Нова українська школа: порадник для вчителя - Н. М. Бібік 2019

Додаток Е. Ранкова зустріч
Додатки

Що таке ранкова зустріч

Піклування один про одного, відчуття емоційної безпеки, яка потрібна для того, аби ділитися важливими ідеями та досвідом, готовність допомагати друзям - це саме ті характеристики, що відображають сутність ранкової зустрічі.

Ранкова зустріч - це зустріч на початку дня учнів з учителем. Учні сидять у колі один навпроти одного; кожна дитина вдумливо і поважно вітається з іншими дітьми, після чого впродовж короткого часу ділиться власним досвідом зі своїми товаришами, які з повагою слухають її, ставлять запитання і коментують. Після цього вся група бере участь у короткій груповій вправі, спрямованій на розвиток академічних навичок, почуття команди та відчуття єдності. Ранкова зустріч закінчується обміном щоденними новинами, які зазвичай готує вчитель, щоб ознайомити з навчальними завданнями дня.

Ранкова зустріч - це запланована, структурована зустріч, яка посідає важливе місце в повсякденному розкладі діяльності класу, де панує атмосфера піклування та відповідальності. Педагоги визнають особливу роль ранкової зустрічі в житті дітей і присвячують 15-25 хвилин на початку дня, аби створити позитивну атмосферу в учнівському колективі на весь навчальний день у школі.

Чотири основні компоненти ранкової зустрічі

1. Вітання - перший компонент ранкової зустрічі. Учні разом з учителем (асистентом учителя, якщо він є) розміщуються в колі. Усі діти вітаються, і це забезпечує розуміння, що вони є важливими членами групи. Усі звертаються один до одного на ім'я, що допомагає створити атмосферу дружби та належності до групи. Вітання створює спокійний і розважливий настрій для наступного елементу зустрічі - групового заняття.

2. Групове заняття - другий компонент ранкової зустрічі, що розпочинається після спокійного періоду обмірковування інформації. У класі створюється відчуття єдності, радості через виконання пісень, участі в іграх, коротких і швидких заняттях. Ігри та заняття, позбавлені елементів суперництва, кооперативні за суттю, враховують індивідуальний рівень розвитку певних навичок дітей. Такі групові заняття здебільшого пов'язані з навчальною програмою або темою, яку в цей час вивчають у класі.

3. Обмін інформацією - третій компонент ранкової зустрічі. Учні висловлюють свої думки, обмінюються ідеями та пропонують важливі для них теми для обговорення. Діти мають змогу дізнатися щось один про одного. Обмін інформацією допомагає розвивати навички, які дають змогу навчатися впевнено говорити і слухати. Кожна дитина може поставити запитання або прокоментувати, а учень, який повідомляє інформацію, відповідає на запитання та коментарі товаришів.

4. Щоденні новини - завершальний елемент ранкової зустрічі. Це коментування письмового оголошення, яке щодня вивішують на відповідному стенді або дошці. Письмове оголошення налаштовує учнів на те, що вони мають засвоїти цього дня, а також дає можливість обміркувати події та навчання попередніх днів. Щоденні новини допомагають дітям тренувати навчальні звички, що сприяють розвиткові математичних та мовленнєвих навичок. Щоденні новини можуть містити різноманітні завдання (заповнення календаря, перегляд розкладу виконання робіт, створення графіка погоди тощо), що активізує початок індивідуальної роботи або діяльність у навчальних центрах.

Такі заняття дають дітям змогу розвивати соціальні та академічні навички, поєднуючи соціальний, емоційний та інтелектуальний розвиток кожного учня. Повторення позитивного досвіду сприяє розвитку доброти, емпатії та інклюзії, а також дає надзвичайні результати як для створення спільноти у класі, так і поза його межами. Педагоги відповідають за проведення ранкової зустрічі та моделювання демократичної поведінки.

Значення ранкової зустрічі

Створення спільноти

У чому полягає важливість створення спільноти? Спільнота дає відчуття причетності. Члени спільноти пов'язані один з одним колективними інтересами та цінностями. Люди, які відчувають себе частиною спільноти, виходять за межі свого безпосереднього інтересу заради користі групи, піклуються один про одного. Коли вони почуваються частиною спільноти, то більше й довше працюють задля її інтересів. Вони знають сильні сторони кожного учня класу та можуть, за потреби, їх використовувати. Вони навчаються один в одного, розширюючи знання і досвід усіх членів спільноти. У процесі колективної роботи виникає певний рівень довіри поміж членами спільноти. Спільноти можуть самовдосконалюватися, отримуючи зворотний зв'язок один від одного.

Розвиток навичок спілкування

Уміння говорити і слухати є найважливішими якостями, які необхідні для демократичної культури. Учні молодших класів можуть висловлювати свою точку зору, чути думки інших людей, аналізувати їх. Ранкова зустріч дає дітям змогу брати участь у групових обговореннях, а педагогам - моделювати й активно розвивати у дітей вміння та навички ефективного спілкування. Люди, які можуть ефективно спілкуватися,

✵ висловлюють свої думки таким чином, щоб їх розуміли інші;

✵ уважно слухають, коли говорять інші;

✵ розв'язують проблеми за допомогою слів;

✵ пропонують свої ідеї іншим.

Ці навички мають дуже важливе значення для успішного життя в колективі, спільного навчання та розв'язання конфліктних ситуацій. Ранкова зустріч - ідеальна можливість для розвитку цих навичок.

Передбачається, що учні робитимуть свій внесок у роботу групи в навчальній, соціальній, емоційній, практичній сферах. Вони потрібні, від них залежать інші, їх цінують за особистий внесок. Діти потребують практичного досвіду у висловленні власних думок, у кращому пізнанні один одного, у визнанні сильних сторін і талантів своїх однолітків. Такі заняття, як ранкова зустріч, дають змогу постійно розвивати ці навички.

Розвиток соціальних навичок

Завдяки практиці ранкової зустрічі учні початкової школи переходять від зосередження уваги на власній особистості до охоплення нею інших. Соціальні переваги цього підходу сприяють розвиткові емпатії, активному слуханню однолітків, навчають дітей розуміти думки інших людей. Уміння сприйняти точку зору іншої людини долає упередженість, сприяє толерантності та визнанню відмінностей. Такі соціальні компетентності допомагають людям жити у взаємній повазі, створюють умови для позитивного, відкритого спілкування між окремими членами суспільства. Це основні навички, необхідні для демократії.

Соціальні навички розвиваються не в ізоляції і не тоді, коли діяльність і моделі поведінки жорстко визначені. Здатність ефективно говорити і слухати, робити вибір, а також залагоджувати конфлікти, коли вони виникають, - усе це має найважливіше значення для функціонування будь-якої спільноти. Діти потребують спокійної та інклюзивної атмосфери. їм потрібні можливості експериментувати та різними способами розповідати, спілкуватися та отримувати задоволення від перебування в колі своїх однолітків.

Створення позитивного настрою

Повсякденні вправи, які практикують під час проведення ранкової зустрічі, допомагають учням зблизитися з однолітками, навчитися співпрацювати, утримуватися від критики інших, поважати інших як особистостей. Позитивний настрій у класі створюється за рахунок атмосфери довіри, відчуття належності до спільноти, участі в ухваленні рішень, доброти та заохочення з боку однолітків, вільного від критики ставлення вчителя, очікування конкретних результатів, справедливості та неупередженості.

Вітання

Діти хочуть, щоб їх любили, цінували дорослі та однолітки, прагнуть почуватися часткою класу. Вітання адресується кожному учневі по черзі, вербально або невербально всіх запрошують до кімнати. Під час вітання кожна дитина з повагою звертається до інших на ім'я; в колі створюється доброзичливий настрій. Учні усвідомлюють свою важливість і допомагають іншим відчувати себе членами групи, яких цінують.

Практика щирого привітання інших є головною метою цього етапу, що є важливим елементом демократичного освітнього середовища, орієнтованого на дитину. Вчитель розпочинає вітання, звертаючись до когось персонально, наприклад: «Доброго ранку, Оленко. Я рада, що ти тут». Процес привітання кожного учасника окремо зазвичай відбувається по колу, зліва направо. Кожна дитина, після того, як її привітали, своєю чергою вітає іншу. Коло включення поширюється на всю групу, а потім і на ширшу спільноту.

Учитель має запропонувати різноманітні стилі або формати вітання, що допоможе дізнатися про унікальні особливості учнів їхнього класу. Така практика, коли діти створюють чудові нові привітання для ранкової зустрічі, заохочує їх і додає впевненості у собі.

Повна кишеня вітань (приклади)

Прості вітання:

✵ рукостискання;

✵ привітання різними мовами:

українське - доброго ранку!

польське - czesc! (чешч - привіт!);

німецьке - hallo! (хало - привіт!);

англійське - good morning! (доброго ранку!);

французьке - salut! (салю - привіт!);

арабське - ассалам алейкум! (вітаю!);

✵ «хай-файв» (з англ, «дай п'ять», вітання, коли дві людини одночасно плескають у підняту долоню одна одної).

Вітання і відповіді

Діти передають один одному якесь конкретне привітання і відповідь, наприклад: «Доброго ранку, Андрійку» - «Доброго ранку, Марійко», доки звернення не обійде коло дітей. Вітання можна легко змінювати шляхом:

✵ зміни або додавання нових слів, наприклад: «Привіт, Андрійку, я рада, що ти прийшов»;

✵ використання іншої мови, можливо тієї, яку дитина використовує вдома (наприклад, ромської, російської, англійської тощо);

✵ додавання жестів - рукостискання, махання рукою; або інструкцій, наприклад: «Вставайте, коли почуєте своє ім'я»;

✵ зміни послідовності привітання інших, наприклад оминати кожну другу дитину, яка сидить у колі.

Вітання-знайомства

Вітання-знайомства дають можливість дітям більше дізнатися один про одного.

✵ Потрібно підготувати картки з іменами усіх дітей. Кожна дитина витягує картку і вітає того, чиє ім'я на ній написане. Якщо у класі присутні відвідувачі (гості), можна зробити картки і з їхніми іменами, щоб була можливість привітати і гостей класу.

✵ Окремі члени групи можуть відрекомендовуватися в особливий або жартівливий спосіб, наприклад додавати до привітання прикметники для опису себе («Доброго ранку, я розумний Миколка»), Для учнів початкової школи можна запропонувати своєрідну фонетичну вправу: вживати прикметники, що починаються з того самого звука, що і їхнє ім'я («Доброго ранку, я смілива Софійка»),

✵ Кожна дитина має відрекомендувати особу, яка сидить поруч із нею, якимось особливим чином. Наприклад: «Алісо, я рада, що ти прийшла. У тебе такі чудові малюнки».

✵ Вітання-знайомства можуть бути як запропонованими, так і у вільній формі: «Це моя однокласниця Дарина. їй десять років. Дарина любить гратися з м'ячем і відвідувати спортивну секцію».

Групові заняття

Мета групових занять полягає в об'єднанні групи. Кожний член групи приєднується до спільних розваг - співає, грається в ігри, бере участь у виконанні різних вправ. Серед цих вправ мають бути ігри, які не передбачають суперництва, а також завдання кооперативного характеру, де цінуються і враховуються індивідуальний рівень навичок та інтереси дітей. Ці заняття потребують від учнів використання навичок критичного мислення і сприяють самовираженню. Групові заняття можуть бути структуровані та містити завдання, пов'язані з навчальною програмою. Інтелектуальні ігри і завдання спрямовані на розвиток етичних і моральних почуттів. їх можна використовувати як вступ до роботи в класі та для обговорень.

Групові заняття під час ранкової зустрічі варто проводити після спокійного обмірковування періоду обміну інформацією, коли діти готові до участі в активніших видах діяльності. Групові заняття менш структуровані, ніж такі компоненти ранкової зустрічі, як вітання та обмін інформацією, і спрямовані на задоволення притаманного дітям бажання рухатися.

Групові заняття зазвичай є другим компонентом ранкової зустрічі, з яким треба ознайомити учнів. Водночас вони можуть, наприклад, разом заспівати пісеньку, беручи таким чином участь у групових заняттях іще до їх початку. Після того як діти опанують такий компонент ранкової зустрічі, як вітання, педагоги можуть ознайомити їх із груповими заняттями, обговоривши насамперед значення слова «спільнота».

Приклади групових занять для учнів 6 років

«Музичні стільці»

Коли грає музика, учні ходять навколо стільців, розставлених по колу. Коли музика припиняється, кожна дитина має сісти на стілець. Якщо стільців недостатньо, діти вирішують, яким чином знайти кожному місце. Після кожного такого етапу один стілець забирають, аж поки не залишиться лише кілька стільців, на які мають сісти всі учні.

«Доторкнись до синього»

Учні розпочинають гру в колі, але потім мають можливість вільно пересуватися. Ведучий розпочинає гру словами: «Доторкнись до синього!». (Можна використовувати набір кольорових карток.) Учні мають торкнутися синього кольору на своєму одязі або на одязі інших - пальцем, коліном, ліктем, головою тощо. Потім ведучий називає інший колір, наприклад: «Доторкнись до червоного!». Діти, тримаючись за предмет синього кольору, мають водночас зуміти торкнутися червоного кольору. Упродовж гри вчитель має спонукати дітей допомагати один одному. У цій грі немає тих, хто програв чи вибув. Ця гра - зусилля усієї групи. Якщо хтось не в змозі утримати рівновагу або падає, гру починають спочатку.

«Характеристики людей»

Потрібно обрати кількох учнів, щонайменше з однією спільною ознакою (наприклад, темне волосся) і поставити їх поруч. Решта дітей, які стоять у колі, мають визначити цю характеристику. Якщо хтось здогадується, то пропонує іншій дитині з кола, хто має таку саму характеристику, приєднатися до групи.

«Оцінювальна банка»

Слід покласти в банку будь-які предмети і запропонувати учням припустити, скільки їх. Можна відповіді учнів записувати на великому аркуші паперу і згодом на їхній основі зробити «Книжку точності приблизних оцінок учнів нашого класу».

Щоденні новини

Головна мета щоденних новин полягає у наданні інформації. Щоденні новини містять коротке повідомлення, складене педагогом (або учнями під його керівництвом), яке вивішують таким чином, аби всі могли його прочитати; короткі усні оголошення; а також, залежно від віку дітей, різноманітні завдання (наприклад, календар погоди, розклад виконання робіт тощо).

Щоденні новини сприяють розвитку демократичної практики надання інформації, важливої для всіх, у письмовій або усній формі.

Письмове повідомлення на дошці зазвичай складається з конкретних і сталих компонентів. Наприклад, щоденні новини можуть містити:

✵ особливе вітання;

✵ календарну інформацію;

✵ повідомлення або інформацію про поточну тему навчальної програми або тему обговорення;

✵ пояснення щодо плану роботи на день;

✵ інформацію про конкретні види роботи чи обов'язки;

✵ особливе прохання або завдання, що потребує виконання;

✵ спеціальні оголошення.

Для того щоб максимально використати всі можливості цієї практики, щоденні новини мають відповідати таким вимогам:

✵ бути візуально і фізично доступними для всіх;

✵ сприяти розвитку навичок читання і надавати змогу постійно здійснювати необхідні адаптації;

✵ бути чіткими, простими і стислими;

✵ бути розбірливо й охайно написаними;

✵ враховувати мовні знання, які відповідають вікові дітей;

✵ враховувати вміння читати, які відповідають вікові дітей;

✵ враховувати вміння писати, які відповідають вікові дітей;

✵ бути у сталому форматі.

Необхідні матеріали: фліп-чарт, дошка, великі аркуші паперу, яскраві кольорові маркери або крейда. Візуальний дисплей має бути доступним, щоб діти мали змогу на ньому писати. Окремі аркуші щоденних новин, записаних на папері, можна збирати, зробити з них книгу класу або наприкінці дня передати батькам когось із дітей. Якщо щоденні новини збирають і скріплюють - у такий спосіб педагог демонструє учням їхню важливість. Вони стають історією класу і свідчать про його розвиток. Коли учні дорослішають і переходять до середньої школи, потреба у записах і збереженні щоденних новин зменшується.

Щоденні новини допомагають зробити легкий перехід до вибору заняття або до наступного навчального етапу дня. Якщо ранкова зустріч стає задовгою, такі оголошення, календар, додаткові ігри, роботу з розкладом, інші питання можна перенести на інший час.

Обмін інформацією

Практика обміну інформацією - це найважливіший компонент ранкової зустрічі, під час якого учні висловлюють свої ідеї, стурбованість, досвід, почуття, обмінюються важливими для них речами, ставлять запитання або коментують. Таким чином діти дізнаються про інших і надають можливість іншим краще пізнати себе.

Обмін інформацією виховує в учнів навички вільно висловлюватися перед іншими дітьми та батьками. Діти потребують практики, аби почуватися спокійно й компетентно, висловлюючи свої ідеї у класі. Певні моделі, пов'язані з обміном інформацією, дають дітям можливість відчувати до себе відповідну увагу. Діти впевненіше висловлюються, коли знають, що їх поважатимуть і слухатимуть, що вони зможуть чітко сформулювати свої думки.

Планування ранкової зустрічі

Оточення (у приміщенні чи поза його стінами) має бути гостинним, затишним і достатньо просторим для того, щоб у ньому могли зібратися всі учні класу. Проведення ранкової зустрічі не потребує багато матеріалів: килим або інше покриття на підлозі, стенд або класна дошка.

Ранкову зустріч планують так само, як і уроки. Планування всіх компонентів зустрічі має враховувати:

✵ інтереси й ідеї окремих дітей;

✵ інтереси й ідеї групи;

✵ навчальні теми;

✵ ідеї, що виникли;

✵ проблеми або занепокоєння, що випливають із відгуків або групових обговорень.

Рекомендовану послідовність компонентів - вітання, обмін інформацією, групове заняття, щоденні новини - можна змінити відповідно до потреб кожного класу. Деякі педагоги завершують ранкову зустріч груповим заняттям, оскільки воно створює відчуття спільноти, готує клас до роботи упродовж дня. Інші - щоденними новинами, оскільки вони готують перехід до навчального матеріалу. Дехто проводить обмін інформацією окремо від ранкової зустрічі задля її скорочення або для підвищення уваги до цього важливого компонента. Педагоги можуть експериментувати і знаходити те, що ідеально підходить для їхнього класу. Задовольняючи потреби й інтереси класу, ранкова зустріч стає власним здобутком дітей, а тому набуває для них більшого сенсу.

Створення правил класу

У класі, орієнтованому на дитину, учні самостійно керують власною поведінкою і ухвалюють оптимальні рішення під керівництвом учителя. Педагоги сприяють розвитку самоконтролю, дозволяючи дітям встановлювати основні принципи поведінки у класі через запровадження правил класу.

Правила класу - це позитивні висловлювання, що окреслюють принципи поведінки учнів у класі. Вони сприяють розв'язанню етичних проблем, що можуть виникати у навчальному закладі. Діти, дотримуючись принципів, які вони розробляють для класу, демонструють відповідальність і незалежність.

Коли на дітей покладають відповідальність за власний вибір і ухвалення рішень, які впливають на клас, вони розуміють необхідність правил. Ці правила не є довільними або відірваними від дійсності. Вони спрямовують індивідуальні вчинки на досягнення користі для всієї спільноти. Подібно до законів, правила мають на меті гарантувати безпеку людей, захищати особисті права і свободи, а також керувати поведінкою. У них ідеться не про те, чого не потрібно робити, а про те, що необхідно робити.

Коли учні беруть участь у процесі створення правил, у них виникає відчуття причетності до спільної справи. Діти більш охоче виконуватимуть правила, які вони створили самі, аніж підкорюватимуться правилам, нав'язаним іншими. Після розроблення правил їх друкують на плакаті й розміщують на видному місці у класі. Важливо також час від часу переглядати правила - деякі з них можуть втратити свою актуальність, натомість може з'явитися потреба у створенні нових правил. Цей момент дає можливість дітям зрозуміти, що правила, хоч би якими хорошими вони були, не є вічними і потребують перегляду й переоцінки.

Щоб розпочати процес створення правил класу, педагоги наводять приклади коротких, стислих позитивних висловлювань, наприклад: «Ходити у класі спокійно»; «Класти матеріали на місце»; «Розв'язувати проблеми за допомогою слів»; «Слухати, коли хтось говорить». Педагоги також мають ініціювати висловлення дітьми своїх ідей. Мірою надходження ідей щодо правил їх записують на великому аркуші паперу. Запис дає дітям змогу обговорювати свої ідеї, оцінювати всі пропозиції й об'єднувати взаємопов'язані. Заборони - «Не бігати», «Не перебивати інших» - варто переформулювати у позитивні висловлювання. Доопрацьований список треба прочитати вголос. Рішення щодо затвердження правил ухвалює вся група. Краще затвердити кілька конкретних, а не багато детальних правил.

Правила класу також можна створювати, коли виникають проблеми. Наприклад, якщо діти перебивають один одного під час групового заняття з розвитку мовлення, педагоги можуть організувати спеціальні збори або запланувати роботу з обговорення правил під час ранкової зустрічі. Здійснюючи відповідні заходи, педагог надає дітям можливість звернути увагу на конкретний прояв поведінки і створити правила, якими керуватимуться діти.