Українська мова та читання 4 клас Частина 2 - Г. С. Остапенко, О. В. Волощенко, О. П. Козак 2021
§ 69. Український геній
Тема 9. Можливості людини
1. Прочитай початок оповіді про видатного українця.
Іван Франко
За книжко ю Богдана і Наталі Тихолоз «Франко. Від А до Я»
Ця книжка розповідає про незвичайну людину, яка стала генієм, і про генія, що залишився людиною. Про ковалевого сина з підгірського села, який не згасив у своєму серці іскор живого вогню з-під батькового молота.
Про особистість із винятковою працелюбністю і широким колом зацікавлень - від грибництва й рибальства до науки, літератури та філософії.

Це історія успіху. Історія «вічного революціонера» - творчого духу, який «тіло рве до бою, рве за поступ, щастя й волю». Історія людини, яка стала собою передусім завдяки власним зусиллям.
Він першим серед українських письменників спромігся заробити на хліб власним пером. Й очолив першу українську політичну партію. І першим поєднав вишиванку та європейський костюм. І ще багато в чому був першим.
Ця історія має початок, та не має кінця. Розпочавшись у бойківському селі Нагуєвичах 27 серпня 1856 року, вона мала б завершитися у Львові 28 травня 1916 року. Але триває донині...

2. Чому Івана Франка називають видатним українцем?
Читаріум
3. Прочитай твори Івана Франка для дітей.

Слова про Франка
За книжкою Богдана і Наталі Тихолоз «Франко. Від А до Я»
Поліглóт - людина, яка володіє багатьма мовами.
Іван Франко знав 19 іноземних мов: польську, чеську, словацьку, російську, білоруську, болгарську, сербську, хорватську, старослов’янську, литовську, давньогрецьку, латинську, німецьку, англійську, французьку, італійську, іспанську, іврит та їдиш.

Пóступ - основне поняття Франкового світогляду; неухильний рух уперед - сенс людської історії загалом і життя кожної особистості зокрема.
Івана Франка називають філософом поступу, оскільки у своїй праці «Що таке поступ?» він дав тлумачення цього поняття.

Жáрти - дотепи, витівки задля сміху.
Франко любив жартувати, умів дотепно відповісти. Одного разу навіть вийшов зі скрутної ситуації, розборонивши бійку і запропонувавши бешкетникам надиктувати лайки для нотатника.
Якось видатний сходознавець Агатангел Кримський умовляв Франка вивчати арабську мову: «При Вашому великому інтересі до арабських казок і при Ваших філологічних здібностях Вам піде це нетяжко. У нас немає нікого, хто міг би перекласти з оригіналу «Тисячу й одну ніч»». «Мій дорогий друже! Я не можу дати собі ради з моїми власними ночами, а Ви хочете дати мені ще тисячу арабських», - відповів Франко.

4. Накресли в зошиті таблицю та випиши в неї з тексту по два приклади слів кожної самостійної частини мови. Скільки стовпчиків має бути в таблиці? А скільки рядків?
5. Переконайся, що Іван Франко мав чудове почуття гумору, — прочитай уривок з його казки. Увага! В уривку багато старовинних слів — шукай їх значення у "Тлумачку".
Абу-Касимові капці
За ойнойменною казкою Івана Франка
У Багдáді, славнім місті,
Тому літ не сто, не двісті,
Як халíфи ще жили,
Був вдовець, стара катряга,
Та такий вам скупиндряга,
Що шукать по всій землі.
Хоч багатий був, як рідко,
Та ходив брудний, як дідько,
І обдертий, як жебрак:
Сорочище чорна, груба,
Ледве руб держиться руба,
А штанищі, мов райтáк.
Лисину, замість тюрбана,
Обвивала шмата драна.
Звався дід той Абу-Касим,
Був купець собі, не блазень,
Пахощами торгував.
Як по місті йшов часами,
Всякий люд за ним юрбами
Біг і дивом дивував.
Та найбільше всіх уваги
У старого скупиндряги
Його капці знай тягли:
Але капці ж бо то, капці!
Що, мабуть, ще дідьчій бабці
Шлюбним обувом були.
Відки Абу-Касим взяв їх,
Кілько літ уже вживав їх,
Сього не затямив світ.

Знали лиш шевці багдадські,
Що ті капці чудернацькі
Латали вже з десять літ.
А під десять шкір на латках
Абу-Касим наостатку
Цвяхів густо сам набив,
Та й то цвяхів з головками,
Мов цибулі з часниками, -
На уряд коваль зробив.
Ноєвий ковчег - я певен —
Стільки лат не мав і бревен,
Що ті капці-шлапакú;
Подобали на колоду,
А тяжкі були до ходу,
Наче проса два мішки.
То ж то мир увесь зглядався,
Як в них Касим прокрадався
Вулицями на базар,
Як потів, бідак, і сапав,
Ноги тяг, що ледве шлáпав,
Мов за кару кайданяр.
Слухайте ж, як доля-ненька
Тими капцями злегенька
Скоботáть його взяла,
Поки всі гидкі й болющі
Злих привичок шкаралющі
Потрощила й розмела.

6. У яких рядках Іван Франко продемонстрував свій хист гумориста? Прочитай.
7. Чим тебе дивує персонаж казки — Абу-Касим? Добери цитати з тексту.
8. Випиши з казки прислівники разом із дієсловами, з якими вони пов'язані.