Нова українська школа: методика навчання інтегрованого курсу «Мистецтво» у 1-2 класах на засадах компетентнісного підходу - Масол Л.М. 2019

3.6. Естетизація освітнього середовища
Розділ 3. Організаційно-методичні засади навчання мистецтва

Середовище, в якому ми живемо, змінюється, і ми повинні змінюватися з тією самою швидкістю, щоб не зникнути.

Бернар Вербер

Реалізація нових підходів до навчання і виховання молодших школярів потребує формування якісно нового освітнього середовища. Учитель мистецтва здатний створювати комфортні умови навчання для кожної дитини, забезпечувати потреби в позитивному ставленні до неї людей, які її оточують, самоповазі й прагненні до самоактуалізації. Це передбачає зміни формату стосунків учителя з учнями й батьками, учнів між собою. За допомогою мистецтва можна сприяти збереженню психічного здоров’я дитини, долати втому, запобігати стресам (функція релаксації). Також мистецтво допоможе адаптувати дитину у складному й суперечливому соціумі, гармонізувати її індивідуальні запити та потреби з ціннісними орієнтаціями суспільства (функція соціалізації).

Тією чи іншою мірою на дитину впливають усі педагогічні чинники: і зміст навчання, і міжособистісні стосунки, і середовище класу, і різноманітні форми навчальної та позаурочної діяльності - індивідуальної, групової, колективної.

У Новій українській школі зростає обсяг групової, проектної і дослідницької діяльності, що передбачає варіативність упорядкування освітнього простору. Рекомендовано використовувати мобільні робочі місця, які можна легко трансформувати для групової роботи.

Безперечно, значний вплив на естетичну свідомість дитини чинить повсякденне життя: характер облаштування оселі, побут, міжособистісні стосунки в родині, культурне життя міста чи села, де вона проживає. Однак саме школа створює своєрідну концентровану локальну зону сприяння розвитку естетичної культури учнів.

Поняття «середовище» в науково-педагогічний обіг увів французький філософ В. Тен, який дослідив його значення для розвитку здібностей учнів. Це поняття надзвичайно багатогранне і багатопланове. Філософи трактують його як «довкілля», «простір» і виділяють у цьому явищі фізичний і соціальний аспекти.

В умовах інформаційного суспільства це середовище швидко й інтенсивно оновлюється під впливом техногенних чинників, взаємодіючи з урбанізованим соціокультурним простором.

Освітнє середовище розглядаємо як сукупність взаємопов’язаних, взаємозбагачувальних і взаємодоповнювальних чинників, що справляють істотний вплив на характер навчально-виховного процесу і його результати. Це система впливів і умов формування особистості, а також можливостей для її розвитку, які містяться в соціально-педагогічному і просторово-предметному оточенні. Освітнє середовище включає навчальний, розвивальний і виховний аспекти єдиної морально-духовної спільності, що виникає в міжсуб’єктній взаємодії і наповнює ціннісним змістом життєдіяльність учнів.

Педагоги-класики Я. Коменський, А. Макаренко, Я. Мамонтов, В. Сухомлинський, К. Ушинський, С. Шацький враховували у вихованні й розвитку учнів чинники середовища, що впливають на емоції учнів, підвищуючи мотивацію навчання.

Ідея виховання через особливості середовища була реалізована в практиці німецьких інтегрованих шкіл (Е. Нигермаєр, Ю. Циммер), французької «паралельної школи» (Б. Бло, Л. Порше, П. Ферра), американських «шкіл без стін» (Р. Уолтер, С. Уотсон, Б. Хоскен), школи «екосистеми» (Дж. Гудленд).

Нині накопичено значний теоретичний та емпіричний матеріал зі створення середовища, доведено його вплив на внутрішній стан учня, розроблено технології конструювання розвивального середовища, виявлено його роль у самореалізацїї особистості (Н. Боритко, Т. Менг, В. Слободчиков, В. Ясвін та ін.).

Середовище емоційно впливає на перебіг освітнього процесу. Наповнити його ціннісним змістом найліпше здатне таке середовище, яке буде естетичним і за змістом, і за формою.

Як зазначають філософи, естетичні якості (на відміну від суто мистецьких) екстраполюються на всі предмети та явища буття - матеріальні й ідеальні, соціальні та природні. У педагогічній літературі поняття «естетизація» в широкому розумінні тлумачиться як надання естетичної форми предметам і явищам (способу життя, середовищу, побуту, людським стосункам тощо). Естетизація включає процеси ідеалізації, гармонізації, візуалізації, вона передбачає інтенсивне використання мистецтва, актуалізацію завдяки його засобам емоційно-енергетичних ресурсів людини.

Проблему естетизації середовища навчального закладу досліджували І. Кашекова, О. Командишко, Н. Осипова, Л. Печко, Л. Савенкова, О. Тюрікова, Т. Щербакова, О. Фурса. У класифікації виокремлюються різні типи середовища: «культурне», «культуротворче», «культурологічне», «культуровідповідне», «культурно-освітнє», «культурно-розвивальне», «полікультурне», «поліхудожнє», «художньо-культурологічне». Дослідники виокремлюють такі елементи естетизації педагогічної діяльності, як ритмічність, пропорційність, емоційність, гармонійність, що притаманні саме мистецькій діяльності.

Концептуальні ідеї естетизації середовища авторка обґрунтувала в монографії «Загальна мистецька освіта: теорія і практика», де трактує це поняття в кількох ракурсах:

✵ у просторі конкретного освітнього закладу (зокрема, через взаємозв’язок навчальної і позаурочної художньо-естетичної діяльності);

✵ у площині узгодженості шкільних мистецьких заходів і дозвіллєвих форм художньої діяльності учнів;

✵ у вимірі гармонізації різних соціальних естетико-виховних впливів - професійно-педагогічних, сімейно-родинних, соціокультурних.

Естетизація освітнього середовища - це комплекс організованих і спрямованих у певний спосіб художньо-педагогічних заходів (створення шкільних картинних галерей і музеїв, мистецьких світлиць, організація художніх студій, гуртків тощо), які змінюють якісні параметри навчально-виховного процесу, всього освітянського простору закладу і ширше - життєдіяльності учнів у школі й поза її межами. Разом із сукупністю сучасних засобів навчання вони сприяють входженню учнів в енергетичне поле мистецьких цінностей, посилюючи їх ціннісно-емоційний резонанс і поліхудожній вплив. Ці заходи (мистецькі акції, дії) підвищують статус мистецтва у школі, перетворюючи його на провідного репрезентанта універсального естетичного маркера буття, який позитивно впливає на все навколишнє життя учнів; він пронизує всі інші дотичні до мистецької освіти сфери культури та активно взаємодіє з навколишнім соціокультур-ним середовищем, насамперед закладами культури (музеями, галереями, філармоніями, театрами, клубами тощо).

Створення системи цілеспрямованих естетико-педагогічних впливів на художній розвиток школяра на уроках мистецтва передбачає одночасну інтенсифікацію додаткових естетико-виховних чинників, що містяться в соціальному і просторово-предметному оточенні. Це дає змогу активізувати процес досягнення цілей загальної мистецької освіти - формування комплексу компетентностей і цінностей.

Система позаурочної виховної роботи дає змогу активізувати діяльність учнів у царині синтетичних мистецтв - хореографічного, театрального, екранних, компоненти яких менше репрезентовані у змісті освіти, порівняно з музичним і образотворчим. Значні резерви щодо застосування різних форм взаємодії дитини з мистецтвом кіно, відео з’явилися в умовах сучасного медіапростору, де розгортається активна взаємодія педагогів, учнів і батьків на основі численних неформальних контактів і способів спілкування в соціальних мережах.

Естетичне середовище кожного закладу освіти має свої особливості, власну «мистецьку ауру», яка формується завдяки стійкій сукупності цінностей, що вбирають зокрема й регіонально-етнічні особливості, неповторні людські ресурси. Будь-яке освітнє середовище складається з низки компонентів, а саме: соціальний, просторово-предметний, інформаційний, психологічний, дидактичний, технологічний. Кожне локальне середовище окремої школи є багатовимірним і характеризується за безліччю параметрів. Конкретизуємо основні компоненти середовища, найважливіші, на наш погляд, для мистецької освіти.

1. Просторово-предметне оточення включає дизайн шкільних приміщень (класи, кабінети, холи, зали, бібліотеки, інформаційні та рекреаційні центри тощо); речі, предмети, символи, обладнання, спеціальний одяг (форму). Велика увага нині приділяється ергономічності архітектури будинків і внутрішнього простору освітніх установ, дизайну інтер’єрів, освітленню, кольоровому забарвленню стін, естетиці зовнішнього вигляду педагогів і вихованців. Особлива роль належить естетичному оформленню дидактичного забезпечення навчання мистецтва - підручникам і навчальним посібникам. Сучасні підручники з мистецтва, де візуальний ряд є компонентом змісту навчання, а не засобом його ілюстрування, ще далекі від естетичної досконалості й високої поліграфічної якості, вони зазвичай потребують кращого дизайнерського вирішення, якіснішого паперу. Естетизація матеріальної царини середовища впливає на створення іміджу школи, який складається з єдності різних видів дизайну: архітектурно-ландшафтного, поліграфічного тощо.

2. Соціальне або духовно-соціальне оточення складається з контингенту учнів і контингенту вчителів (останні розрізняються за багатьма параметрами — стать, вік, професійна освіта, загальна культура, художня ерудиція тощо), культури спілкування. Міжособистісні взаємини здатні емоційно впливати на перебіг освітнього процесу, наповнити освітнє середовище ціннісним змістом завдяки неповторній атмосфері, що панує в тому чи іншому закладі. Адже процес естетичної ідентифікації школяра здійснюється у процесі безпосереднього спілкування не лише з мистецтвом на уроках, а й із конкретними людьми із соціального оточення - батьками, вчителями, друзями.

Сучасне розуміння феномену естетичного середовища охоплює сукупність обставин, що впливають на людину завдяки комфортному психологічному клімату. Таке середовище не виникає само собою, воно народжується в синтезі всіх компонентів життєдіяльності дітей і відрізняється від звичайного середовища «градусом емоційної насиченості», інтенсивністю творчих імпульсів і стимулів, атмосферою радості пізнання цінностей мистецтва, задоволення від діалогічного спілкування, насолоди у процесі творчої самореалізації. Усе це позитивно впливає на духовне здоров’я молодшого школяра, його успішну адаптацію до умов шкільного навчання, до соціуму.

Для формування почуття відповідальності доцільно залучати учнів до організації середовища класу та його естетичного оформлення. Класна кімната має стати своєрідною навчальною домівкою для маленьких школярів.

До значущих напрямів естетизації виховного середовища школи належать психолого-педагогічний, організаційний і методичний:

✵ психолого-педагогічний напрям передбачає встановлення партнерських відносин і взаєморозуміння педагога та учнів на засадах толерантності й краси людських стосунків;

✵ організаційний напрям спрямований на розширення і поглиблення естетичного суб’єктного досвіду школярів завдяки організації та підтримці їхньої різноманітної художньої діяльності відповідно до інтересів, потреб, нахилів, здібностей;

✵ методичний напрям включає проектування та реалізацію вчителем умов і технологій забезпечення художньо-творчої само-реалізації особистості, побудови ціннісно-смислового поля саморозвитку суб’єкта в освітньому й соціокультурному середовищі.

Наведемо приклади продуманої та ефективної організації системи естетико-виховної роботи педагогічного колективу.

Учителі Києво-Печерського ліцею № 171 «Лідер» регулярно проводять різноманітну за формами позакласну естетико-виховну роботу, що включає такі заходи: клуб «Барвик», вікторина «Мистецький вернісаж», «Тиждень мистецтв». Під час проведення, зокрема, «Тижня мистецтв» усі школярі беруть участь у мистецькому вернісажі «Малюємо музику».

Кращі творчі роботи учнів початкових класів демонструються на виставці «Юні таланти». На завершення «Тижня мистецтв» проводиться акція «Прикрасимо подвір’я школи»: учні малюють кольоровою крейдою на асфальті композицію «Чарівні клумби».

У Межівській середній загальноосвітній школі I—III ступенів № 2 Дніпропетровської області створено творчу групу, до якої ввійшли ініціативні педагоги: вчитель образотворчого мистецтва С. В. Малинська і вчитель музики Л. А. Первій. Кожний урок мистецтва стає для учнів відкриттям, новою сторінкою на шляху пізнання світу прекрасного. Організовано позакласну роботу з мистецтва із використанням естетичного потенціалу студії образотворчого мистецтва «Світанок», шкільної картинної галереї, де експонуються роботи вихованців і місцевих художників, вокального гуртка «Межівчаночка» та хорового колективу «Червона калина». У результаті створення такого естетичного середовища діти залучаються до різних форм мистецької діяльності відповідно до інтересів і потреб, чимало з них стали учасниками й призерами творчих конкурсів: «Україно - зоре моя», «Собори наших душ», «VISA: Олімпійські фантазії» (Греція), «Прапор Олімпіади в Пекіні» (Китай), «Маленький Бітольський Монмартр» (Македонія).

Театралізація на уроках мистецтва (а). Урок у шкільній галереї (б).

З досвіду РКЗО «Межівська середня загальноосвітня школа І-Ill ступенів № 2» Дніпропетровської області

У сучасних умовах колективи деяких закладів освіти виконують місію педагогізацїї оточуючого культурного середовища (макросоціуму), координують програми взаємодії, об’єднують зусилля педагогів і батьків з діяльністю культурно-просвітницьких організацій (музеїв, театрів, осередків народної культури тощо), установлюючи з ними безпосередні контакти. Це дає змогу розширити можливості вибору учнями на дозвіллі різноманітних видів художньої діяльності згідно з інтересами та потребами. Представлений підхід до естетизації освітнього середовища ґрунтується на ідеї функціонального зв’язку художньої культури суспільства і внутрішнього художнього світу особистості: «людина в культурі - культура в людині».

Приклади побудови інноваційного освітнього середовища школи

У всьому світі триває пошук шляхів модернізації освіти, зокрема вдосконалення середовища шкільного навчання, яке б відповідало сучасним соціокультурним запитам і викликам нової епохи метамодернізму. У розвинутих країнах виникають різноманітні проекти «школи майбутнього».

Приклад 1

Ми звикли, що будівля школи - це коробка із сірими фасадами й одноманітно пофарбованими стінами всередині. Можливо, саме цей традиційний «шкільний стиль» екстер’єрів та інтер’єрів нищить бажання дітей туди ходити? Як почали долати цей стереотип у світі?

У Сингапурі побудували так звану «веселкову школу», яка здалека приваблює плавними лініями та яскравими кольоровими стрічками архітектурної райдуги. Наразі ці яскраві переливи спектра - перший крок до антистресового налаштування учнів школи радості.

Приклад 2

У Боготі, столиці Колумбії, відкрилася школа нового типу для дітей від 5 до 12 років. Однією з її особливостей є принцип навчання через гру. Відповідно створено і оформлено освітнє середовище. Кожна з кімнат має власний оригінальний інтер’єр: колір, декор, освітлення, меблі. Столики й стелажі доповнені казковими будиночками з ігровим обладнанням. Стеля нагадує небо в ілюмінаторі. Стіни складаються з різних геометричних фігур і розбираються, якщо діти захочуть побудувати з цих кольорових «цеглинок» ігровий майданчик або затишну нішу для усамітнення. Учні можуть самі вибирати, у якій зоні навчатися, залежно від настрою в той або інший день. їм дуже подобається під час перерв насолоджуватися читанням улюблених книжок у зручних кріслах.

Приклад 3

Однією з оригінальних і комфортних моделей школи третього тисячоліття визнано Орестад-гімназію (Orestad Gymnasium) у столиці Данії Копенгагені (2007). Вона отримала нагороду Forum Aid Award, була номінована на Премію Європейського Союзу. Цей справжній витвір сучасної архітектури визнано кращою спорудою Скандинавії. Отже, що ж у ній такого особливого?

Фасади споруди, виготовлені з прозорого скла, ніби символізують свободу, відкритість до зовнішніх просторів, які з’єднані від землі до даху. Напівпрозорі кольорові жалюзі на фасадах здатні захистити від сонця, додаючи при цьому штрих-колір до внутрішнього освітлення приміщення.

У п’ятиповерхівці повністю відсутні традиційні класні кімнати. Аудиторії для занять відокремлені вельми умовно. Замість звичних класів - зони, різні за площею, звукоізоляцією, освітленням. Учителі й учні можуть вибрати найкомфортніші умови для опанування певного предмета.

Кожна з чотирьох навчально-дослідних зон розташовується на одному з поверхів. За потреби вони здатні обертатися для створення нових різнорівневих платформ. У центрі споруди - широкі сходи, що пронизують усі поверхи до тераси на даху. Це - серце навчального та соціального життя гімназійного колективу. У такий спосіб усі зони пов’язані єдиним відкритим простором, що дає змогу бачити те, що відбувається буквально в кожному куточку навчального закладу. Мобільна архітектурна рамка з каскаду динамічних платформ створює можливість учнів з різних тренувальних просторів гнучко взаємодіяти. А зручні меблі, зокрема м’які крісла, додають ще й комфорту у спілкування.

Гімназія має медіаорієнтований профіль (IT), програми зосереджуються на комунікаціях і культурі взаємодії. Це перший заклад у Данії, що реалізує нові концепції організації міждисциплінарної освіти й відповідного естетичного середовища. Усі навчальні матеріали є цифровими. Крім звичайних предметів учням пропонується обрати обов’язковий «творчий предмет», яким може бути «Мультимедіа» або «Образотворче мистецтво».

Амбітні наміри колективу Орестад-гімназїї передбачають поступове посилення готовності учнів брати на себе відповідальність за власне навчання, здатність працювати індивідуально і у варіативних командах - від окремих груп, класів до великих зібрань, міжвікових товариств.

Приклад 4

У Фінляндії відкрилася школа, яка повністю перевернула уявлення про систему освіти, адже суперечить усім правилам, за якими вчилися ми. Це школа з промовистою назвою «Saunalahti» (в перекладі з фінського - «працює»), адже вона реально працює на успішне навчання дітей. І в цьому криється її головний секрет. Будівля зведена виключно з екологічно чистих матеріалів, і зовні вона скоріше скидається на модерновий офіс чи заміську резиденцію.

Архітектори та дизайнери, які планували цю школу, дійшли висновку, що поділ на окремі класи нагадує радше в’язницю, ніж місце для творчого розвитку дітей. Тому школа побудована за принципом openspace (з англ. - «відкритий простір»). Окремі зони розділені квітами та елементами декору. Місця для занять скоріше нагадують кімнати відпочинку або кафе. Діти розташовуються там, де їм зручно, вільно ходять під час занять, активно спілкуються, працюючи в команді. Величезні вікна допомагають учням відчувати себе частиною решти світу. За таким самим принципом спроектовані й спортивні майданчики. Учні також мають змогу повалятися на величезних різнокольорових подушках, відпочиваючи від навчання, розглядати прикрашену круглими лампами стелю, що схожа на зоряне небо.

Замість класної дошки використовують ноутбук або планшет, який є у кожного школяра. Усі пристрої об’єднані в єдину мережу, і вчитель може допомогти будь-кому за найменшої потреби. Діти вчаться разом вирішувати різні проблеми в атмосфері вільного і комфортного спілкування.

БЛОК САМОКОНТРОЛЮ І САМОПЕРЕВІРКИ № 3

І. Теоретична компетентність

1. Назвіть нетрадиційні типи й жанри уроків мистецтва в початковій школі.

2. Які види діяльності учнів є обов’язковими на уроках мистецтва?

3. Назвіть головні засоби художньої виразності музики, живопису, графіки, скульптури, театру, хореографії, кіно. Що їх об’єднує?

4. Запропонуйте алгоритм використання мультфільмів у 1-2-х класах.

5. Чи варто, на Вашу думку, використовувати функціональну (комітатну, фонову) музику під час сприймання картин, малювання і ліплення учнів?

6. Які труднощі виникають у Вас щодо використання елементів хореографії на уроках у 1-2-х класах і яку методику Ви обираєте?

7. Знайдіть на сайтах видавництв ВД «Освіта» і ТОВ «Генеза» фрагменти методичного забезпечення уроків мистецтва двох авторських колективів, порівняйте формати й поясніть переваги та недоліки кожного посібника.

✵ Мистецтво: Методичні рекомендації: розробки уроків мистецтва у 1 кл.

Автори О. Калініченко, Л. Аристова.

https://www.youtube.com/watch?v=DEDclTfdDGk

✵ Мистецтво: Конспект-конструктор уроків мистецтва: домінанти змісту і методики. 2 кл.

Автори Л. М. Масол, О. В. Гайдамака та О. М. Колотило.

https://www.geneza.ua/product/748

II. Методична компетентність (практикум)

Завдання 1

Розробіть модель уроку мистецтва для 1-го класу, поясніть його художньо-педагогічну драматургію, застосуйте схему-образ або технологічну карту.

Завдання 2

Розробіть конспект-конструктор уроку мистецтва для 2-го класу з використанням музичного, образотворчого та синтетичних мистецтв. Виокреміть освітні домінанти теми.

Завдання 3

Обговоріть з колегами проблему кадрового забезпечення викладання інтегрованого курсу «Мистецтво» (як варіант - у форматі онлайн-дискусії). Аргументуйте переваги викладання фахівцями з музики та образотворчого мистецтва та вчителями початкових класів.