Нова українська школа: методика навчання інтегрованого курсу «Мистецтво» у 1-2 класах на засадах компетентнісного підходу - Масол Л.М. 2019
3.4. Основні види діяльності учнів на уроках мистецтва
Розділ 3. Організаційно-методичні засади навчання мистецтва
Без фантазії немає мистецтва, як немає і науки.
Ференц Ліст
Урок — основна форма організації навчання мистецтва в школі; його якісна своєрідність залежить від цілей, характеру спілкування і взаємодії педагога з учнями, методів навчання та виховання. Тому уроки проводитимуться в різних формах: бесіда, діалог, дискусія, проект тощо.
Інтеграція загалом спрямована на ущільнення змісту уроку, переведення навчання з екстенсивного на інтенсивний шлях. Це здійснюється за рахунок зняття дублювання матеріалу (наприклад, вступних бесід чи узагальнень, словесних пояснень щодо спільних тем і термінів), активізації взаємодоповняльних функцій різних видів мистецтв як компонентів змісту, гнучкого поєднання різних видів діяльності учнів.
У процесі навчання мистецтв у початкових класах важлива роль належить видам діяльності, сенситивним для художньо-естетичного розвитку дітей цього віку, а саме:
✵ перцептивна;
✵ пізнавальна;
✵ практична;
✵ ігрова;
✵ комунікативна;
✵ творча.
Саме в перебігу провідної для молодшого школяра художньо-практичної діяльності (співання пісень, гра на інструментах, виконання практичної роботи в галузі образотворення та ін.) відбувається ефективне засвоєння потрібних знань і вмінь, їх повторення та закріплення, формується естетичний досвід учнів. До пріоритетних належить, безперечно, і художньо-пізнавальна діяльність, у перебігу якої відбувається розширення художньо-образних уявлень, засвоєння нового матеріалу (фактів, понять, термінів), формуються перцептивні навички, збагачується палітра емоцій і почуттів. Необхідно пам’ятати, що учитель має так планувати урок мистецтва і розрахувати його етапи, щоб обов’язково знайти місце для художньо-творчої та ігрової діяльності молодших школярів, спрямованої на розвиток креативності, формування в учнів культури спілкування та навичок взаємодії. Зазначимо також важливість забезпечення доцільної зміни видів діяльності протягом уроку для підтримки активної уваги та пізнавальних інтересів учнів, емоційної регуляції навчання, зокрема превентивними засобами арт-терапїї.
Інтегровані уроки потребують найретельнішої спланованості й продуманості всіх їхніх складових, зокрема - координації різних видів діяльності учнів («єдності в багатоманітності», але без «грубих швів»). За умов мінімальної кількості годин на мистецьку освітню галузь (по 2 години щотижня) та у зв’язку з потребою оптимально (раціонально, економно) використовувати навчальний час уроки мистецтва мають стати динамічнішими. Культура педагогічної праці вимагає вміння керувати ритмом і темпом уроку, адже від цього залежить його якість. Навіть досвідчені вчителі, які недооцінюють ці фактори ефективності уроку, інколи не в змозі встигнути реалізувати різноманітні цікаві педагогічні задумки й заготовки з різних причин: захоплюючись, витрачають багато часу на один вид діяльності учнів, хоча в початковій школі їх треба динамічно змінювати; занадто нарощують темп уроку, не враховуючи психологічних особливостей молодших школярів, які чимало часу витрачають на суто організаційні або невиробничі питання (у роботі зі «складними» художніми техніками, під час гри на музичних інструментах тощо). Викладання щотижневих спарених уроків як художньо-дидактичної цілісності (тематичного циклу) створює передумови для ущільнення змісту, і як наслідок - економії часу (наприклад, з огляду на можливість перенесення етапу закріплення на кінець другого уроку та ін.).
На інтегрованих уроках зростає кількість наочності, тому що збільшується кількість завдань на зіставлення і порівняння різних видів мистецтва. Отож треба завжди пам’ятати, що вельми важливі на уроках мистецтва наочні засоби (репродукції картин, музичні записи, реквізити для інсценізацій тощо) слід готувати заздалегідь, а не перед початком уроку, адже нечіткі організаційно-технічні моменти забирають чимало дорогоцінного часу. Організаційні «збої» на уроці мистецтва під час забезпечення наочністю, ТЗН здатні не лише загальмувати темп і відволікти увагу учнів, а й порушити загальну драматургію уроку, а отже, і звести нанівець його освітньо-виховну ефективність.