
— Прочитайте виділені слова. Як ми їх часто називаємо? («Чарівні слова», слова ввічливості.) Навіщо їх уживають?
— З давніх-давен до цих слів привчали навіть малих дітей. Уміння спілкуватися, делікатно і люб'язно ставитися до людей, які нас оточують, уміння поводитися завжди цінувалися у суспільстві.
— Знайдіть, які слова поетеса називає ніжними (будь ласка), удячним (спасибі), тремтливим (вибач).
— До якого слова вжито епітети (означення) барвиста, багата, рідна, тепла? Прочитайте.
— Які порівняння зустрічаються у вірші? Прочитайте їх.
— Поясніть, як ви розумієте ці порівняння.
— До чого закликає Варвара Гринько у вірші?
Виразне читання вірша учнями
— Як ви гадаєте, чи доречними будуть для читання цього вірша швидкий темп та голосне вимовляння слів? Чому? Які слова підкажуть темп і гучність читання?
— А як краще прочитати цей вірш? Поміркуйте разом!
Робота з табличкою звертань (с. 34)
— Вживаючи ввічливі слова, пам'ятайте, що звертатися до оточуючих теж слід правильно. Прочитайте, будь ласка, у рамочці, як лагідно звертатися до рідних. Користуйтеся цими звертаннями у повсякденному житті.
Фізкультхвилинка для оченят
Кажуть очі, що втомились,
В книжечку вони дивились.
Я очам допоможу,
Вліво, вправо поводжу,
Потім проведу по колу —
Будуть очі всі здорові!
7. Вправа «Займи позицію» (у класі три плакати: «Одна мова», «Багато мов», «Не знаю»)
— Сьогодні ми читали твори, у яких ідеться про красу і багатство рідної мови. Як ви вважаєте, чи достатньо у сучасному світі знати тільки одну мову, чи слід знати декілька мов? Висловте свою думку. Станьте біля плаката, що ви обрали. Обґрунтуйте свою позицію.
— Чи не змінив хто-небудь з вас своєї думки? Якщо змінили, перейдіть до того плаката, який виражає вашу думку. Поясніть причини свого переходу.
— Як уважаєте, які аргументи були найбільш переконливими з різних точок зору?
ІІІ. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА
1. Рефлексивний аналіз змісту прочитаного
1) Хвилинка-цікавинка.
— Чи знаєте ви, що наша рідна українська мова входить до трійки найкрасивіших мов у світі? 1934 року на мовному конкурсі, що відбувся у Парижі, її було визнано третьою найбільш красивою мовою в світі (після французької та перської) за такими критеріями, як фонетика, лексика, фразеологія й будова речення. А за мелодійністю українська мова посіла друге місце після італійської.
2) Інтерактивний прийом «Мікрофон».
· Які твори читали на уроці?
· Хто їх написав?
· Що хотіли нам сказати автори цих творів?
2. Домашнє завдання
Навчитися виразно читати вірші. Користуватися у своєму мовленні ввічливими словами.